Урок у 5 класі Українська література, українознавство Із народної мудрості. Прислів’я та приказки. Краса і мудрість цього жанру усної народної творчості.

Урок у 5 класі

Українська література, українознавство

Із народної мудрості. Прислів’я та приказки. Краса і мудрість цього жанру усної народної творчості.

 Мета: дати учням уявлення про тематичне розмаїття народних приказок і прислів’їв, пряме і переносне значення цих перлин народної мудрості; допомогти дітям з’ясувати, якими були народні уявлення про довколишній світ та його оцінка за допомогою прислів’їв та приказок; розвивати усне, писемне мовлення учнів, логічне мислення, творчі здібності; прищеплювати повагу до спостережливості й гострого розуму своїх предків.

Тип уроку: сприймання і засвоєння нових знань.

Обладнання: збірки українських прислів’їв і приказок, роздатковий дидактичний матеріал, оповідання за мотивами прислів’їв і приказок.

Хід уроку

Народ скаже, як зав’яже.

 Народна мудрість.

1. Організаційна частина. Робота з епіграфом.

Вступне слово вчителя.

Діти, на що ви звернули увагу, прочитавши епіграф до уроку? (Відповіді учнів). Звичайно, це прислів’я та приказки. Найдавніші жанри усної народної творчості, які є узагальненою пам’яттю народу, висновками з життєвого досвіду.

   Вони – «перлини коштовні», за влучним висловом І. Франка, своєрідна скарбниця знань, енциклопедія народного життя. О. С. Пушкін про прислів’я та приказки висловлювався так: «Яка розкіш, який смисл, який толк у кожному прислів’ї! Яке золото! А М. В. Гоголь цінував їх за надзвичайну повноту народного розуму. Збирати і записувати прислів’я і приказки дуже важко. Серед визначних українських збирачів цих жанрів слід назвати П. Чубинського, І. Манжуру, Б. Грінченка, І. Франка.

 Виникли прислів’я і приказки в сиву давнину, коли ще не було письма. Вони передавалися з вуст в уста. У глибоку давнину їх ще називали приповідками, половицями. Першим збірником вважається книга М. Номиса «Українські приказки, прислів’я і таке інше» (1864). Пізніше збирали і видавали окремими книгами українські прислів’я і приказки письменники І. Франко, В. Даль. Зусиллями цих людей до нас дійшло близько 15000 унікальних перлин народної мудрості.

2. Повідомлення теми, мотивація навчальної діяльності.

• Вам відомі ці фольклорні жанри з початкових класів. Прислів’я та приказки траплялися у вивчених народних казках, тому, працюючи над новою темою , ви легко відповісте на запитання.

3. Актуалізація знань, умінь, навичок.

Мозковий штурм.

• Героїв якої народної казки можна охарактеризувати так: «Заздрий від чужого щастя сохне?»
• Що означає вислів «Пізнався, як на фарбованім лисі?»
• Про яку людину кажуть, що вона «і за холодну воду не береться?»
• У якій ситуації ви промовили б: «Зробив діло- гуляй сміло?»

Формулювання визначень.

• Підсумовуючи бесіду, сформулюємо, що таке прислів’я і приказки. ( Запис визначень у зошити ).

Прислів’я- жанр усної народної творчості, закінчене стисле речення (часто має риму і ритм), що містить повчання і вживається як у прямому, так і в переносному значенні .

Приказка- близький до прислів’я влучний вислів без повчального змісту.

  Лінгвістичне спостереження.

Відмінність між цими двома жанрами проілюструємо, зіставляючи прислів’я та приказку:

       Чужими руками жар загрібати.- Приказка ( на висновок натякається).

       Чужими руками жар загрібати легко.-Прислів’я (є висновок).

4. Сприйняття і засвоєння нових знань.

Читання прислів’їв за підручником, визначення тем та запис у вигляді плану.

1. Про рідний край, Батьківщину.
2. Про працю.
3. Про працю на землі.
4. Народні метереологічні прикмети.
5. Про мораль.
6. Про друзів.
7. Про науку.

Інтерактивна вправа «Незакінчені речення»

Для групи №1.  Доповнити незакінчені прислів’я:

Згода будує, а…

Шабля ранить голову, а…

Під лежачий камінь…

Книжка вчить…

Слово не горобець…

«Фольклорний калейдоскоп»

Для групи №2. Дібрати синонімічні прислів’я та приказки:

 Вік живи- вік учись.- Учитися ніколи не пізно.

 Косо, криво, аби живо.-Стук-грюк, аби з рук.

 Байдики бити.-

І за холодну воду не братися.

Інтерактивна вправа «Конструювання».

Для групи №3. Стрілками з’єднати частини розсипаних речень.

Книга вчить                         тисячі людей навчає.

Дім без книги                        книга- вікно.

Книжка- маленьке віконце,      ось найкраще навчання.

Одна книга     як на світі жить.

Знання- сонце,    хата без вікна.

Читання-              а через нього весь світ видно.

  Конкурс «Юний фольклорист». (Записати якнайбільше прислів’їв про матір).

            Орієнтовна відповідь.

• На сонці тепло, а біля матері добре.
• Матері ні купити , ні заслужити.
• Нема у світі цвіту цвітішого над маківочки, нема ж і роду ріднішого над матіночки.
• У дитини заболить пальчик,  а в матері- серце.

Учитель. Діти, прислів’я і приказки широко вживаються в оповіданнях українських письменників, які виражають у них головну думку. Отже, переходимо до роботи над таким твором.

Колективна робота з текстом художнього твору. Виразне читання оповідання за мотивом українського прислів’я «Згода будує, а незгода руйнує».

Посварилися якось ноги, руки, рот і очі.

• Не будемо тягати вас усіх, ходіть самі!- кажуть ноги.
• Не будемо працювати на вас, працюйте самі на себе!- кажуть руки.
• А я ж дурний,  чи що, щоб годувати вас усіх ?- кричить рот.
• Не буду жувати їди, щоб шлунок був повний.
• Коли так, то дивіться самі, а ми вам більше не сторожі!- обізвалися очі.

Отаку бунтацію підняли і всі інші частини людського тіла та й не хотіли робити.

Що ж з того вийшло?

Як ноги не схотіли ходити, руки працювати, рот їсти, очі дивитися,- усе тіло почало слабнути й сохнути, а з ним його поодинокі члени.

   Тоді всі зрозуміли, що нерозумно сваритися, а треба один другому помагати.

   Вони взялися разом до праці  і знову подужали та поздоровіли.

   Тому правду кажуть старі люди: згода дім будує, а незгода руйнує.

Аналіз художнього тексту. Бесіда за питаннями.

• Чому посварилися ноги, руки, рот, очі? Що з того вийшло?
• Як ви розумієте прислів’я: «Згода дім будує, а незгода руйнує»?
• Наведіть відомі вам приказки з життя, що підтверджують правдивість цього прислів’я.

      (Можливі варіанти учнівських відповідей)

• Горе тому, в кого немає порядку в дому.
• Краще  солом’яна згода, як  золота звада.
• У товаристві лад- усяк тому рад.
• Єдність і братство- велика сила.

Виступ підготовленого  учня «фольклориста» про роль прислів’їв і приказок в літературній мові.

Глибокий зміст прислів’їв і приказок , їхня мудрість, стислість, високохудожня форма завжди привертали і тепер привертають увагу письменників. Вони збирають їх, записують і використовують цей вид усної народної творчості у байках, оповіданнях, поезіях тощо.

Прислів’я і приказки збагачують нашу мову, допомагають стисло і образно висловити думку, ось чому їх потрібно запам’ятовувати та вживати у власному мовленні.

  Підсумок уроку. Рефлексія.

• Поділіться своїми враженнями від української народної творчості взагалі.
• Прислів’я і приказки і сьогодні не втратили своєї актуальності, оскільки…
• Я можу визначити такі особливості народних прислів’їв…

Домашнє завдання й інструктаж до нього.

1. Підготуватися до конкурсу на кращого знавця прислів’їв і приказок.
2. Написати невелике оповідання на тему одного з прислів’їв:

Сьогоднішньої роботи на завтра не залишай.

З самого початку думай, який буде кінець.