Урок у 8 класі "Кислоти у мистецтві"

8 клас     Предмет: Хімія         

Тема уроку: « Кислоти у мистецтві»

Мета уроку: Закріпити, узагальнити і розширити знання про хімічні властивості кислот, застосування кислот у мистецтві та виявити рівень знань учнів з цієї теми.

 Розвивати  творчі навики, застосування набутих знань для розв’язування нестандартних завдань,задач та досліджень у мистецькій сфері.

 Формувати творчі здібності учнів, на основі застосування диференційованого навчання, виховувати естетичний смак, цікавість до мистецької діяльності та використання набутих практичних знань з хімії у образотворчому та декоративно – прикладному мистецтві.

Тип уроку: урок перевірки знань, умінь і навичок.

Обладнання: хімічний скляний та порцеляновий посуд, презентація «Кислоти у мистецтві», штатив, спиртівка, сірники, розчини мінеральних та органічних кислот, солей, зразки пігментів та фарб, травлених яєць, білий картон, бавовняні та льняні  хустки, виставка робіт вихованців гуртка «Мистецтво нашого народу» та майстрів декоративно – прикладного мистецтва, фото- відеоряд мистецьких творів, літератури по темі,  комп’ютер і проектор.

                                                            Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку

Учитель: Тема нашого сьогоднішнього семінару «« Кислоти у мистецтві». Наше завдання показати рівень своєї підготовки по даній темі і не тільки виявити  набуті знання з хімії, а також показати як вони можуть бути використані  у образотворчому та декоративно – ужитковому мистецтві і побуті. А щоб урок був для кожного цікавим, проведемо його незвично – у вигляді гри «Чотири кути». Зараз ви згрупуєтесь в чотири групи, розійдетесь по чотири сторони класу,  і кожна група одержить свою назву та відповідне завдання.

ІІ Організація гри «Чотири кути»

& Групи виступатимуть під назвами «Експерти- криміналісти», «Практики», «Художники», «Творчі люди».

& Завдання для групи «Експерти, історики - криміналісти» - повідомити цікаву інформацію про кислоти, пов'язану із технікою безпеки при контакті з кислотами, а також розкриють історію їх використання у скоєних злочинах ( актах вандалізму ) проти шедеврів світового мистецтва). В групу об’єднуються учні, які готували вдома дане творче завдання.

& Завдання для групи «Художники» -

& Завдання для групи «Практики» виконати хімічні досліди на розпізнавання заданих сполук.

 & Завдання для групи «Творчі люди» - виступити з презентаціями своїх домашніх творчих завдань

ІІІ Презентація кожної групи

Група «Експерти, історики- криміналісти»:

Вчитель:

Згадайте, яких заходів безпеки ми повинні дотримуватись при роботі з кислотами ?

Виступ представника групи «Експерти- криміналісти»:

( Демонстрація презентації) Слайд №1, 2

Учень: Ми захоплюємось шедеврами світового мистецтва, але  поряд з поціновувачами знаходились і неврівноважені особистості, що  прагнули забруднити, порізати або облити мистецькі твори кислотою.

«Мона Ліза»  невелика за розміром картина Леонардо да Вінчі - найвідоміша в світі і не раз піддавалася замахів. Майже «масованої атаки» картина піддалася в 1956 році, коли один з відвідувачів облив зображення кислотою, в результаті чого була пошкоджена нижня частина. А вже через кілька місяців болівієць Уго Унгаза Вильегас жбурнув в роботу камінь і знищив тим самим шар фарби у ліктя героїні.

Сьогодні відновлена ​​робота захищена надійно під куленепробивним склом і Мона Ліза може спокійно демонструвати свою загадкову посмішку. Але це зовсім не означає, що картина перестала піддаватися нападкам ...

Слайд №3, 4, 5

«Даная» Рембрандта Спекотного червневого днем ​​1985 року Ермітаж приймав безліч екскурсій. Раптом з групи чергових туристів, які блукали по залу фломандського мистецтва, відокремилася чоловік і попрямував до однієї з працівниць музею, щоб задати питання - яка з картин тут найцінніша. Невідомо чому доглядачку це питання не насторожило, і навіщо вона гордо вказала на «Данаю», але факт залишається фактом - підійшовши до одного з найвідоміших шедеврів Рембрандта, чоловік хлюпнув сірчану кислоту прямо в центр полотна. На очах у здивованої публіки картина початку пузиритися, змінювати колір і покриватися жахливими вертикальними смугами.

Реставраційні роботи розпочалися в той же день. Талановиті хіміки і реставратори працювали близько 1,5 рока і крок за кроком відновлювали-таки 27% втраченого шедевра. Епілог цієї історії такий: чоловік, який зіпсував картину, був захований в психіатричну клініку, а прекрасна Даная за броньоване скло.

Слайд № 6,7

У 1988 році  в Мюнхені були пошкоджені кислотою три картини Альбрехта Дюрера. Злочинця знайшли і відправили в психіатричну клініку. Ним виявився Ханс-Йоахім Больман, який скоїв цей акт вандалізму після свого звільнення з в'язниці, де він провів п'ять місяців. Він "прославився" тим, що з 1970 по 1980-і роки завдав мистецтву матеріальні збитки на 270 мільйонів марок, обливши кислотою в цілому 56 творів живопису і графіки, в тому числі кілька шедеврів світового рівня, включаючи старовинний церковний вівтар і картини Рембрандта і Дюрера. Його улюбленою технікою було вихлюпування сірчаної кислоти на картини. Больманом був тричі засуджений за ненависть до мистецтва: у 1988 році в Мюнхені його засудили до двох років тюремного ув'язнення з подальшим утриманням в психіатричній клініці, після другого вироку в 1990 році він був відправлений до психіатричної лікарні в Гамбурзі.

Вчитель: А зараз знов віршовані рядки знов нагадають нам про хімічні властивості кислот.

Ви , метали, не жартуйте

З кислотою не воюйте

Вмить вона зруйнує вас

Сіль утвориться в той час

Бекетов металів сад

Розмістив у чіткий ряд.

Водень там стоїть між ними

Трохи далі середини

- Як характеризують метали що стоять у ряді напруг ме. до і після водню ?

- Чим ви поясните таке розташування металів у цьому ряді ?

- Чому ряд напруг металів ще називають рядом Бекетова ?

Пропоную нашим «Лаборантам – практикам» продемонструвать  лабораторний дослід, що підтвердить чи скасує ваші відповіді. «Дія неорганічних кислот на метали»

Учні № 2 та 3 демонструють дослід та записують рівняння реакції на дошці.

Надаємо слово представникам групи «Творчі люди», що підготували презентацію про кислотне травлення металів та його використання у мистецтві.

Учень № 4: Офорт -  ( Демонстрація слайду ) один з видів гравіювання по металу, що дозволяє отримувати зображення на виробах за допомогою витравлювання металів кислотою. Широко практикувався з початку ХVI століття. Між 1500 і 1750 роками, найбільш відомі майстри травлення металу жили на півдні Німеччини і півночі Італії. Деякі приголомшливі роботи майстрів офорта з Середньовіччя, збереглися до наших днів і знаходяться в музеї Вікторії і Альберта в Лондоні.

Кислотне травлення стали застосовувати замість більш трудомісткого і технічно складного методу гравіювання вручну. Спочатку майстер ретельно готував виріб до роботи, акуратно очищаючи метал від різних забруднень.

Потім обробляв потрібні ділянки поверхні кислостійким лаком. Далі, підготовлений метал занурювали в соляній або азотний розчин кислоти, і тримали там до тих пір, поки кислота не роз'їдала метал до потрібної глибини. Після цього, виріб повністю очищали від залишків розчину і для більшої краси робили чорніння або золочення.

(Демонстрація слайдів з поясненнями )

Учень № 5

Матування і художнє травлення скла плавиковою кислотою. Плавикова (фтористоводнева) кислота - водний розчин фтористого водню зі змістом його до 40%. Щільність кислоти 1,149 г / см3 (при 15 ° С). Вона руйнує метали за винятком золота і платини. Однак, не розчиняє віск, смоли, жири та їх суміші. Роз'їдає скло, тому для короткочасного зберігання кислоти скляний посуд зсередини покривають шаром парафіну або воску або ж застосовують ебонітову, гумову або хлорвінілову посуд. Властивість плавикової кислоти розчиняти скло і не розчиняти органічні і синтетичні воски та смоли, а також жири та їх суміші використовують для поверхневої обробки скла матуванням  або художніми розписами.

Учень № 6

Перед травленням поверхню скла знежирюють розчином соди, ретельно промивають водою і сушать. Необхідно враховувати, що сліди пальців на поверхні скла є вже захисною плівкою - в цих місцях травлення дає слабкий відбиток малюнка шкіри пальців.

Матування скла виконують, застосовуючи пасти при невеликих розмірах вироби та розчини - при великих. Пасти готують такої консистенції, при якій їх можна наносити на поверхню м'якою щіткою. Залежно від стійкості скла застосовують різні види паст.

Вчитель; Однак, плавікова кислота дуже небезпечна речовина ( особисто її пари). Дамо слово експертам, що ще раз нагадають нам правила техніки безпеки при роботі під час витравлювання скла плавіковою кислотою.

Учень № 7

Майстер повинен рот обв'язати хусткою, або одягти респіратор, а в ніс закласти грудки вати. Можна використовувати і протигаз. Руки повинні бути в рукавичках. Одним словом, треба вжити всіх заходів, щоб не вдихнути пари плавикової кислоти, тому краще операцію травлення робити на відкритому повітрі.

Вчитель: А слідуючу розповідь я хочу тако ж анонсувати віршами:

Яєчко — розмальоване, барвисте,

Ним тішиться і старець, і дитя,

Творіння рук людських, святе і чисте,

Маленький символ нашого життя.

            Тут кожна лінія — промінчиком з небес

Окреслює хвалу і славу Богу.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

До вічності вказавши нам дорогу.                     (Надія Кметюк)

Наближаеться  Великдень і одним з символов цього світлого свята є великодня писанка. Ми знаємо безліч традиційних та авторських технік писанкарства: крашанки, крапанки, дряпанки, мальованки. Не останнє місце серед традиційних технік великодніх яєць займає витавлювання кислотою. За допомогою розчинів кислоти та воску можна одержати неповторні візерунки на поверхні яєць, що ще довго можуть милувати око.

Надаємо слово групі «Практиків»

Учень № 8 демонструє дослід, а учень № 9 супроводжує його дії розповід'ю.

Техніка витравлювання заснована на діі більш сильної кислоти на сіль слабкішої. ( Демонстрація досліду взаємодія крейди з оцтовою кислотою або шматочків мармуру з соляною кислотою ).

Збереглися до нашого часу описи техніки витравлювання яєць українських  етнографів. Існують свідчення, що на початку ХХ ст. у с. Зеленинці Надвірнянського повіту «дівчата вкидали яйця в теплу червону фарбу. Яйця профарбовувались. Пізніше дівчата прошкрябували по червонім яйці візерунки та клали їх у насичений розчин оцту. Через деякий час  з того повстають на яйці всякі “стежички і кривульки” і се – “писанки”». Вважалось, що подароване дівчиною власноруч витравленне яйце служить  запорукою коханому довгої любові і вірності, так як  візерунки, витравлені на великодньому подарунку повинні відбитись і на його серці.

( - Демонстрація зразків витравлених великодніх яєць на виставці робіт учнів та майстрів та відповідної літератури за обраною тематикою)

Вчитель: Говорячи про взаємодію карбонатів з сильними мінеральними кислотами неможливо пройти повз одержання такого важливого художнього матеріалу як гіпс. Зараз ще один учень з лаборантів – практиків продемонструє нам дослід взаємодії карботату кальцію з сульфатною кислотою та запише на дошці відповідне рівняння реакцій.

Учень № 9 ( Демонстрація досліду) Коментарії : У промисловості тако ж відомий один із спосібів отримання гіпсу із суспензії карбонату кальцію шляхом змішування її з сірчаною кислотою в присутності добавки, фільтрації отриманої суспензії з відділенням гіпсу.   CaSO₄·2H₂O

Учні групи «Творчі люди» підготували презентацію про використання гіпсів у мистецтві.

Учень № 10  ( Демонстрація слайдів з творами мистецтва)

Гіпс використовується у будівництві, медицині, для виробництва добрив, в паперовій та цементної промисловості, для виготовлення гіпсокартону, як виробний і облицювальний камінь, у виробництві фарб, глазурі, емалі, для виготовлення форм для відливання скульптури, копій різних моделей, основи для стінної мозаїки, фресок, ліплень. Волокнистий гіпс (селеніт) використовують для недорогих ювелірних виробів. З алебастру здавна виточували великі ювелірні вироби - предмети інтер'єру (вази, стільниці, чорнильниці).

Вчитель: Перед тим, як перейти до іншого етапу нашого уроку я хочу зачитати слова великого Гете. Видатного німецького поета та природодослідника з його твору «Хроматика, Вчення про колір».

«Фарби викликають в людях велику радість. Око відчуває необхідність в них так само, як і у  світлі. Згадайте, як ми оживаємо, коли в похмурий день сонце, раптом освітить частину місцевості і фарби стають яскравішими.»

                                                                                                                                   І. Гете.

Сьогодні художники мають у своєму арсеналі безліч  фарб для художньої творчості: акварель, гуаш, олійні, акрилові фарби, тощо. Майстри стикаються виключно з проблемами вибору художніх матеріалів. Однак, ми починаємо забувати, що перші професійні художники добували фарби власноруч. На допомогу їм приходили природні пігменти мінерального, рослинного та тваринного походження. Багато рецептів їх виготовлення передавалось сторіччями із покоління в покоління і трималось у секреті від можливих конкурентів. Яскравий зелений пігмент  можна одержати сплавленням біхромату калію (у лабораторних  умовах) нагріванням з аптечною  борною кислотою. Однак, за браком часу ми скористаємось вже готовими пігментами, що б виготовити власноруч яєчну темперу за допомогою оцтової кислоти. Яєчна темпера використовувалась художниками задовго до олійних фарб. Перші українські ікони були написані саме цією фарбою. Історія використання темперних фарб налічує більше 3500 років. Один з найдавніших письмових документів, яким є «Природна історія» Плінія, трактуючи про фарбу «purpu-rissum», повідомляє нам, що для застосування в живопису «фарба» змішувалася з яєчним жовтком. Я прошу учнів з групи «Художники» під керівництвом вчителя спробувати відродити цей старовинний рецепт виготовлення фарб і спробувати їх у дії. З цією метою пропоную використати не менш старовинну, напівзабуту техніку вибійки. Вибійка як вид декоративного мистецтва використовувалась людством вже у 1-і сторіччя нашої ери. На дерев'яних дощечках вирізблювався візерунок, що густо змащувався фарбою та притискався до тканини. Ми використаємо з цією ж метою на гуртку «Мистецтво нашого народу»  і картон для виготовлення листівок.

Майстер – клас з виготовлення яєчної темпери.

Учні № 11  та 12  під керівництвом вчителя виготовляють яєчну темперу, поетапно змішуючи необхідні компоненти. Вчитель використовує при цьому презентацію. Після одержання фарбі її намащують на дерев'яні штампи – форми та притискають до шматків тканини або картону та демонструють присутнім одержаний результат.

Учні № 13 та 14

 Розповідають про експонати міні – виставки творів декоративно – прикладного мистецтва професійних майстрів та вихованців гуртка «Мистецтво нашого народу».

Підведення підсумку уроку (Рефлексія)

Продовжити фразу:     Сьогодні я довідався…

Було цікаво…,      Було важко…,     Я зрозумів, що…,     Тепер я можу...

Я відчув, що…   , Я набув...,   Я навчився…,   У мене вийшло…,

Мене здивувало…,  Урок дав мені для життя…, Мені схотілося…

Вчитель : Ви усі гарно попрацювали, щоб закріпити, узагальнити і доповнити свої знання про хімічні властивості кислот та їх використання у мистецтві.

Домашнє завдання:

 На слідуючий урок  ви готуєтесь до самостійної роботи по темі «Кислоти». Вдома повторюємо матеріал про будову, класифікацію, фізичні та хімічні властивості кислот – параграфи підручника під редакцією Попеля П.П. № 25, 30, 35.