Урок. Українська держава. Гетьманат. П. Скоропадський

10 клас Історія України

Українська держава. Гетьманат. П. Скоропадський

Мета: Сформувати знання про утворення Української Держави та гетьмана ХХ століття П. Скоропадського, розкрити його прагнення до створення Української Держави. Трагізм ситуації в якій він опинився.

Розкрити суть внутрішньої і зовнішньої політики гетьманату, удосконалювати уміння аналізувати і співставляти історичні факти , узагальнювати значення важливих подій.

Виховувати повагу до історичного минуло, шану до її великих синів.

Сприяти формуванню національної самосвідомості учнів, повязаної з боротьбою за збереження державної незалежності.

Основні поняття: Українська демократично-хліборобська партія, Українська Держава, Рада Міністрів, українізація, Українська Академія наук, федералізація з небільшовицькою Росією, анархізм.

Основні дати: 3 березня 1918 р., 29 квітня 1918 р.

Обладнання: портрет П.П. Скоропадського, карта України ХХ ст., фотодокументи, брошура «100 років боротьби», Українська революція 1917-1921 рр.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Епіграф

Наш век пройдет, откроются архивы

И все что біло скрыто до сих пор

Все тайные истории извиті

Покажут миру славу и позор

Богов иных тогда померкнут лики

И обнажится всякая беда

Но то было истенн великим

Останется великим навсегда

Організаційний момент

Вивчення нового матеріалу

Рішення біографічної задачі

«Правнук гетьмана Українизакінчів Пажеський корпус, учасник Першої Світової війни,  учасник російсько-японської війни, генеральний отаман Вільного козацтва, опирався на підтримку німецьких та австро-угорських військ, на хліборобському зїзді 29 квітня, був проголошений Гетьманом України». Хто він? (П.П. Скоропадський)

Метод «Пресс»

Історик О. Мирошниченко називає Скоропадського «політичним перевертним!, то коли Україна була під Росією, Скоропадський ставав росіянином, коли під німцями, якби під Туреччиною, то бачив би себе турком, а під Китаєм -  китайцем.

І. Усенко зазначає, що політичні погляди Скоропадського зазнали еволюції від проросійсько-монархічних до переосмислення життєвих орієнтирів, зближення з національним рухом, спроби відшукати своє місце в ньому і прислужитися Україні. Спочатку як військовий, поім як керівник держави. Він щирий патріот України.

Яку оцінку ми сьогодні дамо Скоропадському?

Ким він був: «щирим українцем» чи «політичним перевертнем»

Розповідь вчителя:

3 березня 1918 р. у Брест – Литовську радянська сторона підписала мирний договір за яким визнала Україну самостійною державою. І завдяки німецько-австрійським військом 22 березня Центральна Рада повертається до Києва. Але що вона винна Німеччині та Австро-Угорщині за цей шляхетний вчинок.

Опрацювати документ:

Із забовязень України щодо постачання Центральним державам продуктів і сировини (вересень 1918р.)

(ЦДАВО України. – Ф. 1115. – Оп. 1: - Спр.9. – Арк. 10. 13)

Висновок

Центральна Рада не може розрахуватися з німцями. Які ж причини падіння УЦР.

Опрацювати підручник, стр. 178-199

Складання схеми-таблиці.

1.              Конфлікт УЦР з німецько-австрійською окупаційною адміністрацією. Невиконання УЦР своїх обовязків.
2.              Конфлікт УЦР з консервативними копами України (промисловцями, поміщиками та ін)
3.              Нездатність УЦР ефективно налагодити систему державного управління.
4.              Втрата УЦР соціальної опори.
5.              Прихильність лідерів УЦР до соціалістичних ідей.
6.              Втома населення від нестабільності, прагнення встановлення сильної влади.
7.              Втручання німецько-австрійської адміністрації у внутрішні справи України.

І саме тому 29 квітня 1918р. на Всеукраїнському зїзді хліборобів-власників майже 8 тисяч його делегатів проголосили П. Скоропадського гетьманом України.

Робота з документом (Перша «Грамота П. Скоропадського до всього українського народу» 29 квітня 1918р.)

Робота в групах (робота з підручником і джерелами, презентація повідомлень)

1 група – Заходи в промисловості

2 група – Формування державного апарату

3 група – Заходи в сільському господарстві

4 група – Розбудова збройних сил

5 група - Національна культурна політика

6 група – Напрямки зовнішньої політики

Узагальнення. Метод «Дерево рішень»

Висновки:

Дайте оцінку Української Держави П. Скоропадського

7,5 місяців існування Гетьманату були плідним етапом державного будівництва. За цей час Рада Міністрів ухвалила близько 400 законів. З обігу вивели російські гроші, натомість посилилася позиція національної валюти, налагоджено роботу Українського державного банку. Утричі збільшилась кількість кооперативних товариств. Зросла балансова сума капіталів кредитних спілок, а союз «Централ» навіть викупив у Німеччини фабрику сільськогосподарських машин. Порівняно з першим революційним роком, майже вдвічі зріс видобуток вугілля.

За Гетьманату відбулися дві митні війни – з Румунією та Кримом. У результаті останньої півострів на правах автономії увійшов до складу України. У планах гетьмана було споруджено шлюзо-канальної артеріальної системи від Балтійського до Чорного морів.

Вагомим результатом досягнень в освіті та культурі. Створений Державний український архів, національна бібліотека, Українська академія наук, українські державні університети в Києві та Камянець – Подільському.

Так яку оцінку ми можемо дати керівнику держави?

Виступи учнів. Метод «мікрофон»

Учитель: утім поразка у Першій Світовій війні, аграрна реформа, яку не розуміло селянство, «каральні експедиції» німецько-австрійських союзників і діяльність антигетьманської опозиції стали головними причинами падіння Гетьманату Павла Скоропадського наприкінці 1918р. Дмитро Дорошенко «Історія України1917-1923рр. «Період Української Гетьманської держави 1918 р. при всіх своїх помилках і розчаруваннях був періодом найбільшого виявлення української творчості в сфері політичного, економічного і культурно-просвітного будівництва.

У листі до сина Данила П. Скоропадського 1 квітня 1925р. зазначив: «сім років тому в народі сплили дикі, антидержавні, негативні інстинкти, у бруді топилося все позитивне, але не можна нехтувати своїм народом, треба ростити українських патріотів. У своєму заповіті гетьман писав, що доки не поборють українці в собі руйнівних почуттів, не буде ні добра, ні спокою, ні ладу на нашій нещасній Батьківщині».

Д/з:

1.                 опрацювати відповідний матеріал підручника;
2.                 визначити спільні та відмінні ознаки Аграрної політики Центральної Ради та гетьмана П. Скоропадського;
3.                 скласти історичний портрет Н. Махно.