Вплив Першої світової війни на повсякденне життя представників різних верств населення України

Вплив Першої світової війни на повсякденне життя представників різних верств населення України

Перша світова війна принесла у тогочасне життя кожної людини біль, розруху, невідомість. Хто б це не був: солдат, селянин, власник пекарні чи маленький хлопчик біля дороги. Війна зачепила всіх! Як Солдати, які гинули або були поранені на війні, їхні сімї, а також прості мешканці, які були змушені змінити свій усталений спосіб життя і виживати в нових умовах, всіх змінив початок війни.

Становище робітників. З початком війни у містах загострилося квартирне питання. Біженці, переселенці і взагалі маса людей, зрушених війною, намагалися осісти саме у великих містах, сподіваючись знайти там роботу і житло. Частину квартир було реквізовано військовими відомствами для власних потреб. Потребували приміщень новоутворені комітети, фонди та інші установи. Оскільки дуже часто в будинках навчальних закладів розміщувалися лазарети, поставала необхідність наймати додаткові приміщення під гуртожитки для учнів або й під класні кімнати. Все це викликало різке підвищення цін на квартири. Влада системою заходів намагалася вирішити це питання. У Києві всіх домовласників зобов'язали повідомляти міську управу про вільні помешкання, для реєстрації квартир було організовано квартирне бюро. Між тим, домовласники скаржилися на збитки внаслідок несплати квартиронаймачами платні за житло. Вони нарікали на збільшення видатків у зв'язку із збільшенням витрат на опалення, водопостачання, освітлення тощо. Всі ці послуги значно подорожчали, оскільки зросли ціни на гас та дрова.

У той час як для солдатів тил був, перш за все, зоною для одужання і відпочинку, для цивільних осіб це було зовсім навпаки. Для жителів тилових зон це означало радикальний розрив з їх довоєнною повсякденністю, оскільки вони були порушені безпосередніми наслідками війни. Повсякденне життя у тилу

Повсякденне життя у тилу. По обидва боки фронту міста і села в тилу піддавалися регулярним повітряним бомбардуванням. У союзників була дилема: коли вони ударяли по ворогу в цих зонах, вони часто вбивали або ранили цивільних осіб. В цілому, цивільні особи в тилу повинні були витримати мілітаризацію свого повсякденного життя. Місцеве населення повинно було підкорятися військовому командуванню, відкривати свої будинки солдатам, розквартированим в їхніх містах, і надавати всі товари і матеріали, необхідні для утримання військ. Більш того, армійські командири були особливо занепокоєні безпекою своїх військ в цьому чутливому районі за фронтом. Страх перед шпигунством був всюдисущим, і жителі піддавалися комендантського часу і обмеженням на мобільність.

Повсякденне життя у тилу. По обидва боки фронту міста і села в тилу піддавалися регулярним повітряним бомбардуванням. У союзників була дилема: коли вони ударяли по ворогу в цих зонах, вони часто вбивали або ранили цивільних осіб. В цілому, цивільні особи в тилу повинні були витримати мілітаризацію свого повсякденного життя. Місцеве населення повинно було підкорятися військовому командуванню, відкривати свої будинки солдатам, розквартированим в їхніх містах, і надавати всі товари і матеріали, необхідні для утримання військ. Більш того, армійські командири були особливо занепокоєні безпекою своїх військ в цьому чутливому районі за фронтом. Страх перед шпигунством був всюдисущим, і жителі піддавалися комендантського часу і обмеженням на мобільність.

Доля цивільного населення. Війна зруйнувала стереотип про її «чоловічий» характер. Жінки брали участь у бойових діях, працювали в сільському господарстві та на військових заводах. У родинах оплакували загиблих, чекали на повернення полонених. Турбота про дітей і хворих також лягла на плечі жінок. Роздавання безкоштовного супу. Німеччина. Фото. 1916 р.

Долі дітей. Під час війни змінилося життя дітей. Коли пішли в армію батьки і старші брати, дитинство для багатьох підлітків закінчилося: вони змушені були долучатися до виробничого процесу в селянських господарствах або йти на роботу по найму на заводи і фабрики, заміняючи там мобілізованих чоловіків. Багатьом дітям, які втратили батьків на фронті, під час масових переміщень (біженства) та через інші обставини воєнного часу, довелося зазнати гіркої долі сирітства. Як правило, це стосувалося вихідців з бідних селянських і робітничих родин.

Долі дітей. Відмовляючись від дитинства та солодощів, прибільшуючи свій вік діти йшли на фронт і виконували різноманітні завдання. Працювали на фабриках, спостерігали за береговою лінією та залізничними шляхами і допомагали на фронті як волонтери та добровольці. Близько 250 000 дітей віком до 19 років взяли участь у конфлікті. Один з таких відважних юнаків Джон Кондон, загинув у битві при Іпрі коли йому було лиш 14 років. Тисячі дітей допомагали вирощувати урожай та збирали кошт для Червоного Хреста

БіженціТільки в Європі 12 млн осіб скуштували гіркого хліба біженців. На початку війни свої домівки залишили майже третина жителів Бельгії; у Франції біженцями стали приблизно 2 млн осіб. Не менш трагічною була доля сербських, польських, українських і німецьких біженців. Французькі біженціНімецькі біженці

Дякую за увагу!!!