Урок "Українська держава Павла Скоропадського"

Тема. Українська держава Павла Скоропадського.

Мета: охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику П. Скоропадського; показати, що гетьманський режим не мав підтримки в Україні, розкрити вплив гетьманату на державотворчий процес; вдосконалити навички роботи з джерелами інформації, вміння з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки, визначати власну позицію щодо суперечливих питань історії, робити висновки та узагальнення; виховувати громадянську свідомість, сприяти утвердженню демократичних ідеалів.

Тип уроку: урок вивчення нових знань.

Обладнання: карта, картки з документами, ілюстрації, мультимедійний проектор.

Основні поняття: гетьманат

Очікувані  результати: учні повинні вміти складати історичний портрет     П. Скоропадського, давати критичну оцінку його діяльності.

                                Структура уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Вивчення нового матеріалу.

      1. Прихід П. Скоропадського до влади.

      2. Внутрішня і зовнішня політика  П. Скоропадського.

      3. Боротьба проти гетьманського режиму.

V. Узагальнення і систематизація знань.

VІ. Підсумок уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

                                      Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Метод « Мікрофон»

1.              Чи згодні ви із твердженням, що  більшовицька влада була встановлена в Україні  шляхом  жорстокого  насильства?
2.              Якими були причини невдач УЦР наприкінці 1917-на поч. 1918 рр.?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

http://video.i.ua/user/2346764/59121/393310/

(Показ фрагменту фільма)

У «Малій енциклопедії етнодержавознавства», в одній зі статей П. Скоропадський зображений як «полі­тичний перевертень» і «національно несвідомий українець», а в другій - «як щирий патріот України». Тож мета сьогоднішнього уроку - з'ясувати,  ким  був  П. Скоропад­ський  - «політичною маріонеткою» чи «щирим патріотом»; на основі ознайомлення з документами і реальними подіями часів гетьманату, сформувати власну думку про те, якої оцінки й характеристики заслуговує цей історичний діяч, визначити в ході обговорення ваше особисте ставлення   до   діяльності   П.Ско­ропадського.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Постановка проблеми

П. Скоропадський – патріот чи зрадник української державності?

 1. Прихід П. Скоропадського до влади.

Учитель. Відхід з історичної арени Центральної Ради не означав кінця української державності. До влади прийшов гетьман П. Скоропадський.

П.Ско­ропадського підтримували великі землевласники і колишні військові, вільні козаки (селяни-власники), німецька військова адміністрація, які були незадоволені Центральною Радою.

Також його підтримували дві партії – Українська демократично-хліборобська партія і Союз земельних власників.

Німецька військова адміністрація зголошувалась підтримати П. Скоропадського за таких умов: визнання Скоропадським Брестського договору; розпуск Центральної Ради; вибори до законодавчих установ з урахуванням побажань адміністрації; заборона анти німецьких виступів; ліквідація земельних комітетів; відновлення земельної власності; усунення від влади «непевних елементів».

Гетьманський переворот відбувся 29 квітня 1918 року майже безкровно. Всі державні установи були зайняті без боротьби. Причина – підтримка П. Скоропадського німецькою адміністрацією.

29 квітня 1918 р. була опублікована Грамота «До всього українського народу»

Колективна робота учнів над документом (метод «спільний проект»)

«Громадяни України!

Всім Вам, козаки та громадяни України, відомі події останнього часу, коли джерелом лилася кров кращих синів України і знову і знову відроджена Українська держава стояла коло краю загибелі.

Спаслась вона завдяки могутньому підтриманню центральних держав, які, вірні своєму слову, продовжують і по цей час боротись за цілість і спокій України.

При такій піддержці у всіх зародилась надія, що почнеться відбудування

порядку в Державі й економічне життя України увійде, врешті, в нормальне русло. Але ці надії не справдились.КолишнєУкраїнське Правительство не здійснило державного будування України, позаяк було зовсім не здатне до цього. Бешкети і анархія продовжуються на Україні, економічна розруха і безробітниця збільшуються і розповсюджуються з кожним днем, і врешті для багатющої колись-то України встає грізна мара голоду.

…То сею грамотою я оголошую себе Гетьманом всієї України.

…Створити здібний до державної праці сильний уряд; відбудувати армію та адміністративний апарат, яких у той час фактично не існувало, і за їх поміччю відбудувати порядок, опертий на право; провести необхідні політичні і соціальні реформи. Політичну реформу я уявляю собі так: ні диктатура вищого класу, ні диктатура пролетаріату, а рівномірна участь усіх класів суспільства в політичному житті краю. Соціальні реформи я хотів провести в напрямі  збільшення числа самостійних господарств коштом зменшення обширу найбільших маєтків».

Завдання до документу:

1 група. Якими аргументами П. Скоропадський обґрунтовує необхідність проголошення себе Гетьманом України?

2 група. Які завдання ставив П. Скоропадський у розбудові державної влади?

3 група. На яких принципах гетьман обіцяв будувати соціально-економічну політику?

Учитель. Одночасно з Грамотою публікувалися закони про тимчасовий державний устрій, про головні напрями діяльності уряду, визначалися права населення, організація управління. Замість УНР проголошувалася Українська держава. Законодавча, виконавча, судова влада зосереджувалася в руках гетьмана. Формувався новий уряд на чолі з полтавським поміщиком Ф. Лизогубом. До складу Ради Міністрів увійшли: Д.Дорошенко (міністр закордонних справ), М. Василенко (міністр освіти), інші. Переважна більшість урядовців – представники партії кадетів.

Колективне обговорення питання (метод «мікрофон»)

• Як, на вашу думку, такий партійний склад уряду міг вплинути на процес розбудови української державності?

3. Внутрішня і зовнішня політика  П. Скоропадського.

Учитель. З перших днів правліня П.Скоропадський приступив до виконання зобов`язання щодо охорони порядку й законності, зміцнення авторитету влади: здійснювалися репресії проти більшовиків, анархістів, лівих есерів; переслідувалася демократична преса; заборонялася критика уряду; проведення зборів, мітингів, демонстрацій.

  Колективне обговорення питання (метод «мікрофон»)

• Який тип політичного режиму формується в умовах гетьманату і чиїм інтересам він відповідає?

Учитель. Незважаючи на нетривалий час правління, попри всілякі перешкоди, уряд гетьмана намагався втілювати в життя заходи з метою розбудови України й визнання її на міжнародній арені як самостійної держави.

   Робота в парах

   Опрацювати текст підручника і заповнити таблицю «Внутрішня і зовнішня політика уряду П.Скоропадського».

    Колективне обговорення питання (метод «коло ідей»):

• Чи знаходила підтримку політика уряду П.Скоропадського серед населення України?

4. Боротьба проти гетьманського режиму.

Учитель. Політика гетьмана П.Скоропадського, його уряду та адміністрації була причиною невдоволення широких верств населення. Розгортається антигетманська боротьба, учасниками якої були селяни і робітники.

     Робота з атласами

• Визначити райони, в яких ця боротьба досягла найбільшого розмаху.

Учитель. Посилилася опозиція проти гетьманської влади. Її очолив Український національний союз, який очолював А.Ніковський, а з 18 вересня 1918р. – В.Виниченко.

Спроба П.Скоропадського налагодити відносини з опозиційними силами шляхом залучення їх до роботи уряду не увінчався успіхом.

В умовах внутрішньополітичної кризи, поразки у Першій світовій війні Четвертного союзу П.Скоропадський починає шукати шляхи згоди з Антантою. 14 листопада 1918 р. оголошено гетьманську грамоту про федеративний союз Української держави з не більшовицькою Росією. Формується новий уряд, який складався переважно з російських монархістів на чолі з С.Гербелем.

Сучасники гетьмана й історики по-різному оцінюють ці останні його кроки

В державотворчому прцесі. Одні вважають його зрадником ідеї незалежності України, інші розцінюють це як останній порятунок Української держави.

      Колективне обговорення проблеми (метод «займи позицію»)

• Як ви вважаєте, П.Скоропадський – патріот чи зрадник української держави?

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Коли і за яких умов П.Скоропадський прийшов до влади?

2. Які заходи уряд гетьмана Скоропадського проводив у внутрішній і зовнішній політиці?

3. Як населення України ставилося до політики гетьманату?

4. Чи сприяла діяльність П.Скоропадського розбудові і зміцненню української державності?

VІ. Підсумок уроку.

Учитель. Отже, спроба гетьмана Скоропадського закріпити і зміцнити самостійність Української держави не увінчалася успіхом. Причиною цієї невдачі була його непослідовна, антинародна, антидемократична політика.

VІІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати відповідний параграф.
2. Виконати письмово на вибір завдання.

І рівень

• Назвати основні заходи уряду П.Скоропадського.

ІІ рівень

• Дати характеристику основним заходам уряду П.Скоропадського.

ІІІ рівень

• Порівняти засади політики Центральної Ради і гетьманату.

ІV рівень

• Творче завдання: написати статтю «П.Скоропадський – державний і політичний діяч».

Документ

Грамота П. Скоропадського «До всього українського народу»

«Громадяне України!

Всім: Вам, козаки та громадяне України, відомі події посліднього часу, коли джерелом лилася кров кращих синів України і знову відродившися Українська Держава стояла коло краю загибелі.

Спаслась Вона, дякуючи могутньому підтриманню центральних держав, які, вірні свому слову, продовжують і по цей час боротись за цільність і спокій України.

При такій піддержці у всіх зродилась надія, що почнеться відбудовання порядку в Державі й економічне життя України війде, врешті, в нормальне русло.

Але ці надії не справдились.

Бувше Українське Правительство не здійснило державного будування України, позаяк було зовсім не здатне до цього.

Бешкети й анархія продовжуються на Україні, економічна розруха і безроботиця збільшуються і розповсюджуться з кожним днем і врешті для багатющої колись-то України встає грізна мара голоду.

При такому становищі, яке загрожує новою катастрофою Україні, глибоко сколихнуло всі трудові маси населення, які виступили з категоричним домаганням негайно збудувати таку Державну Владу, яка здібна була б забезпечити населенню спокій, закон і можливість творчої праці.

Як вірний син України, я рішив відкликнутись на цей поклик і взяти на себе тимчасово всю повноту влади.

Цією грамотою я оголошую себе Гетьманом всієї України.

Управління Україною буде провадитися через посередництво призначеного мною Кабінету Міністрів і на остаточнім обґрунтованні нижче долучених до цього законів про тимчасовий державний устрій України.

Центральна і Мала Рада, а также всі земельні комітети з нинішнього дня розпускаються. Всі Міністри і товариші звільняються

Всі нинішні урядовці, працюючі в державних Інституціях, зістаються на своїх посадах і повинні продовжувати виконання своїх обов'язків.

У найближчий час буде виданий закон, установляючий новий порядок Виборів до Українського Сойму.

До цього я буду твердо стояти на сторожі порядку й законности в Українській Державі, буду домагатись негайного виконання всіх державних розпоряджень і буду підтримувати авторитет влади, не спиняючись ні перед якими самими крайніми мірами.

Права приватної власности - як фундаменту культури і цивілізації відбудовуються в повній мірі, і всі розпорядження бувшого Українського Уряду, а рівно тимчасового уряду російського, відміняються і касуються. Відбувається повна свобода по зробленню купчих до куплі-продажі землі.

Поруч з цим будуть прийняті міри по відчуженню земель по дійсній їх вартосте від великих власників, для наділення земельними участками малоземельних хліборобів.

Рівночасно будуть твердо забезпечені права робітничого класу. Особлива увага буде звернена на поліпшення правового становища і умов праці залізничників, котрі при виключно тяжких умовах і на один час не кидали своєї відповідальної праці.

В області економічній і фінансовій відбувається повна свобода торгу й відчиняється широкий простір приватного підприємства й ініціативи».