Урок «Українська мова 6 клас «Фразеологія.Джерела українських фразеологізмів»

Українська мова

 6 клас

ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ

 

 

Автор: учитель української мови та літератури

Боярської ЗОШ І-ІІІ ст.№1

Києво – Святошинського району

Морська Тетяна Володимирівна

 

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5 – 9 класи. – К.: Видавничий дім “Основа”, 2013.- 160с./ зі змінами, затвердженими Наказом Міністерства освіти та науки № 804 від  07.06.2017 р.

 

 

Тема:  Джерела українських фразеологізмів.

Мета: ознайомити із джерелами фразеологічного фонду української мови; звернути увагу на тісний зв’язок фразеології з народним життям,  фольклором; збагачувати мовлення учнів фразеологізмами античного та біблійного походження, крилатими висловами літературного походження; формувати вміння визначати такі фразеологізми в реченнях, пояснювати їхнє значення, доречно й правильно вживати в мовленні, користуватися фразеологічним словником.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: фразеологічний словник, підручник (Заболотний В.О. Українська мова: підруч. для 6 класу загальноосв. навч. закл./О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. – К.: Генеза, 2014.- 256 с.), мультимедійний проектор.

 

Перебіг уроку

 

Фразеологізми – скарби нашої мови

й народного досвіду.

І. Я. Франко

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

 

Інтелектуальна розминка. Розгадування кросворда.

1. Розділ мовознавства, який вивчає звуковий склад мови.
2. Неподільна морфема, яка є спільною для всіх спільнокореневих слів.
3. Відступ у початковому рядку тексту.
4. Другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета.
5. Окреме висловлювання у діалозі чи полілозі.
6. Слова, що по – різному називають одне й те саме поняття про предмет, явище, дію.
7. Розмова двох осіб.
8. Повнозначна частина мови, яка означає дію або стан предмета.
9. Звуки, які творяться за участю самого голосу.
10. Головний член  речення, що називає предмет.
11. Чужа мова, що передається без змін.

Відповідь: фразеологія.

							8.
							Д
					6.	7.	І
	2.				С	Д	Є			11.
	К		4.	5.	И	І	С		10.	П
1.	О	3.	О	Р	Н	А	Л	9.	П	Р
Ф	Р	А	З	Е	О	Л	О	Г	І	Я
О	І	Б	Н	П	Н	О	В	О	Д	М
Н	Н	З	А	Л	І	Г	О	Л	М	А
Е	Ь	А	Ч	І	М			О	Е
Т		Ц	Е	К	И			С	Т
И			Н	А				Н
К			Н					І
А			Я

 

ІІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

 

ІV. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу ( с.42).

2. Розповідь учителя за таблицею про походження фразеологізмів

 

Джерела української  фразеології
Побутова мова	Байдики бити, як корова язиком злизала, кров з молоком
Виробничо-професійна діяльність	Розмотати клубок, коронний номер, на мисливця і звір біжить
Біблія	Випити гірку чашу, закопати талант у землю, блудний син
Антична міфологія та література	Сізіфова праця, танталові муки, ахіллесова п’ята
Народна творчість	Що посієш, те й пожнеш; гірко заробиш — солодко з’їси; ні слуху ні духу
Каламбури, анекдоти, жарти	Ростуть на вербі груші; на городі бузина, а в Києві дядько
Переклади іншомовних висловів	Дивитись крізь пальці (із нім. мови), шукайте жінку( із франц.)
Крилаті вислови видатних осіб	Пропаща сила(Панас Мирний); Бути чи не бути ( Шекспір)

 

3.Робота біля дошки.

   Записати речення, визначити фразеологізми, витлумачити лексичне значення кожного (бажано з використанням словника).

  Нема тієї драбини, щоб до неба дістала. (Нар. творч.) Правду кажуть, що в кожного – свій скелет у шафі. (М.Павленко). З ним ніхто не зварить каші: він і  нашим, він і вашим. (М. Негода). Не вмієш пекти хліба – будеш пекти раків.  Не хочу, щоб на мене усіх собак вішали.   Таке меле, що вуха в’януть. (Народна творчість).  Люди набалакають, навішають лапші на вуха! (Є.Гуцало). Хоч кілок на голові теши.(  Народна творчість).

 

V. Виконання вправ на застосування  засвоєних знань, формування умінь і навичок.

1. Творче завдання.

Пояснити значення кожного фразеологізму. З мови представників якої професії походить кожен з них? Чому? З двома фразеологізмами скласти речення (усно).

 

     1. Лити воду на чужий  млин. 2. Не святі горшки ліплять. 3. Пасти задніх.

4. Взяти в шори.  5. Грати першу скрипку. 6. Міряти на свій аршин. 7.Тріщить по всіх швах. 8. Цей номер не пройде. 9. Дати зелене світло. 10. Під димовою завісою.

Для довідок. 1. Із мови мірошників. 2. Гончарів. 3. Пастухів. 4. Лимарів.

5. Музикантів. 6. Продавців. 7. Кравців. 8. Артистів. 9. Залізничників.

10. Військових.

 

2. Гра-пошук “А де ж моя пара?” 

  Відшукайте потрібні слова до першої колонки, щоб утворилися фразеологізми. 

Ахіллесова	ляси
Кліпати	носа
Богатирський	голівонька
Задирати	слід
Робота	очима
Точити	сон
Буйна	шлях
Вигравати	кипить
Гарячий	вік
Життєвий	п'ята
Золотий	час

 

 

 

3. Робота в парах. “Читаю – відповідаю – узагальнюю”.

   До поданих фразеологізмів доберіть із довідки усталені вирази з протилежним значенням, у дужках поясніть лексичне значення. 
  Зразок. Бити байдики (ледарювати) — гнути спину (працювати). 

    Тримати язик за зубами, пасти задніх, на всіх парах, душа в душу, без сьомої клепки в голові, язик без кісток, хвіст бубликом тримати, хоч віником мети. 
  Довідка. Як у воду опущений, мати голову на плечах, дерти горло, хоч відбавляй, води в рот набрав, бути в авангарді, як сонна муха, як кішка із собакою. 

 

4. Робота з малюнками.

 Уважно розгляньте малюнки. Які фразеологізми на них проілюстровано? Відгадавши, введіть їх у самостійно складене речення. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Робота з підручником.

          Письмове виконання вправи 100.

 

 

VІ. Підбиття підсумків уроку.

 

1. Метод “Мікрофон”.

 

• Що нового ви дізналися на уроці?
• Чи можна сказати, що наявність фразеологізмів у мові свідчить про мудрість, дотепність її носіїв?
• Для чого укладено фразеологічні словники?

 

2.  Оголошення результатів роботи учнів на уроці.

 

VІІ. Домашнє завдання.  П.13, вправа 102.