17 липня о 18:00Вебінар: Чи може наука сформувати підприємницьку компетентність?

Урок "Українські землі у складі Румунії"

Про матеріал
Вистороп Тетяна Василівна Тема. Українські землі у складі Румунії Мета: охарактеризувати становище українських земель у складі Румунії; визначити політику правлячих кіл щодо українства; проаналізувати розвиток українського руху на українських землях у складі Румунії; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичним матеріалом та історичними картами, вміння співпрацювати в парах та малих групах;сприяти вихованню правової культури. Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:  оперувати хронологічним матеріалом теми;  характеризувати становище українських земель у складі Румунії;  визначати політику правлячих кіл щодо українства;  розповідати про розвиток українського руху на українських землях у складі Румунії;  показувати на історичній карті українські території, що входили до складу Румунії.
Перегляд файлу

Конспект уроку

з історії України

для 10-го класу

Підготувала учитель історії

КЗ «Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ст.»

Вистороп Тетяна Василівна

Тема. Українські землі у складі Румунії

Мета: охарактеризувати становище українських земель у складі Румунії; визначити політику правлячих кіл щодо українства; проаналізувати розвиток українського руху на українських землях у складі Румунії; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичним матеріалом та історичними картами, вміння співпрацювати в парах та малих групах;сприяти вихованню правової культури.

Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:

  • оперувати хронологічним матеріалом теми;
  • характеризувати становище українських земель у складі Румунії;
  • визначати політику правлячих кіл щодо українства;
  • розповідати про розвиток українського руху на українських землях у складі Румунії;
  • показувати на історичній карті українські території, що входили до складу Румунії.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, Інтернет-ресурси, роздатковий матеріал, атлас.

Хід уроку

  1. Організаційна частина.
  2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.
  1. Тестування.
  • Перейдіть за посиланням та пройдіть тестування.

E:\Работа\Підготовка до уроків\10 клас\Історія України\6. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період\4. Українські землі у складі Румунії\тестування.png

  1. Парцели – це

А   великі земельні ділянки

Б    поміщицькі землеволодіння

В   малі земельні ділянки

Г   великі державні поля


  1. Закарпатська Україна ввійшла до складу Чехо-Словаччини у результаті

А   Версальського мирного договору

Б   Сен-Жерменського  та Тріанонського мирних договорів

В   Мюнхенської конференції

Г   Генуезької та Гаазької конференції

  1. Уряд Чехо-Словаччини не хотів фінансувати промислові об’єкти Закарпаття через

А   несприятливі природні умови                       В   брак природних ресурсів

Б   брак кваліфікованої робочої сили      Г   брак коштів у державному бюджеті

  1. Найвпливовішою політичною силою Закарпаття

А   русофіли         Б   русини         В   комуністи            Г   українофіли

  1. Авторитетним лідером українофілів був

А   С. Бандера          Б   С. Петлюра         В   А. Волошин           Г   Є. Коновалець

  1.    УНО – це

А   Українська народна оборона

Б   Українська національна оборона

В   Українське національне об’єднання

Г   Українська народна організація

  1. «Спілку працюючого селянства» створили

А   русофіли        Б   українофіли        В   мадярони            Г    комуністи

  1. Мюнхенська конференція відбулася у

А   1936 р.         Б   1937 р.          В      1938 р.              Г   1939 р.

  1. Яка країна не приймала участі у Мюнхенській конференції

А   Франція         Б   Німеччина        В   Польща            Г   Велика Британія

  1.                      Цешинську область отримала

А   Німеччина         Б   Угорщина          В   Польща               Г   Румунія

  1.                      Уряд Волошина переніс свою резиденцію до міста

А   Ужгород          Б   Хуст           В   Луцьк             Г   Львів

  1.                      Яке твердження є хибним

А    «Карпатська січ» - це організація народної оборони

Б    команди «Карпатської січі» виникли майже в усіх великих населених пунктах

В   загони січовиків були добре озброєні

Г   загальна кількість вишколених січовиків становила до 2 тис. осіб

  1. Робота з контурною картою.
  • Позначте на контурній карті:
  • Чехословацькі території, що за ухвалою Першого Віденського арбітражу відійшли до Угорщини;
  • територію Карпатської України (від 10 листопада 1938 р.)
  1. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.
  1. Ребус.
  • Розв’яжіть ребус. Поясніть значення слова-відгадки.

E:\Работа\Підготовка до уроків\10 клас\Історія України\6. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період\4. Українські землі у складі Румунії\Рисунок1.png(румунізація)

  • У вигляді асоціативного куща, висловіть припущення щодо того, до яких заходів вдавалася румунська влада на українських землях.
  • Сьогодні ми охарактеризуємо особливості конституційного процесу в Україні, з’ясуємо його здобутки.
  1. Вивчення нового матеріалу.
  1. Кероване читання (с. 240 – 241 підручника).
  • Опрацюйте матеріал підручника. Випишіть короткі тези, щодо політики Румунії на українських землях.

Орієнтовний вигляд тез:

  • насильницька та агресивна політика румунізації;
  • закриття українських шкіл та культурно-освітніх закладів;
  • переслідування людей за спілкування українською мовою;
  • румунізація назв населених пунктів та прізвищ;
  • демонтаж та вивезення промислового устаткування;
  • економічна депресія 30-х років;
  • аграрна реформа в Бессарабії;
  • розорення селянських господарств.
  1. Робота і Інтернет-ресурсами.
  • Перейдіть за посиланням. Ознайомтеся з інформацією та запишіть конспект за планом.
  • Сформулюйте короткий висновок про описані події.

E:\Работа\Підготовка до уроків\10 клас\Історія України\6. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період\4. Українські землі у складі Румунії\Татарбунарське повстання.png

Причини: жорстокий режим економічного поневолення, політичного безправ'я та національного гноблення, встановлений у цьому краї румунськими оккупантами.

Привід: Аграрна реформа 1921 р.

Учасники: селяни (українці, росіяни, болгари, гагаузці та молдавани).

Хронологічні межі: 16 – 22 вересня 1924 р.

Перебіг:

  • вранці 16 вересня влада перейшла до рук ревкому;
  • 18 вересня – уряд кинув проти повстанців 10 полків регулярної армії, жандармські загони, підтягнув до пониззя Дунаю військову річкову флотилію і частину кораблів Чорноморського флоту;
  • 22 вересня – придушення повстання.

Наслідки: «Процес 500», загибель багатьох повстанців.

  • Яку роль у повстанні відіграла Москва?
  1. Робота в парах.
  • Опрацюйте додаткову інформацію та заповніть таблицю.

Додаткова інформація:

Політичні партії на окупованих Румунією землях України

На тлі досить розвиненого політичного життя Галичини на окупованих Румунією землях України склалися менш сприятливі умови для діяльності партій і громадських об’єднань. З 1918 по 1928 р. діяв стан облоги, легальна політична діяльність була заборонена. У підпіллі перебували нечисленні комуністичні групи, які ввійшли до складу Компартії Румунії.

Антирумунське Татарбунарське повстання 1924 р. змусило дещо послабити адміністративний тиск. Почали відновлюватися культосвітні товариства, преса, студентські об’єднання. З 1928 по 1938 р. у Румунії тривав період відносно ліберального правління, що сприяло легалізації політичних партій. У 1929 р. на Буковині розгорнула легальну діяльність прокомуністична організація «Визволення», яка виступила з програмою одержавлення економіки, аграрних перетворень і приєднання до Радянської України. Однак масової підтримки населення «Визволення» та інші організації подібного спрямування не домоглися.

Політичні кола, зорієнтовані на відстоювання національних інтересів, у 1927 р. організували Українську національну партію, керівником якої став В. Залозецький. Це було ліберальне об’єднання, члени котрого схилялися до компромісів з властями, до виключно легальних методів діяльності. Як і в Галичині, ця політична лінія натрапила на сильну опозицію з боку молодих і енергійних учасників національного руху, що відкидали поміркованість і обережність членів УНП.

Під керівництвом О. Забачинського, І. Григоровича і Д. Квітковського в середині 30-х років стала формуватися конспіративна радикальна націоналістична організація на засадах, багато в чому подібних до оунівських. Ця організація мала вплив у молодіжних та спортивних товариствах.

Коли в 1938 р. до влади в Румунії прийшли військові й діяльність політичних партій була заборонена, УНП та інші легальні українські об’єднання перестали існувати.

Українське населення захоплених Румунією земель, незважаючи на жорстокий терор влади, зберегло своє прагнення до національного визволення і справедливого соціально-економічного ладу.

E:\Работа\Підготовка до уроків\10 клас\Історія України\6. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період\4. Українські землі у складі Румунії\тема25.2.png

  1. Узагальнення та систематизація знань.
  1. Робота з історичним джерелом.
  • Опрацюйте джерело.
  • Проаналізуйте зміст закону від 24 липня 1924 р. Чим він був викликаний і які наслідки мав для українців?

Видатний український мовознавець Ю. Шевельов про
денаціоналізацію українського населення на окупованих
Румунією українських територіях

...Важливим законом був закон з 24 липня 1924 р., який стосується тих румунів, що «забули рідну мову». У п. 8 читаємо: «Громадяни румунського походження, що забули свою матірну мову, зобов'язані давати своїм дітям освіту тільки в державних або приватних школах з румунською мовою викладання». Закон не уточнює, чи мова йде про окремі родини, що живуть поза Румунією, чи про групи населення в країні, формулювання його нарочито двозначне. Це був, дорече, секрет полішинеля, що уряд мав на увазі українців. Закон офіційно запроваджував поділ національних меншин на дві групи: тих, що мали право зберегти свою мову (угорці, німці), і тих, що цього права не мали (передусім українці). Підвести українців під цей закон було тим легше, що румунські історики «доводили», наче українці є справді слов'янизованими румунами...
Шевельов Ю. Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-1941). Стан і статус. - Б.м.:
Сучасність, 1987. - С. 233.

  1. Робота з історичною картою.
  • Покажіть на карті:
  • повіти, що входили до складу Румунії (Пн. Буковину, Ізмаїльський, Аккерманський, Хотинський повіт та Бессарабія)
  • українські землі, на яких існував організований український національний рух.
  1. Підсумки уроку.
  1. Вправа «Афоризми».
  • Доберіть вислів, що характеризує вашу роботу на уроці.
  1. Інструктаж з домашнього завдання.
  1. Опрацювати с. 240 – 241 підручника.

 

docx
Додано
9 квітня
Переглядів
295
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку