Урок з історії України для 9-го класу на тему: "Освіта і наука України кінця 18-у першій половині 19 ст."

Урок № 14

Освіта і наука в Україні кінця XVIII — першої половини XIX ст.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті місця діяльності основних освітніх, наукових і культурних організацій; визначних архітектурних споруд;

• характеризувати особливості процесу розвитку освіти, науки й культури в Україні у цей період;

• пояснювати суперечливі процеси модернізації розвитку освіти й культури;

• висловлювати судження щодо діяльності В. Каразіна, М. Максимовича, М. Остроградського,

• називати дати відкриття університетів в українських землях.

Тип уроку:комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, роздатковий матеріал, ноутбук, відеоматеріал.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Метод «Коло ідей».

- Назвіть історичні та політичні події кінця ХVIII - першої половини ХІХ

століття, які з вашої точки зору, мали найбільший вплив на розвиток української культури даного періоду (запропоновані учнями відповіді вчитель записує на дошці, учні в зошиті)

Наприклад: національне відродження, видання «Історії Русів» та«Енеїди І. Котляревського, діяльність Кирило- мефодіївського товариства, творчість Т. Шевченка, діяльність «Руської трійці», тощо.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Робота з підручником(с.75)

Із наведених факторів визначте ті, що негативно чи позитивно впливали на розвиток української культури заповнюючи таблицю «Особливості розвитку культури українських земель у другій половині XVIII ст. – на початку ХХ ст.».

ІV. Вивчення нового матеріалу

Учитель. У Російській імперії чимало талановитих українців відчували неможливість проявити свої здібності на батьківщині й вимушені були шукати кращих перспектив в імперських столицях. Проте більшість із них навіть далеко від рідної землі не поривали зв’язків з Україною й намагалися своїми працею і творчістю служити інтересам власного народу.

Австрійська імперія розглядала українські землі як відсталі провінції та цілеспрямовано зберігала їхнє другорядне становище щодо центру. Унаслідок цього західноукраїнські культурні діячі, як і їхні брати-наддніпрянці, вимушені були шукати можливостей для прояву своїх здібностей за межами рідного краю.

Робота зі схемою

• Опрацювати матеріал підручника с.76 і складіть схему «Загальноосвітні навчальні заклади в українських землях Російської імперії».
• Орієнтований вигляд схеми.

Парафіяльні школи                          повітові школи                       гімназії

Робота з документом(с.76)  «З висловлювання міністра народної освіти в 1824-1828 рр. Олександра Шишкова

• Проаналізуйте документ і визначте, якою була урядова політика в освітній сфері.
• Чому царський уряд так боявся освіченості українського народу?

Учитель. Існували й приватні навчальні заклади, де теж здобували середню освіту. Доньки дворян навчалися в інститутах шляхетних дівчат, що діяли в Харкові, Полтаві, Одесі, Керчі, Києві. До таких інститутів приймали дівчат із 8 років. Курс навчання становив шість років і передбачав, окрім загальноосвітньої підготовки, отримання знань із домогосподарства, етикету тощо. В Україні працювали три ліцеї: Рішельєвський в Одесі, Кременецький та Ніжинський. Це були привілейовані середні й вищі навчальні заклади для дітей дворян, з яких готували державних чиновників.

Окрім загальноосвітніх, діяли й професійні навчальні заклади. Зокрема, ремісниче училище в Чернігові. Кадетські корпуси Полтави та Києва готували дворянських дітей до офіцерської служби. У Миколаєві працювало штурманське училище. У багатьох містах відкривалися фельдшерські училища.

Значним здобутком у розвитку освіти в українських землях стало заснування університетів у Харкові та Києві.

Перегляд відеоматеріалу «Освіта й наука в Україні в к. XVIII - пер. пол. XIX ст.»(з 02.00 хв.) https://youtu.be/3RVOlP4Ef58

• В якому році відкрито Харківський університет?
• За чиєї ініціативи його було відкрито?
• Коли були відкрито Київський університет ім. Св. Володимира?
• Хто був його першим ректором?
• Які іще навчальні заклади було відкрито?

Робота з документом(с.78) «Розпорядження попечителя Київського навчального округу ректору Київського університету (1834 р.)»

• Чого й чому найбільше побоювалася царська влада?
• Що мав на увазі автор документа, коли згадував «батьківщину» й «вітчизну», і що саме його непокоїло?

Робота з підручником(с.79)

• Опрацювати матеріал і підручника і скласти схему.
• Орієнтований вигляд схеми «Загальноосвітні навчальні заклади в західноукраїнських землях».

Елементарні                           4-класні головні та нормальні                        гімназії  

Учитель. У всіх навчальних закладах, окрім елементарних і тривіальних, навчання провадилося німецькою мовою. Держава не фінансувала шкіл, й утримуватися вони мали громадським коштом. 1805 р. австрійський уряд видав указ, за яким усі початкові народні школи Галичини та Буковини передавалися під контроль римо-католицької церкви. Це рішення спричинило загострення «боротьби за школу» між поляками та українцями, яка тривала протягом першої половини ХІХ ст. У 1847 р. в Галичині діяло 741 русинська й 459 русино-польських шкіл.

На Буковині українська мова до шкіл не допускалася, відбувалася румунізація системи освіти.

На Закарпатті існувало близько 300 початкових шкіл з народною мовою навчання, утримуваних церковними громадами. В усіх інших навчальних закладах цього регіону обов’язковим було вивчення угорської мови.

Повну середню освіту давали гімназії. У 40-50-х рр. XIX ст. у Східній Галичині існувало вісім гімназій, на Північній Буковині — одна,на Закарпатті — дев’ять. На західноукраїнських землях вищу освіту отримували лише у Львові, де австрійська влада відновила діяльність університету (1817 р.), але з німецькою мовою викладання. Під впливом революції 1848-1849 рр. тут створено кафедру української мови і літератури. В університеті тривало протистояння між українцями та поляками за мову викладання. Окрім університету, у Львові діяла реальна (торговельна) школа й технічна академія. На Закарпатті не було вищих навчальних закладів. На Буковині Чернівецький ліцей готував кадри духовенства.

Перегляд відеоматеріалу «Наука в 2-й пол.18- 1-й пол. 19 ст.»(з 3.30 хв.)

• На основі відеоматеріал складіть таблицю.
• Орієнтований вигляд таблиці.

Учитель. Національне відродження та розвиток науки на українських землях посилили інтерес інтелігенції до різних галузей знання, народної культурної спадщини, до осмислення історичної пам’яті.

При університетах та інших установах створювалися культурні, освітні й наукові товариства, метою яких було вивчення науки, мистецтва, технологій та поширення знань у суспільстві. Влада цей рух не забороняла, оскільки він не загрожував державному устрою.

Так, у 1812 р. для розвитку природничих і гуманітарних знань створено Товариство наук при Харківському університеті. На засіданнях його зачитували наукові доповіді, обговорювали досліди. Результати цієї роботи друкували для широкого загалу читачів.

Важливою подією для відновлення й збереження історичної пам’яті українців стало створення громадського об’єднання — Тимчасового комітету для дослідження старожитностей у Києві (1835-1845). На основі зібраних матеріалів у 1852 р. створено Київський центральний архів давніх актів.

Створене 1839 р. в Одесі Товариство історії та старожитностей збирало й описувало залишки давнини. Зібраний матеріал оприлюднювали у спеціальних виданнях.

У Львові протягом 1821-1826 рр. діяло Товариство прихильників слов’янщини — громадсько-літературний гурток, заснований при місцевому університеті.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Робота з картою(с.283)

• Розгляньте карту.
• Покажіть міста, де були створенні університети і інші навчальні заклади.
• Знайдіть міста, де розташовувалися наукові товариства.

Робота з таблицею

• Порівняйте розвиток освіти в Наддніпрянській Україні та західноукраїнських землях, зробіть висновок.
• Орієнтований вигляд схеми.

Установіть відповідність між прізвищем науковця і його біографічними відомостями.

1. М.Максимович                         А. Історик, етнограф, «Історія Малоросії».
2. М.Остроградський                   Б. математик, автор праць з математичної фізики.
3. В.Каразін                                   В. історик, ректор Харківського університету.        
4. М.Маркевич                Д.учений, винахідник, засновник Харківського університету.

Відповіді:1-В,2-Б, 3-Д,4-А.

VI.Підсумки уроку.

VII.Домашнє завдання

• Параграф 11.
• С.82 питання з рубрики д.з. (презентація)