ознайомити учнів із поезією «Гімн», розкрити образ вічного революціонера як втілення могутності, нездоланності трудового народу; охарактеризувати римо-ритмічні особливості поезії, популярність її в народі як пісні (муз. М.Лисенка); розкривати навички аналізу поезії; виховувати любов до поезії, патріотичні почуття.
конспект уроку української літератури в 10 класі
«Гімн» - один із найкращих творів революційно-патріотичної лірики в українській літературі
Мета: ознайомити учнів із поезією «Гімн», розкрити образ вічного революціонера як втілення могутності, нездоланності трудового народу, римо-ритмічні особливості поезії, популярність її в народі як пісні (муз. М.Лисенка); розкривати навички аналізу поезії; виховувати любов до поезії, патріотичні почуття.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: відеозапис виконання пісні «Гімн»
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
2.1. Метод «Міні-твір за п’ятьма словами»
Усно скласти власне висловлювання, використовуючи слова:
Каменяр, геніальний, світ, Україна, любов
2.2.Хронологічний диктант
27 серпня 1856 р. … (народився І.Я.Франко)
1862 – 1864 рр. … (навчання в початковій школі)
1864 – 1867 рр. … (навчання в навчання в нормальній німецькій школі при василіанському монастирі у Дрогобичі)
1867 – 1875 рр. … (навчання в Дрогобицькій гімназії)
1875 – з перервами до 1879 р. … (навчання на філософському факультеті Львівського університету)
1876 р. … (поетична збірка «Баляди і розкази»)
1877 р. … (перший арешт, перебував 9 місяців у в’язниці)
1880 р. … (другий арешт, тримісячне ув’язнення)
1886 р. … (одружився з О.Хоружинською)
1887 р. … (поетична збірка «З вершин і низин»)
1889 р. … (третій арешт)
1890 – 1891 рр. … (закінчив університет у Чернівцях, одержав атестат)
1892 р. … (четвертий арешт)
1891 – 1892 рр. … (склав з відзнакою два іспити у Віденському університеті)
1896 р. … (поетична збірка «Зів'яле листя»)
1990 р. … (поетична збірка «З днів журби»)
1906 р. … (поетична збірка «Semper tiro»)
28 травня 1913 р. … (відійшов у вічність І.Я. Франко)
ІІІ. Перевірка домашнього завдання
Учні зачитують цікаві факти із життя І.Я. Франка
ІV. Оголошення теми та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності
Проблемне питання уроку: Чи є актуальними твори революційно-патріотичної лірики для нашого часу?
Впродовж уроку ми спробуємо знайти відповідь на це питання та розкрити образ вічного революціонера як втілення могутності, нездоланності трудового народу, а для цього нам потрібні ваші знання та логічне мислення.
V. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
5.1. Слово вчителя. Усе життя Івана Франка пройшло під знаком любові до рідного народу. Він не тільки вважав за святий обов’язок служити людям, а й благословляв добровільно взятий на свої плечі тягар.
Своєю творчістю Іван Франко звершував безнастанний подвиг – вів свій народ до щасливої долі. Вже друга поетична книга “З вершин і низин” (1887) засвідчила, що у літературу прийшов мужній поет-громадянин, якому боліли кривди свого уярмленого, роздертого ворожими кордонами народу.
Поетична збірка «З вершин і низин» має оригінальну новаторську композицію: автор «покинув думку про хронологічний порядок» (І.Франко) укладання творів, а вдався до жанрово-тематичного. Книга має сім розділів: «De profundis» (з глибин, з низин), «Профілі і маски», «Сонети», «Галицькі образки», «Із жидівських мелодій», «Панські жарти» (поема), «Легенди». Перші три розділи поділено на цикли. Так, розділ «De profundis» охоплює такі цикли: «Веснянки», «Осінні думи», «Скорбні пісні», «Нічні думи», «Думи пролетарія», «Excelsior!» (угору, до вершин).
Перше видання збірки датується 1887 року, а друге, значно доповнене видання, – 1893 року.
Відкриває збірку вірш «Гімн» (1880) (авторський підзаголовок «Замість пролога»), у центрі якого алегоричний образ вічного революціонера. Це алегорія одвічного пориву людського духу до волі, це – «дух, наука, думка, воля». Анафора «ні (ані)» у першій строфі підсилює думку про невмирущість волелюбного прагнення людини.
Теорія літератури. ГІМН, у, чол.
Покладений на музику Миколою Лисенком цей твір стан національним гімном українців
5.2. Прослуховування аудіозапису/ перегляд відеозапису «Гімну»
Слово вчителя. У вірші «Гімн» мільйони пригноблених і скривджених покликав голос “вічного революціонера”, що не мириться з неволею. Розійшовшись “по курних хатах мужицьких, по верстатах ремісницьких”, цей голос дає людям наснагу, породжує в них силу й завзяття: “Не ридать, а добувати хоч синам, як не собі, кращу долю в боротьбі”.
Важливо, що поет наголошує не на руїнницьких закликах, а на великій перетворюючій силі “науки, думки, волі”. Саме вони протистоять тій “пітьмі”, що з давніх-давен принижувала людину, надломлювала її сили, зводила до становища раба. Енергійний ритм, закличні інтонації, високий гуманістичний пафос твору відбивали визвольні настрої не тільки окремих соціальних верств, а й усього національно «поневоленого народу.
Вірш Івана Франка “Гімн”, як і Шевченків “Заповіт”, був одним із неофіційних гімнів бездержавного народу.
Поезія «Гімн» — один з найкращих зразків революційно-патріотичної лірики в українській літературі. Автор змальовує образ «вічного революціонера» як втілення могутності, нездоланності народу, його одвічних прагнень до свободи та справедливості. Конкретизуючи цей образ, поет акцентує увагу не на закликах до руйнувань, а на великій перетворюючій силі «науки, думки, волі». Вірш «Гімн» Івана Франка — одна із найсильніших за звучанням, за могутністю думки та заклику поезій громадянської лірики в українській літературі. Завжди в суспільстві будуть знаходитися «вічні революціонери», небайдужі до народного горя, страждань та неволі. Вони прямуватимуть уперед і кликатимуть за собою інших, не боячись переслідувань та покарання з боку офіційної влади. Але поет бачить боротьбу у сфері духовній:
Дух, наука, думка, воля
Не уступить пітьмі поля…
Франко вірить, що розвалиться «зла руїна» і настане новий день, прихід якого ніхто не зможе спинити. Але для цього треба
Не ридать, а добувати
Хоч синам, як не собі
Кращу долю в боротьбі…
5.3. Виразне читання твору
Вічний революціонер —
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю, —
Він живе, він ще не вмер.
Ні попівськiї тортури,
Ні тюремні царські мури,
Ані війська муштровані,
Ні гармати лаштовані,
Ні шпіонське ремесло
В гріб його ще не звело.
Він не вмер, він ще живе!
Хоч від тисяч літ родився,
Та аж вчора розповився
І о власній силі йде.
І простується, міцніє,
І спішить туди, де дніє;
Словом сильним, мов трубою,
Міліони зве з собою, —
Міліони радо йдуть,
Бо се голос духа чуть.
Голос духа чути скрізь:
По курних хатах мужицьких,
По верстатах ремісницьких,
По місцях недолі й сліз.
І де тільки він роздасться,
Щезнуть сльози, сум нещастя,
Сила родиться й завзяття
Не ридать, а добувати,
Хоч синам, як не собі,
Кращу долю в боротьбі.
Вічний революціонер —
Дух, наука, думка, воля —
Не уступить пітьмі поля,
Не дасть спутатись тепер.
Розвалилась зла руїна,
Покотилася лавина,
І де в світі тая сила,
Щоб в бігу її спинила,
Щоб згасила, мов огень,
Розвидняющийся день?
5.4. Аналіз твору
Головний герой лірики І. Франка — незламний борець – вічний революціонер. Слово революціонер у цьому вірші вжите автором вперше в українській літературі.
революціонер; ч. (фр.) 1. Активний учасник революційного руху, діяч революції. 2. Той, хто здійснює переворот у тій чи іншій галузі знання, в техніці, мистецтві тощо.
Композиція вірша «Гімн» — вірш поділяється на три частини, яким можна умовно дати назви: «Вічний революціонер», «Він не вмер, він ще живе», «Розвалилась зла руїна».
Тема: психологічний та патріотичний драматизм. «Вічного революціонер» — втілення нездоланності народу та його прагнень до свободи.
Ідея: незламність бажання й пошуків волі і правди, невпинне зростання визвольного руху.
Основна думка: 1. Заклик до активної життєвої позиції 2. Схвалення боротьби передових людей за поступ, справедливе суспільство 3. Прогрес людства зупинити не можна 4. Заклик до оптимістичного світобачення
Літературний рід: лірика
Вид лірики: громадянська
Віршовий розмір: хорей
Тип римування: суміжне
5.5. Аналіз художніх особливостей вірша (Робота в групах).
- Яку роль відіграють у творі художні засоби? (Відповіді учнів)
- Відшукайте художні засоби у вірші «Гімн»
Кожна група шукає певні художні засоби і дає відповіді на запитання:
1. Яку роль вони виконують у тексті?
2. Чи можна замінити вжите автором слово якимось іншим? Якщо так, то яким?
Художні засоби. Щоб підкреслити ідею незламності революціонера, автор використовує анафору «ні»:
Ні попівськії тортури,
Ні тюремні царські мури,
Ані війська муштровані,
Ні гармати лаштовані,
Ні шпіонське ремесло
В гріб його ще не звело.
«Дух» персоніфікується через нагнітання дієслів-присудків: живе, рве, йде, міцніє, спішить. Вони додають відчуття руху, незвичайної сили, для якої вже настає час.
У поезії використані риторичні запитання: «І де в світі тая сила, щоб в бігу її спинила, щоб згасила, мов огень, розвидняющийся день?»
За допомогою чотиристопного хорея, анафор (повторів початкових ні, по, і в рядках різних строф), алітерацій (р) поет створює ритмізований звуковий малюнок, який навіть без музичного супроводу вистукує маршеву мелодію гімну.
Художні засоби вірша «Гімн» надають твору виразності, конкретики.
Вірш покладений на музику, його ритм експресивний, а художні засоби (анафора, перелічення, метафора) дуже виразні. Контраст – провідний художній засіб вірша: «поступ», «щастя», «волю» - «попівськії тортури», «тюремні царські мури», «війська муштровані», «гармати лаштовані», «шпіонське ремесло»; «сльози», «сум» - «сила», «завзяття»; «зла руїна» - «воля», «розвидняющийся день».
5.6. Творче завдання. Які музичні інструменти, на вашу думку, найкраще здатні передати дух Франкового «Гімну»? Мотивуйте свою думку.
VІ. Узагальнення й систематизація вивченого
6.1. Метод «Словесний портрет»
Яким у вашій уяві постає революціонер? Намалюйте словесний образ сучасного революціонера.
6.2. Метод «Кластер»
Які риси характеру, на вашу думку, повинен мати справжній патріот-революціонер?
6.3. Вирішення проблемного питання
Отже, чи є актуальними твори революційно-патріотичної лірики для нашого часу?
VІІ. Підсумок уроку. Рефлексія
- Закінчіть речення: «Гімн» нас вчить …
- Які моральні якості необхідно виховувати в собі, щоб довести любов до рідного краю та людей?
VІІІ. Оцінювання
ІХ. Домашнє завдання.
1. Опрацювати теоретичний матеріал підручника ст.109-115
2. Вивчити напам'ять вірш «Гімн»
3. Високий рівень. Індивідуальне випереджуюче завдання: підготувати повідомлення «Картина Рафаеля «Сікстинська Мадонна»».