Урок української літератури, 10 клас з теми "Українці в діаспорі"
Розробка уроку вчителя української мови та літератури Новостепанівського НВК, вчителя вищої кваліфікаційної категорії, «вчителя-методиста»
Яцковської Олени Василівни
УРОК УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
10 клас
Тема: Українці в діаспорі
Мета: вивчити географію української діаспори, з’ясувати поняття „діаспора”, „міграція”, „еміграція”, „імміграція”; ознайомити учнів з життям і творчістю українських письменників в еміграції; формувати навички самостійної роботи з науковою літературою, писати реферати з обраної теми, формувати вміння виступати з усним повідомленням, складати конспекти учнівських виступів; виховувати почуття патріотизму, прищеплювати любов до рідного слова, літератури, музики, почуття любові й гордості до України, повагу й шану до народу за творчі здобутки українських митців.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрети письменників, книжкова виставка художньої літе-
ратури, грамзапис, реферати, учнівські дослідження, біографії
письменників та аналізи їх літературних творів.
Випереджаючі домашні завдання:
Мовознавці :
1. З’ясувати за словником іншомовних слів та тлумачним словником української мови значення таких слів як: діаспора, міграція, імміграція, еміграція.
2. Написати рецензії на виконання випереджаючого домашнього завдання:
реферати на тему „Українська діаспора”, біографії письменників, аналіз тво-
рів.
Географи :
1.Пошукова робота : визначити країни, в які емігрували письменники та за
цими даними скласти таблицю «Українські письменники в світі».
2.Показати на мапі ці країни.
Історики :
1.Підготувати коротенькі повідомлення про причини й етапи еміграції.
2.З’ясувати, чому ж багато наших співвітчизників не захотіли повернутися на
Батьківщину.
3.Знайти матеріал і написати реферати на тему „Українська діаспора”.
Літературознавці :
1.Вивчити і написати біографії письмеників-емігрантів, яких вивчаємо в
10 класі, Олександра Олеся та Миколи Вороного.
2.Зробити аналіз поезій цих поетів.
Завдання для учнів 10 класу :
1.Вивчити і написати біографії письменників-емігрантів, даних учителем, написати учнівські дослідження та зробити аналіз їх творів.
Хід уроку
І. Організаційний момент
( Лунає музика. Читці по черзі декламують вірші українських поетів-емігрантів).
Уривок з поеми Юрія Клена „Прокляті роки”
Блажен, хто гордо кинув
рідний край
І з посохом в руці пішов шукати
На чужині незнаній дальній рай,
Куди веде його весна крилата.
Та тричі той блажен, який за чай
І хліб теж не схотів себе
продати,
Але, минаючи тропу розлук,
Зостався, щоб зазнати
хресних мук...
Олександр Олесь „Як пес голодний...”
Як пес голодний, кинутий
і гнаний,
Блукаю я по вулицях чужих...
Сміється з мене жах, глузує
невблаганний,
З думок сполоханих моїх.
Сміється цілий світ... Мовчать
спокійно друзі,
Вмира без відгуку мій крик,
Іду кудись в сльозах, в ганьбі,
в нарузі.
За роки я до всього звик.
А сни вночі, як яструби
прокляті,
На частки душу рвуть... Встаю,
З кутка в куток ходжу у
темряві по хаті
І втому, змучений, ловлю.
Впаду, і ніжно тихий, дивний сон
злітає:
Далеко все – і сльози, і ганьба...
Мене хтось піснею широкою
стріває,
І квіти кидає захоплена юрба.
Спиридон Черкасенко „На чужині”
Про Україну ані чутки!
Живе? умерла? міцно спить?..
У серці гадом в’ються смутки,
Душа завмерла і мовчить;
Холодним болем отупіння
Ущерть налита голова,
І ринуть в пітьму безгоміння
Без сліду мислі і слова...
Де взять його, отрути зілля,
Заворожить гнітючий сум,
Розвіять чорне божевілля,
Розбити долі наглий глум.
І в чарах тихої дрімоти
Згубити дійсності чуття,
Забути болі і гризоти
В міцних обіймах небуття!
О краю мій, моє кохання!
Лани широкі, гір шпилі!
О сльози Рідної Землі! –
Вас не забити до сконання!..
Хід уроку
Епіграф
Ми є. Були. І будем МИ!
Й Вітчизна наша з нами!
Іван Багряний
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель:
У Альберта Камю є поєзія „Привид хрестів”, у якій ідеться про те, як один чоловік роздумував над своєю важкою долею. Одного разу йому приснився сон, що опинився він посеред дивовижної галявини, де було багато хрестів. І тут підходить до нього Господь та й каже: „Ти хотів легкого хреста, он – бачиш, скільки їх, іди і вибери один по своїй ноші”. Ходив чоловік, придивлявся до них, бачив дивовижної краси хрести золоті і срібні, але жоден з них не підходив йому. І раптом трапився йому маленький дерев’яний. Зрадів чоловік, бо якраз по ньому був цей хрест. А коли добре придивився, то побачив там своє ім’я.
Отже, кожен у цьому житті несе свій хрест. Велетням духу роковано впродовж усього свого життя нести свій „камінний хрест” у далеких чужих заокеанських світах. Шукаючи ліпшої долі, покидали українці рідну землю, наче відлітали у вирій журавлі.
Відлітали, щоб більше не повернутись. Безмірна туга і печаль розносилися по світу від того журавлиного плачу. І ось, вже століття тому вічному пташиному лету, але зранене серце матері України щемить і тужить, бо ці журавлі, що не дочекались весни на Батьківщині і так довго у вирію – це її діти, це наша родина українська, це наше понівечене коріння, але ціле, слава Богу, не підрубане. І воно ще ожиє...
Живуть землі співучої сини
В Америці, Канаді й Аргентині.
Їм сняться рідні села і лани,
І очі мавок, незбагненно сині.
Летять роки, як сиві журавлі,
Немов журба, сльоза лягла на вії,
І не дає заснути до зорі
Щемлива, наче пісня, ностальгія ...
Українці в діаспорі . Саме про них буде йти розмова на уроці.
Ілюстрації до теми уроку намалювали наші художниці – 2 учениці.
Запитання : Дівчатка, скажіть ,будь ласка, чому саме такі картини
постали у вашій уяві?
Відповідь.
ІІІ. Цілевизначення й планування навчальної діяльності
Учитель. Сьогоднішній урок – це підсумок вашої великої клопітливої праці. Ви написали реферати, вивчили біографії письменників, зробили аналізи творів, писали учнівські дослідження. Крім того, що я оціню вашу роботу, мені б хотілося, щоб і ви зробили самооцінку своїй праці. Саме тому я об’єднала вас у групи мовознавців, географів, істориків, літературознавців та дала вам випереджаючі завдання.
Надамо слово мовознавцям.
IV. Сприйняття й засвоєння учнями матеріалу
Група мовознавців
Керівник групи: Нам треба було за словником іншомовних слів та тлумачним словником української мови дати визначення даних слів (на дошці висить таблиця, учениця зачитує визначення слів).
Словникова робота:
Діаспора – (з гр.- розсіяння) – частина етнічної спільноти, яка постійно живе в чужій країні, зберігаючи зв’язок зі своїм народом, національні традиції тощо.
Міграція – переселення народів у межах однієї країни або з однієї країни в іншу.
Імміграція – в’їзд чужоземців до якої-небудь країни на постійне проживання.
Еміграція – переселення із своєї батьківщини в іншу країну, зумовлене соціально-економічними або релігійними причинами.
Керівник групи :
Крім цього ми повинні дати рецензії на реферати „Українська діаспора”, біографії письменників-емігрантів та аналіз творів, написаних учнями.
Учитель : Дякую, тепер дамо слово географам.
2 група географів
Керівник групи: „Нашого цвіту – по всьому світу”. Глибину цього крилатого вислову можна відчути тоді, коли дізнаєшся про життя українців за кордоном, їхню невтомну подвижницьку діяльність. Ще зовсім недавно слово „діаспора” було трохи не лайливим. Вважалося – і цю думку насаджували, - що за рубежем живуть ті українці, які проти радянської влади. Їх називали „зрадниками Батьківщини”, „космополітами безрідними”, „відступниками”. Виявилося, що живуть там українці складної долі, яким так само, як і нам, дорога Україна. Які так, як і ми, хочуть їй кращої долі.
Керівник групи: Ми займалися пошуковою роботою. Нам треба було визначити країни, в які емігрували письменники та за цими даними скласти таблицю „Українські письменники в світі”, а також показати ці країни на мапі. (керівник групи показує таблицю, а другий учень - країни світу на мапі).
Українські письменники в світі
Америка
США. Галина Журба, Роман Купчинський, Євген Маланюк, Олекса Стефанович, Оксана Лятуринська, Богдан Кравців, Докія Гуменна, Вадим Лесич, Іван Керницький (Ікер), Наталя Лівицька- Холодна, Василь Барка (Очерет), Зореслав (о. Севастіян Сабач), Остап Тарнавський, Оксана Соловей, Олег Зуєвський, Микола Понеділок, Яр Славутич, Леся Храплива, Богдан Бойчук, Юрій Тарнавський, Богдан Рубчак, Марія Ревакович, Григорій Костюк, Юрій Лавриненко , Юрій Шевельов (Шерех), Роман Завадович.
Канада. Дмитро Донцов, Улас Самчук, Борис Олександрів, Олександер Смотрич, Іоан Онужич, Ліда Палій.
Бразилія. Віра Вовк, Сильвестр Калинець, Валентина Куц, Осип Шпитько, Олена Колодій.
Європа
Англія. Микола Верес, Олександр Де, Богдан Бора, Олекса Воропай,
Віра Рич.
Франція. Володимир Винниченко, Святослав Гординський, Ілько Борщак.
Австрія. Авенір Коломиєць, Марко Павлишин.
Німеччина. Дмитро Чижевський, Тодось Осьмачка, Юрій Клен, Михайло Орест (Зеров), Іван Багряний (Лозов’ягін), Ігор Качуровський, Емма Андієвська, Ростислав Єндик, Анна Горбач, Ігор Костецький, Володимир Державин.
Бельгія. Роман Бабовал.
Румунія. Д.Онищук, О.Масикевич, Г.Клемпуш, М.Коцар, О.Дуда, Є.Сав’юк, О.Мельничук, Ю.Ракоча, І.Шмуляк, І.Федько, М.Волощук, Ю.Павліш, І.Ковач, М.Корсюк, С.Ткачук, К.Ірод, І.Непогода, І.Негрюк, В.Цаповець, Ю.Лукан, Т.Ребошапка, П.Романюк.
Чехія і Словаччина. Олександр Олесь, Спиридон Черкасенко, Леонід Мосендз, Олег Ольжич, Олена Теліга, Юрій Драган, Максим Грива, Микола Чирський, Наталена Королева, Ю.Боролич, І.Міцинський, Ф.Лазорик, В.Гайний, В.Зозуляк, Ф.Іванчов, І.Прокіпчак, С.Макаро, М.Шмайдо, І.Галайда, О.Збічний, О.Шельпець, С.Гостиняк, М.Дробняк, М.Шелест.
Польща. Іван Киризюк, Тадей Карабович, Юрій Гаврилюк, Женя Жабінська, Ліля Лучак, Я.Гудемчук, О.Ланський, Є.Самохваленко, І.Рейт, Є.Бондарчук, Аделя Білоус, А.Верба, М.Тарасенко, К.Кузик, Д.Галицький, І.Гребінчишин, І.Шелюк, І.Бойчук.
Австралія
Дмитро Нитченко (Чуб, Остап Зірчастий), Леся Богуславець (Ткач), Галя Кошарська, Юрій Ткач, Петро Кардаш, Роман Павлишин, Василь Онуфрієнко, Ніколас Лазурський, Роман Лисенко.
Учитель: Не знайдемо жодної країни в світі, яка б поза своєю територією мала так багато видатних представників літератури, як Україна. Письменники радянської України в умовах тоталітарної системи, де панував горезвісний принцип „соціалістичного реалізму”, не могли повністю реалізувати свої знання, талант: їх знищували або фізично, або морально. Пригадаймо долю Плужника, Фальківського, Косинки, Підмогильного, Драй-Хмари, Филиповича, Зерова, Рильського, Тичини, Сосюри, Малишка, Бажана, Стуса. Українці в діаспорі не тільки зберегли мову, традиції, звичаї, мистецтво, а й в особі найталановитіших своїх представників розвинули українську літературу, культуру, науку.
Учитель:
А тепер надамо слово нашим історикам.
3 група істориків
Керівник групи: Протягом XX століття мільйони українців покинули свої домівки в пошуках кращого життя на чужині. Що спонукало їх до цього? Передусім – це соціально-економічні й політичні негаразди в тодішній Україні.
Керівник групи : Ми готували коротенькі повідомлення про причини й етапи еміграції. Прослухаємо їх.
Перша хвиля: імміграція до 1914 року.
1 історик:
Перша хвиля: імміграція до 1914 року.
Українці, що іммігрували перед Першою світовою війною до Нового Світу, намагалися поліпшити своє матеріальне становище. Для цього вони обирали один із двох можливих шляхів. Більшість прямувала до США, де влаштовувалася робітниками на шахтах і фабриках у великих містах або поблизу них. Ці іммігранти, переважно парубки, спочатку планували заробити гроші й повернутися додому. Але життя в США було привабливішим, і вони залишилися. А з приїздом жінок-українок почали створювати сім’ї.
До іншої групи належали ті переселенці, що покинули домівки, сподіваючись зайнятися сільським господарством у чужих краях, де земля була доступною і дешевою. Вони виїжджали сім’ями і облаштовувалися в незаселених районах Канади, Бразилії,
США.
2 історик:
Друга хвиля: імміграція в міжвоєнний період
Імміграція на Захід в міжвоєнний період була значно меншою. Виїжджали переважно до США і Канади. Найяскравішою рисою міжвоєнного періоду була поява нового типу українських переселенців – політичного. Люди ставали вигнанцями через свої політичні переконання. Це були офіцери, представники української інтелігенції, прихильники вільної незалежної України.
3 історик:
Третя хвиля: Друга світова війна і„переміщені особи”
Після Другої світової війни на території Німеччини та Австрії перебувало понад 16 мільйонів іноземців – в’язнів, робітників, біженців. З них 2,3 мільйона були українці – в’язні та молодь, силою вивезена до Німеччини. Після припинення воєнних дій до Німеччини з СРСР направили репатріаційні групи, котрі мали переконати радянських громадян повернутися додому. Частина повернулася, але багато залишилося. 1945 року при ООН створили агентство допомоги та реабілітації, що займалося долею цих людей, яких назвали „переміщені особи”.
Протягом 1945 -1947 рр. їх переселили на місця постійного проживання до США, Канади, Австралії, Бельгії, Латинської Америки та інші.
Керівник групи: З’ясувати, чому ж багато наших співвітчизників не захотіло повертатися на Батьківщину, ми доручили нашому кореспонденту газети.
Вступне слово кореспондента:
Перед багатьма людьми усього світу в післявоєнні роки постало питання: Чому сотні тисяч українців не хочуть повертатися додому, чому тікають від репатріаційних комісій з СРСР? Таке ж питання зацікавило й мене. Та відповідь на нього я отримала, прочитавши памфлет Багряного „Чому я не хочу вертатися до СРСР?” З того часу я в думках поринаю у ті часи і намагаюся задавати питання самому Івану Багряному. То ж запрошую й Вас до моїх міркувань на інтерв’ю з великим письменником.
Інтерв’ю з Іваном Багряним :
Кореспондент: Добрий день! Розкажіть, будь ласка, про себе. Хто Ви і чому Ви покинули Радянський Союз?
Письменник: Я є українець, робітник за походженням, мені 35 років, уродженець Полтавщини. Мати моя селянського походження – дочка селянина Івана Кривуші з села Куземен на Полтавщині – ось це і є нещастя цілого мого життя в „найдемократичнішому” СРСР.
А покинув СРСР, тому що там більшовизм!
Кореспондент: Скажіть, будь ласка, що у вашому розумінні більшовизм? З чим він у Вас асоціюється?
Письменник: Більшовизм асоціюється у мене з кров’ю. Кров все життя стоятиме мені в очах. Більшовизм – це кістки українських дітей і матерів, якими «Сталін вимостив усі шляхи і нетрі тої необ’ятної родіни». Це – голодомор 33-го. Це 5 мільйонів українського селянства, загинувших голодною смертю. Це людожерство, збожеволівших від голоду матерів. Хоча людожерство – породження й суть більшовизму. Це його символ. Це тисячі й десятки тисяч вчених, письменників, митців, військових, політичних діячів. Суцільний концтабір поневолених людей, який намагається перетворити
100 національностей фактично в „російський народ”. Це 11мільйонів українців, які сиділи по тюрмах і таборах. Це винищення християнської релігії. Це російський червоний фашизм на нашій землі і в цілому світі, тому я не хочу повертатися в країну „соціалізму”.
Кореспондент: Хіба Ви не хочете повернутися на Батьківщину хоча б заради Ваших рідних.
Письменник: А мої рідні... Представники більшовицького „істреботряду” замучили мого діда, бо він був проти „комуни”, закатували дядька за те , що він боровся за свободу і незалежність українського народу. Другого мого дядька без суду заслали на Соловки на 10 років, потім добавили ще 10 років, там він і загинув.
Під дверима НКВС, благаючи про звістку про сина, загинула моя мати.
На Батьківщину я мрію повернутися, але на Батьківщину, на свою рідну Україну а не на тую „родіну”, де 8 років – цебто половина мого свідомого життя проведена в тюрмах і концтаборах большевії. Ціла молодість похоронена там. А решта життя прожита в загальному концтаборі, ім’я якому СРСР.
Не знаю чи живі мої діти та інші родичі!?...
Кореспондент: Європеєць або американець, почувши таке, подумає , що Ви вбивця-рецедивіст або гвалтівник малолітніх дітей. Що Ви таке накоїли в СРСР?
Письменник: Ні, я не вбивця. І ніколи не різав навіть курчати. Я лише український митець з вищою освітою, який в тій Україні „сталінського соціалізму” насмілився сказати слово протесту, тому що я дуже люблю свою Вітчизну, а любов до свого народу, цебто національний патріотизм в СРСР є найтяжчим злочином. Бо це любов не до тюрми народів – СРСР, а до рідної України.
Кореспондент: А хоч коли-небудь Ви повернетесь до своєї Вітчизни?
Письменник: Я вернусь до своєї Вітчизни з мільйонами своїх братів і сестер, що перебувають тут, в Європі і там, по сибірських концтаборах, тоді, коли тоталітарна кривава більшовицька система буде знесена так, як і гітлерівська. Коли НКВС піде вслід за гестапо, коли червоний російський фашизм щезне так, як щез фашизм німецький...
Коли нам, українському народові, буде повернено право на свободу і незалежність в ім’я християнської правди і справедливості.
Керівник групи: Третім нашим завданням було: знайти матеріал і написати реферати на тему „Українська діаспора”.
Як саме ми справилися з цим завданням зараз нам скажуть мовознавці, зачитавши рецензію на наші роботи.
Мовознавці читають рецензію на реферати на тему „Українська діаспора”.
Учитель: Дякуємо, а зараз надаємо слово літературознавцям.
Група літературознавців
Керівник групи: Нашій групі, як і всім учням нашого класу, треба було вивчити і написати біографію якогось одного, даного учителем, письменника-емігранта. Ось вони всі перед вами.
Як оцінили нашу роботу мовознавці, ми зараз послухаємо.
Мовознавці дають рецензію на біографії письменників.
Рецензія на написані біографії письменників діаспори
Розглядаючи роботи наших товаришів, які працювали над сторінками біографічних відомостей письменників, перш за все нас вразило оформлення цих робіт. Дуже сподобалось, що кожен побачив це по-своєму. Для когось життя творця-емігранта – це рушник, для когось – кленовий лист, рідна українська хата, а хтось заблукав у чудових соняшниках...
Написання біографії – це не бездумне переписування дат, а роздуми, питання, пошуки відповідей... Я думаю, що доля письменників глибоко запала в серце кожному з нас. Тому ця робота не була даремною.
Але нам би хотілося зупинитися на біографіях письменників, яких ми почнемо вивчати в 10 класі: Олександра Олеся та Миколи Вороного.
Керівник групи : Перечитуючи велику кількість підручників, газет, журналів, книжок, літературознавцям треба було виділити цікаві моменти з життя цих письменників.
Виступ літературознавця
Біографії Олександра Олеся та Миколи Вороного
Коли я працювала над цим завданням, то помітила, що долі письменників надзвичайно схожі.
Палку любов до рідної України, до літератури та науки як Олесь , так і Вороний перейняли від своїх матерів. Хоча їх неньки були різні за походженням: мати Вороного - з роду відомих українських діячів Калачинських, а мати Олеся мала коріння кріпаків та чумаків, але обидві вони навчили своїх дітей любити народні звичаї, пісні та музику. Великий вплив на формування світоглядів хлопців мали їх діди: дід Вороного Павло, який прожив майже 100 років, та колишній кріпак графа Толстого – вісьмидесятирічний дід Олеся з села Верхосулки (до речі звідси друга помилкова версія про народження Олеся). Але хлопцям не судилося прожити такий довгий вік на своїй рідній землі, як їх дідусям.
Минуло дитинство, навчання в університетах, з’явились перші публікації творів. Відбувається зближення обох письменників з Іваном Франком.
Про першу збірку віршів Олеся «З журбою радість обнялась...» великий Каменяр сказав : «Весною дише від сих віршів, кожен віршик так і проситься під ноти». Пророцтво Франка не схибило – минуло кілька літ, і композитори Лисенко та Степовий створили музику на тексти багатьох віршів Олеся. Його творчість така милозвучна може тому, що й він неабиякий музикант: грав на арфі, лірі, кобзі.
А ось зустріч Вороного з Франком згодом переростає у дружбу. Вороний йому присвячує одну із своїх поезій, яку назвав „Іванові Франкові”.
Що мене особливо вразило, так це те, що письменники навіть зі своїми майбутніми дружинами познайомилися в одному році – 1903. До речі , наречені мали однакові імена.
Дружина Олеся, Віра , називала його не Олександром, а Олесем, і на згадку про цей чудесний час любові, Олександр Іванович Кандиба придбав собі ніжний псевдонім – Олесь.
А Вороний після зустрічі зі своєю Вірою написав вірш „На скелі”, де його душа співала „гімн щасливого кохання”. Правда щасливе кохання розпалося через рік, чому нам не відомо, але коли я прочитала вірш „Ти не моя”, то зробила висновок, що, напевно, дружина Вороного не поділяла його поглядів, бо він каже: „Коли ти Вкраїни не кохаєш, ти не моя!”
Сімейне життя Олеся було довгим. Вони були разом до кінця. Після смерті Олеся, дуже швидко не стало й дружини. Їх поклали в одну яму, бо грошей на місце на цвинтарі не було.
Обидва письменники мали чудових синів. Син Олеся – Олег Ольжич – талановитий поет, патріот свого народу. Син Вороного – Марко - талановитий початківець, поет, працював у московському журналі „Наши достижения”.
Революцію 1917 року і Олесь і Вороний зустріли гарячим привітанням, в ній вони вбачали національне відродження України. Але згодом розчарувавшись, вони емігрують за кордон. Та нестерпна туга Вороного за рідним краєм повертає його назад, де його було засуджено до 3 років концтаборів. Вирок було замінено висилкою до Казахстану. 7 червня 1938 року його розстріляли. Він пережив на 1 рік свого сина Марка, якого було засуджено до розстрілу в 1937 році. Покинувши кар’єру та визволяючи батька, він сам був звинувачений у контрреволюційній діяльності.
Олександр Олесь, виїхавши за кордон, на Україну так і не повернувся. Він помер 22 липня 1944 року в Празі, маючи діагноз – цироз печінки, але прискорила його смерть – загибель сина Олега в фашистському концтаборі. Замучивши допитами, 9 червня 1944 року тіло Олега Ольжича спалили в крематорії.
Ось так один за одним в один рік пішли з життя талановиті сини українського народу, його палкі патріоти . Але ж у цьому 1944 році 31 липня на світ з’явився ще один Олег Кандиба – син Ольжича та внук Олеся. Тому ж козацькому роду нема переводу.
Керівник групи: Всі учні класу робили аналіз ліричних та епічних творів письменників-емігрантів, а наша група знову ж таки працювала над аналізом поезій Вороного та Олеся.
Рецензію на аналіз творів робили мовознавці, послухаємо їх.
Мовознавці дають рецензію аналізу творів.
Рецензія на аналіз поезій.
Читаючи аналізи ліричних та епічних творів своїх товаришів, нами було відмічено, що майже всі учні правильно визначили тему, ідею, жанр твору. Видно , що найбільші труднощі виникли при визначенні віршованого розміру, рими, композиції.
Деякі учні не зовсім правильно відмітили настрій та художні засоби. Майже всі правильно визначили місце автора в літературі, тематичне спрямування всієї творчості. Наші оцінки за аналізи творів майже співпадають з оцінками учителя. Особливо нам сподобались роздуми та почуття наших товаришів, навіяні поезією. Так нас дуже вразили роздуми наших літературознавців, а особливо аналіз поезії Олександра Олеся „З журбою радість обнялась”...
Виступає учень з аналізом поезії Олександра Олеся „З журбою радість обнялась”...
Учитель:
Дякую всім групам за виконану роботу, за написані рецензії, за проведені аналізи і таке інше. Але крім цього ви ще працювали за науковою літературою та написали невеличкі учнівські дослідження за творами письменників-емігрантів, які б я хотіла коротенько проаналізувати.
Учитель читає рецензію на учнівські дослідження.
Учитель:
Ми всі добре знаємо, що за кордон від’їжджали не тільки талановиті письменники, а й чудові художники, скульптори, музиканти та інші люди мистецтва. Відомості про них мав відшукати наш мистецтвознавець. Послухаємо його.
Повідомлення мистецтвознавця.
Бесіда з учнями :
Коли я вирішила провести урок на тему „Українці в діаспорі”, то порадилася із своєю сестрою. На що вона мені сказала: „Як можна, але ж це зрадники Батьківщини”. Я була вкрай здивована, тому що вона освічена жінка, а говорить такі речі.
- Чи права моя сестра? Що ви скажете з цього приводу?
Учні відповідають.
Учитель:
Ну що ж, ми всіх заслухали і я думаю настав час надати слово референту.
Виступає референт.
Референт
Прослухавши всі відповіді, аналізи, рецензії, мені треба висловити думки з приводу почутого. Але ж я не тільки слухала своїх товаришів сьогодні, а й працювала весь цей час разом з вами: вчила біографію В.Стуса, відшуковувала цікаві відомості, аналізувала твори. З пошуком матеріалу були труднощі, особливо при вивченні творчості таких письменників як Олена Теліга, Оксана Лятуринська , Леонід Мосендз, тому ми зверталися до бібліотек Харкова, Донецька, Краматорська, Дружківки, знаходили цікаве в Інтернеті. Я гадаю, наша робота не повинна закінчитися сьогоднішнім уроком. Ми маємо продовжувати й далі працювати над цією темою, оскільки така пошукова самостійна робота дає позитивні результати. Візьмемо хоча б дослідження нашої учениці по біографіям Олександра Олеся та Миколи Вороного. Я думаю, і інші учні при вивченні біографій письменників знайшли для себе щось нове, незнайоме, цікаве.
Сьогодні ми почули, що багато письменників було посмертно реабілітовано. Та чи спокутуємо ми цим той страшний гріх розправи над безвинними? Хто відшкодує народові втрату найкращих його дітей?
На превелику радість вони повертаються до нас. Вивчаються у школі.
Дивлюсь на портрети письменників і бачу їх сумні очі та відчуваю їх біль, тугу, журбу за рідною Україною.
Мені пригадалось, як Олександр Олесь заповідав, щоб його поховали на Батьківщині, а якщо ні, то хоча б грудочку землі привезли з рідного Білопілля. Цікаво? Чи хтось зробив це?... Можливо, це буде хтось із нас!
VI. Підсумок уроку
Учитель: Дякую всім за роботу.
Все над чим ви працювали, я оцінила, підійдете подивитесь. Перша оцінка моя, а інша – ваших товаришів мовознавців.
Ви, напевно, звернули увагу, що на моєму столі лежать Біблія, Кобзар, грудочка землі, колосся пшениці, калина, вишитий рушник. І це недаремно, бо ж ці святині завжди були, є і будуть вічними символами для всіх синів і дочок української землі, незалежно від того, де вони живуть: за кордоном, чи на Батьківщині.
То ж шануймося, любімо нашу Україну, дбаймо про неї, бо вона – наша Мати. Пам’ятаймо про тих, хто зараз далеко від нас, але завжди був і є з нами, хто у своїх думках линув на свою Україну сивими журавлями.
Летіть, летіть, нестримні журавлі,
Через усі держави і кордони,
Несіть привіт від рідної землі
Усім, хто в неї вірив безборонно,
Усім, хто зміг у серці зберегти
І землю ту, і мову ту єдину,
Хто крізь усі негоди і світи
В собі проніс любов до України.
(А.Матвійчук).
VII. Домашнє завдання: підготуватися до тематичного оцінювання за творчістю українських письменників-емігрантів за цими тестами (показую).
ДОДАТКИ
Тести з української літератури з теми
«Українці в діаспорі»
Тести з української літератури
БОГДАН ЛЕПКИЙ
- Б.Лепкий народився на ...
а) Слобожанщині;
б) Волині;
в) Поліссі;
г) Поділлі.
2. Народився у 1872 році у родині ...
а) селянина;
б) священика;
в) робітника;
г) дворянина.
3. Писати твори почав ...
а) з дитинства;
б) у зрілому віці;
в) у другому класі;
г) у еміграції.
4. Хотів стати свого часу ...
а) вчителем;
б) вченим;
в) священиком;
г) художником.
5. Починає друкуватися на сторінках „Діла”, „Буковина” з ...
а) 1890;
б) 1893;
в) 1895;
г) 1898.
6. Рік видання першого прозового полотна про гетьманування
Мазепи ...
а) 1922;
б) 1924;
в) 1926;
г) 1928.
7. Б.Лепкий називав найсуворішим критиком ...
а) батька;
б) Ю.Донцова;
в) царську цензуру;
г) американську цензуру.
8. Головний герой прозових творів ...
а) Мотря;
б) Мазепа;
в) Хмельницький;
г) український народ.
9. Відвідує рідні краї у ...
а) 1917;
б) 1920;
в) 1936;
г) 1948.
10. Перші знання одержав у ...
а) приватній гімназії;
б) сільській школі;
в) домі батька;
г) второкласній міській школі.
11. Похований у ...
а) Кракові;
б) Львові;
в) Рогатині;
г) Берліні;
12.Загальновідомий роман, надрукований після смерті письменника.
а) „Батурин”;
б) „Мотря”;
в) „З-під Полтави до Бендер”;
г) „Не вбивай”.
Тести з української літератури
ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО
- Народився 26 липня 1888 р. На Херсонщині у …
а) селянській родині;
б) родині інтелігента;
в) робітничій сім’ї;
г) учительській сім’ї.
2. У 1901 році вступив на юридичний факультет університету у ...
а) Петербурзі;
б) Києві;
в) Москві;
г) Харкові.
3. Перший арешт поета припадає на ...
а) 1900;
б) 1901;
в) 1902;
г) 1907.
4. У 1918 році очолив ...
а) нову партію;
б) нову фракцію більшовицької партії;
в) уряд Росії;
г) уряд Директорії.
5. Назавжди емігрує з України у ...
а) 1918;
б) 1920;
в) 1924;
г) 1928.
6. Його праці охоплюють ...
а) 15 томів;
б) 20 томів;
в) 23 томи;
г) 25 томів.
7. Серед творчої спадщини виділяються його романи, яких автор на-
писав ...
а) кілька;
б) 5 романів;
в) 10 романів;
г) 14 романів.
8. Захоплення письменника за кордоном, що згодом засвідчило про
Винниченка як про митця - ...
а) архітектура;
б) письменництво;
в) малярство;
г) скульптура.
9. Оселяється у „Закутку” у ...
а) 1930;
б) 1934;
в) 1936;
г) 1940.
10. Улюблений закуток знаходився у ...
а) Польщі;
б) Німеччині;
в) Франції;
г) Італії.
11. Улюблені твори малярства ...
а) пейзажі Франції;
б) натюрморти;
в) портрети;
г) сюжетні картини.
12. Книга роздумів, написана в еміграції ...
а) „Сонячна машина”;
б) „Закон”;
в) „Щоденник”;
г) „На той бік”.
Тести з української літератури
ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ
1. Походить із сім’ї ...
а) інтелігента;
б) селянина;
в) спадкового дворянина;
г) робітника.
2. Справжнє прізвище О. Ольжича - ...
а) Кандиба;
б) Логов’язін;
в) Фітільов;
г) Тобілевич.
3. Закінчив ветеринарний інститут у ...
а) Харкові;
б) Києві;
в) Луцьку;
г) Москві.
4. У січні 1925 році Олег з матір’ю емігрують до ...
а) Варшави;
б) Берліна;
в) Вени;
г) Познані.
5. За життя О. Ольжича вийшло в світ ...
а) дві збірки;
б) три збірки;
в) чотири збірки;
г) кілька збірок.
6. Ще студентом, розпочинає самостійну ...
а) літературну діяльність;
б) лікарську діяльність;
в) педагогічну діяльність;
г) археологічну діяльність.
7. За дослідницьку діяльність Карловий університет присвоює йому док-
торську ступінь у його ...
а) 22 роки;
б) 23 роки;
в) 32 роки;
г) 35 років.
8.Ідеологічна програма ОУН знайшла свій філософський вияв у поемі ...
а) „Незнаному воякові””
б) „Пророк”;
в) „Знов вітри”;
г) „Присвята”.
9. Від першого арешту його врятували ...
а) батьки;
б) рідні;
в) друзі;
г) дружина.
10. Загинув у концтаборі у ...
а) 1942;
б) 1943;
в) 1944;
г) 1945.
11. Після смерті О.Ольжича друзі видали збірку ...
а) „Підзамчя”;
б) „Века”;
в) „Рінь”;
г) „Україна”.
12. Меморіальну дошку поету відкрито у ...
а) Києві;
б) Львові;
в) Варшаві;
г) Берліні.
Тести з української літератури
ОЛЕНА ТЕЛІГА
- Народилася у 1907 році у сім’ї Івана Шовгеніва у ...
а) Києві;
б) Харкові;
в) Луцьку;
г) точно не встановлено.
2. У 1929 році Олена та Михайло Теліги переїздять до ...
а) Варшави;
б) Мюнхена;
в) Вашингтона;
г) Нью-Йорку.
3. О.Теліга співпрацювала з Ю.Донцовим у часописі ...
а) „Веселка”;
б) „Вісник”;
в) „Україна”;
г) „Культура”.
4.Укладає першу збірку „Зарево”, яка вийшла в світ ...
а) за життя поетеси;
б) після смерті поетеси;
в) 1939 року;
г) 1941 року.
5. Нелегально перебирається до Львова у ...
а) 1939;
б) 1940;
в) 1941;
г) 1942.
6. В окупованому Києві в 1941 році організовує :
а) українську школу;
б) українське видавництво;
в) Спілку письменників України;
г) український тижневик.
7. О.Теліга була розстріляна у 1942 році у ...
а) концтаборі;
б) Бабиному Яру;
в) Холодному яру;
г) тюрмі.
8. О.Теліга належить до поетичної когорти ...
а) пражан;
б) львів’ян;
в) німецької школи;
г) киян.
9. У 1917 році сім’я Шовгенівих переїздить до ...
а) Харкова;
б) Києва;
в) Москви;
г) Львова.
10.О.Теліга емігрувала до батька у ...
а) 1920;
б) 1922;
в) 1923;
г) 1924.
11. Провідна риса поезії О.Теліги - ...
а) автобіографізм;
б) романтизм;
в) ліризм;
г) декларатизм.
12. Наскрізна тема творів О.Теліги - ...
а) зображення героїзму і боротьби;
б) зображення поневоленої України;
в) кохання;
г) протест проти міщанства.
Тести з української літератури
ЄВГЕН МАЛАНЮК
1. Євген Маланюк народився на ...
а) Полтавщині;
б) Катеринославщині;
в) Слобожанщині;
г) Єлисаветградщині.
2. Любов до мистецтва у Є.Маланюка йшла від ...
а) матері;
б) батька;
в) діда;
г) дядька.
3. Навчався у політехнічному інституті в ...
а) Києві;
б) Петербурзі;
в) Харкові;
г) Москві.
4. Старшиною армії УНР став у ...
а) 1917;
б) 1918;
в) 1920;
г) 1922.
5. Подався на еміграцію у ...
а) 1919;
б) 1920;
в) 1922;
г) 1926.
6. У таборі для інтернованих засновує журнал для інтернованих ...
а) „Воля”;
б) „Думка”;
в) „Веселка”;
г) „Доля”.
7. Закінчив гідротехнічний відділ Української господарської академії у ...
а) Каліші;
б) Подебрадах;
в) Мюнхені;
г) Варшаві.
8. Хвилі другої світової війни занесли його до ...
а) Америки;
б) Канади;
в) Аргентини;
г) Австралії.
9. Програму свого життя і творчості Є.Маланюк визначив назвою пер-
шої збірки - ...
а) „Гербарій”;
б) „Стилет і стилос”;
в) „Поезії”;
г) „Серпень”.
10. Трагічну історію України прекрасно відображено у поезії ...
а) „Варязька балада”;
б) „Сучасникам”;
в) „Під чужим небом”;
г) „Молитва”.
11. Творчість Є.Маланюка відносимо до ...
а) романтизму;
б) класицизму;
в) неокласицизму;
г) авангардизму.
12.Твір Є.Маланюка, що охоплює всі вузлові періоди української історії
а) „Нариси з історії нашої культури”;
б) „До проблеми більшовизму”;
в) „Малоросійство”;
г) „Книга спостережень”.
Тести з української літератури
ВАСИЛЬ БАРКА
- Справжнє прізвище В.Барки ...
а) Логов’язін;
б) Фітільов;
в) Очерет;
г) Кандиба.
2.За релігійними переконаннями, В.Барка – людина ...
а) невіруюча;
б) віруюча;
в) католик;
г) проповідник християнської філософії.
3. Які твори належать перу В.Барки?
а) „Океан”, „Царство”, „Лірник”;
б) „Жовтий князь”, „Витязь у тигровій шкурі”;
в) „Людина”, „Сонячна машина”;
г) „Царівна”, „Марія”.
4. Роман „Жовтий князь” надрукований в Україні у ...
а) 1989;
б) 1990;
в) 1991;
г) 1995.
5. В.Барка народився у ...
а) 1905;
б) 1906;
в) 1907;
г) 1908.
6. Сім’я батьків В.Барки проживала на ...
а) Сумщині;
б) Полтавщині;
в) Чернігівщині;
г) Львівщині.
7. В.Барка закінчив педагогічний технікум, згодом педагогічний
інститут ...
а) в Полтаві;
б) в Москві;
в) у Краснодарі;
г) у Києві.
8. Після закінчення педагогічного технікуму В.Барка став вчителем
а) словесності;
б) фізики;
в) математики;
г) фізики і математики.
9. Навчався Барка в аспірантурі в ...
а) Харкові;
б) Москві;
в) Києві;
г) Краснодарі та Москві.
10. Кумирами з рідного письменства у Барки були ...
а) Шевченко, Франко, Коцюбинський, Стефаник;
б) Леся Українка, Іван Франко;
в) Шевченко, Стефаник, Франко;
г) Глібов, Стефаник, Франко.
11. Довелося виїхати з України ще в ...
а) 1917;
б) 1920;
в) 1925;
г) 1928.
12. За кордоном В.Барка прожив ...
а) у Мюнхені;
б) поблизу Вашингтона;
в) в Подебрадах;
г) у Варшаві.
Тести з української літератури
ІВАН БАГРЯНИЙ
- Народився Іван Багряний на Полтавщині в ...
а) 1906;
б) 1907;
в) 1908;
г) 1909.
2. Справжнє прізвище поета ...
а) Кандиба;
б) Шевчук;
в) Лозов’яга;
г) Світличний.
3. Письменник вступив до Охтирської філії організації селянських
письменників ...
а) „Слово”;
б) „Плуг”;
в) „Гарт”;
г) ВАПЛІТЕ.
4. Навчався та не отримав диплома через політичну „неблагонадій-
ність в ...
а) Київському художньому інституті;
б) Київському медичному інституті;
в) Київському педагогічному інституті;
г) Київському машинобудівному інституті.
5. У яких журналах з’явилися перші його твори ...
а) „Ластівка”, „Слово”;
б) „Глобус”, „Життя і революція”;
в) „Літературно-науковий вісник”, „Самостійна думка”;
г) „Дзвін”, „Розбудова нації”.
6. Належав до літературної організації ...
а) „Політфронт”;
б) група „націоналістів”;
в) „Ланка”;
г) „Марс”.
7. Яку збірку оповідань устиг письменник видати в Харкові
(до еміграції) ...
а) „Крокви над табором”;
б) „Морітурі”;
в) „Генерал”;
г) „Розгром”.
8. У якому році І.Багряного заарештували і засудили на 5 років
таборів БАМЛАГу ...
а) 1936;
б) 1934;
в) 1932;
г) 1933.
9. Найпопулярніші романи письменника ...
а) „Тигролови”, „Сад Гетсиманський”;
б) „Розгром”, „Огненне коло”;
в) „Маруся Богуславка”, „Буйний вітер”;
г) „Людина біжить над прірвою”, „Скелька”.
10. Помер І.Багряний 25 серпня 1963 року у ...
а) Франції;
б) Англії;
в) США;
г) Канаді.
11. Після смерті письменника в 1965 році було видано роман про
події Другої світової війни ...
а) „Розгром”;
б) „Людина біжить над прірвою”;
в) „Сад Гетсиманський”;
г) „Огненне коло”.
12. В незалежній Україні здійснено видання його публіцистичних
творів ...
а) „Чому я не хочу повертатися до СРСР?”;
б) „Під знаком Скорпіона”;
в) „Нарід чи чернь”;
г) „Письменницькі роздуми”.
Тести з української літератури
ЛЕОНІД МОСЕНДЗ
- Народився Л.Мосендз на ...
а) Харківщині;
б) Вінничині;
в) Донеччині;
г) Запоріжжі.
2. Яке прізвище служило йому за псевдонім ...
а) Камиритянин;
б) Джерджалик;
в) Лясковець;
г) Чайчин.
3. У якому році закінчив Яришевську початкову школу Могилівсь-
кого повіту і вступив у Вінницьку учительську семінарію ...
а) 1909;
б) 1912;
в) 1911;
г) 1910.
4.Служив у армії УНР ...
а) єфрейтором;
б) рядовим;
в) лейтенантом;
г) сержантом.
5. У 1920 році разом з частинами армії УНР переходить на
територію ...
а) Румунії;
б) Словакії;
в) Польщі;
г) Венгрії.
6. У 1937 році в період боротьби за Карпатоукраїнську державу іде
працювати вчителем в ...
а) Закарпаття;
б) Вінницю;
в) Харківщину;
г) Сумщину.
7. Леонід Мосендз був учителем ...
а) Оксани Лятуринської;
б) Олени Теліги;
в) Емми Андієвської;
г) Віри Вовк.
8. Разом з ученицею входив до групи письменників, що об’єд-
нувались навколо ...
а) „Вісника”;
б) „Ланки”;
в) „Ластівки”;
г) „Слова”.
9. Перша друкована книжка Л.Мосендза ...
а) „Штайн – ідея і характер”;
б) „Людина покірна”;
в) „Останній пророк”;
г) „Дні”.
10. У 1937 році видав першу збірку оповідань ...
а) „Людина покірна”;
б) „Дні”;
в) „Останній пророк”;
г) „Штайн – ідея і характер.
11. З приходом Радянської Армії живе в ...
а) США, Канаді;
б) Австрії, Швейцарії;
в) Німеччині, США;
г) Румунії, Чехословаччині.
12. Помер письменник у Швейцарії на курорті Моттекс ...
а) 15 жовтня 1945 року;
б) 16 жовтня 1946 року;
в) 17 жовтня 1943 року;
г) 13 жовтня 1948 року.
Тести з української літератури
ЄВГЕН ПЛУЖНИК
1.Народився на ...
а) Воронежчині;
б) Сумщині;
в) Дніпропетровщині;
г) Харківщині.
2. Євген Плужник був сином ...
а) дрібного купця;
б) священика;
в) службовця;
г) кріпака.
3. Закінчив освіту в місті ...
а) Боброві;
б) Воронежі;
в) Ростові;
г) Богучарові.
4. Євген Плужник учителював та вів театральний гурток на ...
а) Миргородщині;
б) Полтавщині;
в) Київщині;
г) Харківщині.
5. Навчався у ветеринарно-зоотехнічному інституті, але за покликом
серця вступив до ...
а) музично-драматичного інституту;
б) педагогічного інституту;
в) медичного інституту;
г) політехнічного інституту.
6. Одружився на полтавчанці ...
а) Ользі Рошкевич;
б) Галині Коваленко;
в) Тетяні Ревкович;
г) Надії Сигиді.
7. Перша збірка Євгена Плужника ...
а) „Недуга”;
б) „Змова в Києві”;
в) „Дні”;
г) „Рання осінь”.
8. Заслужив фахове визнання літературознавців ...
а) Меженка, Зерова, Филиповича;
б) Новиченка, Косинки, Осьмачки;
в) О.Олеся, Лепкого, Клена;
г) Ольжича, Драй-Хмари, Филиповича.
9. Є.Плужник став членом угруповання ...
а) „Марс”;
б) „Ланка”;
в) „Життє і слово”;
г) ВАПЛІТЕ.
10. Плужникова книжка - друга (остання, яку він сам підготував до
друку) називалася ...
а) „Рання осінь”;
б) „Рівновага”;
в) „Канів”;
г) „Галілей”.
11. Звинувативши письменника в терорі, суд змінив розстріл на ...
а) довічне ув’язнення;
б) десятирічне ув’язнення у спецтаборах;
в) ув’язнення на Бутирці;
г) помилування.
12. Помер Євген Плужник ...
а) 4 лютого 1932 року;
б) 2 лютого 1936 року;
в) 1 лютого 1934 року;
г) 3 лютого 1933 року.
Тести з української літератури
ВАСИЛЬ СТУС
- Василь Стус почав писати у ...
а) першому класі;
б) дошкільний період;
в) четвертому класі;
г) шкільні роки.
2. Після закінчення середньої школи навчався на філологічному
факультеті педінституту ...
а) Вінницького;
б) Донецького;
в) Рівненського;
г) Черкаського.
3. Перед Армією вчителював на ...
а) Київщині;
б) Вінничині;
в) Кіровоградщині;
г) Львівщині.
4. Вступає до аспірантури інституту літератури ім. Шевченка у ...
а) 1963 р;
б) 1962 р;
в) 1960 р;
г) 1959 р.
5. Перша добірка творів була опублікована у ...
а) „Роман-газеті”;
б) місцевій пресі;
в) „Літературній газеті”;
г) журналі „Україна”.
6. Перша збірка В.Стуса вийшла друком у ...
а) Львові;
б) Києві;
в) Донецьку;
г) за рубежем.
7. В.Стус помер у 1979 році у ...
а) Києві;
б) на засланні;
в) Чернігові;
г) Львові.
8. Відбувши покарання, В.Стус повертається до ...
а) Полтави;
б) Кіровограду;
в) Києва;
г) Харкова.
9. Прах В.Стуса перепоховано в Україні у...
а) 1989;
б) 1987;
в) 1986;
г) 1985.
10. Збірка В.Стуса, відзначена Державною премією ім. Т.Шевченка
у 1991 році :
а) „Зимові дерева”;
б) „Поезії”;
в) „Дорога болю”;
г) „Лебеді материнства”.
11. Збірка В.Стуса , створена на засланні і знищена табірними нагляда-
чами ...
а) „Птах душі”;
б) „Крила”;
в) „Вітрила”;
г) „Дорога болю”.
12. Нині створено ...
а) медаль В.Стуса”;
б) фонд В.Стуса ;
в) Міжнародну премію ім. В.Стуса;
г) відзнаку ім. В.Стуса.
Тести з української літератури
МИКОЛА ВОРОНИЙ
- Народився в сім’ї ремісника на ...
а) Катеринославщині;
б) Слобожанщині;
в) Поліссі;
г) Поділлі.
2. Дитинство поета пройшло на ...
а) Волині;
б) Поділлі;
в) Київщині;
г) Слобожанщині.
3. Навчався в університетах ...
а) Кракова;
б) Москви, Петербурга;
в) Києва, Москви;
г) Львова, Відня.
4. У журналах співпрацював з ...
а) Драгомановим;
б) Франком;
в) Рильським;
г) Павликом.
5. Виступає як актор у трупах ...
а) Садовського;
б) Щепкіна;
в) Кропивницького, Саксаганського;
г) Тобілевича.
6. Емігрує за кордон у ...
а) 1917;
б) 1920;
в) 1922;
г) 1923.
7. Повертається з еміграції на Україну у ...
а) 1920;
б) 1924;
в) 1926;
г) 1933.
8. Перший вірш з’явився у 1893 році у журналі ...
а) „Зоря”;
б) „Громадська думка”;
в) „Світло”;
г) „Дума”.
9. Перша збірка творів поета побачила світ у ...
а) 1900;
б) 1911;
в) 1917;
г) 1920.
10. Останнє прижиттєве видання поета з’явилося у 1929 р. – збірка...
а) „Поезії”;
б) „Євшан-зілля”;
в) „Ліричні поезії”;
г) „В сяйві мрій”.
11. Поета заарештували у ...
а) 1933;
б) 1934;
в) 1936;
г) 1937.
12. Один з найпатріотичніших творів - ...
а) „За Україну”;
б) „Розваги”;
в) „Євшан-зілля”;
г) „Серце музики”.
Тести з української літератури
ВАЛЕР’ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ
- Народився Валер’ян Підмогильний на ...
а) Катеринославщині;
б) Полтавщині;
в) Слобожанщині;
г) Єлисаветградщині.
2. Навчався в ...
а) Київському університеті;
б) Катеринославському університеті;
в) Харківському університеті;
г) Московському університеті.
3. Перше оповідання „Важке питання” було написано у ...
а) 14 років;
б) 15 років;
в) 16 років;
г) 17 років.
4. Учителював письменник в ...
а) Павлограді, Катеринославі;
б) Дніпропетровську, Харкові;
в) Києві, Полтаві;
г) Житомирі, Павлограді.
5. Найповніша збірка В.Підмогильного
а) „Місто”;
б) „Проблема хліба”;
в) „ Твори. Т.1”;
г) „Невеличка драма” .
6. В.Підмогильний перебував у ...
а) спецізоляторі Соловецької тюрми;
б) тюрмі ГУЛАГУ;
в) Сибіру;
г) концтаборі.
7. Який роман був оцінений як „ворожий пролетаріату”, „ідеологіч-
но хибний”.
а) „Невеличка драма”;
б) „Місто”;
в) „Проблема хліба”;
г) „Твори.т.1”.
8. Незакінчена повість письменника ...
а) „Остап Шаптала”;
б) „Третя революція”;
в) „Повість без назви”;
г) „Сонце сходить”.
9. Головний герой роману „Місто” ...
а) Степан Радченко;
б) Марта Висоцька;
в) Юрій Славенко;
г) Дмитро Стайничий.
10. В.Підмогильного засудили до ...
а) 5 років ув’язнення;
б) 10 річного;
в) 20 річного;
г) 15 річного.
11. Письменника було ...
а) розстріляно;
б) довічне ув’язнення;
в) помилували;
г) помер від хвороби.
12. Кого найбільше з письменників європейської літератури пере-
кладав В.Підмогильний ...
а) Анатоля Франса;
б) Вольтера;
в) Дідро;
г) Мопассана.
Тести з української літератури
УЛАС САМЧУК
- Народився У.Самчук у 1905 році у ...
а) селянській родині;
б) родині дворянина;
в) робітничій сім’ї;
г) сім’ї священика.
2. Перші оповідання датуються ...
а) 1922;
б) 1923-1924;
в) 1925;
г) 1925, 1926.
3. Перший мистецький твір в укр. літературі, в якому відтворено
трагедію голодомору на Україні ...
а) „Марія”;
б) „Волинськ”;
в) „Кулак”;
г) „Юність Василя Шеремети”.
4. Роман „Марія” автор присвячує ...
а) матерям України;
б) матерям всього світу;
в) матерям, що загинули голодною смертю на Україні у 1932-1933рр;
г) своїй матері.
5. Прототип Гната з роману „Марія” - ...
а) батько письменника;
б) дід автора;
в) дядько автора;
г) знайомий.
6. Одна з найголовніших проблем роману „Марія” - ...
а) добро і зло;
б) гріхи та спокутування;
в) духовність, віра в бога;
г) щастя людини.
7. Улас Самчук – майстер - ...
а) діалогу;
б) опису побуту;
в) психологічного вмотивування образу;
г) ліричного відтворення образу героя.
8. Твір , відзначений на закритому конкурсі „Українського видавництва” у Львові винагородою ...
а) „Марія”;
б) „Волинь”;
в) „Ост”;
г) „Юність Василя Шеремети”.
9. Останній опублікований роман ...
а) „На твердій землі”;
б) „Чого не горить вогонь”;
в) „Ост”;
г) „ На білому коні”.
10. Опублікував спогади у ...
а) двох книгах;
б) трьох книгах;
в) п’яти книгах;
г) кількох книгах.
11. Широтою охоплення подій романи У.Самчука близькі до рома-
нів ...
а) Гончара;
б) Загребельного;
в) Скляренка;
г) Стельмаха.
12. Відтворення доби і людей нашої Батьківщини за останні 50 ро-
ків нашої історії – основна тема роману ...
а) „Волинь”;
б) „Ост”;
в) „Темнота”;
г) „На коні вороному”.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку