Урок української літератури 5 клас. "Сучасне і минуле у творі Зірки Мензатюк "Таємниця козацької шаблі".Інтегрований урок

 

 

Сучасне і минуле  в повісті Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі». Важливість знань про історичне минуле нашого народу

 

Інтегрований урок

Українська література+історія України 5 клас

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

вчитель української мови

та літератури

Заруба О.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Сучасне і минуле  в повісті Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі». Важливість знань про історичне минуле нашого народу (Інтегрований урок: українська література+історія України).

 

Мета: продовжити знайомство з повістю З.Мензатюк «Таємниця козацької шаблі», ознайомити учнів з історичним минулим нашої держави, зокрема з національно-визвольною війною та битвою під Берестечком; з’ясувати , що є фантастичного та реального у творі; удосконалювати вміння переказувати  прозовий твір, давати оцінку прочитаному;  розвивати усне мовлення, логічне й критичне мислення, пам’ять, увагу, спостережливість; виховувати в учнів інтерес до історичного минулого рідного народу,  моральні цінності, патріотизм.

 

Обладнання: мультимедійна дошка для перегляду презентації, карта України, роздатковий матеріал.

 

Тип уроку:  формування практичних умінь та навичок – віртуальна подорож видатними місцями України . Інтегрований урок

 

Епіграф до уроку:

                                                                    Історія –  це в першу чергу література,

                                                                    й  без талановитого стилю вона ніщо.

                                                                                     Джордж Тревельян

                                                                                    (англійський історик)

 Перебіг уроку

І. Організаційний момент

1. Привітання – діти стають у  коло та  кажуть побажання на урок одне одному

 

ІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності п’ятикласників

1.Вступне слово вчителя

• Сьогодні на уроці ми продовжуємо працювати над пригодницькою повістю Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі». У  творі  історичні події переплітаються з детективними пригодами, минуле  –  з сучасним. Наявне реальне і фантастичне, добро і зло.
• Протягом уроку ми з вами будемо вчитися аналізувати твір, висловлювати власні думки щодо прочитаного, з’ясуємо, що є реального та фантастичного в повісті, здійснимо віртуальну подорож історичними місцями України, виховуючи повагу до минулого нашого народу, дізнаємося про історичні та героїчні сторінки нашої історії.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

• Літературний диктант «Так» чи «Ні» (Взаємоперевірка)

1. Родина Руснаків складалася з тата, мами та двох доньок: Наталочки та Машки. (Ні.)
2. Пан Богдан розповів Руснакам про історичну реліквію, якій загрожує небезпека, і попросив допомогти врятувати її. (Так.)
3. Пан Богдан довідався про реліквію від патріотично налаштованого привида. (Так.)
4. Родина Руснаків вирушила в поїздку до Берестечка, бо наближалися роковини Берестецької битви. (Так.)
5. Наталочка познайомилася з Антипком у Берестечку. (Ні.)
6. Антипко вмовив Наталочку розпочати пошуки шаблі з Дубна. (Так.)
7. Під Дубенською фортецею розташовані стародавні підземні ходи. (Так.)
8. Антипко цікаво розповідав Наталочці про битву під Плоскою. (Так.)
9. Батьки Наталочки за порадою пана Богдана вирішили продовжити пошуки в Тараканівському форті. (Ні.)
10. У Тараканівському форті Наталочка та її батьки заблудилися в підземеллі. (Ні.)
11. Антипко повідомив Руснаків, що їхня донька провалилася в колодязь. (Ні.)
12.  Урятувати Наталочку допомогли місцеві мешканці. (Так.)

 

• Гра «Ключове слово».  

Відновіть подію за ключовим словом.

Берестечко - … (наступний пункт подорожі Руснаків).

Натюрморт -… (картина, у зникненні якої звинуватили Руснаків).

Маска - … (чортика у підземеллі Олеського замку, що глузливо підморгнула Наталочці).

Сервант - … (його дверцята приховували вхід до кабінету директора музею).

Тустань - … (старовинна фортеця, яку тато вважав відгадкою Антипкової загадки).

Вантажівка - … (водій цієї машини звільнив для Машки дорогу, перегороджену джипом Антипкових батьків).

Погоня - … (чорти на джипі намагалися наздогнати й зупинити Руснаків).

Верба - … ( на ній опинилася Машка з Руснаками в результаті погоні).

Дзеркальце – … (за його допомогою Наталочка подавала світлові сигнали і привернула увагу пастушків, які й покликали рятувальників).

Бугай - … (розтрощив джип, яким подорожувала родина чортів)

Хотин – (знайшли козацьку шаблю)

 

2 Домашнє завдання – малюнки, що намалювали (прикріпити)- картинна галерея (Що намалювали і чому?)

 

ІV. Сприйняття й засвоєння нового навчального матеріалу

 

1. Слово вчителя. Давайте пригадаємо героїв, які діють у творі.

(У творі діють герої Наталочка та Антипко)

Вправа – розподіли риси характеру. РОБОТА у групах

 

 

 

 

 

Сміливість, хитрість, підступність, довірливість, уміння дружити,  самовпевненість, безжальність, патріотизм, розвинута фантазія, відсутність патріотизму, нахабство, любов до пригод, наполегливість, насмішкуватість.

• Чому саме їх виписали?
• Чого я можу навчитися в Наталочки?
• Що я пораджу Антипку?

 

 

2. У повісті «Таємниця козацької шаблі» присутнє фантастичне і реальне.

Скажіть, який твір усної народної творчості поєднує в собі фантастичне і реальне. Так, правильно – казка.

 

 

2. Складання учнями інформаційного грона «Фантастичне і реальне в творі»

 ( робота в групах)

 

Бесіда:

- яку козацьку реліквію шукає родина Руснаків?

- напишіть, які міста згадуються у творі, прикріпіть їх на фізичній карті України.

 

3. Складання маршруту руху родини Руснаківм у пошуку реліквії: 

• Київ – Дубно ( Дубенський замок)- с.Тараканів (Тараканівський форт) – Берестечко (Козацькі Могили) – Підгірці (Підгорецький замок)  –   Олесько (Олеський замок) – Кам’янець- Подільський ( Кам’янець – Подільська фортеця) – Хотин (Хотинська фортеця).

 

СЛОВО УЧИТЕЛЯ: у повісті згадується сім історичних пам'яток України: Тараканівський форт під Дубно, замок у Дубні (Рівенська область), замок-палац у Підгірці, Олеський замок (Львівська обл), фортеця у Кам'янці-Подільському(Хмельницька обл), Хотинська фортеця(Чернівецька обл) та Козацькі Могили у Берестечку(Волинська обл..).

1. Слово вчителя.  У творі згадуються доба Козаччини, зокрема національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої (Польщі).

Козацтво – то світла сторінка у книзі,

Що наші діди написали шаблями.

Хоч кров’ю скропилась, полита сльозами,

Та світлом Христа засіяла над нами.

Про козаків та козацькі часи написано чимало. Про них  складали пісні, легенди, перекази, вірші. Козаки були хоробрими, сміливими, завзятими. Вороги вважали, що козакам допомагала нечиста сила . Та насправді козаки просто любили Україну, свій народ, прагнули  волі, щастя, незалежності.

(Діти підготували прислів’я про козаків

Легше вовком орати, ніж козаком проти козака воювати.
Ой піч, моя піч, якби я на тобі, а ти на коні славний би тоді козак був би з мене.
Коли стелиться доріжка, козакові не до ліжка.
Козача потилиця панам-ляхам не хилиться.
Терпи, козаче, отаманом будеш.
Козацькому роду, нема переводу.
Як є хліб і вода, козаку не біда.
Кінь, шаблюка, вітер в полі і ніхто не здолає козацької волі!
Козак без волі, як кінь на припоні)

• Робота у групах :

1 гр. – складають сенкан до слова «козак»

2 гр. – вправа «Криголам» до слова «козак»

 

Словникова робота -  поясніть лексичне значення таких історизмів, застарілих слів, що зустрічаються у тексті повісті З. Мензатюк «Таємниця козацької шаблі», або за поданим лексичним значенням вгадайте слово.

• Булава, корогва, отаман, жупан, шляхта, литаври, кольчуга, гетьман, старшина.
• Відповіді:
• Булава-палиця з кулястим потовщенням на кінці, яка була знаком гетьманської влади(в Україні і Польщі).
• Корогва(хоругва)- прикріплене до довгого держала полотнище із зображенням святих, що несуть під час хресного ходу.
• Отаман – головний керівник козацького війська.
• Жупан – старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений позументами та хутром – показник належності до польської шляхти і заможного козацтва.
• Шляхта – дрібне дворянство колишньої феодальної Польщі.
• Литаври – ударний мембранний музичний інструмент у вигляді півкулі на підставках, отвір якої затягнений шкірою, різновид барабана.
• Кольчуга – частина старовинного захисного військового спорядження у вигляді сорочки з металевих кілець.
• Гетьман – виборний ватажок козацького війська Запорізької Січі.
• Старшина – офіцерський чин у козацьких військах, що відповідав чинові підполковника. 

 

3. Мандрівка історичними місцями  (Використання презентації) (Додаток)
4. Розповідь про національно-визвольну війну (слайд 6-7)
5.  Розповідь про Богдана Хмельницького (Підготовлений учень – випереджальне завдання)

• Переглядаючи презентацію, учні  переказують, що сталося з родиною Руснаків в цих місцях.

 

– Що сприяло тому, що родина Руснаків не поїхала одразу в Берестечко?

 

• Розповідь легенди про битву під Берестечком (перегляд уровку документального фільму «Битва під Берестечком» (11 хв)

 

– Які пригоди чекали на Наталку в Дубенському замку та Тараканівському форті? (Наталка послухала Антипка, пішла в підземельні ходи, впала у колодязь)

– Чи встигла родина приїхати в Берестечко на святкування річниці легендарної битви?

– На який бал потрапила Наталочка в Підгорецькому замку?

Яка неприємність чекала на Руснаків в Олеському замку? (Їх хотіли заарештувати)

– Яка неприємність чекала на Руснаків в Кам’янець-Подільській фортеці? (Вони не потратили в замок, бо він був закритий

– Яка подія сприяла тому, що родина Руснаків відвідала Хотинську фортецю?(Співали пісню про Сагайдачного. І тато згадав про Хотин. Привид теж вказував на косий хрест)

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

 

2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

– Як називають людей, які шанують  історичне минуле рідного краю,  ставляться з повагою до реліквій, мають гордість  за своїх предків та державу? (Патріотами)

– Чи вважаєте ви себе патріотами? (Відповіді учнів)

– У чому сила українського народу? ( В єдності)

 

 

VІ. Підведення підсумків уроку

1. Реклама твору – робота у групах (створити рекламу до твору)
2. Що нового дізналися на уроці?
3. Які історичні факти запам’ятали?
4. Чим вас вразила легенда про битву під Берестечком?

 

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

• Наприкінці уроку я прийшов (прийшла) до таких висновків……

 

VІІ. Домашнє завдання

Скласти есе «Чи потрібно сучасній людині знати  історичне минуле своєї країни»

 

Додаток до уроку

 

 

 

 

 

 

Дубенський    замок (замок князів Острозьких — Любомирських) — фортеця в місті Дубно Рівненської області. Визначна пам’ятка історії, культури та архітектури України.

Розташований на одному з мисів  річки   Іква.   Звів його   князь     Костянтин Острозький   у  1492р.

Впродовж кількох століть  цей замок  жодного  разу не було захоплено.

На території замку розташовані два палаци: з південного боку — палац князів Острозьких, а навпроти нього, з північного боку — палац князів Любомирських. Ім’я архітектора палацу князів Острозьких невідоме. Праворуч від входу в палац, над першим поверхом, зберігся невеличкий фрагмент середньовічного орнаменту, на основі якого, по периметру, співробітники Дубенського заповідника відтворили те, що сотні років прикрашало цю пам’ятку історії, культури, архітектури. У палаці свого часу зберігалися цінні архіви князів Острозьких, Заславських, Любомирських, Сангушків й навіть Конєцпольських. Деякий період тодішні володарі замку зберігали тут золото, діаманти, зброю, харчі, посуд, обладунки.

Нині більша частина замку перебуває у доброму стані, продовжується його реставрація. Територія замку чиста і доглянута. У замку діє музей, організовуються різноманітні виставки.

 

Тараканівський   форт (Дубенський   форт) – оборонна     споруда, архітектурна памятка ХІХ ст. Розташований неподалік с. Тараканів (Рівненська обл.)

Після третього поділу Польщі наприкінці 18 століття по лінії Збараж — Броди — Берестечко — Сокаль пройшов кордон між Російською та Габсбурзькою (з 1804 року Австрійською) імперіями. Для оборони своїх західних рубежів царський уряд приймає рішення про будівництво системи оборонних укріплень. Під містечком Дубно для захисту залізничної лінії Львів — Київ будується Дубенський форт, що став відоміший у наш час під назвою Тараканівський форт.

Форт  має кілька рівнів – два наземні, а решта – підземні. В центрі форма є казарма, до якої ведуть 4 підземні ходи, та церква, що зберігає дух старовини.

Сьогодні   від      фортеці залишилися одні руїни.

 

     Берестечко – село в Україні ( Демидівський район Рівненська обл.)

Увійшло в історію України як місце безмежної хоробрості  та слави запорізького козацтва.

Битва під Берестечком (18 червня — 30 червня 1651) — найбільший бій Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького і союзним йому кримсько-єдисанським татарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку, та армією Речі Посполитої під командуванням Яна ІІ Казимира з іншого.

Завершення битви увійшло в історію. Три сотні козаків, оточені серед болота поляками, хоробро билися проти численного ворога. Один за другим склали вони голови, але кожне з цих життів коштувало полякам десятків убитих. Останній козак ще 3 години протистояв цілому війську. Залишившись без пороху, зранений кулями, він узяв косу і ще деякий час бився з неймовірною силою і хоробрістю. Польський король, який спостерігав за подіями, вирішив дарувати життя відважному українцю, якщо він здасться. Але запорожець відповів, що всі його думки тепер не про те, як вижити, а про те, як гідно загинути. Він був убитий списом, поклавши чимало ворогів навколо себе.

У пам’ять про минулі події в 1914р. тут побудовано Георгіївський   собор,   в підземеллях  якого покояться останки загиблих запорожців.

У Берестечку щороку проходить з’їзд українського козацтва, богослужіння, мітинг, святковий концерт і ретроспектива бою.

 Легенда про Берестечко

Зачитати уривок з твору. (діти зачитують)

Козаків стояло менше: тисяч сто, і з ними татари. Хан чатував на коні, мов хижий орел-

степовик. Супився, хмурився, йому не подобалась рутвяна, багниста долина, в якій грузли його верхівці, не подобалася затятість супротивників — легкої здобичі не буде, це він бачив надто добре.

Наталочка ковзнула поглядом по козацьких обличчях. Зосереджені, зухвалі, насмішкуваті. В очах виклик: наступайте, ляхи! Ми готові, нам що? Або волю добути, або дома не бути.

І ляхи рушили: могутньою хвилею рвонула вперед кіннота. Ревма ревли гармати, дзвеніли

шаблі, іржали коні, дико скрикували звитяжці, сходячись у двобої. Скільки це тривало —

годину, дві? Наталочка не знала; вже й туман розвіявся, уже й сонце припекло, а битва

гримотіла, ніби земля розколювалась навпіл. Все далі, далі, далі врубувалася кіннота,

пробивала тверді українські лави, вже прорвала таборові укріплення… Ні, спинилася…

відходить. Вистояли козаки!

Натомість важко посунуло вперед праве крило польського війська. Зараз усе й станеться…

Польська піхота поволі докотилася до орди, орда якось відразу подалася назад і чимраз

стрімкіше відступала…

Татари тікали! «Зрада!» — прошелестіло козацькими лавами. З їхнього стану вискочив, мов іскра, вершник у дорогому вишневому жупані (Богдан Хмельницький — зрозуміла Наталочка) і,припавши до кінської гриви, помчав навперейми. За ним кинулись якийсь старшина і ще кілька Козаків стояло менше: тисяч сто, і з ними татари. Хан чатував на коні, мов хижий орел-степовик. Супився, хмурився, йому не подобалась рутвяна, багниста долина, в якій грузли його верхівці, не подобалася затятість супротивників — легкої здобичі не буде, це він бачив надто добре.

 

Олеський замок — пам’ятка архітектури та історії XIII–XVIII століть, розташований у смт Олесько, Буського району Львівської області. Один із найдавніших в Україні замків, імовірно, побудований одним із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича на плато пагорба, який височить серед заплави р. Ліберція.

Під час Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького селянсько-козацькі загони в 1648 році звільняють Олесько. Феодали тікають.

Зі стану руїни замок вивела ґрунтовна  реставрація і створення музею. В 1989 році отримав статус музею –заповідника.

 

 

      Підгорецький  замок (або Палац у Підгірцях) — пам’ятка архітектури епохи пізнього Ренесансу і бароко. Розташований у селі Підгірці Бродівського району Львівської області.

Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Підгорецький замок є одним із найкращих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями.

 

Кам’янець – Подільська фортеця — фортеця у місті Кам’янець-Подільський (Хмельницької області України). Відома з XIV століття як частина оборонної системи міста Кам’янець, колишньої столиці Подільського князівства XIV–XV ст., Подільського воєводства XV–XVIII ст., а далі Подільської губернії (1793–1924 років ). Є складовою частиною Національного історико – архітектурного заповідника «Кам’янець», що належить до «Семи чудес України».

Перші згадки про  фортецю датовані ХІІ ст.

До її складу входить 11 веж, кожна з яких має свою назву та історію. Найвища башта замку — Папська. Має аж 5 поверхів. Власне, її назва пов’язана із виділеними на будівництво коштами папи Юлія ІІ.

Папська башта відома тим, що саме у  ній свого часу був ув’язнений відомий повстанський ватажок Устим Кармелюк.

Замок і сьогодні вражає своєю неприступною красою. Здається, час тут зупинився. І щоб побувати у минулому, варто лише приїхати у Кам’янець-Подільський. Тут все так, як у давні героїчні часи.

 

Хотинська фортеця  — фортеця XIII–XVIII століть у місті Хотині на Дністрі, що у Чернівецькій області, Україна. Сьогодні «Хотинська фортеця» є Державним  історико – архітектурним заповідником, одним з семи чудес України.

Впродовж століть ця фортеця була таким собі «Феніксом», вона потерпала та зазнавала руйнації від рук завойовників і знов відбудовувалася, її неодноразово піддавали реконструкції та розширенню.

Найвідоміша історична подія, пов’язана з Хотинською фортецею – Хотинська битва 1621р. Війна султанської Османської імперії   проти Речі Посполитої, яка завершилася 4-тижневою битвою об’єднаних сил українського козацького і польського шляхетського військ проти османсько-татарських загарбників під Хотином (звідси її назва) і поразкою османів.

Перемога в Хотинській Війні мала велике міжнародне значення. Вона примусила Османську імперію відмовитися від планів завоювання Європи. Розгром під Хотином привів у султанській Османській імперії до народного повстання, заколоту яничарів, ослаблення політичної влади (1622 р. Османа ІІ було вбито яничарами) та до посилення визвольної боротьби слов’янських та арабських народів проти османських поневолювачів. Як зазначає Петро Сас:«…на полях Хотинської війни вирішувалась не лише доля Речі Посполитої, але й значною мірою і доля християнської цивілізації».