Урок української літератури у 9 класі Тема. Життя та творчість Григорія Сковороди. Проповідь житейської невибагливості, пошуку гармонії з собою і світом. Повчальний характер і худ

Про матеріал

Ознайомити учнів із життям та творчістю видатного письменника, зацiкавити особою Григорiя Cковороди, допомогти усвідомити ідейно – художні особливості його творів – байок, розвивати навички роботи з підручником, виразне читання, виховувати шану до творів давньої української літератури, розвивати навчальні прийоми роботи з художнім текстом.

Перегляд файлу

Урок української літератури у 9 класі

Тема. Життя та творчість Григорія Сковороди. Проповідь житейської невибагливості, пошуку гармонії з собою і світом. Повчальний характер і художні особливості збірки «Байки Харківські».

Ім’я уроку: Світ ловив його, та не піймав. Мандрівник, поет, філософ – у одній особі.

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю видатного письменника, зацiкавити особою Григорiя Cковороди, допомогти усвідомити ідейно – художні особливості його творів – байок, розвивати навички роботи з підручником, виразне читання, виховувати шану до творів давньої української літератури, розвивати навчальні прийоми роботи з художнім текстом.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування умінь

Цілі:

учні повинні знати: основні віхи біографії Г.Сковороди, місця України, пов’язані з його іменем, легенди та перекази про його вдачу; особливості сковородинівської байки, зміст його баки “Бджола та Шершень”.

учні повинні уміти: розповісти про складний життєвий шлях митця, виразно читати байку, висловлювати судження про філософські ідеї митця, повчальний характер і художні особливості збірки”Байки Харківські”, користуватися додатковою літературою, толерантно відстоювати власну позицію.

Методи і прийоми:”Світлофор”, передбачення, аналіз теми та свого ставлення до неї, прийом “ЗХД”,клоуз – тести, лекція з унаочненням, прийом ”Займи позицію”, випереджувальне завдання, метод”Прес”,ієрархія запитань, прийом візуалізації ”хмара слів”.

Обладнання: портрет Г.Сковороди, книжкова виставка, відеофільм “Світ ловив мене але не спіймав”,аудіоматеріали з презентацією “Г.С.Сковорода”, хрестоматії, підручники.

Епіграф:

Він свідомо обрав своїм кабінетом цілий світ, при обміркуванні його творів присутні були і небо над головою, журавлі, лелеки, тополі, озера, ліси і тверда земля під ногами, а головне – люди.

Павло Тичина

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

1. З’ясування емоційної готовності до уроку.

Вправа “Хай розділовий знак послужить”(учні на полях зошита пишуть за допомогою розділових знаків, який у них зараз настрій: ! – бадьорий, ?- не впевнений , … - не визначився.

2. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

“Ланцюжок щирих побажань”.

3. Актуалізація суб’єктного досвіду.

“Передбачення” на основі опорних слів:

Козацька сім’я, музика, Києво–Могилянська академія, без кар’єри, подорож Європою, викладання, мандри, байки, вірші, філософія, популярність, cопiлка, Біблія.

Які припущення щодо теми уроку на основі записаних слів.
Сьогодні розмову поведемо про незвичайну, мудру, талановиту людину, яка 25 років мандрувала шляхами України-Григорія Сковороду.

4. Оголошення теми уроку, запис епіграфа.

(Учні аналізують тему заняття і свого ставлення до неї).

5. Актуалізація опорних знань.

Прийом“ЗХД”.

Знаю

Хочу

дізнатися

Дізнався на уроці

Г.Сковорода – відомий поет та просвітитель 18 ст.
Мандрував
Відмовився від кар’єри
Сам передчував свою смерть

Чому портрет Г.Сковороди висів у кожній хаті 18–19 ст. поруч з іконами?
Які вірші писав?
Байки?
Чому його вважають філософом?

ІІ. ЦІЛЕВИЗНАЧЕННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ

* Доповнення зазначеного переліку власними цілями.

* Колективне планування роботи на уроці (перегорніть сторінки підручника. Як будемо працювати, щоб усе устигнути: лекція учителя чи самостійна робота з підручником? Робота в групах? На якому етапі уроку? Хай це буде вивчення байок? Добре. Отже, план такий:

Перевірка домашнього завдання
Виклад нового матеріалу(Лекція з унаочненням відеорядом)
Робота з поняттям байка .
Вивчення байок Г.Сковороди.
Підсумки. Рефлексія.

ІІІ. ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Перевірка домашнього завдання.

*Клоуз – тести

Перші українські драми називаються шкільними, тому що…
Феофан Прокопович…
Інтермедія – це…
Шкільні драми порушували теми…
Вертеп – це…
У драмі “Володимир” ідеться про…
У драмі “Милість Божа” зображено національного героя…
Більшість драматичних творів, які дійшли до нас, були анонімними, тому що…

2. Виклад нового матеріалу.

Лекція з унаочненням.

Перегляд відеофільму “Світ ловив мене але не спіймав” https://www.youtube.com/watch?v=6jD4r_DoPS0

Слово вчителя.

Пам‘ять про поета-філософа Григорія Сковороду вшановують в Україні та в усьому світі. Народ відзначає знаменні ювілеї філософа-поета. Відкрито меморіальні музеї письменника, йому споруджено оригінальні пам‘ятники у Києві, Лохвиці та Сковородинівці, гранітній монумент у Бабаївському лісі й у Сковороднівському парку. Велич і безсмертя Григорія Савича Сковороди полягає в тому, що в глуху пору національного гніту, жорстоких утисків українського народу самодержавною Росією він став на захист співвітчизників і проголосив: "А мій жребій з голяками".

Про Г.Сковороду існує багато легенд та переказів, його мудрими висловами і дотепер захоплюються у світі. Він передбачив день смерті, щоб нікого не обтяжувати, вирив собі могилу і заснув. На могилі написали: “Світ ловив його, та не піймав”. Хто ж він?

Учень. (Випереджувальне завдання.)

Григорій Сковорода народився у селі Чорнухи на Полтавщині, 3 грудня 1722 р. у родині малоземельного козака Сави та його дружини Пелагеї. Хоч батьки були незаможні, зате честі, гостинні, набожні. Вони рано помітили у сина хист до наук та музики.

Батьки Сковороди своїм обов’язком вважали дати синові освіту. Тому навчався Григорій спочатку у місцевого дяка, у церковнопарафіяльній школі. Дяк, виявивши неабиякий талант у Сковороди до співу, навчив його нотної грамоти, зробив його першим солістом церковного хорі, давав читати книжки та підготував його до вступу в академію. Рідне село, у якому він жив до шістнадцяти років, дало йому велику сердечність, закоханість у природу, чулість до поетичного українського побуту, козацької пісні та невмирущу душу, яку оспівували кобзарі та лірники. Від природи хлопець мав чудовий голос і неабиякий музичний хист: грав на бандурі, сопілці, гуслях, флейті, скрипці, лірі.

Його здібності до навчання відчинило йому двері до підготовчого класу Києво–Могилянської академії.

Шістнадцятирічний юнак застиг перед брамою академії, схиливши побожно голову…

А що ви знаєте про академію 18 століття?

Тут навчалися студенти Петербурга і Москви, Білорусії і Польщі, Молдови і Румунії, Сербії та Греції, Близького Сходу. Її випускники розходилися по всій Російській імперії, працювали учителями, викладачами колегіумів, у російських посольствах, у вищих навчальних закладах інших країн – професорами. У Московській слов’яно-греко-латинській академії в роки навчання там Михайла Ломоносова усі вчителі були з Києва.

Г.Сковорода поринув у студентське життя. Чи можете ви передбачити, яким же воно було для хлопця?

Виявляється, навчався він з перервою аж десять років. Життя збігало між диспутами, хором, латиною, а ще допікали холод та голод. Що вивчав? Граматику, синтаксис, риторику, філософію, богослів’я. мови, математику, астрономію, географію, історію, літературу, поезію, музику, малювання… Все захоплювало його, давало наснагу. Але для царської капели потрібні співаки. Так Сковорода потрапляє до Петербурга, та така кар’єра не приваблює його. Через два роки цариця з хором приїздить до Києва, і юний хорист хитрощами лишається тут…

Розумному юнакові пропонують стати священиком, але не дається, вдаючи з себе нетямущого.

Незабаром до Угорщини виїхало російське посольство, узяли туди і Григорія Сковороду. Та він не займався справами посланців, а пішки обійшов західноєвропейські країни – Німеччину, Словаччину, Польщу, Північну Італію. Куди ж він прагнув? До освіти! До світла! Слухав лекції кращих професорів, вивчав різні філософські системи. Приглядався до життя. Та туга за рідним краєм привела його знову на батьківщину.

Та на той час у Чорнухах уже не лишилося його рідних, і одинак мусив подбати про свій спосіб життя. Тож він обирає світ широкий, сподіваючись, що всюди знайде шматок хліба у людей, води дасть йому земля без плати, все інше – зайве.

З тих пір починаються переходи та переїзди Україною.

Учителює у Переяславській семінарії. Та за незалежність і нововведення був вигнаний з семінарії без честі.

Учень. (Випереджувальне завдання.)

Домашній вчитель у поміщика Томари.

Як найкращого спудея академії у 1753 року митрополит Тимофій Щербацький рекомендує Григорія Сковороду домашнім учителем Переяслаському поміщику Степанові Томарі із села Ковраї.Тут він прожив до 1759 року.

Навчаючи свого вихованця Василя Томара,застосовує інтерактивні методи навчання. Розвиває мислення хазяйського сина, здобуває прихильність хлопчика. Але слуги, почувши якісь незрозумілі їм висловлювання, підказали господареві, що учитель якийсь непевний. Тож довелося піти.

Та за кілька місяців Степан Томара силою і підступом повернув домашнього учителя Григорія Сковороду до свого сина з Троїце–Сергієвської лаври під Москвою. Григорій Сковорода ще п’ять років по тому вчив свого вихованця музики, античної мудрості, поезії і людської гідності. Поруч з вихованням та наукою учня збагачувався духовно перший на той час вчитель у селі Ковраї.

Сковорода був незвичайним учителем: писав байки, викладав стародавні мови, глибоко цікавився математикою, географією, економікою. Учив, як жив, а жив, як навчав – найкраща риса педагога. Підручника з етики не було, і Григорій Савич, написав його сам. Це був перший філософський твір, основною думкою якого є: ледарство – це найбільша людська вада.

Слово вчителя.

1752-1758 -переяславський період митця. У цей період Сковорода весь вільний час любить проводити в гаях та в полях. На сон залишав по чотири години. Сонце підіймало його на ноги. У простому одязі, з сопілкою, торбою, книжками та ціпком, ішов, куди хотів. Прославився як суворий вегетаріанець: овочі, молоко, сир. Та й то лише вранці. Ніколи не втрачає доброго настрою, ласкавості у ставленні до людей.

Його улюблена книга – Біблія. Звідси – витоки його поетичної збірки “Сад божественних пісень”, своєрідний ліричний щоденник, у якому відбилися життєві події, філософські роздуми, ліричний настрій їх автора.

1789 року – працює викладачем піїтики у Харківській духовній колегії. Єпископ хоче схилити Сковороду до чернецтва, що дало б змогу отримати високу посаду керівника колегіуму. Але це не вабило молодого чоловіка, тож мусив піти з такої роботи.

А тут нове запрошення – викладати основи доброчинності у Харківському колегіумі. З радістю молодий викладач почав здійснювати свої уроки, написав навіть своєрідний посібник – філософський трактат “Вхідні двері до християнської доброчинності”, та за вільнодумство його знову звільняють.

Прийнято вважати, що навіть невеликим педагогічним своїм стажем він прискорив відкриття у Харкові першого українського університету.

Мандрівне життя філософа Г.Сковороди.

З 1769 р. Сковорода вів мандрівне життя, не спокушаючись різноманітними посадами й чинами; щоразу відхиляючи пропозиції і світських, і церковних осіб. “Ні в якому разі! Хіба ви хочете, щоб я збільшив число фарисеїв?” — відповів видатний просвітник білгородському єпископові на прохання стати ченцем. Ченці Києво-Печерської лаври, у свою чергу, вмовляли: “Доволі блукати по світу! Час причалити до гавані: нам відомі твої таланти, свята Лавра прийме тебе, як мати своє чадо, ти будеш стовпом церкви і окрасою обителі». На це Григорій Савич саркастично відповів: “Ох, преподобнії! Я стовпотворіння умножати собою не хочу, доволі і вас, стовпів неотесаних, у храмі Божому! Світ мене не впіймає”.

Посох у руках філософа-це символ його духу. У його торбині були вірні друзі: сопілка, Біблія, паляниця і декілька аркушів паперу, з якими він ішов все далі й далі. Щастя Сковорода вважав не у маєтках і славі, а в житті за совістю.

Сковорода вчив, що лише у природі краса і гармонія, а суспільство несправедливе, і, щоб змінити навколишнє, потрібно самому змінитися. Ця ідея лежить в основі його філософії “сродної ”праці: пізнай себе, свої здібності, а пізнавши, удосконалюй їх. Дуже часто люди займаєть не свої місця. Ходять за плугом маючи хист до малювання. Людина не може пізнати щастя, діючи всупереч своїй природі.

Останні двадцять п’ять років життя провів у мандрах, учителював, став просвітителем, філософом. За цей час створив збірку “Байки Харківські” та філософські твори: “Розмова п’яти подорожніх про справжнє щастя в житті”, ”Розмова, що зветься Алфавіт або Буквар світу”, “Діалог, ім’я якому потоп зміїний” та ін..

Своєю творчістю він підсумував найвищі досягнення давнього українського письменства. Писав народним діалектом або латиною (філософські трактати). Саме філософію Сковорода вважав міфічною провідною ниткою Аріадни, що допомагає людині вийти з найскладнішого становища у житті.

Помер Г.Сковорода 9 жовтня 1794 року у маєтку поміщика О.Ковалевського в селі Іванівка (Сковородинівка) на Харківщині. Перед смертю заповів, аби на могилі зробили надпис:”Світ ловив мене, але не спіймав”

Слово вчителя. Ось незабаром і ви закінчите школу. Перед вами уже зараз стоїть завдання обрати подальший шлях, щоб потім не жалкувати усе життя. Як бути? Яким бути? – відповідь можна шукати у Г.Сковороди: “Багато хто, потоптавши природу, вибирає для себе ремесло наймодніше і найприбутковіше, але цим вони лиш ошукують себе. Багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця”.

Отож, прослухавши повідомлення і зафіксувавши деякі моменти, давайте разом утворимо хмару слів” Г.Сковорода, хто він?”

Сковорода — філософ — просвітитель — поет — педагог — науковець — перекладач — музикант — естет- мандрівник.

Прослухавши про життя Григорія Сковороди, спробуйте дати відповідь на питання: Що вплинуло на формування світогляду мандрівного філософа?

(Орієнтовні відповіді учнів. Сім’я, навчання у Києво-Могилянській академії, спілкування з високоосвіченими українськими та європейськими людьми, розмови з простим людом, самовиховання.)

3.Робота з літературним поняттям.

Розповідь підготовлених учнів за планом:

Чому Г.Сковорода удався до жанру байки?

Великий філософ вважав байку “мудрою іграшкою, що в собі ховає силу”.Він стверджував, що ця розумна штука (байка) ззовні ніби нічого особливого, але її середина таїть істину. Він добре розумів, що форма байки дає йому можливість висловлювати і пропагувати свої суспільно-політичні та філософсько-етичні погляди.

Ознаки байок Г.Сковороди.

1) прозова форма (як у Езопа);
2) складається з 2-х частини: І - стислий виклад якоїсь події, факту; ІІ- об’ємне тлумачення її автором, повчання, мораль або, як назвав її Г.Сковорода, — «сила»;
3) перевага надається ІІ частині – моралі;
4) діалогічна форма викладу;
5) виразний, по-філософськи переданий зміст.

4. Загальна характеристика збірки “Байки харківськi”.

Перша в українській літературі збірка байок, яка включає 30 творів.

Тематика збірки “Байки харківські”:

необхідність праці для оновлення людей і їхнього життя («Змія і Буфон»);
оспівування наполегливості, сили волі, працелюбності, засудження лінощів («Верблюд і Олень»);
необхідність праці за природними нахилами («Бджола та Шершень»);
висміювання розумової обмеженості («Жайворонки»);
засудження чванства й самодурства панства («Голова і тулуб»);
відтворення істини й висловлення критичного ставлення до суспільних явищ («Олениця і кабан»);
протиставлення простоти і розуму пихатості й глухості («Чиж і Щиглик»);
уславлення дружби, засудження лицемірства та хитрощів («Собака і Вовк»).

Іван Франко про Сковороду як про байкаря.

5. Робота з художнім текстом байки “Бджола і Шершень”

Виразне читання байки “Бджола і Шершень” за ролями
З’ясування вражень від прочитаного.

Яка тема байки? Як розкривається? (Тема роль праці у житті людини, яка розкривається через діалог Бджоли і Шершня) .
Що є символом щасливого життя? (Лише праця веде людину до щастя.)
Кого намагався засудити Г. Сковорода на прикладі Шершня?
Що символізують Бджола та Шершень? (Бджола – мудра трудівниця, яка працює собі на радість і на користь іншим. Шершень-символ людини, яка звикла жити за рахунок інших, живуть лише для того, щоб істи і пити, красти…)
Чому Шершень не розуміє Бджолу і сміється над нею?

Прийом. “Займи позицію” (робота у групах)

Чия позиція вам є ближчою?

Що краще: коли праця для людини є насолодою і задоволенням, чи матеріальним благом?

Підсумок уроку.

Слово вчителя

Байки Г. Сковороди, безперечно, явище оригінальне і своєрідне в українській літературі. Харківські байки є початком оригінального сюжетотворення байок в Україні, і в тому, що байкар вивів цей жанр на шлях самостійного розвитку. Байкарська спадщина митця, в якій знайшли яскравий художній вияв основні риси його світогляду, філософські й естетичні принципи, загалом має виразне демократичне спрямування і є однією з важливих сторінок як творчості письменника, так і української літератури минулих віків.