Урок української літератури у 9 класі з використанням краєзнавчого матеріалу Тема. Т. Г. Шевченко. Поема «Гайдамаки». Історична основа твору.

Урок української літератури у 9 класі з використанням краєзнавчого матеріалу

Тема. Т. Г. Шевченко. Поема «Гайдамаки». Історична основа твору.

Мета:   сприяти ознайомленню учнів з історією написання та видання твору, джерелами поеми, розкрити тему, історичну основу твору, з оцінкою поеми сучасниками автора;

сприяти розвитку уваги, навиків дослідницької роботи, визначення художніх засобів у творі, збагачення мовлення новими лексемами;

формувати умови для розвитку ціннісного ставлення до історичного минулого України.

 Тип уроку:  комбінований.

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, виставка літератури, згідно теми уроку,  репродукції картин до поеми.

Хід уроку.

                                                                                           Епіграф:

                                                                            Хто не знає свого минулого,

                                                                           той не вартий свого майбутнього

                                                                                                     М. Рильський

І Актуалізація опорних знань.

Метод «Дерево рішень»

1.Ранній період творчості Т.Г.Шевченка – це 1837-1843рр.

2.Сучасний «Кобзар» Т.Г.Шевченка розпочинається романтичною баладою «Причинна».

3.Твір Т.Г.Шевченка «Думи мої,  думи мої...» за жанром елегія.

4.Першим зразком  послання у поетичній творчості Т.Г.Шевченка є твір «До Основ’яненка».

5. Енея автор згадує у поезії «На вічну пам’ять Котляревському».

6. «А дівчата заквітчались І почали звати Лілеєю-снігоцвітом».

(Всі відповіді ТАК).

ІІ Мотивація до уроку.

1.                   Епіграфом до уроку є слова нашого земляка М. Рильського.                 

Чи згодні ви з висловом М. Рильського? Чому?

Слово вчителя. Будь-який народ, будь-яка нація починається, в першу чергу, з того, що вона досконало знає своє минуле. Слова Максима Рильського якнайкраще це підтверджують. На жаль, реалії сьогодення невтішні: сучасна молодь погано знає історію рідного краю. Та виправити ситуацію і познайомитись з однією зі сторінок історії нашого краю ми спробуємо сьогодні на уроці.

3. Робота в групах.

І група «Історики». Розповідь про гайдамацький рух на Житомирщині.

ІІ група «Літературознавці». Твори українських письменників про гайдамаків.

ІІІ група «Декламатори». Уривки з поеми «Гайдамаки» Т. Шевченка.

І група. Гайдамацький рух на Житомирщині

Документи засвідчують, що гайдамаки діяли і в нашім краї. У червні 1720 року повсталі міщани Овруча і селяни розгромили Овруцький замок, костьол і монастир. Тоді ж громада Радомишля відмовилася видати шляхті селян, які знищили маєток, забрали панське майно і втекли до села Заболоття. На Поліссі та в околицях Радомишля і Брусилова діяли повстанці, яких очолював Бондаренко. У квітні 1735 року козаки напали на Білилівку, Огіївку (нині села Ружинського району), де пограбували шляхтичів. 1750 року гайдамацькі загони діяли по всій території Волині. Поліські ліси, непрохідні болота також були місцем дії загонів, зокрема очолюваних Іваном Подолякою. Гайдамаки, спільно з селянами, нападали на шляхтичів і католицьких священиків, знищували документи, забирали гроші. Велику підтримку вони знайшли серед міщан Іскоростеня і селян Базара. В містечку Народичі селяни й міщани розгромили панський маєток, вигнали шляхту і купців. В Овруцькому старостві майже щоночі палили панські маєтки, і шляхта змушена була відсиджуватись у замках, побоюючись гайдамацьких засідок на шляхах. Вершиною ж гайдамацького руху стало повстання 1768 року, відоме в історії під назвою Коліївщина.

Недалеко від села Кодня Житомирського району, біля дороги на Миролюбівку, збереглася єдина в Україні гайдамацька могила. Вона уціліла з тих далеких часів і мала вигляд пагорба із встановленим хрестом. 1968 року підсипано пагорб і покладено моноліт з чорного лабрадориту, який нагадює застигле в помаху могутнє орлине крило. На полірованому боці моноліта напис: «Вічна слава народним борцям Коліївщини. 1768 – 1968». Старожили пам’ятають, що раніше тут, біля Миролюбівки (колись Розкопана Могила), знаходились кілька пагорбів, що нагадували гайдамацькі могили…

Кодня, як пам’ятне місце, відігравала значну роль у духовному житті нашого краю. Ступав на цю священну землю і Тарас Шевченко. Він перебував на Волині, зокрема в Житомирі, Новограді-Волинському, працюючи в комісіях по розбору стародавніх актів та по вивченню пам’яток старовини. Хоча ніде не зафіксовано перебування Кобзаря в Кодні, проте більшість дослідників твердять, що він не міг не відвідати священних могил за 20 кілометрів від Житомира. До 175-річчя з дня народження Шевченка в Кодні встановлено пам’ятник.

ІІ група. Твори українських письменників про гайдамацький рух

1.З захопленням писав Нечуй-Левицький про гайдамацький рух в історичній праці «Український гетьман Богдан Хмельницький і козаччина» (1878) та в романі «Князь Єремія Вишневецький».

2. М. Старицький поставив собі за мету відобразити і оспівати повстання 1768 р. на Правобережній Україні проти польського панства і католицького духівництва у написаній російською мовою повісті "Последние орлы".

3. Страті козацьких ватажків письменник І.Карпенко-Карий присвятив драму «Сава Чалий».

4.Коліївщина оспівана Т.Г.Шевченком у поемі «Гайдамаки».

5. Гайдамаччина знайшла своє яскраве віддзеркалення в усній народній творчості.

ІІІ група. Уривки з поеми «Гайдамаки»

Сини мої, гайдамаки!

Світ широкий, воля, -

Ідіть, сини, погуляйте,

Пошукайте долі.

Сини мої невеликі,

Нерозумні діти,

Хто вас щиро без матері

Привітає в світі?

Сини мої! орли мої!

Летіть в Україну, -

Хоч і лихо зустрінеться,

Так не на чужині.

*********

Гомоніла Україна,

 Довго гомоніла,                                                                            

 Довго, довго кров степами                                             

 Текла-червоніла.

 Текла, текла та й висохла.

 Степи зеленіють;

 Діди лежать, а над ними

 Могили синіють.

 Та що з того, що високі?

 Ніхто їх не знає,

 Ніхто щиро не заплаче,

 Ніхто не згадає.

 Тілько вітер тихесенько

 Повіє над ними,

 Тілько роси ранесенько

 Сльозами дрібними

 Їх умиють. Зійде сонце,

 Осушить, пригріє;

 А онуки? їм байдуже,

 Панам жито сіють.

 Багато їх, а хто скаже,

 Де Гонти могила,—

 Мученика праведного

 Де похоронили?

 Де Залізняк, душа щира,

 Де одпочиває?

 Тяжко! важко! Кат панує,

 А їх не згадають.

          Гомоніла Україна,

 Довго гомоніла,

 Довго, довго кров степами

 Текла-червоніла.

 І день, і ніч ґвалт, гармати;

 Земля стогне, гнеться;

 Сумно, страшно, а згадаєш —

 Серце усміхнеться.

4. Об’єднавши відомості трьох груп, учні визначають тему уроку.

ІІІ Оголошення теми, мети й очікуваних результатів уроку.

ІV Сприйняття і засвоєння матеріалу.

Слово вчителя. Задум створення поеми про гайдамаччину зародився у поета ще десь у 1838-1839 р.р. Втілюючи його, Т.Шевченко мав на меті відтворити події Коліївщини, оскільки його рідна Звенигородщина була епіцентром гайдамацького руху, і довести, що гайдамаки – не волоцюги і розбійники, як про це писали польські та російські автори, а патріоти-захисники рідного краю.

• Як ви гадаєте, що могло служити джерелами для написання поеми?

(Історичні джерела  «Історія Малої Росії» Д.Бантиша-Каменського , «Історія Русів» невідомого  автора, «Історія королівства польського» тощо.

Розповіді, перекази, історичні матеріали).

«Хвилинка історії». В основі сюжету поеми – розповідь про кульмінаційний період гайдамацького руху – повстання Коліївщина  1768 року на Правобережній Україні.

Гайдамацький рух розгортається на Україні у ХVІІІ ст. Це була боротьба проти соціального, національного та  релігійного гніту на Правобережжі, де панувала польська шляхта.

-Що ж послужило поштовхом до гайдамацького повстання?

(Однією з причин було те, що у 1768 р. комісія польського сейму уклала трактат з Росією, за умовами якого православна і католицька шляхти матимуть однакові права. Проти цієї сеймової ухвали та короля виступила радикально налаштована група людей на чолі з Пулавським та Красицьким, організувавши Барську конфедерацію (1768-1772 рр.). Її підтримували Франція, Туреччина, Австрія.

Конфедерати розпочали масові жорстокі розправи над українським населенням Правобережжя: змушували приймати католицьку віру, ополячуватися, переслідували українську культуру, знищували православні храми, грабували та катувати простих людей.

1. Словникова робота (Записати в зошити).

Коліївщина – від слова «колій» – той, що коле.

Гайдамаччина – від  слова «гайдамака»;  гайда (тур.) – гнати, переслідувати; вперше термін зустрічаєтся у документах 1717 р.

Конфедерати (від лат.confoederatio – спілка, об’єднання; у Польщі  ХVІ-ХVІІст. –тимчасові військово-політичні союзи шляхти, які створювалися для збереження привілеїв шляхти, захисту прав католицької церкви та ін.)

2. Виразне читання уривків поеми «Гайдамаки».

3. Бесіда.

1)У чому особливість Коліївщини?

(Повстання мало широкий розмах: охопило майже всю територію України; під його впливом спалахнуло повстання у Польщі; воно викликало занепокоєння у Туреччині, Прусії, Угорщині).

2)Які були причини повстання?

(- Національний гніт (заборона української мови і культури).

- Соціальний гніт (кріпацтво, панщина).

- Релігійний гніт (примусове окатоличення).

- Звірства конфедератів).

3)Чим закінчилося повстання?

(Поразкою. На допомогу Польщі прийшли війська царської Росії, оскільки були побоювання, що Коліївщина може поширитися і на Лівобережжя. Максима Залізняка як російського підданого, жорстоко покаравши батогами, відправили на вічну каторгу у Нерчинськ. Кілька разів йому вдавалося тікати. Припускають, що він брав участь у селянському повстанні під проводом Омеляна Пугачова. Івана Гонту як польського підданого передали польській шляхті. До нього застосовували нелюдські тортури, згодом у с.Сербах (сьогодні Гонтівка), на Поділлі, стратили).

4)Які причини поразки?

(- Локальність повстанського руху.

- Розрізненість дій повстанців.

- Протиріччя щодо мети.

-  Стихійність.

- Відсутність чітко виражених політичних та соціальних орієнтирів у поглядах  ватажків повстання.

-  Ілюзії повстанців та їх лідерів).

5) У чому полягає історичне значення повстання?

(Сприяло формуванню національної самосвідомості, слугувало прикладом нетерпимості, боротьби проти гноблення, подальшого розгортання національно-визвольного руху з метою відновлення козацької вольності).

4. Визначити тему та ідею твору.

Тема  твору – зображення боротьби українського народу під назвою Коліївщина проти польського панування  на Правобережній Україні.

Ідея твору – возвеличення національно-визвольного руху на Україні та його народних героїв – лицарів Коліївщини, засудження жорстокого ставлення влади Польщі та Росії до українського населення Правобережжя.

5. Дослідницька робота учнів.

Поема «Гайдамаки» в оцінці тогочасної критики.

Поема викликала досить суперечливі критичні відгуки сучасників автора. Позитивно оцінили її Є.Гребінка, П.Гулак-Артемовський, Г.Квітка-Основ’яненко, І.Вагилевич. М.Добролюбов так схвально висловився про поему: «У Шевченка ми бачимо всі елементи народної української пісні. Її історична доля навіяла йому цілу поему «Гайдамаки», напрочуд різноманітну, живу, сповнену сили і цілком вірну народному характерові малоросійських народних дум». Негативно оцінили поему П.Куліш, В.Бєлінський. П.Куліш, зокрема, радив «уничтожить всю главу «Гупаливщина». А про поему взагалі висловився так: «...это торжество мясников, а драма Ваша – кровавая бойня, от которой поневоле отворачиваешься».

6. Інтерактивна вправа «Займи позицію».

• До якої групи літературних критиків, читачів ви б віднесли себе: до тих, хто відгукнувся про поему схвально чи критично?

          Так                                і так і ні                                      ні

• Свою позицію обґрунтуйте.

V  Узагальнення і систематизація знань.

• Завдання учням. Поєднайте художні засоби, вжиті в поемі «Гайдамаки», з їх визначенням.

Висновки. У поемі все підпорядковано показові причин наростання народного гніву та великого розмаху повстання. Події розгортаються у швидкому темпі, яскраві картини  динамічно змінюють одна іншу. Автор порушує багато проблем, актуальних і сьогодні, переданих словесно: «...А за віщо, За що люди гинуть? Старих слов’ян діти  Вмились кров’ю. А хто винен?»

VІ Підсумок уроку.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Продовжити речення:

1 група. «Мені здається, що автор поеми «Гайдамаки» виявив себе людиною…»

2 група. «Повстання, кровопролиття, на мою думку, завжди…»

3 група. «Людина не може існувати, коли…»

Узагальнююче слово учителя (оцінка діяльності на уроці, обгрунтування виставлених балів, педагогічні рекомендації щодо вдосконалення навчальної роботи).

VІІ Домашнє завдання.

• Опрацювати матеріал уроку;
• скласти комбінований план до образу Яреми;
• вивчити уривок з поеми напам’ять.