Клас: 10 клас
Тема: «В криниці нам здаються ближчі зорі,
але від себе не емігрувати» (За творчістю Володимира Віхляєва)
Мета: ознайомити учнів із творчістю Віхляєва Володимира, розглянути особливості творчості; розвивати навички поетичного читання художніх текстів та критичного мислення; формувати уміння аргументовано висловлювати власні роздуми; сприяти усвідомленню творчості письменника як унікального явища; стимулювати до самостійної пошукової роботи; заохочувати учнів до читання сучасної літератури.
Ключові компетентності:
спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою: толерантно дискутувати, відстоювати власну думку; інформаційно-цифрова компетентність: працювати в різних пошукових системах для отримання потрібної інформації; уміння вчитися впродовж життя: читати, використовуючи різні види читання: ознайомлювальне, вибіркове, навчальне тощо; постійно поповнювати власний словниковий запас; соціальна та громадянська компетентності: аргументовано й грамотно висловлювати власну думку щодо суспільно-політичних питань; обізнаність та самовираження у сфері культури: ідентифікувати себе як представника певної культури, читати літературні твори, використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях; створювати тексти, висловлюючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби.
Предметні компетентності:
літературознавча:вивчення біографії письменника, аналіз поезій, виділення провідних мотивів, визначення авторської позиції щодо важливих проблем суспільства.
Наскрізні змістові лінії: «Громадянська відповідальність», «Здоровʼя та безпека».
Тип уроку: урок формування компетентностей.
Форма уроку: урок-дослідження.
Обладнання: портрет письменника, художні тексти, ноутбук, інтерактивна дошка, презентації.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя. Вітаю на уроці! Сьогодні ми продовжуємо нашу подорож сторінками літератури. Письменники… Хто це? Які вони? Як зуміли відчути своє призначення? Як складався перший рядок: раптом, нестримно чи болісно-повільно?
Питання. Сучасний письменник у вашій уяві – це… (вік, рід діяльності, стать тощо). Опитування учнів.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
Слово вчителя. Ваші відповіді були дуже різними, але більшість уявляє письменників як поважних осіб, які зовсім іншої організації, ніж ми, звичайні люди. Сьогодні ми заочно познайомимося з письменником Запорізького краю – Віхляєвим Володимиром. Молодим, талановитим, перспективним, цікавим, сучасним. Володимир Вікторович за фахом юрист, за станом душі – поет.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.
Слово вчителя. Сьогодні ми будемо розгадувати особистість митця і станемо різними, попрацюємо в різних галузях. Окремі учні вже виконали певні завдання, над рештою завдань попрацюємо разом.
Група бібліографів (два учні)
Володимир Вікторович Віхляєв народився 23 червня 1986 року в смт Приазовське Приазовського району Запорізької області. Проживає в м. Запоріжжя. В 2003 році закінчив середню загальноосвітню школу-гімназію № 1 ім. Т.Г. Шевченка. Тоді ж вступив до Гуманітарного університету „ЗІДМУ” (за спеціальностями: „Правознавство” та „Менеджмент організацій”), який з відзнакою закінчив у 2007 році. Нині є магістрантом Інституту права та факультету управління (спеціальність: „Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”) Класичного приватного університету.
Віхляєв Володимир - лауреат премії Запорізької обласної державної адміністрації для обдарованої молоді у галузі літератури (2007 р.).
Переможець літературних конкурсів „Дні української писемності” (22.02.05), „Літературна перлина” (30.11.06), „Молоде вино” (03.03.07) та чемпіонату зі слем-поезії (17.03.07) м. Запоріжжя.
Володимир Віхляєв - автор збірки наукових та публіцистичних робіт „Перші кроки” (2006р.), художніх та наукових публікацій в журналах „Хортиця”, „Держава та регіони”, „Наука і вища освіта”.
Велику роль у становленні молодого автора відіграли відомі українські письменники Анатолій Рекубрацький, Григорій Лютий, Лариса Коваль, Володимир Селіванов (Буряк).
Володимир одружений, має сина.
Слово вчителя. Скажіть, чи можна уявити сучасну людину без соціальних мереж? Мабуть, складно… Володимир Віхляєв також має сторінки в соціальних мережах. Ми з вами спробуємо створити таку сторінку.
Вебдизайнери (усі учні)
Завдання. Заповнення таблиці учнями (виконують усі учні).
Слово вчителя. Зараз ми переглянемо презентацію, де побачимо, як же виглядає наш письменник. Зверніть увагу, там є і сторінка з соціальної мережі.
(Презентацію підготував учень)
Декламатори (окремі учні).
Читання поезій учнями.
Еміграція народної душі
Вже й кращий друг емігрував учора
з собою кликав, як лелека в далі.
Як біле не хотіти, як все чорне?!
Як першість не бажати, коли крайній?!
Там парасолі від дощів укриють...
А нас від бід укрили бані храмів.
Я серце теж залишив на чужині,
а от душа вітчизною порхає.
Чому мене тримають ці простори?
Чому в безгрішші я такий багатий?
В криниці нам здаються ближчі зорі,
але від себе не емігрувати.
Література на карантині
„Картина на реставрації” –
напис на місці картини.
Усе відновлять художники:
і фарби, і полотно.
Та як відновити мову без участі нації?
„Література на карантині” –
табличка замість літератури,
мов знак „ходу немає” на виході з метро.
Код Шевченка
Комусь потрібен „Код да Вінчі”,
мені – Шевченка заповітний код –
код України, введений у Вічність
під назвою сміливою – „Народ”
(хай безталанний:
син і рідний брат
для нього я. І українець кожен.
І як батьків не можна обирать –
я кращого вже вибрати не зможу).
Хоч подалось і щастя в жебраки,
і ребрами моя хатина світить.
Із „Кобзаря” як пташка із руки
збиратиму я зерня заповітне –
код України – генетичний код –
Шевченком код записаний у Вічність
під назвою сміливою – „Народ”,
якому цікавіший „Код да Вінчі”.
Слово вчителя. Ми з вами прослухали три поезії Володимира Віхляєва, в яких письменник гостро розкриває проблеми нашого суспільства. Я прошу вас виділити проблемні рівні, які закликають нас до активної громадянської позиції.
Громадяни України
Відповіді учнів (передбачення):
- еміграція українців у наш час,
- зменшення інтересу до літератури,
- підміна цінностей.
Слово вчителя. Продовжуємо знайомство з творчістю Володимира Віхляєва. Зараз ми прослухаємо його філософські поезії.
Читання поезій (лунає музика).
Гуляючи під римами
Навколо стільки найдорожчих рук.
Де б не спіткнувсь
завжди мене підтримають.
Але колись, гуляючи під римами,
покину все, як дерево кору.
Не побоюсь залишитись з нічим
і нічиїм. А там... нехай як буде.
Щоб, падаючи в прірву, не чужі –
свої мене підтримували б руки.
Ліхтар
Він у шерензі був ще той дивак:
шикуються вже браття голомозі –
чоло зведе граційно на дива,
неначе світу вирок оголосить.
Із пилу брови догори скидав
і світло (мов комету) в місяць правив,
що гордо коливався на вітрах,
неначе серце темряви криваве.
І правилам усім насупроти
підпалював він небо неозоре,
коли вночі вмикали ліхтарі,
а на дахах спалахували зорі.
Хоч був лише звичайним ліхтарем –
скрутив собі він в’язи металеві.
І, наче сонях, голову простер
до волі та до вічності у двері.
V. Підсумок уроку. Володимир Віхляєв – сучасний запорізький письменник, який своїм талантом, патріотизмом, проникливістю зумів знайти шлях до душ читачів. Його філософські поезії розкривають силу характеру, цілеспрямованість. А яким ви побачили письменника?
Відповіді учнів.
Опитування за асоціаціями.
Фах письменника
Поезія «Еміграція народної душі»
Поезія «Література на карантині»
Поезія «Код Шевченка»
Поезія «Ліхтар»
VІ. Оцінювання та коментування роботи учнів.
VІІ. Домашнє завдання.
Фотоквест.
Список джерел