Урок української мови. 3 клас.Тема. Розрізнення синонімів, спільнокореневих слів та різних форм одного й того самого слова.

Урок української мови, 3 клас

 

Тема. Розрізнення синонімів, спільнокореневих слів та різних форм одного й того самого слова.

Мета. Вчити учнів розрізняти синоніми, спільнокореневі слова і форми одного й того самого слова; розвивати мовне чуття, увагу до лексичного значення слів; виховувати любов до рідного країни, повагу до її народних символів.

Обладнання. Мультимедійна презентація-колаж «Народні символи України»; записи  співу солов’я, українських пісень; картки зі словами, таблиці суфіксів і префіксів, конверти з частинами слів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: урок-екскурс.

                                                 Хід уроку

І. Організація класу. Ситуація успіху

- Поміркуйте і скажіть, яким ви бачите урок? (цікавим, корисним, навчальним, незвичайним, проблемним).

 - А якими ви уявляєте себе на уроці? (уважними, зібраними, активними, наполегливими).

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

 

1. Запис дати.

 

2. Каліграфічна хвилинка

Е е   екс  екскурс

Словникова робота. Екскурс – лат., огляд, висвітлення певної  теми. Це така уявна подорож.

Звуко-буквений аналіз слова    екскурс.

Доберіть спільнокореневі до слова  екскурс (екскурсія, екскурсовод).

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Вчитель. Сьогодні ми продовжимо працювати над будовою слова і повчимося розрізняти синоніми, спільнокореневі слова та різні форми одного й того самого слова. А все це для того, щоб ми краще знали і відчували рідну мову.

 

Наш урок пройде у формі екскурсу.

Екскурс може бути різний. Екскурс у минуле, екскурс у майбутнє. А ми з вами здійснимо екскурс у  традиції нашого народу і висвітлимо тему «Народні символи України», розгадаємо  про це кросворд  і створимо презентацію-колаж.  (Колаж – це накладання малюнків в одному сюжеті).

 

 

1

в

і

н

о

к

2

х

а

т

а

4

р

у

ш

н

и

к

3

л

е

л

е

к

а

9

д

у

б

8

к

а

л

и

н

а

6

к

р

и

н

и

ц

я

5

в

о

д

а

10

с

о

л

о

в’

ї

11

п

і

с

н

я

7

в

е

р

б

а

 

1. Повторення вивченого

Розмістіть букви в порядку зменшення висоти  і прочитайте перше слово кросворда.

      І Н В О  К   (ВІНОК)

Український віночок – це символ молодості, дівочості. Це своєрідний оберіг. Казали, що в ньому є чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже.  В український віночок вплітали до 12 квіток.

 

А в нас «Віночок запитань»

- Які слова називаються спільнокореневими? (Спільнокореневими називаються слова, що мають спільний корінь з однаковим значенням).

 - Як ще можна назвати спільнокореневі слова? (Споріднені)

 - Що таке закінчення?

 - Для чого служить закінчення? (Для зв’язку слів у реченні)

 - Як визначити закінчення? - Яку частину слова ми називаємо основою?

 -  З яких частин може складатися основа слова?

 - Що таке корінь?

 - Як визначити корінь у слові?

- Що таке суфікс?

 - Для чого служить суфікс? (Суфікс служить для утворення нових слів)

 - Що таке префікс?

 Для чого служить префікс? (Префікс служить для утворення нових слів)

 

Розбір за будовою слова «віночок».

 

ІV. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу

 

1. Вправа-дослідження (впр. 156, с. 71 – 72)

Порівняйте слова в кожному пункті вправи. Зробіть висновок.

1. І група слів – синоніми. Близькі за  значенням, але різні за звучанням.

ІІ група слів – спільнокореневі, або споріднені слова. Мають спільну частину – корінь з однаковим значенням і утворюються за допомогою  префіксів, суфіксів і закінчень. Спільнокореневими можуть  бути  слова з різних частин мови іменники, прикметники і дієслова.

ІІІ група слів – форми слова. Утворюються шляхом зміни різних закінчень.

 

2. Робота з кросвордом.

Продовжимо розгадувати наш кросворд.

Прослуховування запису пісні «Батьківська хата» у виконанні Михайла Федика.

 

Рідна хата — наша берегиня. Вона зігріта материнською любов’ю і батьківською мудрістю. Біла барва в Україні — це символ чистоти.  Тому традиційно в українців стіни рідної оселі білили. Хату завжди люблять, про неї згадують у далекій дорозі  разом з батьком і матір’ю, як одне ціле.

 

3. Творча робота «Добери слова»

Синоніми: хата, (дім, будинок, домівка, оселя).

Споріднені слова: хата, хатинка, хатиночка, хатній, хатка.(Виділити корінь)

Форми слова: хата, хати, хату, хатою.

 

4. Робота з кросвордом.

Продовжуємо розгадувати наш кросворд.

 

 Загадка . У червоних чоботях, в білому халаті,

 Він весною прилетів і сидить на хаті. (Лелека)

 

Улюбленим птахом на Україні є лелека. Його назвали на честь божества добра і кохання - Леля. Говорили колись, що Лель живе у душі доброї людини, а лелека мостить гніздо на подвір'ї добрих людей.

 

5. Вправа «Конструктор»

 - У вас на партах конверти. Дістаньте з них частинки слів і складіть слова. Потім кожен ряд згрупує свої слова у речення.

 

І ряд.      Лелека –  символ сімейної вірності.

ІІ ряд.     Чорногуз  - перший вісник весни.

ІІІ ряд.    Бусол приносить щастя.

 

 (За легендою бусол сам колись був людиною. Але Бог прогнівався на нього, що той випустив з мішка всіх гадюк. Бог перетворив його на бусла, щоб ходив птах по болоту і збирав усіх гадів)

 

Слова-синоніми: лелека, чорногуз, бусол.

Споріднені слова: лелека, лелечине, лелеченята.

Форми слова: лелека, лелеки, лелеку, лелекою.

 

6. Робота з кросвордом. Загадка

На портреті висить, красується,

Всі в світлиці ним милуються. (Рушник)

 

У кожній хаті обов'язково мали  бути рушники.

Вони були різні за призначенням:

     • рушники-божники, ними прикрашали образи - ікони;

    • покутні рушники, для прикрашання картин, дзеркал, фотокарток;

    - обрядові рушники, які використовували в різних обрядах, на святах;

    • рушники-утирачі,  призначені для витирання тіла;

    - рушник-оберіг, який вішали над вікнами, дверима, щоб оберігав від домовиків.

 

7.  Гра «Упіймай зайве слово»

Рушник, рушати, рушничок.

 

8.  Робота з кросвордом.

Визначте, що це за група слів: вода, водичка, водиченька, водний, водяний (спільнокореневі). Визначте корінь.

Українці завжди шанували воду. Хати будували  вздовж річок. Освячували воду в  храмах. А біля кожної хати обов’язково викопували вручну криницю. Нові криниці зазвичай копали до літнього свята Івана Купала. Люди особливо оберігали живу воду. Дітей  остерігали: «Хто смітить і плює в криницю - у того болячки на язиці з'являться!»

 

V. Фізкультхвилинка

 Біля нашої криниці

 Проживає диво-птиця.

 Довгонога, довгошия,

 У криниці дзьоба миє,

 Набира відром водицю,

 Ставить її на криницю.

 

VІ. Закріплення нового матеріалу

1. Робота з кросвордом. «Завдання від Діда –Буквоїда»

Вставити буки, що позначають голосні і ми прочитаємо назви рослин – символів України.    (к_л_н_                  в_рб_              д_б)

Всі знають приказку «Без верби і калини – нема України». Верба дуже живуча. Стромиш гілочку верби у землю і вона проросте. Верба є символом неперервності життя.

 

А калина – це символ кохання, краси і щастя. Калина росла біля кожної хати, як оберіг від нечистої сили. Люди шанували калину і за її цілющі властивості.

 

2. Вправа «Будівельник»

За допомогою суфіксів –ичк- , -н-, -оньк-, -ов-, -к-  утворити  спільнокореневі слова до слів верба, калина.

 

Коли народжувалась дівчинка, коло хати садили калину, щоб була гарна як калина. А коли народжувався хлопчик садили дубочок, щоб хлопчик зростав міцним як дуб. Дуб — символ сили, чоловічої могутності, священне дерево бога грому Перуна.

 

3. Вправа «Одягни корінь»

      1. Корінь дуб, суфікс від слова садок. (Дубок)

      2. Корінь дуб, префікс від слова підказка, суфікс від слова лісник. (Піддубник).

      3. Корінь дуб, суфікс від слова залізняк. (Дубняк).

Дубняк – це дубовий ліс.  Хто знає синонім до слова дубняк? (Діброва)

(Вірш Т. Шевченка «Ой, діброво, темний гаю…)

 

4. Розвиток мовлення

Робота над вправою 157.

  Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання:

 - Який ліс взимку? (Безлистий)

 - Доберіть синонім до слова безлистий. (Голий)

 - На яких деревах взимку міцно тримається листя? (На дубах)

          - Що гуде у верховітті дерев? (Завірюха)

 - Доберіть синонім до слова завірюха.

 - Доберіть синонім  до слова гуде  (Шумить, виє…)

 

5. Аналіз мовного матеріалу.

Впр. 158.  Знайти зайве слово.

1. Лісові (прикметник). 2. Рибою (не споріднене).

3. Завірюхою (не синонім). 4. Зневага (антонім).

 

5. Релаксаційна пауза.

Уявіть, що ви у весняному лісі. Що це за пташечка так виспівує?

(Звучить запис співу солов’я)

6. Робота з кросвордом.

Запис у кросворд слова солов’ї.

7. Завдання на точність висловлювання

Вибрати з дужок потрібні слова.

Соловейко співає (тьохкає,  кує, щебече, цвірінькає).

8. Гра «Згрупуй слова» (по 1 учню з кожного ряду розбирають картки, прикріплені на дошці магнітами: І учень – спільнокореневі слова, ІІ учень – синоніми, ІІІ учень – форми слова)

Спів, співучий, співати.

Спів, мелодія, пісня.

Спів, співу, співи.

(Весь клас перевіряє хлопками. Учень показує картку зі словом. Якщо правильно – всі плескають).

 

9. Закінчення роботи з кросвордом

Українці не тільки люблять слухати спів солов’я, а дуже люблять самі співати. Святкують – співають, працюють – співають, відпочивають – співають. Пісня – це теж один із наших традиційних символів.

(Запис слова пісня  у кросворд)

Тому й наша українська мова  - пісенна, співуча, мелодійна, солов’їна.

 

10. Завершення Презентації 

Ми з вами створили презентацію-колаж. Колаж – це накладання малюнків в одному сюжеті. А сюжет знайомий нам усім – це образ милого, рідного куточка України. 

      Звучить запис пісні «Це моя земля» у виконанні Ірини Федишиної.

  - Доберіть синоніми до слова Україна.

  - Доберіть споріднені до слова Україна.

 - Поставте це слово у різні форми.

 

VІ. Підсумок уроку. Релаксація

      Вправа «Жива анкета». Продовжити одну з фраз:

Я

навчився

дізнався

постараюсь

 - Чи справдились ваші очікування? Чи був наш урок повчальним, цікавим, незвичайним? Чи були ви на уроці старанними, активними?

Оцінювання

 

Домашнє завдання

Впр. 159, згрупуєте слова у три групи: синоніми, спільнокореневі слова і форми слова.

Слайд                    «Не забувайте свого коріння.

Шануйте традиції нашого народу!»

Урок закінчено. Молодці!

                                                 Самоаналіз уроку

Тема уроку…

Мета уроку…

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: урок-екскурс.

Зміст, мета і тип даного уроку повністю відповідають вимогам навчальної програми та віковим особливостям учнів.    Урок   є  п’ятим     у загальній темі «Будова слова».     Зміст уроку тісно пов’язаний з життям, несе глибоку виховну функцію.                                    

При підготовці до уроку я намагалася вибрати найбільш раціональні методи, прийоми і засоби навчання, що могли забезпечити пізнавальну активність і творчий розвиток учнів.

На уроці були застосовані такі методи організації навчально-пізнавальної діяльності:

  - інформаційно-рецептивний метод (розповідь, опис, навчальна бесіда, робота з ілюстраціями, презентацією, таблицями);

- проблемно-пошуковий метод (розв’язування кросворду, добір слів за поставленим завданням);

 - практичний метод ( конструювання слів і речень; розподіл слів на групи);

  - методи стимулювання інтересу до навчання (створення ситуації успіху на початку уроку; перегляд презентації );

 - метод контролю, взаємоконтролю та самоконтролю.

       До уроку ввійшли такі завдання, за допомогою яких можна було перевірити теоретичні знання учнів, засвоїти нову тему,  закріпити добуті теоретичні знання учнів і  застосувати їх у мовленні. Це такі види завдань:

1. «Віночок запитань»

2. «Вправа-дослідження»

3. Вправа «Конструктор»

4. Вправа «Добери слово»

5. «Упіймай зайве слово»

6. «Завдання від Діда Буквоїда»

7. Вправа «Будівельник»

8. Гра «Одягни корінь»

9. Завдання на точність висловлювання

10. Завдання «Згрупуй слова»

         На уроці поєднувались різні форми навчання: індивідуальна, робота в парах, групах, колективна робота.

Належна увага надавалась  збагаченню словникового запасу учнів.   Зверталася увага на дотримання мовного режиму.  Доцільно використано наочність і технічні засоби навчання.

Протягом уроку відбулися дві фізкультхвилинки – перша рухлива, друга – релаксаційна.

Види підсумку уроку я обрала змістовий та емоційний.

       Перевантаження учнів я не відчула.  Діти  достатньо були завантажені роботою і в результаті отримали радісне відчуття успіху.  На уроці панували взаєморозуміння і  доброзичливість.   Відхилень від плану не було. Поставлені завдання вдалося реалізувати повністю. Урок несе глибокий національно-патріотичний зміст. Вважаю,  що навчальну, розвивальну і виховну мету уроку реалізовано.