УРОК 8

Тема: Речення. Речення прості й складні, двоскладні та односкладні, поширені й непоширені (СЛАЙД 1)

Мета:          

•      поглибити знання восьмикласників про будову речення, його граматичну основу; 

•      дати поняття односкладних і двоскладних речень та навчити їх розрізняти й порівнювати; 

•      формувати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль простих і складних речень у текстах; удосконалювати пунктуаційні вміння щодо правильної розстановки розділових знаків у складних реченнях; 

•      розвивати творчі вміння моделювати двоскладні й односкладні, прості й складні речення відповідно до мети й обставин спілкування; 

•      за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти поглибленню

знань восьмикласників про історію своєї країни та її видатних діячів.

 

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент ІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Колективна робота з текстом (з элементами аналізу)

ü записати речення, визначити граматичну основу речень, вид речень за метою висловлювання.

1)  Не шукав я до тебе ні стежки, ні броду, бо від тебе узбіччям ніколи не брів.

2)  Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові, в гарячому, гарному слові?

3)  Чистую, щирую річ українськую чую я в тім щебетанні.

4)  Моя ти сило молодая, світи на мене і огрій.

 

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

1. Коментар учителя з використанням схеми. (СЛАЙДИ 2-3)

Речення як синтаксична одиниця складається з однієї, двох і більше граматичних основ. За структурою речення поділяються на прості й складні. Прості речення мають одну граматичну основу: Люблю я пісню солов’їну (А. Загрудний). Складні речення мають дві або більше граматичних основ, що становлять одне смислове і граматичне ціле: Українська мова мене не тільки вабить як письменника, вона дивує й захоплює (В. Шевчук).

(СЛАЙД 4)Двоскладні речення мають підмет і присудок: До тебе завше я душею лину (З. Кучерява). Односкладні речення мають лише один головний член речення у формі підмета або присудка: І закружляю, мов полова, у круговерті світовій (В. Базилевський).

Речення, що складається лише з головних членів, називається непоширеним: Є шлях. Я тривожуся (М. Братан).

Речення, у якому є другорядні члени, називається поширеним: Українська мова живе в прекрасних піснях твого народу (В. Сухомлинський).

Речення бувають повними і неповними. Повні — це такі речення, у яких наявні всі члени речення: По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні (В. Сосюра). Неповні — це такі речення, у яких пропущений будь-який член речення, що можна виявити з контексту: Ранні пташки росу п’ють, а пізні — сльози ллють (Нар. творчість). У реченні Сльози ллють пропущено підмет пташки.

 

 

V.                 Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення мовленнєвих і пунктуаційних умінь з теми

1. Пунктуаційний практикум (СЛАЙД 5)

ü Перетворити складні речення у прості. Записати їх. Підкреслити граматичні основи.

 

1.  І люди йшли під гору ту стрімку, і знову всім незміряні красоти відкрилися в маленькому струмку.

2.  Змалку його обступали білі стіни, на яких висіли вишиті маминими руками рушники.

3.  Помінялось місцем моє серце з сонцем, бо весна навколо, вітер і блакить.

4.  Молодь уся була на полі, бо якраз настали жнива. 5. Сонце незабаром зайшло зовсім, однак небо ще жевріло згасаючим багрянцем.

 

2.Лінгвістичне дослідження з творчим завданням (роздавальний матеріал)

ü  Прочитати. Поділити текст на речення. Довести, що перед вами текст. Сформулювати

тему й мікротеми поданого висловлювання. Записати, розставляючи розділові знаки.

 

Основою докорінного перелому в українській літературі стала творчість Т. Шевченка переважний інтерес до етнічно-побутових рис українського народу ідеалістичні поривання романтиків до козацького минулого замінюються зверненням послідовників великого поета до корінних антагонізмів кріпосницького суспільства поглиблюється розуміння народності незрівнянно багатшими стають засоби типізації дійсності діапазон літературної мови все виразнішою постає залежність характеру і поведінки персонажів від системи суспільних відносин у творах Марка Вовчка виявляється непримиренний конфлікт між поміщиками й пригнобленим селянством виникають типи народних протестантів про трагічну долю буковинських селян і жовнірів розповідає талановитий прозаїк Ю. Федькович в його творчості реалізм поєднується з досить сильним романтичним струменем що своєрідно забарвлює твори реалістичного плану (За Н. Крутіковою).

 

ü  Знайти односкладні й двоскладні речення. Підкреслити в кожному реченні граматичну

основу. Назвати неповні речення.

 

3.Дослідження-зіставлення (СЛАЙД 6)

 

ü  Розглянути схему і скласти зв’язну розповідь про те, чим речення відрізняється від словосполучення.

4.Творче завдання (СЛАЙД 7)

ü  Прочитати прислів’я. Пояснити зміст кожного. Списати. Підкреслити головні члени.

 

1.       Лежачого не б’ють. 2. Весною сій - восени збереш. 3. Вік живи - вік учись. 4. Як дбаємо, так і маємо. 5. З вогнем не жартуй. 6. Друга пізнають у біді. 7. Коли маєм — не шануєм, а змінивши, плачем. 8. Хто не ризикує, той хати не збудує (Нар. творчість).

 

5.Дослідження-трансформація (СЛАЙД 8)

ü  Перетворити складні речення у прості. Записати їх. Підкреслити граматичні основи.

 

1.       І люди йшли під гору ту стрімку, і знову всім незміряні красоти відкрилися в маленькому струмку (Л. Забашта). 2. Змалку його обступали білі стіни, на яких висіли вишиті маминими руками рушники (І. Цюпа). 3. Помінялось місцем моє серце з сонцем, бо весна навколо, вітер і блакить (Р. Братунь). 4. Молодь уся була на полі, бо якраз настали жнива (Леся Українка). 5. Сонце незабаром зайшло зовсім, однак небо ще жевріло згасаючим багрянцем (А. Шиян). 6. Ясно ще осіннє сонце сяє, та холодом осіннім уже в повітрі потягає (І. Франко).

 

VІ. Систематизація й узагальнення знань

 

1. Подумати і дати відповіді на запитання тесту (роздавальний матеріал)

 

1.         Поширеним є речення:

А Кілька покупців почали сперечатися.             Б Мільярди людей прагнуть жити в злагоді.

В Хлопчаки били байдики.                                  Г Вистава була надзвичайна.

2.	Поширеним є речення:
А	Хай кожен із вас поміркує.             Б         Друзі будуть відпочивати.
В	Брат із сестрою співали.                  Г         Він виявився не в тім'я битий.
3.	Простим є речення:
А	Далеко чути звуки, гучно линуть голоси.
Б	Ясної тихої днини кружляє над землею, сідає на обличчя павутиння.
В	Пташині зграї злітають високо в небо, і від того здіймається вітер.
Г	Осінь не забарилася, бо закони природи невблаганні.
4.	Складним є речення:
А	Хто ставить завдання простіші, той швидше мети досягає.
Б	Он ліс знімає золотистий бриль, прощаючись із відлетілим літом.
В	Білий пилок сіявся з неба, устеляв сивою памороззю трави.
Г	Зоря, здавалось, просвітила знову борцям визвольний, легендарний шлях.

5. Знайдіть речення з прямим порядком слів.

А. Вітчизна вела нас у звитяжні походи і по чорній землі, і по білих пісках (за Л.Дмитренком).

Б Кружляють білокрилі голуби – над Києвом, Тбілісі і Москвою ( Л.Дмитренко)

В В далі непогасні іде моя вільна Україна (Д.Білоус)

Г В небі кучерявою юрбою зграйка хмар сріблястих поспіша (Д.Луценко) 6. Знайдіть ускладнене речення

А Вогонь у печі яскраво палає, і Маланка заплющує очі (за М.Коцюбинським)

Б Защебетав жайворонок, угору летючи ( Т.Шевченко)

В. В людині лежить невідгадана сила (за О.Довженком)

Г І стоги не вкриті, і покої не мазані ( Т.Шевченко)

7.  Укажіть, у якому реченні знаходиться спонукальне речення за метою висловлювання

А Одрізаного не приставиш (Народна творчість)

Б Не криви писка коло чужої миски (Нар. творчість)

В Покора стіну пробиває ( Нар. творчість)

Г Мовчанка гнів гасить (Нар. творчість)

8.  Укажіть, яке з речень належить до односкладних з головним членом присудком

А Ставок синіє з очеретом, а я блукаю під наметом вербиць рясних (П.Грабовський)

Б Остапові пощастило, однак, зачепитись якось за прибережну вербу ( М.Коцюбинський)

В Степ, і шахти, і тумани, і сніжинок ніжний цвіт ( В.Сосюра)

Г Я на все це вперше глянув, як побачив білий світ ( В.Сосюра) 9. Укажіть речення, яке належить до спонукальних А Обличчя дівчини пашіло жаром.

Б Шарке, напружене, воно щомиті нервово мінилося, набирало щораз іншого настрою ( О.Гончар) В І на оновленій землі врага не буде, супостата (Т.Шевченко).

Г Пустіть, дядьку, переночувати (Г.Тютюнник)

10. Укажіть речення, яке належить до простих А Побачивши його обличчя, я забула про все на світі.

Б Я сама не розуміла, що діється зі мною.

В Мені й на думку не спадало простягнути руку й попросити у нього милостині, я тільки дивилася, не відриваючи погляду, на його обличчя, в його прекрасні очі.

Г Моє серце мало не вистрибнуло з грудей, з душі рвалася тріумфальна пісня, линучи до легеньких хмарин у блакитному небі ( В. Ярошенко).

11.Укажіть, яке з речень належить до простих , непоширених:

А Двері скрипнули в тиші сумовито й самітно (О.Донченко).

Б Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє (Т.Шевченко).

В На обличчі вродливім очі в задумі (А.Головко).

Г Він був без піджака (Ю.Смолич)

12. Укажіть, яке з речень належить до двоскладних:

А Коли не тямиш, то й не берись.              Б Куй залізо, поки гаряче.

В В умілого і долото рибу ловить.             Г Не нагріте залізо не зігнеш (З нар. творчості) Відповіді

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Б	Г	Б	А	А	Б	Б	Б	Г	А	Г	В

 

 

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання (СЛАЙД 9) §6-8, вправи 66, 75.