Урок української мови для учнів 6 класу.:" ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАТІ ВИРАЗИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ".

Українська мова, 6 клас

Тема. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАТІ ВИРАЗИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ.

Мета: поглибити й систематизувати знання учнів, одержані на попередньому уроці щодо різновидів фразеологізмів; формувати загальнопізнавальні вміння з’ясовувати походження і значення фразеологічних зворотів; удосконалювати вміння використовувати їх в усному та писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу підвищувати мовну культуру шестикласників, виховувати почуття любові до мовної спадщини рідного народу.

Тип уроку:  комбінований урок осмислення нових знань, вироблення практичних умінь і навичок.

Обладнання: підручник «Українська мова» для 6 класу,дидактичний матеріал: роздаткові картки, листівки для прави «Килимок мудрості».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

 

I. Організаційний момент(привітання,знайомство)

II. Перевірка домашнього завдання.

III. Установчо-мотиваційний етап

Учитель. Послухайте вірш і дайте відповідь на запитання: чому діти не одразу розуміли, що хоче сказати їм дід з дивним іменем Веремій?

Веремій

Це дідусь хороший мій,

Звуть його так – Веремій.

Так він дивно розмовляє,

Що попробуй – зрозумій!

В цирку був я з дідусем –

Ми там бачили усе:

І жонглера, і ведмедя

На швидкім велосипеді…

Я крутивсь, дідусь спитав:

- Ти прийшов ловити гав ?

Ну й дідусь мій Веремій!

Що він каже? Зрозумій.

Грались ми з Рябком кудлатим –

Посварилися із братом.

Брат мовчав і я мовчав,

А дідусь обох повчав:

- Так до бійки недалеко!

Що це ви розбили глека?

Братик, плачучи, сказав:

- Глека я не розбивав!

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже ? Зрозумій.

Ми були біля криниці,

З неї я хотів напиться,

Нахиляюсь, гнуся, гнусь –

До води не дотягнусь…

А дідусь мій: - Що ? Попив?

Шилом патоки вхопив?

Знов мені не зрозуміло:

Тут – ні патоки, ні шила!

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже? Зрозумій.

Братик спать ніяк не хоче:

Хоч і сонні в нього очі,

Вередує: - Я не ляжу!

А дідусь ласкаво каже:

- От якби ти зараз ліг –

Ти б заснув без задніх ніг!

Братик ліг, питає в нього:

- Де ж у мене задні ноги?

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже? Зрозумій.

Я, сестричка й менший брат

Втрьох збирали виноград,

Сперечалися ми все:

Хто з нас кошик понесе?

Дідуся ми розгнівили:

- Що ви кашу заварили?

- Де ж та каша? – мовив брат. –

Ми ж збирали виноград!

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже? Зрозумій.

Грицько Бойко

Які фразеологізми ви почули?

• Чому діти не одразу розуміли,що хоче сказати дід?
• Що означають фразеологізми6 ловити гав,розбити глека, заснути без задніх ніг, заварити кашу …

ІV. Організаційно-вступний етап. Повідомлення теми, мотивація навчальної діяльності. Цілевизначення та планування.             

 

 

Учитель. Розпочала я урок не випадково і з вірша з фразеологізмами, адже тема сьогоднішнього уроку тісно пов’язана з попередньою.

Отже, тема нашого уроку: «Прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми як різновиди фразеологізмів».(учитель пропонує дітям розгорнути підручники на ст.44.На дошці сам записує тему.)

Сьогодні наше з вами завдання ознайомитися з різновидами фразеологізмів, пригадати відмінності між прислів’ями та приказками, це відомості з літератури, з’ясувати, що таке афоризми та крилаті вислови та їх роль у мовленні та житті людини.

V. Актуалізація опорних знань і вмінь.

Впр№105(правило)

Учитель.То чому ж тема нашого уроку тісно пов’язана з темою минулого(фразеологізми)?

За допомогою наступної вправи ми пригадаємо, як розрізняти прислів’я й приказки.

Це ви вивчили на уроках літератури у 5 класі.  Отже, хто знає, як розрізняти прислів’я й приказки?

Вибіркова робота(завдання на картках)

Виписати у першу колонку номери , під якими записані прислів’я, а у другу колонку номери, під якими записані  приказки. З’ясувати, що вони означають

Прислів’я — синтаксично закінчений образний вислів, що має повчальний зміст.	Приказка — образний вислів, близький до прислів’я, але без повчального змісту.

1. Кожному мила своя сторона.2) Який народ, такі й порядки.3) Найбільше каліцтво — ледачість.4) Межи людьми будь людиною.5) Рідна земля і в жмені мила.6) Щастя без розуму —дірява торбина.7) Науки ні вода не затопить, ні вогонь не спалить.8) Грамоти вчиться — завжди знадобиться.

Бесіда

• Чи вживаєте ви, друзі у повсякденному мовленні прислів’я?
• Чи вживають Їх ваші рідні? Хто саме?
• Яке враження справляє на вас людина, яка вживає ці вислови?
• Чи хотіли б ви стати такими ж мудрими і знати багато прислів'їв?

VІ.З акріплення знань і умінь.

Впр.№107(усі разом біля дошки)

 

Вправа «Килимок мудрості»

(Перша частина висловів розміщено на дошці, а учні, працюючи у парах, мають підібрати до них закінчення. У результаті спільними зусиллями створюється кольоровий «Килимок мудрості».)

Завдання. Доберіть до поданих початків закінчення висловів. Поясніть, що вони означають

1) Дорога та хата, де родила мене мати.

2) Свій край — як рай, чужа країна — як домовина.

3) Рідна сторона — мати, чужа — мачуха.

4) Своя хата — своя правда, чужа хата — гірше каторги.

5) Пташка красна пір’ям, а людина знанням.

6) Не лвнися рано вставати, а з молоду вчитись.

7)На свої руки знайду всюди муки.

8)На сонці тепло, а біля матері добре .

9)Хто влітку працює,взимку не голодує

10)Яка пшениця, така й паляниця.

11) Їсть за вола, а робить за комара.

 

Учитель. Бесіда

• Що означає слово «делікатес»?

Словник: Делікате́с (фр. délicatesse від délicat з лат. delicatus — «вишукана тонка страва» — в сучасній українській мові словом делікатес користуються як у прямому, так і в переносному сенсі. У непрямому значенні це не лише їжа, а щось інше: подія, факт тощо — чого чекають і що саме собою є дуже приємним, вишуканим, особливим і рідкісним.

Афоризми – це літературні делікатеси (Георгій Львович Ратнер)

Вправа 108(правило)

• Що спільного між прислів’ями, приказками і  афоризмами й крилатими  висловами?
• Що їх відрізняє?
• Зверніть увагу, діти, І афоризми, і крилаті вислови мають авторів. Саме цим вони докорінно відрізняються від народних висловів.

Вправа 111(усно)

То чи згодні ви з думкою: афоризми – це літературні делікатеси?

VІІ.Рефлексивно-оцінювальний етап. Підсумок уроку.

Учитель. Усі завдання виконано. Ви старанно працювали. Та найцінніше те, що ви свої знання зуміли застосувати на практиці. Подивіться на цей гарний килимок, як він прикрашає наш кабінет. Так і народна мудрість прикрашає мову. Тож частіше користуймося цими перлинами, щоб мова наша була багатою і гарною. Як кажуть, прислів’я йде з розуму, а розум за прислів’ям.

Домашнє завдання. §14, Вправа113( Вправа112 для допитливих)