Урок української мови на тему " Перевіряємо що вміємо і знаємо(дієслово)"

Тема уроку: Перевіряємо що вміємо і знаємо( дієслово)

Мета уроку: узагальнити і закріпити знання учнів з теми «Дієслово»; повторити іменник та прикметник;  удосконалювати вміння свідомого читання тексту, вміння визначати головну думку тексту; вчити визначати і доречно використовувати слова-синоніми; розвивати критичне мислення; виховувати любов і шанобливе ставлення до сім’ї, родини, до праці; виховувати наполегливість та старання.

Очікувані результати: визначає головну думку тексту (4 МОВ 1-1.4-2);висловлює своє ставлення до усного повідомлення (4 МОВ 1-1.5-1); обговорює усне повідомлення в парі або групі( 4 МОВ 1-1.1-3);передає зміст повідомлення за допомогою асоціативних схем, таблиць( 4 МОВ 1-1.2-4);наводить аргументи на захист власної думки та ілюструє її прикладами(4 МОВ 1-1.6-2); знаходить у тексті відповіді на поставлені запитання(4 МОВ 2-2.1-5);виявляє інтерес до власних традицій, і традицій інших сімей/культур,ставиться до них із повагою (4 ГІО2-7.1-5)

 

Обладнання: картки із завданням для роботи; вишита сорочка, як сімейна реліквія;рушник; ватман

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.( 1хв)

( привітання з гостями, гра «Секунда»)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

-Сьогодні на уроці ми перевіримо отримані знання з теми «Дієслово», закріпимо вміння писати частку не з дієсловами. А також повторимо прикметники, іменники, продовжимо роботу над темою уроку ЯДС         «Династія».

- Пропоную вам на спеціальній шкалі для самооцінювання, яка є у кожного на парті, позначити, ті критерії, за якими ви будете працювати на уроці.

А я очікую від вас наполегливості, активності, сміливості, вміння застосовувати набуті знання з вивченої теми.

ІІІ. Робота над темою уроку

1) « Павутинка» (у групах на ватмані)

-Перед вами реліквія моєї сім’ї – бабусина вишита сорочка. Дайте короткі відповіді на запитання.

На яке запитання відповідає слово сорочка ?

Яка це частина мови?

Якого роду дане славо?

Воно вжито в  однині чи множині?

Пропоную скласти «павутинку» до слова сорочка, давши відповідь на запитання «Що робити з сорочкою?» за допомогою лише дієслів.

• Ви вправно попрацювали, супер. А чи знаєте ви, з чого виготовлена ця річ? ( з льону)
• Як замінити словосполучення сорочка з льону одним прикметником? ( Лляна)
• Давайте запишемо  рядочок з’єднання літер лл, та рядочок слова лляна каліграфічно. Пам’ятаємо про нашу спинку і ніжки під час письма, нахил зошита.

2) Досліджуємо  медіа

Пропоную вашій увазі відео, де ви зможете ознайомитися із давнім ремеслом виготовлення ниток і тканини для такої сорочки.

https://www.youtube.com/watch?v=Gl99IkvxO04

робота в парах

Попрацюємо у парах. Разом з сусідом по парті придумайте і запишіть у зошит одне запитання до переглянутого відео, та повну відповідь на це запитання.

( діти зачитують свої запитання та відповіді до них)

 

3) Фізкультхвилинка  https://www.youtube.com/watch?v=mGBzse6lN08

 

 https://www.youtube.com/watch?v=rZY869kDP3k

 

https://www.youtube.com/watch?v=53bG9RlzTV8&list=PLR61TZL5WZ_-TI6JhnyEdBc9PAMxGOQZl&index=4

 

https://www.youtube.com/watch?v=D9RHy5yk_7s

 

 

4) Робота з текстом

У кожного з вас є картка з текстом. Прочитайте цей текст мовчки.

 

            Рушник – оберіг української родини, передавався з роду в рід.

           Вишитими рушниками оздоблювали житло. Їх вішали над дверима, вікнами, стелили на столі, але найгарнішими обов’язково прикрашали ікони. Від таких рушників у сільській хаті було затишно, святково.

          Рушник характеризував працьовитість, майстерність і охайність господині та її дочок. Гарно оздоблений рушник завжди висів біля порога на кілочку в кожній хаті. Таким рушником ( утирачем) витирали руки. Окремими рушниками накривали хлібину, діжку з тістом, спечені паляниці, рушником витирали посуд.

 

 

-Чи можна назвати рушник реліквією?

-Доведіть свою думку за допомогою речення із тексту.

-Навіщо рушники вішали у хаті?

-Яку інформацію можна отримати за допомогою рушника про його господиню та її дочок?

- Як називали рушник, яким витирали руки?

 

 

• Чи зустрілися вам у тексті слова, значення яких ви не знаєте? ( учитель пояснює значення невідомих чи незрозумілих дітям слів)

-Візьміть олівчики і підкресліть у останньому абзаці нашого тексту дієслова. Над кожним дієсловом напишіть скорочено його часову форму.

-Обміняйтеся роботами, та зробіть взаємоперевірку.

-Як би ви оцінили роботу свого однокласника? Якщо вона виконана на відмінно, то зробіть ось так(сигналізуємо пальчиками супер) якщо добре, але є помилки то, хитаємо головою , а коли багато помилок, тоді ще є над чим працювати,  обіймаємо однокласника, підтримуємо його.

- Які слова підтримки ми  скажемо  дітям, у яких не все вдалося, використавши лише дієслова?( не засмучуйся, не хвилюйся, не панікуй)

- Запишемо ці слова, але для початку пригадайте, як пишеться частка не з дієсловами? Даємо повну відповідь.

- Запишіть ці слова: не засмучуйся, не хвилюйся, не панікуй.

-У якому часі вжиті ці дієслова?

 

ІV. Рефлексія

Діаграма Венна

 

-Діти, із якою частиною мови пов’язані дієслова?

Давайте порівняємо ці частини мови за допомогою діаграми Венна.

 

-Наш урок підійшов до завершення. Я хочу аби ви взяли свою шкалу оцінювання і позначили, чи досягли ви того результату, на який очікували.

- Я щиро дякую вам за урок. Ви були активними його учасниками. Ідемо на перерву і готуємося до наступного уроку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            Рушник – оберіг української родини, передавався з роду в рід.

           Вишитими рушниками оздоблювали житло. Їх вішали над дверима, вікнами, стелили на столі, але найгарнішими обов’язково прикрашали ікони. Від таких рушників у сільській хаті було затишно, святково.

          Рушник характеризував працьовитість, майстерність і охайність господині та її дочок. Гарно оздоблений рушник завжди висів біля порога на кілочку в кожній хаті. Таким рушником

 (утирачем) витирали руки. Окремими рушниками накривали хлібину, діжку з тістом, спечені паляниці, рушником витирали посуд.

 

            Рушник – оберіг української родини, передавався з роду в рід.

           Вишитими рушниками оздоблювали житло. Їх вішали над дверима, вікнами, стелили на столі, але найгарнішими обов’язково прикрашали ікони. Від таких рушників у сільській хаті було затишно, святково.

          Рушник характеризував працьовитість, майстерність і охайність господині та її дочок. Гарно оздоблений рушник завжди висів біля порога на кілочку в кожній хаті. Таким рушником

 утирачем) витирали руки. Окремими рушниками накривали хлібину, діжку з тістом, спечені паляниці, рушником витирали посуд.

 

            Рушник – оберіг української родини, передавався з роду в рід.

           Вишитими рушниками оздоблювали житло. Їх вішали над дверима, вікнами, стелили на столі, але найгарнішими обов’язково прикрашали ікони. Від таких рушників у сільській хаті було затишно, святково.

          Рушник характеризував працьовитість, майстерність і охайність господині та її дочок. Гарно оздоблений рушник завжди висів біля порога на кілочку в кожній хаті. Таким рушником

(утирачем) витирали руки. Окремими рушниками накривали хлібину, діжку з тістом, спечені паляниці, рушником витирали посуд.