Урок " Узагальнення знань учнів із теми " Речення""

Тема.  Узагальнення вивченого за темою «Речення»

Мета: узагальнити знання дітей про основні ознаки речення, про типи речень за метою висловлювання та інтонацією, про головні члени речення, про звертання; виробляти вміння інтонувати речення, встановлювати зв’язок між словами в реченні; виховувати культуру писемного мовлення, любов до природи.

Обладнання: ноутбук, інтерактивна дошка, підручник М. Захарійчук « Українська мова та читання» ( Частина 1)

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань (див. додаток на с. 3)

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ми узагальнимо вивчене про речення, напишемо самостійну роботу.

IV. Узагальнення і систематизація знань

 1. Робота за вправою 337 (с. 132)

— Прочитайте слова першого і другого рядка.

— Утворіть речення із « розгублених » слів.

— У першому реченні підкресліть головні члени речення.

__ З підкреслених слів другого речення утворіть словосполучення, установіть зв’язок між головним та залежним словом.

— Якого члена речення не вистачає в третьому реченні? Додайте і запишіть.

 2. Робота за вправою 338 (с. 132)

— Прочитайте частини речень.

— Доповніть речення словосполученнями із довідки.

— Випишіть підкреслені словосполучення і визначте зв’язки між ними.

— Підкресліть головні слова в словосполученнях.

— Прочитайте останнє речення.

— Назвіть у ньому головні і другорядні члени речення.

 3. Ознайомлення з картою пам’яті (с. 133)

--- Про кого йдеться у тексті?

--- Де відбуваються події?

--- Коли вони відбуваються?

— Які члени речення називаються головними?

 4. Тренувальна вправа 339 (с. 132) ( повторення про діалог, та про інструкцію)

— Розгляньте малюнки.

— Складіть і запишіть відповідь.

 5. Фізкультхвилинка  « Рюкзачок» ( відео )

 6. Самостійна робота

 1 варіант

1. Поділити текст на речення. Визначити кількість речень.

Кіт підкрався до самого тину та як плигне хотів горобця схопити а горобчик утік кіт полетів у калюжу вискочив мокрий брудний а горобці сміються над котом.

 а) 4;

 б) 5;

 в) 6.

2. Визначити тип кожного речення.

 Чому це так жваво струмочок співає?

 Сніг, наче срібло, блищить!

 Любіть і оберігайте ліси.

 Небо було ясне і синє.

3. Поширити речення звертанням.

 Обережно поводьтеся з газовою плитою!

4. Перебудувати розповідне речення на питальне.

 Перестали співати пташки у лісах.

5. Перебудувати розповідне речення на спонукальне.

 Діти оберігають мурашник.

 2 варіант

1. Поділити текст на речення. Визначити кількість речень.

Ходила квочка з курчатами у дворі раптом як лине дощик квочка на землю присіла, пір’ячко розчепірила й заквоктала і всі курчата залізли до неї під крилечка зарилися в її м’яке пір’ячко.

 а) 4;

 б) 5;

 в) 6.

2. Визначити тип кожного речення.

 Чому ласкаво нам сонечко сяє?

 Скільки радості в очах!

 Учіться, діти!

 Електрика освітлює будинки.

3. Поширити речення звертанням.

 Не бавтеся сірниками!

4. Перебудувати розповідне речення на питальне.

 Загорнувся у листячко їжачок.

5. Перебудувати розповідне речення на спонукальне.

 Діти допомагають узимку лісовим мешканцям.

V. Підсумок уроку

— Чим відрізняється речення від окремих слів?

— У кінці яких речень ставиться крапка? А знак питання?

— Які речення називаються окличними?

— Що є основою речення?

— Що таке підмет? присудок?

— Як зв’язуються між собою слова в реченні?

VІ. Домашнє завдання

С. 132, впр. 340.

Додаток до уроку

 1. Перевірка домашнього завдання (с. 131, впр. 336)

Учні читають словосполучення, які вони утворили за зразком, поданим у підручнику.

 2. Гра «Лінгвістичний баскетбол»

          Речення містить закінчену думку.  (Так)

• За метою висловлювання речення бувають розповідні, питальні, спонукальні. (Так)
• У кінці розповідного речення ставимо знак питання. (Ні)
• Якщо в кінці речення стоїть знак питання — це речення спонукальне. (Ні)
• Звертання на письмі виділяються комами. (Так)
• Головні члени речення — це підмет і присудок. (Так)
• Слова в реченні зв’язуються за допомогою питань. (Так)
• Речення, які висловлюються з окличною інтонацією, називаються питальними. (Ні)