урок української мови "Складне речення, його будова та засоби зв’язку в ньому"

Українська мова, 9 клас

Тема:   Складне речення, його будова та засоби зв’язку в ньому.

Мета: 

• поглиблювати знання учнів про особливості будови складного речення; ознайомити дев’ятикласників з поняттям про складносурядне речення, його будову і засоби зв’язку в ньому; розвивати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль складносурядних речень у текстах;
• удосконалювати пунктуаційні вміння щодо правильної розстановки розділових знаків у складносурядних реченнях; розвивати творчі вміння моделювати складносурядні речення відповідно до мети й обставин спілкування та використовувати їх у висловлюваннях;
• за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати в дев’ятикласників шанобливе ставлення до природи, а також спостережливість за красою її надбань.

Тип уроку - урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

                        Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою і завданнями уроку.

                                                               Речення - це зоряний разок

                                                               Слів-намистин, що світяться алмазно,

                                                               Висяюють опукло і виразно.

                                                               Найкращі нам разки найкращих слів

                                                               Низати в речення сам Бог велів .

                                                                                                  Д.Білоус

Слово вчителя

Одним із видів сполучникових складних речень є складносурядне речення, частини якого поєднуються за допомогою сурядних сполучників як синтаксично незалежні, рівноправні компоненти. А структура та смислова самостійність сурядних частин має відносний характер.

Опрацьовуючи цей розділ, ви навчитеся знаходити в тексті складносурядні речення; отримаєте знання про розділові знаки, що ставляться між частинами складносурядного речення та зможете їх обґрунтовувати; здобудете вміння й навички аналізувати й оцінювати виражальні можливості складносурядних речень та інших синонімічних конструкцій; дізнаєтеся про інтонацію складносурядних речень; усвідомите роль складносурядних речень при побудові висловлювань різних видів в усній та писемній формах.

ІІІ. Уведення учнів у поняттєво-термінологічне поле.

Учитель звертає увагу школярів на таблицю або запис на дошці.

Складносурядне речення: дві або кілька граматичних основ, сполучники сурядності, інтонація.

ІV. Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібне на уроці.

Колективна робота з текстом з метою зіставлення нових знань із базовими на основі актуалізації мотиваційних резервів учнів.

 Прочитати текст. Визначити стилістичну належність його. Якими засобами образності досягається художність тексту?

Ліс ще дрімає в передранішній тиші... Ліс ще дрімає... а з синім небом уже щось діється... Стрепенувся врешті ліс і собі заграв. У сю величну хвилину тихо розгортаються кущі — і на галяву виходить Хо. Вийшов Хо на галяву, сперся на сукуватий костур, майнув довгою бородою і повіяв від неї тихий вітерець, холодною цівкою вдарив у дерева. Сполохлись пташки й в одну мить ущухли.

Хто сидить посеред галяви, а навкруги панує мертва, прикра тиша. Пустотливий парус сонця зупиняється в зеленій гущині і лиш здалеку придивляється до сивої, мов туман той, бороди діда Хо, і не відважується наблизитись, не вважаючи на непереможне бажання попустувати з тою бородою.

Хто сидить на росяній траві, а стара пам’ять його підсовує йому образи, де свіжими, яскравими фарбами малюються події духу людського. Хто ще раз глянув на мовчазну природу, звівся, обгорнувся, як туманом, сивою бородою й подавсь стежкою з лісу на шлях.

А ліс ще якусь хвилину стояв нерухомий, мов мертвий (М. Коцюбинський).

·         Знайти в тексті прості речення. Яку роль виконують у них сурядні сполучники?

·         Накреслити схеми складносурядних речень. Пояснити, як поєднуються в них умовно прості речення.

·         Переказати текст усно, доповнивши його власними роздумами на тему «У чому я бачу красу і мудрість природи», використовуючи складносурядні речення.

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

Коментар учителя. Частини складносурядного речення мають будову простих речень, однак вони тісно пов’язані між собою змістом та інтонаційно оформлені як єдине граматичне ціле.

Порівняйте: А літо йде полями і гаями, і вітер віє, і цвіте блакить (А. Малишко).  Літо йде полями і гаями. Вітер віє. Цвіте блакить.

Частини складносурядних речень своєю граматичною будовою можуть відповідати називним, означено-особовим, неозначено-особовим і безособовим типам односкладних речень: Морозом скувало степ, а потім враз розгасло (О. Гончар).

У складносурядному реченні його частини з’єднуються як синтаксично однорідні компоненти, засобами зв’язку є сурядні сполучники — ті ж, що служать для поєднання однорідних членів: єднальні (і, й, та(і), ні-ні, ані, також): Реве Дніпро, й лани широкополі медами пахнуть, колосом шумлять (А. Малишко); протиставні (а, але, та(але), проте, зате, однак): Скоро казка мовиться, та не скоро діло робиться (Нар. мудрість); розділові (або, то, чи, хоч, то-то, не то — не то, хоч-хоч, або-або): Чи що було сьогодні, чи нічого не було (М. Коцюбинський).

VІ. Виконання системи творчих вправ на основі опрацьованого теоретичного матеріалу.

1. Дослідження-відновлення.

·  Прочитати речення. Поміркувати, які сполучники доцільно вставити замість крапок. Обґрунтувати свій вибір. Записати відновлені речення.

1. Повітря тремтить від спеки, ... в срібнім мареві танцюють далекі тополі (М. Коцюбинський). 2. Скоро проліски з-під снігу глянуть синіми очима ... повіває теплий вітер над розкованим Дніпром (В. Сосюра). 3. Недобра мова йшла за побратима, ... ти мовчав і знизував плечима (Д. Павличко). 4. Тієї весни рано прокинувся ліс ... недовго дрімали дуби (В. Кучер). 6. Шлях часом відходив від річки, ... річка оминала природні пагорби землі і відходила від шляху (І. Ле). 7. Вітру на морі не було, ... клекотів сильний прибій (М. Трублаїні). 8. Літа ніколи не повертаються до людини, ... людина завжди повертається до своїх літ (М. Стельмах).

·   Провести експеримент і дослідити, чи зміниться зміст речень, якщо вставити сполучники іншого розряду.

Коментар учителя. Часто плутають прості речення, що мають однорідні члени (особливо присудки), із складносурядними реченнями, бо ті й ті мають сурядний зв’язок. Щоб уникнути цього, слід починати синтаксичний розбір речення з визначення граматичних основ. Якщо граматична основа одна, то речення просте з однорідними членами: Тече вода в синє море, та не витікає (Т. Шевченко).

2. Моделювання-дослідження.

·      За поданими початками утворити прості речення з однорідними членами та складносурядні. Дослідити стилістичні особливості цих конструкцій: які відтінки значень властиві синонімічним простим реченням з однорідними членами і складносурядним реченням.

1. Небо ще світилося ... . 2. Осінь щедро засипала дубовим листям посохлі трави ... . 3. До землі прихилився зоряний вечір ... . 4. Вона припала матері до рук ... . 5. У печі палав вогонь ... . 6. Чорні голі дерева стояли в садку ... . 7. Насунули снігові хмари ... . 8. Світло хвилями ллється з неба... .

·         Пояснити розділові знаки у змодельованих реченнях.

·         Зробити словотвірний розбір виділених слів.

3. Стилістичний експеримент.

·    Перебудувати складносурядні речення так, щоб складові частини кожного з них стали окремими простими реченнями.

1. Там нікого не було — і Остап з Соломією присіли на мішках. 2. Борошняний пил висів у повітрі, а стіни, банти і постав були обсипані ним, як снігом. 3. Урешті мельник наказав їм зупинитися, а сам пішов наперед. 4. Остап опиравсь бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав. 5. Остап придержав пліт — і обоє вискочили на берег, втомлені й мокрі. 6. У грудях у нього хрипіло і було боляче дихати. 7. Погода була сонячна й суха, та дув холодний осінній вітер і таки добре продував крізь лиху Соломіїну одежу (М. Коцюбинський).

·      Зіставити речення і з’ясувати, якого стилістичного ефекту досягає автор, використовуючи в тексті складносурядні речення.

VІІ. Підсумок уроку.

VІІІ. Домашнє завдання.

 Скласти твір – мініатюру на тему «Моя мрія», використовуючи складносурядні речення.