Вовчок Зоя Іванівна,
учитель української мови та літератури
КВЕСТ
«ГРАМАТИЧНА ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ»
Тема: Змішане мовлення, його джерела. Явище граматичної інтерференції в мовленні
Мета: сформувати в учнів поняття про хибність змішаного мовлення, встановити причини його виникнення, встановити види інтерференції.
Навчати долати це явище з опорою на глибоке розуміння норм української мови.
Розвивати літературне мовлення, мовленнєву культуру, творчі здібності, виховувати любов і повагу до слова.
Тип заняття: квест
Хід заняття
I.Організаційний момент
Емоційне налаштування на заняття. Перегляд трьох відеоуроків (на вибір) з персонального блогу Олександра Авраменка (або інтернет-роликів з телеканалу «1+1»).
Слово вчителя: Протягом цілого місяця ми з вами готувалися до цього заняття. Сьогодні ми послухаємо представників усіх творчих груп: лінгвістів, журналістів, бібліографів, редакторів – узагальнити діяльність яких мав наш медіаценр. Кожна група отримала індивідуальні завдання, які мала розв’язати з опорою на інтернет-мережу і представити матеріал у форматі традиційної презентації. Саме її ми сьогодні й представимо як результат вашої спільної роботи.
II.Настановчо-мотиваційний етап
Учитель: Зараз попрошу всіх учнів підійти до дошки і скласти асоціативний кущ до слів «Суржик» та «Інтерференція». (З першим поняттям учні вже ознайомлені, а ось лінгвістичне тлумачення другого відоме лише представникам групи «лінгвісти», тому на дошці з’являється його визначення як оптичного явища.
Учитель: Подумайте й поясніть, чому термін «інтерференція» ми будемо досліджувати на уроці української мови.
Після кількох спроб прошу представників групи «лінгвістів» витлумачити сутність цього поняття й переформатувати запропоновані тексти слайди презентації. Координує створення презентації представник від кожної групи:
Латинський термін інтерференція (inter – “між” та ferens (ferentis) – “той, що несе, переносить”) початково використовувався у фізиці, де позначав на той час посилення чи послаблення хвиль при їх накладанні одна на одну.
Із часом цей термін став використовуватись у психології, лінгвістиці та методиці навчання іноземних мов.
У мовознавчій науці термін “інтерференція” тлумачиться неоднорідно. Це стосується насамперед розуміння сутності інтерференції, стосовно якої у літературі існує чимало різних точок зору, “усе різноманіття яких коливається між вузьким та широким розумінням цього явища.
Прихильники першої точки зору вважають, що під інтерференцією слід розуміти лише перенесення норм рідної мови на другу у процесі мовлення.
Згідно з другою, поняття інтерференція містить відхилення від норм контактуючих мов.
Отже, серед дослідників немає одностайності у визначенні сутності інтерференції.
III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
Учитель: Отже, як ви бачите, сучасні науковці по-різному трактують це поняття. Наше сьогоднішнє завдання – розібратися з різноманіттям тлумачень, з’ясувати його сутність, побачити реалізацію в мовленні та навчитися його долати.
А епіграфом до нашого заняття буде вислів:
Як парость виноградної лози, плекайте мову.
Пильно й ненастанно політь бур’ян.
Чистіша від сльози вона хай буде.
Вірно і слухняно нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Максим Рильський
Учитель: давайте розглянемо ті зразки явищ інтерференції, які було розміщено на нашій сторінці в соціальній мережі. Для теоретичного опрацювання питання типології інтерферентних явищ «бібліографам» було запропоновано відшукати статті з теми дослідження. Метою їх роботи стало визначення основних типів міжмовної інтерференції, що виникає в результаті взаємодії близькоспоріднених мов.
Бібліографія:
vuzlib.com.ua/articles/book/36369-Іnterferenсіja_і_surzhik.../;
litmisto.org.ua/?p=21998
papers.univ.kiev.ua/.../muratova-g-the-interpretation-of-the-notion-of-in.
intkonf.org
ua-referat.com/Інтерференція_як_соціолінгвістична_проблема
www.ukrreferat.com/index.php?referat=60385
ukrsence.com.ua/.../proyavi-leksiko-gramatichnoї-interferenciї-u-knizhn.
bo0k.net/index.php?p=achapter&bid=8059&chapter=1
naub.oa.edu.ua
Учитель: давайте з’ясуємо, у чому виявляється граматична інтерференція, де вона може виникати?
Свій проект представляють учасники групи «Граматики». які завчасно опрацювали сайти:
fs.onu.edu.ua/clients/client11/web11/metod/filol/fomina.pdf
ukrnauk.blogspot.com/2012/05/blog-post_986.html
elar.khnu.km.ua/jspui/bitstream/123456789/1331/1/Грицева.doc
Учні протягом певного відтинку часу у складі динамічних груп проводять узагальнення й систематизацію матеріалу, встановлюючи лінгвістичну сутність граматичної інтерференції й відшукуючи можливі місця виникнення граматичної інтерференції.
1 група – «журналісти» – через Інтернет наповнювали прикладову базу зразками інтерферентних явищ, виявлених у районних газетах нашого регіону: «Мелітопольські відомості», «Нива» (Чернігівський район), «Нова Таврія» (Василівський район), «Південна зоря» (м. Бердянськ), «Районка» (м.Пологи).
2 група – фахівці з морфології – фіксувала можливі моменти інтерференції на морфологічному рівні.
Класифікацію інтерферентних явищ на морфологічному рівні ними було здійснено відповідно до їх частиномовного статусу.
ІМЕННИК
1. Це граматичні категорії відмінку, роду й числа: За минулий роки понад два десятки солдат-атошників нашого району отримали нагороди.
2. Словотворчі граматичні інтерферентні утворення:
• іменникові словотворення за допомогою невластивих мові афіксів: Нова директорша завела нові порядки, які нам не цікаві.
• творення віддієслівних іменників за допомогою суфікса -к-: Та групіровка на виборах нікому добра не принесла
ПРИКМЕТНИК
• При творенні ступенів порівняння:
Зароблений сухар краще краденого бублика.
• Серед відмінкових форм прикметників:
До воєнкомату приходили хлопці віком 16 років і старше.
• Суфіксально утворені прикметники:
У неї старший учився в музикальній школі.
ЧИСЛІВНИК
Числівники зазнають потужного впливу російськомовних форм:
Сьогодні вони зробили до п’ятидесяти візитів. Недорахувалися ревізори близько восьмидесяти тисяч гривень.
ЗАЙМЕННИК
Займенники зазнають інтерферентного впливу в непрямих відмінках:
У ньому (Павликові) багато внутрішньої красоти
ДІЄСЛОВО
Типовими інтерферемами є:
• форми особових закінчень дієслів:
За годину молода вже виглядить по-новому.
• сплутування особових форм дієслова:
Селяни сумлінно організують своє дозвілля.
• вживання особових форм дієслів майбутнього часу або інфінітиву замість наказового способу:
Тепер попрацюємо у групах.
• надмірне поширення активних дієприкметників:
Тренінг для вивчаючих йогу.
Перемігший клас отримає приз.
2 група відшукала інтерфереми на синтаксичному рівні:
Основними проявами інтерференції на синтаксичному рівні є:
• Калькування синтаксичних засобів:
В числі кращих наші випускниці.
• Вживання дієслів, що втратили значення:
Яскравим прикладом цьому
служив графік її роботи.
• неправильне вживання безособових форм:
Ініціативою хліборобів було покладено початок змаганню приватних фірм.
• Надмірне вживання пасивних дієслівних конструкцій:
Для мам читаються лекції.
• Неправильна побудова речень, пов’язана з невластивим вживанням пасивних конструкцій:
У приміщенні клубу виконано ремонт бригадою шабашників.
• Безприйменникові та прийменникові конструкції:
Чому вчать такі ситуації?
По професії Галя продавщиця.
• Заміна прийменникової конструкції безприйменниковою й навпаки:
Можливість захворіти грипом у кожного індивідуальна. Двадцять років тому завершився їх переклад на російську.
За результатами обговорення зібраного матеріалу колективом учнів було зроблено висновки:
Отже, мова ЗМІ регіону є яскравим свідченням того, що інтерферентні явища залишаються широко розповсюдженим явищем, зважаючи на потужний вплив як екстра-, так й інтралінгвальних чинників
Учитель: Отже, давайте з’ясуємо, чого ми сьогодні навчились на занятті. Прошу представників кожної групи висловитися.
І наостанок пропоную вам послухати поезію:
Мови чисте джерело
Хто воду п'є із джерела, а хто з калюжі,
Ви легко здогадаєтеся, друзі:
Коли поблизу чиста б'є вода,
Калюжу вибере хіба що бевзь-балда.
Красива мова – що вода джерельна,
А в суржику отрута є пекельна.
Від неї задихаються слова,
Тупіє-туманіє голова.
Та ми вже звикли. Явище типове –
Що друге слово із чужої мови.
Самоповаги, гордості нам брак,
Якщо ми опускаємося так.
Качелі, садік, шкафчик, Славік, Маша,
Штанішкі, щочкі, умнічка, Наташа,
Кампотік чи салатік – та любе!
Не топай ножкою, бо накажу тебе.
Прівєт! Все по фіґ – Льоха, Ксюша, Вовка!
Вашє не поняв, вроді остановка,
Коляска, мусор, кошельок, ковйор, більйо...
Хтось дав цукеркам назву – "Йо-ма-йо"!
Блін, бляха, йолкі, тьолкі, тіпа, тоже...
На масове безумство це все схоже.
Кароче, на фіґ – саме головне.
Все прикре, безнадійне і сумне.
Лікуймо душі кволі та недужі
Від суржику – отруйної калюжі,
Рятуймося, щоб мови чисте джерело
Духовного здоров'я додало.
Агов, озвіться, юні, мудрі, дужі,
Рішуче заявіть: "Геть навички папужі!
Геть мавпування! Будьте на коні.
Де гідність ваша? Тонете в багні!"
Нащадки прадідів великих,
Чи ж ви перевертні безликі,
Чи ви наїлися чужої блекоти,
Чи вам система поламала теж хребти?
Прозріймо! Ходимо ж до церкви – нам відома
В науці Божій перша аксіома:
Що чисте світло, а що – бруд і тьма.
Повірте: лихослів'я й суржик – ніби два більма.
Тисячолітню спадщину, скарбницю,–
Нам мову треба берегти, немов зіницю.
Війну оголосімо мовним бур'янам,
Інакше внуки не пробачать нам.
О. Захарків,
мовознавець,
кандидат філологічних наук,
доцент
Учитель: Дякую всім за роботу! Нехай ваша мова буде чиста. мов кришталь!