Позакласний захід "Мовознавчий турнір"

 

Мовознавчий турнір

 

 

Хмара Н.М.,

учитель української мови

 та літератури І кваліфікаційної категорії Шевченківської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату

Черкаської обласної ради 

 

 

Мета: розвивати вміння старшокласників демонструвати свої знання та вміння з української мови, спонукати учнів до творчої праці; розвивати уміння  застосовувати свої знання в незвичних ситуаціях; виховувати повагу до  рідного слова, вчити дітей триматися перед глядачами, бути привабливими і цікавими для присутніх.

 

ХІД ГРИ

 

Епіграф:                                              Над всі багатства і припливи мод

Шануймо мову серцем і вустами.

Народ без мови — це вже не народ,

Без мови всі б ми сиротами стали.

Шануймо мову над усі скарби,

Якщо ми хочем зватися народом.

 

Учитель. Усім доброго дня та святкового настрою!!! .  Сьогоднішня тепла зустріч проходить у рамках тижня української мови.  Епіграфом нашого змагання пропоную взяти слова  В. Сухомлинського: «Чим глибше людина пізнає тонкощі рідної мови, ...тим активніше сприймає її серце красу слова».

 Розпочинаємо мовознавчий турнір. Учасники нашого турніру  погодилися продемонструвати свої  вміння, показати набуті знання. Тож бажаємо їм завзяття.

 

Представлення членів журі.

Зустріч команд-учасників   

Оголошення умов турніру.

І  КОНКУРС «Візитка»

Знайомство з командами. (Представлення команд. Оцінюється емблема, девіз, оригінальність назви)

Учитель. Ми, усі присутні,  будемо сподіватись, що ви продемонструєте свою високу ерудицію, доведете, що володієте культурою слова.

 Ім'я - це власна назва людини, яку їй зазвичай давали при народженні. Воно є для кожного найвірнішим другом. Слово «ім'я» дуже давнє, слов'янське. Воно зберегло своє первісне значення - «назва». Більшість сучасних імен за своїм походженням не власне українські. Вони запозичені з грецької, латинської, сирійської та інших мов і прийшли до нас разом із християнством. Кожне з них в рідній мові мало своє значення. Тож познайомте нас із походженням своїх імен. Оберіть учасника чи учасницю, про чиє ім’я ви можете розповісти найбільше: звідки прийшло ім'я, що воно означає.

 Найвища кількість балів - 4. Ураховується не тільки правильна відповідь, а й повна.

ІІ Розминка «Продовж прислів’я»

Учитель. «Заговори, щоб я тебе побачив», - звертався до незнайомця давньогрецький філософ Сократ. І дійсно мовлення людини може розказати про неї багато чого. Тому треба слідкувати за своєю мовою, розвивати мовлення, намагатися зробити його образним, яскравішим. Максим Рильський радив: «Немає мудріших, ніж народ, учителів. У нього кожне слово то перлина, то праця, то натхнення, то людина…». Поет мав на увазі прислів’я та приказки, які є узагальненою пам’яттю народу, висновками з життєвого досвіду. Прислів’я та приказки впевнено можна назвати перлинами народної мудрості, бо вони відшліфовувалися століттями й за ними стоїть авторитет багатьох поколінь. Вони, як пломінь, вихоплюють і висвітлюють найсуттєвіше. Знання і використання їх у мовленні – це ознака  загальної культури. Наступний тур перевірить, чи знаєте ви прислів’я. (Відповідає та команда, яка швидше підніме руку, кожна правильна відповідь – 1 бал)

Продовж прислів'я:

Око бачить далеко,( а розум далі)

Умієш говорити.. .(умій слухати)

Говори мало, слухай багато.. .(а думай ще більше)

Дав слово.. .(дотримай його)

Більше діла.. .(менше слів)

Гостре словечко...(коле сердечко)

Шабля ранить голову, а слово.. .(душу)

Умієш говорити - умій.. .(слухати)

Не хочеш почути поганих слів, не кажи.. .(їх сам)

IIІ КОНКУРС  «Інтелектуальна розминка»

Кожна з команд повинна відповісти на п’ять запитань (правильна відповідь – 1 бал).

 

1 команда

1.Чи може словосполучення складатися з одного слова? (Не може)

2. «Жовтіє лист» — це словосполучення чи речення? (Речення)

3. Що таке граматична основа речення? (Підмет і присудок)

4. Чи правильно, що підмет відповідає на питання що робити? що зробити? (Неправильно)

5. Які ви знаєте другорядні члени речення? (Додаток, обставина, означення)

2 команда

1. Чи може речення складатися з одного слова? (Може)

2. Чи може бути іменник у називному відмінку обставиною? (Не може)

3. На які питання відповідає означення? (Який? яка? ...)

4. Речення, у яких дві або більше граматичні основи — це ... (складні речення)

5. Як підкреслюється означення? (Хвилястою лінією)

IV. КОНКУРС «ПРЯМО ЧИ ВЛУЧНО»

Учитель. Мабуть, хоч раз послухавши цікавого співбесідника, ви ловили себе на думці, як доречно він вживає у спілкуванні влучні, крилаті вирази народно-розмовної мови, як приємно стає на душі від враження, що людина так майстерно володіє мовою. Ці стійкі вирази сприймаються не прямо, а як єдине ціле. І називаються вони фразеологізмами. Вони найяскравіше виражають національний характер мови. Тому-то й наступний наш конкурс - «Прямо чи влучно». Умова конкурсу: подані три фразеологізми ввести у одне речення. Чиє речення виявиться найбільш змістовним, той і перемагає. Тема речень – шкільне життя.

Для 1-ї команди:   як курка лапою, ні риба ні м’ясо, крокодилячі сльози.

Для 2-ї команди:  ноги на плечі, нюні розпускати, кишки  грають марш.

 

Гра для глядачів  Розгадати загадки

Маленька, менша від мачини.

Ні з ким не стану на борню,

А при читанні коли треба

И людини мову зупиню.   (Крапка)

Хоч в усій мові нас немає,

А на папері мовчимо.

Та все, що ти читаєш, друже,

Сприймати правильно вчимо. (Розділові знаки)

Він після речення, цитати,

Вмостився, схожий на гачок

Всіх нас примушує питати,

А сам ні пари з уст - мовчок. (Знак питання)

 Слово журі

V КОНКУРС  «МУКИ ТВОРЧОСТІ»

 

Творчість - це природна потреба людини. Відомі факти про те, що видатні музичні, художні й літературні таланти часом виявляються вже в ранньому дитинстві.

Моцарт від чотирьох років грав на клавесині, у п'ять уже писав музику, у вісім - створив першу сонату й симфонію, в одинадцять - першу оперу. Шевченко малював з раннього дитинства. Першу поезію Леся Українка написала у дев'ять років, Максим Рильський - у сім. А ви вже в такому віці, що настав час творити. Це справді, нелегко, тому конкурс називається «Муки творчості».

 Заримувати слова:

Картка 1. перлина, країна дорожіть, любіть.

 

Картка 2. Буває, забуває, мова, основа.

 Художній номер

Завдання для уболівальників 

Розгадати загадки

1. Я іменник і вживаюсь тільки в множині –

А закінчення ви ,друзі, замініть мені –

Стану я травою, що сохла у погожі дні,

І вживатимусь відтоді тільки в однині. (сіни, сіно)

 

2. Якщо до жарту ви готові,

Назвіть, кмітливі дітлахи,

Ті два займенники у мові,

Що можуть зіпсувати шляхи. ( я-ми)

 

3.Звичайна, друзі, загадка для вас

Вгадайте, про яке словечко мова:

Простий числівник це, і водночас

Це наказовий спосіб дієслова. (три)

Оголошення  результатів конкурсу

VІ КОНКУРС «АНТИСУРЖИК»

Командам видається записані  речення, які вони повинні відредагувати.

Команда №1.

1. Крижовнік має гострі шипи. (Аґрус має гострі колючки). 2 б.

2. Я не получаю газет уже дві неділі. (Я не отримую газет уже два тижні). 2 б.

3. Прочитайте, там все напечатано. (Прочитайте, там все надруковано). 1 б.

4.. Можжевельнік само краще росте на кам’янистих ґрунтах. (Ялівець найкраще росте на кам’янистих ґрунтах). 2 б.

Команда №2.

1. Бояришнік – це найбільш лікувальний кущ на даному участку. (Глід – це найбільш лікувальний кущ на цій ділянці). 2 б.

2. У цій столовій навіть стакани брудні. (У цій їдальні навіть склянки брудні). 2 б.

3. А сливочне масло у вас є? (А вершкове масло у вас є?) 1 б.

4. Скільки за цю корзину клубніки? (Скільки за цей кошик полуниці?) 2 б.

Завдання для глядачів:

Розгадайте ребуси(додаток 1, 2)

VІІ Найвідповідальніший конкурс «ДАЛІ-ДАЛІ»

 

1.Розділ мовознавчої науки, який вивчає звуки мови… /Фонетика/

2.Чий день народження 9 березня 1814 року? /Т.Г.Шевченка/

3.Хто автор поезій “Солов’їні далі, далі солов’їні”, “Вода десь точить білий камінь”? /В.Сосюра/

4.Скільки звуків в українській мові? /38/

5.Що таке лексика? /Всі слова мови, або словниковий склад мови/

6.В якому році було перше видання “Кобзаря” Т.Г.Шевченка? /1840/

7.Розділ мовознавства, який вивчає слово, його значення і походження… /Лексикологія/

8.Слова з протилежним лексичним значенням…/Антоніми/

9.Дієприкметник із залежними словами…/Дієприкметниковий зворот/

10. Художнє означення…/Епітет/

11. Назвіть автора творів “Не високо мудруй”, “Каменярі”, “Захар Беркут”?І.Я.Франко/

12. Розділ мовознавства, який вивчає правила написання слів…/Орфографія/

13. Самостійна частина мови, що вказує на предмет, його ознаку чи кількість, але не називає його…/Займенник/

14. Розмова двох осіб…/Діалог/

15. Речення, яке має дві і більше граматичних основ…/Складне/

16.Хто автор повісті “Микола Джеря”? /І.Нечуй-Левицький/

17. З якої казки загадка: “Що в світі найситніше, наймиліше, найпрудкіше?” /“Мудра дівчина”/

18.Частина слова без закінчення? /Основа/

19. Частина мови, яка позначає предмет і відповідає на питання хто? що? /Іменник/

20. Розділ мовознавства, який вивчає частини мови…/Морфологія/

21. Інфінітив—це…/Неозначена форма дієслова/

22. Образ людини в художньому творі…/Персонаж, літературний герой/

23. Що буває кількісним і порядковим? /Числівник/

24. На які групи поділяються всі звуки? /Голосні і приголосні/

25. Два слова, серед яких одне головне, а друге залежне…/Словосполучення/

26. Яке слово зайве: співаючи, допомагати, вивчають, сприяти.

27. Новоутворені слова та вислови мови…/Неологізми/

28. Уривок із художнього твору…/Епізод, фрагмент/

29. Слова, різні за звучанням та написанням, але близькі чи однакові за лексичним значенням…/Синоніми/

30. Опис зовнішності людини…/Портрет/

31. Члени речення, які характеризують предмет з одного боку, відповідають на одне і питання і відносяться до одного і того ж слова…/Однорідні/

32. Речення, що має одну граматичну основу…/Просте/

33. Частина слова, що знаходиться перед коренем…/Префікс/

34. Хто автор п’єси “Сто тисяч”? /І.Карпенко-Карий/

35. Розділ мовознавства, що вивчає правила вимови…/Орфоепія/

36. Слова, однакові за звучання, але різні за лексичним значенням… /Омоніми/

37. Яке слово зайве: відбитий, теплий, легкий, зимовий?

38. Співзвучні закінчення рядків у вірші…/Рима/

39. Скільки букв в алфавіті української мови? /33/

40. Обстановка дому чи садиби…/Інтер’єр/

41. Яке слово зайве: другий, третій, інший, четвертий?

42. Дієприслівник із залежними словами…/Дієприслівниковий зворот/

43. Ким мріяв стати Т.Г.Шевченко? /Художником/

44. Незмінна значуща частина слова, що стоїть після кореня…/Суфікс/

45. Розділ мовознавства, який вивчає знаки письма…/Графіка/

46. Автор твору, який не називає свого імені…/Анонім/

47. Як називали мандрівних співців-поетів за часи Т.Г. Шевченка…/Лірники, кобзарі/

48. Самостійна частина мови, що називає ознаку дії, ознаку предмета, ознаку іншої ознаки…/Прислівник/

49. Змінна частина слова…/Закінчення/

50. Хто автор творів “Грицева шкільна наука”, “Фарбований Лис”? /І.Я.Франко/

51. Розділ науки про мову, що вивчає правильне вживання розділових знаків?/Пунктуація/

52.Як називається художній прийом перенесення властивостей істот на явища неживої природи? /Персоніфікація/

VІІІ  КОНКУРС «Розважальний»

Цей конкурс назвемо «Розважальний», але він не зовсім такий. За допомогою нього ми перевіримо, як ви можете поєднувати складні звуки. Умова така: кожний учасник гри повинен промовити скоромовку, яку він сам обере всліпу.

Тексти скоромовок

1. Карл украв у Клари корали, а Клара украла у Карла кларнет.
2. Наш полковник полковникував, поки не виполковникувався.
3. Не йди попри Прокопові ворота, попри Прокопишині.
4. Наш цебер виполуцебрився на маленькі полуцебренята.
5. Ішли жінки із базару, забалакались про покришки і покришенята.

Підведення підсумків

 Слово журі

Учитель. Сподіваємось, що ця гра принесла задоволення як учасникам, так і глядачам. Ви побачили, що мову можна вивчати і жартома, і в ігровій та розважальній формі – головне, щоб ми любили її, спілкувалися нею, вивчали, збагачували і примножували, щоб могли передати українську мову своїм дітям, як це передали для нас батьки, діди і прадіди наші.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(додаток 1)Хто рано посіє, той рано й пожне

 

 

 

 

(додаток 2 )Сам у неволі, а мрії на волі