Урок української мови у 8 класі "Повні і неповні речення. Тире в неповних реченнях".

Урок української мови у   8  класі

 

Тема. Повні  і неповні речення. Тире в неповних реченнях.

Мета  навчальна: Ознайомити учнів з поняттями про повне і неповне речення, з’ясувати, коли в неповних реченнях ставиться тире. Розвивати навички аналізу мовного матеріалу. Розширювати словниковий запас учнів.  Розвивати творчу активність, виховувати пізнавальний інтерес на основі культурологічних цінностей.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: маршрути уроку, мультимедійна дошка.

Хід уроку.

 

І. Організаційний момент.

Доброго дня! Рада  з вами познайомитись. Мене звуть Вал. Олексаандрівна  А я з вами познайомлюсь  під час нашого уроку.  Налаштуйтеся на серйозну роботу. Я бажаю вам успіху. А успіх -

ІІ. Актуалізація знань

Аналіз речень – усно.

• Пригадаємо, попередню тему.

Той монастир збудований недавно. (Л. Костенко)

Той монастир недавно збудували

 

• У чому відмінність цих речень?
• Яку тему ви вивчали напередодні?
• Виконайте тест

Установити відповідність між односкладними реченнями і їх видами, це завдання подыбне до тих завдань, якы щороку бувають на ЗНО).

 

Укажіть відповідність між реченнями та їх характеристиками.  

А) означено-особове

Б) неозначено-особове

В) узагальнено-особове

 Г) безособове

Ґ) називне

1. Уже неозброєним оком стало видно зграї птахів.

2.Люби і знай свій рідний край.

3. Стою. Дивлюся на дніпровські схили. (Л.Костенко)

4. Нас чекають, нас люблять, нам вірять... (С.Галябарда)

5. За містом - старовинний монастир...

6. Зимовий вечір…

А	3
Б	4
В	2
Г	1
Ґ	6

 

Самоперевірка, пояснення.

Варіант «Ґ»  не оцінюється, тому  максимальна    Оцінка     4 бали

То яке ж із цих 2-х речень називне: 5 чи 6 речення?

Для того, щоб визначити між ними різницю, давайте визначимо в них члени речення

Зимовий вечір… (означення + підмет)

За містом - старовинний монастир...   (обставина + означення + підмет).

• Від якого члена речення залежить обставина? (Від присудка)

!!! Отже, обставина вказує на наявність у реченні присудка.  Ми його можемо встановити. За містом     височіє старовинний монастир. Отже, це речення двоскладне з пропущеним присудком. А правильна відповідь:  односкладне називне – це речення «Зимовий вечір…».

А речення За містом - старовинний монастир... – неповне, бо в ньому пропущено присудок.

• Скажіть,який розділовий знак поставлено на місці пропущеного члена речення?

Вихід на тему. 

• Сформулюйте тему уроку. 

ІІІ. Тема. Неповні речення. Тире в неповних реченнях  (фіксація на дошці і в зошитах)

ІV. Визначити мету (фіксація на маршрутних листах)

Визначення мети (з’ясувати поняття про неповне речення,  навчитись ставити розд. знаки в неповних реченнях – тире + види неповних речень).

Роздати маршрути уроку.

V. Мотивація (ЗНО, поетапна оцінка уроку).

VІ. Вивчення нового матеріалу

Порівняйте

За містом – старовинний монастир...

За містом [?                                            ] старовинний монастир...

• До речі, хто знає, яку памятку історії зображено на фото?
• Що таке памятка? (словник Тлумачний академ.словник он-лайн – роздавальний матеріал).

Свя́то-Хрестовоздви́женський  (Здвиженський, Воздвиженський монастир) – православний жіночий монастир розташований у Полтаві, заснований у XVII ст. Перед вами фотографії монастиря та малюнок Тараса Шевченка. Перші монастирські споруди зводилися з дерева в лісовій гущавині, куди вела лише вузенька стежина. Серед ініціаторів спорудження цієї обителі були полтавський полковник Мартин Пушкар, козацький старшина Іван Іскра, міщанин Іван Крамар та інші козаки й міщани, які внесли значні пожертвування на цю справу. Полтавський монастир став значним просвітницьким центром Півдня Гетьманщини, у джерел якого стояв архієпископ Слов'янський та Херсонський Євгеній Булгаріс — особистий приятель французького просвітника Вольтера, колишній бібліотекар Катерини II. Завдяки його старанням монастир мав найбільшу в регіоні книгозбірню.

 

• Ще одна Памятка історії та культури на території області, навіть нашого району (Фото)
• Хто знає, де знаходиться ця церква?

Речення

• На рівнині — церква. 

Яке воно за наявністю всіх необхідних членів: повн чи неповне?

Чому? Який член пропущено? На рівнині — церква. 

 

На рівнині стоїть церква.

 

• Що нам указувало на те, що речення неповне, що в попередніх реченнях пропущено присудок?  (Наявність додатка)

• Уявіть ситуацію. Ми з вами приїхали  до села Обізнівки. Церква зачинена. На порозі стоять люди. Що ми в них запитаємо?

Неповне речення.  –

• Добрий день! Не знаєте, чому зачинено?
• Повне речення.  –
• Добрий день!  Не знаєте, чому цю церкву зачинено?

 

• Чому  ми розуміємо пропущені слова? (Відповідна ситуація)

За усні відповіді    1 бал

 

 Робота з теорією

Опрацюйте теорію в парах, скласти питання до однокласників (по 2 питання кожен учень)

Взаємоопитування.                                           2 бали

Додаток 1

 

 

VІІ. Закріплення вивченого матеріалу

 

Над містом - яскраві зорі…

Про яке місто йдеться? Які пам’ятки зображено на фото (Софійський собор і пам’ятник «Кий, Щек, Хорив і Либідь»)

 Разом класом.   Речення запис. на дошці.

 

Дайте характеристику реченню (повне - неповне, який член речення пропущено? Який розділовий знак стоїть на місці пропуску?).

• Від чого залежить постановка тире в неповному реченні? На місці пропущеного члена речення і при наявності логічного наголосу автора й інтонації 

Це одне з небагатьох правил, що залежить від інтонції

 

Міні-диктант.. Пояснити розділові знаки. Взаємоперевірка

На  дніпровському березі  - пам’ятник. У човні - славетні брати й                               сестра Либідь                                                     2 бали

 Ми вже ознайомились із поняттям про памятки історії, культури –

 

архітектури, а зараз познайомимось із ще одним явищем мистецтва –

 

монументом.

Монумент (словник у підручнику – словничок мистецтвознавчих термінів)

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

Прочитайте виразно текст. Доведіть, що виділені речення є неповними, відновіть у них пропущені члени. Прочитайте текст удруге з відновленими членами речення. Який варіант досконаліший? Розкажіть, з якою метою вжито в тексті неповні речення.
 

Човен хитають дніпровії хвилі.

В нім – Кий, Щек і Хорив,

А з ними- сестра їхня Либідь.

Такі, як сам Бог їх створив.

Ось Кий. Це сильний, хоробрий, могутній,

Невтомний державний творець.

А жестом своїм – і пророчим, і мудрим –

Показує Київ – мрії вінець.

А далі – Хорив, працьовитий, умілий,

І міста майбутнього це господар.

У сильних руках він тримає сокиру та мріє про радісний край.

А Щек на споруді – це наш полководець,

Що держить і стріли, і лук,

Які не дозволять, щоб цей миротворець

Пустив ворогів для Києва мук.

З братами – сестра, вірна їх Берегиня.

За долю майбутнього мужньо стоїть.

Прекрасна, ніжна княгиня в історії  буде повік.

Величні, сильні, могутні!

Такі, як і Київ тепер!

Брати та сестра були мужні,

Їх дух і понині не вмер.

Це дух український,

Не вмре він ніколи,

Бо наший початок – вони.

Засновники Києва прагнули волі,

А їхнє продовження – ми.

 

• Тож які функції неповних речень? (слайд)

• допомагають уникнути невиправданих повторів слів;
•  стисло й динамічно викласти інформацію;
• у розмовному стилі робить спілкування жвавим, невимушеним.

• У яких стилях уживаються?
• розмовному, художньому та публіцистичному стилях.

 

1 бал

Творче завд. Скласти 2 речення про пам’ятки історії, культури, записати в зошит (1 неповне та 1 односкладне)

У селі Обізнівка –прекрасна церква. (двоскладне, неповне) 

  Мені там сподобалось. (односкладне, безособове)

2 бали

 

УІІІ. Запис домашнього завдання: знати теорію з теми с.151, вправа 241,   дод. Завд. творче  Міні-опис монументата Глоби або  погруддя   Шевченка             

Додаткове завд. (самостійно, індивідуально) Відредагувати речення, поставити розділові знаки, записати в зошит.                     

В Полтавській області я рахую один з самих відомих пам’ятників   хрестовоздвиженський монастир.  

ІХ. Підсумок уроку.

Підрахування балів уроку

Продовжити речення

• Сьогодні я дізнався…
• Сьогодні я навчився…
•  тепер я знаю …

 

- Чи досягли ми мети уроку? (Кожен учень читає мету уроку, читає продовження запропонованих речень  й робить самоаналіз, називає оцінку)

 

Підсумок учителя.

Виховний підсумок (у першому завданні було речення «Люби і знай свій рідний край». Як стосується це речення нашого уроку? (пам’ятки ріднго краю). Тож знайте про історичні пам’ятки своєї держави, області, району, бувайте там, цікавтесь ними, долучайтесь до духовної скарбниці свого народу.

 

 

 

 

 

 

 

 

Неповними також є речення з пропущеним присудком, який не можна відновити ні з контексту, ні з ситуації. На пропущений присудок указують наявні в реченні обставина чи додаток. Наприклад: У цьому реченні є обставина, яка допомагає уявити присудок: зорі (є, світять, сяють тощо) в небі. Отже, структура цього речення така:
 

168 І. Прочитайте виразно текст. Доведіть, що виділені речення є неповними, відновіть у них пропущені члени. Прочитайте текст удруге з відновленими членами речення. Який варіант досконаліший? Розкажіть, з якою метою вжито в тексті неповні речення.
Учителька Надія Петрівна ввійшла в клас:
 

 

Над зеленим узгір'ям ранкове сонце (І. Цюпа). 

 

Хилило на сон. А в кущах десь прокинулась і намагалася зігрітись мрійноголоса пташка. Віщувала ранок

 

Зверніть увагу!
Те, що в односкладному реченні є лише один головний член, не означає, що речення неповне, оскільки другий головний член не передбачений його структурою. Односкладне речення є неповним тоді, коли в ньому пропущено цей головний член або інший потрібний другорядний член речення.

 

Надворі ясна холодна ніч

 

 

 Несподівано, раптом у чорну тишу щось впало. Живе, веселе, безтурботне (М. Коцюбинський).

 

 

На небі - сонце (М. Коцюбинський). 

 

 

 

Висновки.
1. Незважаючи на відсутність деяких членів речення, неповні речення повністю задовольняють потреби спілкування, виражають закінчену думку.
2. Неповні речення треба відрізняти від односкладних, у яких наявний тільки один головний член речення, а другого немає і бути не може.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А. Не взявшись за сокиру, хату не збудуєш.

Б. Хлюпіт хвиль, рівне дихання моря.

В. Уже неозброєним оком стало видно зграї птахів.

1. Називне.

2. Безособове.

3. Узагальнено-особове.

 

 

 

ІІІ. Тема. Мета.

 

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

 

Робота з таблицею. У колонці «Приклади»: визначте граматичну основу кожного речення.

 

 

 

Висновок

 

Схема вчителя в презентації (фіксація учнями, хто не справився).

–Яке речення  є односкладним?

• Які є види односкладних речень?

 

V.Закріплення вивченого.

-- як ви думаєте у якій  формі буде завдання на закріплення? Чому? 

 

Тест

 

 

 

 

	а	б	в
1
2
3

 

 

 Установити відповідність між односкладними реченнями і їх видами.

А. Не взявшись за сокиру, хату не збудуєш.

Б. Хлюпіт хвиль, рівне дихання моря.

В. Уже неозброєним оком стало видно зграї птахів.

1. Називне.

2. Безособове.

3. Узагальнено-особове.

 

А
Б
В

 

 

–  Повернемось до речення, з якого ми розпочали урок. Це   цитата, що  належить Л. Костенко. Вона пов’язана з предметом вивчення на наших уроках. Чому?(Бо на уроках розвитку мовлення ми працюємо з описом пам’ятки історії та культури) Назвіть монастирі, які ви знаєте в Україні (...).

 

Наступне завдання – творче. Скласти односкладне речення про монастирі  на Полтавщині. Познайомтесь із відомими монастирями нашого краю. Це  Свя́то-Хрестовоздви́женський жіно́чий монасти́р (Здвиженський, Воздвиженський монастир) – православний жіночий монастир розташований у Полтаві, заснований у XVII ст. Перед вами фотографії монасти́ря та малюнок Тараса Шевченка. Перші монастирські споруди зводилися з дерева в лісовій гущавині, куди вела лише вузенька стежина. Серед ініціаторів спорудження цієї обителі були полтавський полковник Мартин Пушкар, козацький старшина Іван Іскра, міщанин Іван Крамар та інші козаки й міщани, які внесли значні пожертвування на цю справу. Полтавський монастир став значним просвітницьким центром Півдня Гетьманщини, у джерел якого стояв архієпископ Слов'янський та Херсонський Євгеній Булгаріс — особистий приятель французького просвітника Вольтера, колишній бібліотекар Катерини II. Завдяки його старанням монастир мав найбільшу в регіоні книгозбірню.

Собор на честь Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господня споруджений як головний храм монастиря 1689–1709. Зведення головного храму обителі велося коштом декількох полтавських полковників, у тому числі Генерального судді В. Л. Кочубея та його сина, полтавського полковника В. В. Кочубея, та двох українських гетьманів — І. Самойловича й І. Мазепи.

 

 

 

 

 

Спасо-Преображенський Мгарський монастир. Заснований в 1619 році на кошти княгині Раїни Могилянки Вишневецької і збудований митрополитом Ісаєю Копинським (тоді ігуменом Густинським і Підгорським). Обитель стоїть на південь від с. Мгар (звідси — «Мгарська»), на мальовничому високому правому березі річки Сули, на північний схід від міста Лубен (звідси — «Лубенська»).  Велика й цікава історія в цього монастиря. За легендами, монастир на цьому місці існував ще до татарської навали XIII століття. В 1692 році на місці дерев'яної церкви, на кошти гетьманів Івана Самойловича та Івана Мазепи і за проектом талановитого віленського зодчого Иоганна-Баптиста Зауера (Івана Баптиста — автора Троїцького собору в Чернігові) у співдружністі з місцевими майстрами М.Томашевським і О.Пирятинським був збудований кам'яний Спасо-Преображенський собор.^[1][2] Населення монастиря складалося здебільшого з колишніх запорозьких козаків. У 1663 році в монастирі під іменем монаха Гедеона перебував син Богдана Хмельницького, Юрій. Монастир свого часу відвідали майже всі гетьмани України, багато з яких жертвували значні кошти на її утримання. Серед меценатів монастиря відзначився Людвиг Дант, принц Гессен-Гамбурзький. Тут побували Петро І, Пушкін, Шевченко, майже всі класики української літератури XIX-ХХ століть. Монастир існував до 6 серпня 1919 року, коли більшовики розстріляли ченців на чолі з ігуменом Амвросієм. Новомученикипоховані за вівтарем скитської церкви.

Пізніше на території колишнього монастиря була дитяча колонія, з 1937 року — дисциплінарний батальйон, з 1946-го — військові склади, а 1985-го монастирські споруди передали під піонерський табір.

Роки осквернення призвели до запустіння монастиря. Тут збереглися: розграбований Преображенський собор; дзвіниця; келії XVIII століття; Благовіщенська церква, перетворена на кухню; зруйновані дім настоятеля та странноприємниця. Майже не збереглися келії XVII століття. В скиті збереглась Афанасіївська (Благовіщенська) церква і частина кам'яного паркану.

У травні 1993 року в Мгарській обителі відроджено чоловічий монастир.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У ситуативних реченнях пропущений член стає зрозумілим не з контексту, а з мовленнєвої ситуації. Оскільки всі учасники розмови знають, про що йдеться, те чи те слово може випускатися: «Сержант випустив повід цяцькованої вуздечки і неохоче сплигнув з коня. — Сідай, младшой! — гукнув Козаков Чернишеві.— А я собі зараз добуду!» (О.Гончар). 

Козаков у першому реченні пропускає непрямий додаток (сідай на коня), а в другому — прямий додаток (добуду коня). І хоча слово кінь у розмові персонажів не згадувалося, вони розуміють, про що йде мова, із ситуації.
 
Ситуативні неповні речення вживаються в основному в усному мовленні. При цьому зрозуміти їхній зміст допомагають також жести, міміка, інтонація. 

 

 

 

На горі — церква кожен мовець відновить дієслово перебування — є, стоїть, знаходиться, а не, наприклад, дієслово будується чигорить. 

 

 

1.Наказові й окличні речення. Семантика відсутнього дієслова, як правило, означає побажання, наказ рухатися, наказ дати щось. Багато з таких речень-побажань стали вже формулами етикету: Коня! Назад! Музику! На здоров'я! Щастя Вам! 

2. Речення зі значенням руху: «Та з тим знову перебіжками на берег, на човна й на той бік» (Остап Вишня); «Звісно, куди в таку тьму? — підтримав котрийсь із шоферів» (О. Гончар); «Люди до неї — щоб то її по-своєму вітати» (Марко Вовчок).
 
3. Речення зі значенням говоріння, мовлення: «"Вартуй! Вартуй!" — з Кирилівської брами. "Вартуй! Вартуй!" — від Київських воріт» (Л.Костенко); «Ти йому про діло, а він тобі про козу білу» (нар. творчість); «Тоді молодичка до мене: "Дівчино-серденько! Скажи нам усю щиру правдоньку, як душа до душі..."» (Марко Вовчок). 

4. Речення зі значенням перебування, існування, місцезнаходження: «Небо Вкраїни над тобою широке, все в вінках із проміння, голубе-голубе...» (В.Сосюра); «Тиша у військах. Жайворонки над військами. І ось нарешті 6.00» (О. Гончар). 

5 . Речення зі значенням енергійної дії (вдарити, кинути, схопити і т. ін.): «Ну що ж, товариші, давайте звечора приготуємось, щоб зранку не вовтузитись, а зразу за рушниці й по місцях» (Остап Вишня); «А він мене за руку, — пригорнув і поцілував» (Марко Вовчок); «Ах! — і руку до грудей, а другу — до бинди голубої на голові» (А. Головко); «Облизався неборака та меншого в пузо — аж загуло» (Т. Шевченко).
 
Хоча для кожного еліптичного речення можна дібрати відповідне дієслово-присудок, не слід уважати, що еліптичне речення є похідним, скороченим варіантом повного. Воно похідне тільки в історичному плані, у сучасній же мові еліптичні речення є абсолютно самостійними синтаксичними утвореннями, не залежними від своїх аналогів — повних речень. Це відрізняє їх від інших типів неповних речень. 

 

Наприклад, речення 3 одного берега у ставок сосни загля­дають, а з другого, протилежного — дуби (Остап Вишня) скла­дається з двох простих: 1. З одного берега у ставок сосни заг­лядають. 2. Аз другого, протилежного — дуби. Перше речення зрозуміле без другого. Воно повне. Друге ж речення — саме по собі незрозуміле. Воно неповне, бо в ньому пропущено слова берега, у ставок, заглядають (як повне воно б мало такий виг­ляд: ...аз другого, протилежного берега у ставок заглядають дуби).

 

 

Тягнеться до сонця соняшник крислатий, як до тебе [тягнеться] серце, стороно моя (В. Сосюра). 

 

Навколо тільки дрі­мучий тютюн, мак та кукурудзяні тополі й соняшники (О. Дов­женко) є обставина місця навколо, яка стосується неназваного присудка. А присудком тут можуть бути слова ростуть, висо-чаться, підносяться, здіймаються.

Еліптичні речення найчастіше трапляються в повідомленнях про:

а)  існування, перебування чогось чи когось у певному місці, стані: Вище трохи — млин. В долині — луки, трава по пояс, а квіток... так і рябіють, метелики так і майорять (А. Тесленко). Чужі гріхи перед очима, а свої — за плечима (Нар. творчість). Сьогодні ніч великих передчуттів і високих бажань (О. Довженко);

ух у певному напрямку: Я в тютюн. Пірат за мною (О. Довженко). 

 

а прю! Без ляку і зневіри — за правду, волю й рідний край! Бо заповзялися бузувіри народ наш винищити вкрай (М. Старицький).

На місці пропущеного члена речення залежно від інтонації може ставитися або не ставитися тире.

Наприклад: Вгорі — ліси сріблясто-сині, внизу — розлив мо­лочних нив (М. Бажан). В зелених травах яблука червоні, в листві чубатій синій виноград (М. Стельмах). Тут у першому реченні

після вгорі та внизу робиться вичікувальна пауза і далі тон підви­щується, тому після цих слів і поставлені тире; у другому — цього немає, тому тире не ставиться (так забажав автор).

Неповні речення не слід сплутувати з односкладними, у яких за їхньою природою не повинно бути другого головного члена — присудка чи підмета. Наприклад, речення Нас тягло до лісу (О. Досвітній) — повне, хоч у ньому й немає підмета;, бо воно безособове і підмет йому не потрібний.

• А хто ж з українців не любить пісню?
• Заспівай мені якусь свою (М.Стельмах).

 Я виріс на Дніпрі. Який це чарівний край! Яка течія, які береги, яка природа навколо! Гляньте ось на ці краєвиди. Але це не те, що навколо мого Канева, біля Дніпра, що залишилося в моїй пам'яті. Недавно я бачив чудовий український фільм. Тут, у Каннах, на фес­тивалі. І раптом — Дніпро, його розлога течія... Я почув навіть зна­йомий мені плюскіт води об берег (Г. Костюк).

 

Прочитати речення. Визначити в них функцію тире. Вписати но­мери речень у відповідну колонку таблиці.

Тире між підметом і присудком	Тире на місці пропущеного члена речення

 

     1. До сьогодні перших українських книг дійшло небагато, а точні­ше — зовсім мало. 2. У центрі композиції — три пари істот з голова­ми орлів і тулубами левів, далі з двох боків — лев і левиця (М. Русяєвa). 3. Маріїнський палац у Києві — пам'ятка історії, містобудування й архітектури (О. Ламонова). 4. Парк «Софіївка» — це поєднання штучних водоспадів, гірських вершин, каналів, ставків із фонтана­ми, павільйонів, скульптур і мармурових статуй античних богів і бо­гинь, філософів і поетів (О. Седак). 5. Марія Приймаченко — май­стер українського декоративного мистецтва (М. Шинкарук). 6. З трьох боків фортецю захищає сухий канал, вирубаний у скелях, а з північ­но-східного — прірва (В. Зубач). 7. Здавна Крим — місце масового паломництва (К. Ґудзик). 8. Навкруги — темні стіни лісу (К. Ґудзик). 9. «Повість минулих літ» — першооснова вивчення історії нашого на­роду (Д. Степовик). 10. Освіту Сергій Параджанов здобував спочат­ку в Тбілісі, а потім — у Москві (С. Цалик). 11. Найважливіша риса етикету — уміння володіти собою (А. Коваль).

- Сформулювати правила вживання тире між підметом і присудком у повному реченні й уживання тире в неповному реченні.

Пунктуаційний практикум

- Записати народні вислови, розставляючи потрібні розділові зна­ки. Яку роль виконує тире в неповному реченні?

    1. Від троянди пахощі, від людини праця. 2. Усяк розумний по- своєму: один спершу, а другий потім. 3. День хвалять увечері, вечір уранці. 4. Жито сіють у воду, а пшеницю в пору. 5. Людина вмивається вранці, кішка увечері. 6. Місяць потрібний уночі, а розум постійно. 7. Молоде дерево гнеться, а старе ламається. 8. Не вчи орла літати, а рибу плавати. 9. Незваному гостю місце за дверима. 10. Нема вов­ка без лісу, а села без лихого чоловіка. 11. Не ясла до коней ходять, а коні до ясел. 12. Поле має очі, а ліс вуха. 13. Спочатку дерево у ко­рінь росте, а потім у крону (Нар. творчість).

- З'ясувати, до складу яких складних речень входять умовно одно­складні речення. Визначити їх вид.

«Ти — редактор»

Записати речення, уникаючи невдалого повтору слів. Пояснити вживання тире у зредагованих реченнях.

    1. До воріт сходились і бокові вулиці: на захід сходилися до Львів­ської площі, на схід сходилися до майдану Незалежності (Я. Боровськиії). 2. У тутешньому парку росте понад дванадцять тисяч різнома­нітних дерев, у степу ростуть сотні видів рідкісних рослин (С. Гречанюк). 3. Праворуч був Дніпро, ліворуч був Дон (О. Сезоненко). 4. Одні люди, як відомо, захоплюються іконами, інші захоплюються карти­нами (І. Цюпа). 5. Велика квітка на опущеному стеблі дуже красива, її пелюстки зовні білі, а зісподу її пелюстки блакитнуваті (А. Давидов). 6. На півночі Волинської області у предковічних лісах загубилися голубоокі красені-озера. Серед них загубилося озеро Світязь (В. Мірошниченко). 7. Старший різко відштовхнувся палицями, менший від­штовхнувся за ним (М. Новиков). 8. Почувся лише якийсь тріск, по­тім почулося шипіння (М Новиков).

 

А ми до вас в ранковий час (3 преси) Дивлюся і бачу хати над шляхами та городи з стома церквами; Він озирнувся, чи ніхто не сміється (Т. Шевченко) //. 

 

 

 

А в небі ― райдуга-веселиця...

 

На душі ― дивна тривога.  

Квітку метелик цілує, обрії ― [цілує] сонце, вітер

Увечері прийшла з роботи

стомлена мама.

[цілує] ― берізку німую. (Повне,

двоскладне; неповне, двоскладне; неповне, двоскладне.) 

 

 

 

Одні залюблені в старі листи. Ті — в музику. А ті — в руді томища (Б. Олійник);

 

 

 

 

— тире ставиться в неповному реченні на місці пропущеного присудка: "Перед образами — непогасна лампада" [13;162];

— якщо пропущено інший член речення, то тире може ставитися або не ставитися в залежності від паузи: "— Цю ікону - до мого куреня, — наказав підпаламареві, вказавши на козака, що бився з турком. По тому вернувся до січової канцелярії" [13;381]; "А вода по каменю, а вода по білому...[13;310];

А вода по каменю, а вода по білому... Вона набігала валами, спадала потоками, розбиваючись на тисячі струмин, а внизу клекотіла жовто-біла піна, й ревисько стояло, неначе десь у глибинах крутилися сотні жорнових каменів " [13;318]. Цим реченням описується невпинність та бурхливість течії. Читач ніби заглиблюється в неповторну красу рідної природи.

 

 Вибірковий диктант

Запишіть односкладні речення. Визначте їх види. Виконайте повний синтаксичний аналіз виділених речень.

Київ побачиш… Тут уже не задумуйся. Без ризику взагалі нікого і ніколи не побачиш.

Опісля довгих вагань зважуюсь. Почуваюсь, немов уві сні, тремчу всім сухорлявим тільцем. Тремтить і сосонка, як не озветься людським голосом: куди ж ото тебе несе, дурню. Головне — не дивитися ні вниз, ні вгору. Головне — пильнувати сучків, якими сосна була обтикана зусібіч, та міцно обіймати ногами теплий сосновий стовбур.

Відігнавши геть сторонні думки та сумніви, перекидаю ногу з сосонки в сторону сосни, стаю на ледь помітний сучечок і не помітив, як приліпився до гарячого стовбура велета.

(За Ю. Збанацьким)

Прочитайте текст. Проаналізуйте речення щодо повноти/неповноти їх структури. Який член речення пропущено в неповних конструкціях? Визначте стиль мовлення. Сформулюйте основну думку поезії.

Не питай, моя мати, чи довго у гостях пробуду у тебе —
Кінь при брамі стоїть, висох піт на сідлі.
Рибі добре у синім Славуті, а соколу — в ясному небі!
А солдату — в походах трудних на землі.
Не питай, рідна мати, із шляху якого мене виглядати,
І очей не тумань, стоячи на горбі.
Прийде час — всі дороги на світі повернуть у край наш крилатий,
На печаль ворогам, на утіху тобі.

(За М. Стельмахом)

Укажіть речення односкладні та неповні. Поясніть відмінність між ними. Виконайте синтаксичний розбір одного неповного речення.

Степ навкруги. В траві стежинка біла. Безмежна тиша. Мирна далина. (Д. Павличко) Лужок. Дві яблуні та хатка. Вечірній промінь на вікні. (М. Стельмах) Село. Дитинства дальні дні. За тином поле неозоре. (В. Сосюра) Рід наш — з кореня верби. Не шукай древніше знаті. (Б. Олійник) Заорано. Рілля переді мною. (Д. Павличко) Камінь. Пісок. Жарота. На плацу — рота. (Р. Лубківський)

 

 

Бджола жалить жалом, а людина словом;

 

 

 

В с. Обозновка Глобинского благочиния возрожден старинный целебный Источник и обустроена Купель

Новости епархии

20 января в селе Обозновка духовенство Глобинского и Хорольского благочиний совершили чин освящения возрожденной купели Иоанна Крестителя и источника святого Пантелеймона Целителя. Как рассказал инициатор возрождения источника и купели протоиерей Александр Адамчук, о целебных свойствах воды люди знали давно. Еще до октябрьской революции в Обозновке существовало имение господина Панайотова, владельца кирпичного завода. (Именно он в 1896-1901 годах построил в селе Богоявленскую церковь по проекту известного архитектора Никонова, которая сохранилась и до наших дней).

У помещика заболела жена. Как-то ей приснился вещий сон, чтобы на территории их имения вырыли колодец, вода в котором будет иметь целебные свойства. Так появился источник, испив из которого она исцелилась. На месте источника сделали колодец, после чего исцеление от всяческих болезней получили множество людей.

После революции имение Панайотова разрушили, а колодец забросали мусором. Долгие годы там располагалась местная мусорная свалка.

Лишь несколько десятилетий назад об источнике вспомнили. По инициативе протоиерея Александра Адамчука его расчистили. А когда сделали анализы, удивились - такую чистую воду редко где встретишь в наше время.

Недавно возникла идея сделать купель на месте источника. Когда ее обустраивали при помощи меценатов рабов Божьих Александра и Виталия, обнаружили еще два источника. На двух из них обустроили купальню Иоанна Крестителя, а на одном - источник святого Пантелеймона Целителя.

В день освящения в целебную воду изъявили желание окунуться не только священники, но и прихожане. Богоявленская церковь

       Богоявленская церковь – образец культового строительства периода эклектики. Построена в 1896-1901 годах по проекту известного архитектора Никонова на деньги помещика А.К. Панайотова и его жены. Выстроена из кирпича с клеймом «А.П.» (Александр Панайотов), который изготавливался на местном заводе.
        В плане – равноконечный крест. По желанию заказчика церковь сориентирована так, чтобы удобно было её осматривать из окон поместья и главной улицы села, поэтому ориентация храма – север-юг, а не восток-запад.
        В объёмно-пространственной композиции доминирует двухъярусный кубический центральный объём, который завершают пять куполов. К нему присоединены пониженные объёмы северного и южного плеч креста и ещё более пониженные восточные и западные пределы. Под восточным пределом церкви находилась семейная усыпальница Панайотовых.
        Особенно нарядно выполнен интерьер храма. По желанию заказчика, при выполнении отделочных работ за образец приняли интерьер Владимирского собора в Киеве. Для выполнения живописных работ были приглашены художники А.А. Мурашко и И.И. Соколов. Мраморные работы выполнены одесской фирмой Тузини.
        с. Обозновка

•  
•  

8 янв

ольга шевченко

15:56

Дуже цікаво.А ще мені бабуся розказувала що в цій церкві в образах святих Єлєни і не згадаю другоі ім'я були дві сільські жінки Обізнівські.Образи тоді були намальовані з лівої сторони одна навпроти другої.

• Класс! 2
•  

Ніна Вакуленко(Гречка)

17:28

Спасибі Вам за таку цікаву інформацію

•  
•  

27 ноя

R skaya

21:19

В с. Обозновка Глобинского благочиния возрожден старинный целебный Источник и обустроена Купель

Новости епархии

20 января в селе Обозновка духовенство Глобинского и Хорольского благочиний совершили чин освящения возрожденной купели Иоанна Крестителя и источника святого Пантелеймона Целителя. Как рассказал инициатор возрождения источника и купели протоиерей Александр Адамчук, о целебных свойствах воды люди знали давно. Еще до октябрьской революции в Обозновке существовало имение господина Панайотова, владельца кирпичного завода. (Именно он в 1896-1901 годах построил в селе Богоявленскую церковь по проекту известного архитектора Никонова, которая сохранилась и до наших дней).

У помещика заболела жена. Как-то ей приснился вещий сон, чтобы на территории их имения вырыли колодец, вода в котором будет иметь целебные свойства. Так появился источник, испив из которого она исцелилась. На месте источника сделали колодец, после чего исцеление от всяческих болезней получили множество людей.

После революции имение Панайотова разрушили, а колодец забросали мусором. Долгие годы там располагалась местная мусорная свалка.

Лишь несколько десятилетий назад об источнике вспомнили. По инициативе протоиерея Александра Адамчука его расчистили. А когда сделали анализы, удивились - такую чистую воду редко где встретишь в наше время.

Недавно возникла идея сделать купель на месте источника. Когда ее обустраивали при помощи меценатов рабов Божьих Александра и Виталия, обнаружили еще два источника. На двух из них обустроили купальню Иоанна Крестителя, а на одном - источник святого Пантелеймона Целителя.

В день освящения в целебную воду изъявили желание окунуться не только священники, но и прихожане.

• Класс! 2
•  

 

 

 

 

 

 

1. На видноколі - сиві тополі, вітер у полі колише ковиль (С. Фо-менко). 2. В просвітку дерев - віддзеркалення міста (О.Делеменчук). 3. А в небі - райдуга-веселиця (М. Ткач). 4. Андрій додому поспіша, а сонце - у зеніт (О. Підсуха). 5. На душі - пізній сніг (О. Таран). 6. Око бачить далеко, а розум - ще далі (Нар. творчість). 7. Дерева розправляють сонні віти, над ними угорі - пташиний спів (С. Жуковський).

 

 Розгляньте репродукцію картини О. Андреєва, обговоріть, що на ній зображено. Складіть спільно і запишіть за картиною два прості неповні речення, а також два складні речення, одна з частин яких була б неповним реченням.

 

В селе Обозновка духовенство Глобинского и Хорольского благочиний совершили чин освящения возрожденной купели Иоанна Крестителя и источника святого Пантелеймона Целителя. Как рассказал инициатор возрождения источника и купели протоиерей Александр Адамчук, о целебных свойствах воды люди знали давно. Еще до октябрьской революции в Обозновке существовало имение господина Панайотова, владельца кирпичного завода. (Именно он в 1896-1901 годах построил в селе Богоявленскую церковь по проекту известного архитектора Никонова, которая сохранилась и до наших дней).
У помещика заболела жена. Как-то ей приснился вещий сон, чтобы на территории их имения вырыли колодец, вода в котором будет иметь целебные свойства. Так появился источник, испив из которого она исцелилась. На месте источника сделали колодец, после чего исцеление от всяческих болезней получили множество людей.
После революции имение Панайотова разрушили, а колодец забросали мусором. Долгие годы там располагалась местная мусорная свалка.
Лишь несколько десятилетий назад об источнике вспомнили. По инициативе протоиерея Александра Адамчука его расчистили. А когда сделали анализы, удивились — такую чистую воду редко где встретишь в наше время.
Недавно возникла идея сделать купель на месте источника. Когда ее обустраивали при помощи меценатов рабов Божьих Александра и Виталия, обнаружили еще два источника. На двух из них обустроили купальню Иоанна Крестителя, а на одном — источник святого Пантелеймона Целителя.
В день освящения в целебную воду изъявили желание окунуться не только священники, но и прихожане.

 

Село Обозновка возникло в 18 столетии. На рубеже 19 и 20 столетий здесь было поместье помещика А. К. Панайотова, отличавшееся  высокой культурой производства. Александром Панайотовым была построена в 1901 году Богоявленская церковь, которая сохранилась до сегодняшнего дня. 
С 7 марта 1928 го м да Облозновка входит в Глобинский район.

 

РЕЧЕННЯ    Перед нами церква.

 

 

 

20 января в селе Обозновка духовенство Глобинского и Хорольского благочиний совершили чин освящения возрожденной купели Иоанна Крестителя и источника святого Пантелеймона Целителя. Как рассказал инициатор возрождения источника и купели протоиерей Александр Адамчук, о целебных свойствах воды люди знали давно. Еще до октябрьской революции в Обозновке существовало имение господина Панайотова, владельца кирпичного завода. (Именно он в 1896-1901 годах построил в селе Богоявленскую церковь по проекту известного архитектора Никонова, которая сохранилась и до наших дней).