Урок української мови у 8 класі "Стислий переказ тексту з елементами опису природи"

Українська мова 8 клас

Тема: стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі

Мета: повторити відомості про текст,  його ознаки, структуру, стилі й типи мовлення, у якому поєднано декілька типів мовлення;

розвивати увагу, пам’ять; вміння послідовно викладати прослухане висловлювання, грамотно висловлювати думки, удосконалювати культуру писемного мовлення;

виховувати любов до Батьківщини, почуття поваги до історії держави, її минулого, бережливе ставлення до архітектурних та природних пам’яток.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок.

                                                                             Хід уроку

І. Організація класу

- Розкажіть про свій настрій рядком із пісні чи рядками з вірша;

- Висловіть  настрій  трьома прикметниками.

II. Підготовка до сприймання матеріалу. Мотивація уміння.

Робота з епіграфом

…Історичні події – це літопись народу, 

Це є правда життя із минулих віків 

Від набігів татар і князівських походів, 

До буремних подій із останніх років… 

Борейко П. В.

III. Актуалізація й корекція опорних знань.

Бесіда

— Що таке текст? (Текст — це зв’язне висловлювання, яке складається з кількох речень і має певну змістову та структурну завершеність).

— Укажіть змістові особливості тексту. (Наявність теми, основної думки, можливість дібрати відповідний заголовок, зв’язок між складовими частинами).

— Які структурні особливості тексту? (Наявність зачину і кінцівки, послідовність викладу змісту, використання мовних засобів зв’язку між складовими частинами).

— Які стилі мовлення вам відомі?

— Які особливості художнього стилю мовлення?

— Які типи мовлення ви знаєте?

— Які особливості стислого переказу тексту?

IV. Робота з текстом переказу.

Читання тексту вчителем (інформаційна компетентність).

                                                                       Місто на камені

Є на Поділлі місцина, подібної до якої не знайдеш у цілій країні. Тут, на самому кордоні Хмельниччини з Буковиною, здійнялися в застиглому кам’яному танку невисокі лісисті кряжі Медоборів. Тут неширока скляна стрічка Смотрича химерно вигнулася кільцем у глибокому каньйоні. Тут уже багато століть стоїть на кам’яному півострові древнє місто Кам’янець-Подільський.

Кам’янцю судилася довга та бурхлива історія. Цей важливий оборонний вузол на шляху зі Східної Європи до Балкан уходив до складу кількох держав: монголо-татарської орди, Великого князівства Литовського, польської Корони, Туреччини, Росії; та СРСР. Попри це, місто по духу завжди залишалося українським.

Загалом же у створенні неповторного обличчя Кам’янця протягом століть взяли участь представники різних народів. Крім Руської брами та православних церков у Старому місті є Петропавлівський кафедральний собор, що, дихає щирою польщизною, а ще — вірменський бастіон, Татарське урочище, Турецький міст...

Звичайно ж, найбільшими складовими в культурі Кам’янця були українська та польська, адже місто виросло на межі заселення двох народів.

За Польщі Кам’янець був місцем ув’язнення багатьох, українських патріотів. Зокрема, у фортеці тримали незламного Устима Кармелюка. З цим епізодом в історії міста пов’язана цікава місцева легенда.

Кажуть, коли Кармелюка везли до фортеці, його побачила молоденька польська панночка. Закохавшись у мужнього красеня, вона почала шукати спосіб визволити його з неволі. І от, піднявшись одного дня на 40-метровий мінарет, прибудований турками до Петропавлівського собору панянка вистрілила з лука в те вікно Папської вежі, де, як вона знала, мав знаходитися в’язень.

До стріли, крім записки досить палкого змісту, було прикріплено згорнуту в кульку довгу і міцну турецьку шаль.

Кажуть, що Кармелюкові вдалося тоді втекти з фортеці саме завдяки цьому у подарунку...

Бачив Кам’янець і гострі козацькі шаблюки Богдана Хмельницького, Максима Кривоноса, Івана Богуна, Петра Дорошенка.

Кілька днів пробув у Кам’янці в 1846 році Тарас Шевченко, мандруючи Україною за завданням Археографічної комісії.

Майже вісім місяців у часи визвольних змагань Невеликий Кам’янець був тимчасовою столицею Української Народної Республіки.

Так дивно відобразилася на долі маленького містечка на Поділлі вся історія України. Туристичний потенціал «Міста на камені» багатий. Його складає розкішна навколишня природа Подільських Товтрів, надзвичайно мальовничий каньйон річки Смотрич, трикілометрова сталактитова печера «Атлантида» поблизу Кам’янця, архітектурні ансамблі Старого міста і, звичайно, сама Стара фортеця. Що ж до фортеці, яка давно стала візитівкою Кам’янця, то аналогу їй в Україні немає. Туристична цінність цієї пам’ятки останнім часом стрімко зростає разом з поширенням серед європейської молоді ретро-моди на середньовічну лицарську культуру.

У вихідні дні на фортечному подвір’ї відбуваються поєдинки лицарів, оглушливо стріляє невеличка гармата. Щороку тут проходить лицарський турнір «Золотий меч», а сам приз турніру позолочений меч — свідчить про майстерність кам’янецьких зброярів.

Кам’янець-Подільський залишається й буде залишатися в пам’яті як символ українського духу, що протягом століть гартувався вогнем і мечем (За С. Пономарьовим; 432 слова).

                                                          Мовностилістичний аналіз тексту.

Метод «Закінчи речення»

— Тема й основна думка тексту…

— Текст належить до стилю мовлення….

— Типи мовлення поєднані в цьому тексті…

— Визначте мікротеми висловлювання.

Словникова робота (компетентність саморозвитку й самоосвіти).

— Про які пам’ятки місцевої архітектури згадується в тексті? (Руська брама, Петропавлівський Кафедральний собор, Вірменський бастіон, Турецький міст, Стара фортеця).

— Поясніть значення слів

«мінарет» (висока вежа при мечеті, з якої скликають мусульман на молитву),

«потенціал» (приховані здатності, сили для будь-якої діяльності, що можуть виявитися за певних умов).

— Доберіть синоніми до слова «химерний» (незвичний, чудернацький).

Самостійне складання плану.

Орієнтовний план

1.  Місто, що зародилось на кам’яному півострові.

2.   Історія Кам’янця-Подільського — дзеркало історії України.

2.1 Полінаціональне обличчя древнього міста.

2.2 Легенда про Устима Кармелюка.

2.3 Згадка про козацьку звитягу.

2.4 Перебування Тараса Шевченка в Кам’янці.

3. Туристичний потенціал «Міста на камені».

Повторне читання тексту вчителем.

Учні занотовують у чернетках окремі слова, словосполучення, потрібні для розкриття основної думки, зв’язку частин тексту.

Запис переказу тексту в чернетках.

Редагування написаного (компетентність продуктивної творчої діяльності).

Опрацювання пам’ятки «Поради до редагування тексту переказу».

ПАМ'ЯТКА

Перевір переказ:

• чи немає відхилень від теми, ідеї;
• чи витриманий стиль тексту;
• чи немає логічних відхилень;
• чи правильно визначені частини твору;
• чи збережені лексичні та синтаксичні особливості тексту;
• чи немає орфографічних, пунктуаційних помилок;
• чи дотримано обсягу роботи.

Виконання роботи в зошитах (мовленнєва компетентність).

V. Підсумки. Рефлексія.

Метод «Обговорюємо»

• Чи вдалося досягти завдань уроку?
• Які завдання виявились складними?
• Як ви оцінюєте свою роботу? Які недоліки помітили?
• Яких вмінь набували під час виконання роботи?

VI. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання (компетентність саморозвитку).

Повторити вивчене про структурні особливості тексту.