Тема. Звук [х] [х ’] буква «ха»

Мета. Познайомити школярів з новою буквою, її назвою та звуковим значенням. Формувати вміння читати слова, склади з нею. Виховувати любов до Батьківщини, до краю, де народились і живемо. Виховувати шанобливе ставлення до праці хліборобів, бережливе ставлення до хліба, цікавість, допитливість; спонукати дітей самостійно висловлювати свою думку.

 

 

Обладнання: каси букв, таблиці Зайцева, звукові фішки, складові закладинки, предметні малюнки із зображенням промінчиків сонця.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І.Організаційний момент

Створення емоційного настрою.

Вчитель. Знову день починається,

Сонечко в небі усім нам всміхається.

Знає, що гарно жити малечі.

Ранком взяли свої речі на плечі,

А дзвіночок – дзень-дзелень,

Розпочався новий день.

А що ж сьогодні приготував новий день для вас ?

Гляньте, діти, у вікно ? Що до нас заглядає ?

Вчитель. Так, до нас у віконце заглядає сонечко. А ось воно уже блищить своїми промінчиками у нас на дошці. Кожному з вас сонечко дарує яскравий промінчик. (Вчитель з дошки знімає по одному промінчику, роздає дітям і промовляє такі слова:

Мій ясний промінчик у руки візьміть,

Нехай зігріває він ваші серця.

І відкриє шлях до майбуття.

(Кожен учень отримує промінчик на якому написане слово: добрий, чуйний, чемний, розумний, мудрий, привітний, рідний, лагідний, сердечний, ввічливий.)

Дитина читає своє слово, пояснює, як вона його розуміє.

Чи сподобались вам ці слова ?

Чому сонечко для діток підібрало такі слова ? (відповідь дітей)

Учитель: Бажає сонце усім добра,

Бажає діток бачити такими,

Як всі оці його слова.

А про що діток сонечко питало?

Сонечко запитало у дітей: хто чим славиться ?

ІІ. Актуалізація опорних знань

Гра «Хто чим славиться ?»

Продовжити думку.

Соловейко - (піснею)

Джерельце - (чистою водою)

Колос - (зерном)

Сонце - (теплом)

Квітка - (красою)

А людина ? - (добротою)

То чим славиться людина ?

- Яку людину можна назвати доброю ?

- Про кого так можна сказати в нашому класі ?

- Діти, сонечко золотим сяйвом дорогу встеляє,

- Дорога весела пливе повз оселі.

- А в оселях літери веселі,

- А які назвемо самі.

(На дошці прикріплені малюнки будиночків на яких написані літери. Діти називають усі вивчені літери)

Вчитель.

Яблуневим цвітом сяють понад світом

Стежкою – мережкою ідем,

Нові літери берем.

А щоб їх усі зібрати,

Треба добре працювати.

 

(Стежечка устелена різними квіточками. На листочках написані завдання. Кожна квітка - то завдання).

1. Прочитайте речення: (Діти із складів складають речення)

Рід ний

край

ве

ли чай

(Рідний край - величай)

2. Гра «Слова-перевертні»

Перегрупувати голосні та приголосні і утворити нові слова.

(рис, літо, рамка, ікра, кіт, городи)

 

3. Гра «Погрупуй квітки»

Слова з протилежним значенням. Відшукати і прочитати слова.

Солодкий – кислий

Молодий – старий

Тонкий – товстий

Веселий – сумний

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель.

Сумувати ми не будемо.

Мандрувати знову будемо,

Сонечко ясніше нам світи,

Щоб було нам веселіше йти.

 

Ось і хатку ми зустріли.

Два віконця до схід сонця,

Два до синіх хвиль.

З очерету золотавий

На хатинці бриль.

Білі стіни петльовані,

Хризантеми цвітуть.

Спокій та затишок тут бережуть.

А хатина чепурна ,

Бо живе тут літера така.

Узнайте, хто вона.

1.Виділення звука [х]  Хрумкає Настя сухарі хрумчасті. Хапливий хом’як харчувавсь абияк. 
Харчі він шукав, та за щоку ховав. 
Хліб і хурму,
Не збагну я – чому?

Промовляємо у помірному темпі, пошепки, швидко.

 

Вчитель читає віршик.

Біля хати у садочку

Харитя хризантеми садила.

Харитя ці квіти дуже хвалила.

Хоч і холод, та цвіли,

І весняні бачили сни.

- Діти, як звати дівчинку?

- Які вона садила квіти?(показую малюнки із зображенням хризантем)

- Чи є у вас в дома хризантеми?

- Розкажіть, які вони на колір. Що ви ще про них знаєте?

- Який перший звук ви чуєте в словах Харитя, хризантеми?

- Отже, діти, ви здогадуєтесь, що сьогодні ми будемо знайомитись з новою буквою «ха» .

Вона позначає звуки [х] [х’]

2.Визначення місця звука [х] в словах:

- Діти, придумайте такі слова ,щоб звук [х] був на початку слова: (хмара , ховрах, хрін, Хома, хобот, хліб, хвиля).

- А тепер придумайте слова із звуком [х] в кінці. (мох, горох, льох, сміх).

- А чи можете ви назвати слова із звуком [х] в середині ?(крихта, птахи, Захар, лихо, мухомор.)

3. Спостереження за артикуляційними відчуттями від вимовлення

звука [х].

- Діти, язичок побував у хатинці Ховрашка.(Розгляд малюнка із зображенням Ховрашка).

- Хитрий Ховрашок, наносив собі зерна в комірку і жує:

Хап – хрум, хап-хрум.

Тим і ласує

Х – хап ! Х – хрум !

Язичкові сподобалось, як ховрашок ласує, собі так спробував.

Х – хап ! Х – хрум !

Тільки було чути шум [х]!

Діти, вимовте звук [х]!

До яких звуків ми його віднесемо ? Чому ?

Буква «ха» живе у цьому будиночку.

Діти, а чи сподобалась вам хатинка у якій живе буква «ха»?

А хатинка, як та дівчина у вінку.

Така гарна та чепурненька.

- Діти, у кожного з вас є своя хата.

- Яким теплим і лагідним є родинний затишок, якою добротою та материнською ласкою віє від рідної хати.

З батьківської хати починається пізнання світу. Білі стіни біла стеля, неначе виткані з маминого полотна. Спогади про хату - немов рожевий досвіток дитинства.

Українська хата – колиска нашого народу. Кожна господиня дбайливо доглядає своє житло. Хата дає людям захист, оберігає від негараздів, дарує світ.

4. Діти розповідають про свою хату.

- Чи подобається вам ваша хата?

- Хто піклується про чистоту і затишок ?

- Яку участь у цьому беруть діти ?

- А якби ви були будівельниками, яку б хату ви собі збудували б ?

( У дітей на партах лежать олівці, фломастери, білі листки. На них вони малюють свою хату. Потім кожен учень піднімає листочок і показує дітям.

Діти, а зараз з дошки прочитайте віршик про хату. Назвіть в ньому слова, у яких є буква «ха».

Діти читають з дошки текст.

Хата невеличка лиш комірка і світличка.

Та вона нам веселенька,

Бо в ній господарює ненька

Ненька – господинька.

Чиста хатка, повна скринька.

А та скринька чарівна,

Повно всякого добра.

Вчитель. Що це я знайшла у чарівній скринці?

Як ви думаєте,діти, що тут написано ?

Так це загадки.

- Ось послухайте першу загадку.

Ми усі , діточки , знаєм,

Що навколо все співає:

Гай зелений, поле чисте.

Пташка й поле променисте.

Джерело і сірий зайчик.

Навіть хлібчика окрайчик.

Наш окрайчик заспівав,

Аж від радощів стрибав.

Поле рідне прославляв.

- Що це діти?

- Так, це хліб. У народі кажуть: «Хліб - усьому голова»

- Діти, а чому так люди говорять про хліб?

- Які ще прислів’я чи приказки ви знаєте про хліб?

Діти: (Без хліба немає обіду).

Давайте викладемо слово хліб із букв, що є у ваших касах.

А тепер зробимо звукову модель цього слова.

(Діти беруть звукові фішки і викладають на партах Один учень викладає звукову модель слова «хліб» на дошці )[- = о -]

- Твердий чи м’який звук позначає буква «ха» в слові хліб? Звичайно,’ твердий.

А чи можете ви придумати таке слово, щоб звук [х’] був пом’якшений?

Це наприклад слова: лихі, сухі.

Послухайте ще одну загадку і відгадайте її.

Соняшникова, запашна,

Дітьми любима усіма.

Солодка і смачна така.

А зветься як вона? (халва)

- Давайте викладемо це слово з букв, які ви візьмете у своїх касах.(Один учень викладає це слово на дошці)

- ХАЛВА [- о -- о]

- А у скринці ще одна цікава загадочка.

- Ось по слухайте і відгадайте

У зеленім кожушку,

В костяній сорочечці,

Я росту собі в ліску,

Всім зірвати хочеться.

Вірно, це – горіх.

- Де ви чуєте звук [х] в цьому слові.

Викладіть це слово з букв розрізної азбуки, зробіть звукову модель.

6. Робота із складами.

Діти, у нашій чарівній скринці «веселий» горох у торбинці.

Вчитель виймає із торбинки горох, на якому написані склади. Кожен учень отримує горошину, читає на ній склад, із складом придумує слово.

Ха – хата, хо – вухо, ху – художник, хи – хитрий, хе – сухе, хі – прохід, ах – птах, ох – горох, ух – пух, хма – хмара, іх – сміх, ех – цех.

 

7. Робота по таблицях. У кожного на парті лежить таблиця. Діти ланцюжком читають по ній склади, слова.

 

8.Робота над скоромовкою.

- Діти, дивіться, над хатиною з’явилась

хмаринка, наче баранець,

Білий товстунець.

Поскубла травички

Підійшла до хати

Стала всіх вітати,

Скоромовку промовляти.

Діти з дошки читають скоромовку, що записана.

 

Хмаринки – пуховинки

Химерні, волохаті,

Вмостились на хвилинку

У хлопчика на хаті.

 

9. Робота з чистомовками.

Хмаринки вмостились на хаті і стали чистомовки промовляти.

Ха – ха - ха – яка хата чепурна.

Ху – ху - ху – ми ходили по даху.

Хи – хи - хи– потім підем гуляти.

Хе – хе - хе – на вільсі листячко сухе.

Ух – ух - ух – з тополі летить пух.

Ах –ах - ах – а за нами летить птах.

 

ІУ. Фізкультхвилинка.

Мабуть, діти, ви стомились ?

Щось голівки похилились.

треба всім вам дружно встать

і зарядку розпочать.

Руки вгору підніміть,

Ну а потім – опустіть.

Руки в сторони розкиньте,

Птахами у небо злиньте.

Помахайте кілька раз,

Стане всім вам краще враз.

На носочках підніміться,

Вправо, вліво нахиліться,

Потанцюйте всі ногами

А тепер спочинем з вами.

Тепер руки ставте в боки,

Пострибайте мов сороки,

Раз, два, три,чотири –

Вліво, в право нахиліться,

Навкруг себе покрутіться,

А тепер усі сідайте

працювати починайте.

4. Робота з підручником ст. 94

А птахи з дальніх країв летіли

Крилами махали, діток вітали

Бажали, щоб гарно

Букварик читали

- Діти відкрийте наступну сторінку Букваря.

- Які букви написані посередині сторінки ?

- Вірно «ха» велика і мала.

- А чим відрізняються вони між собою ?

(тільки розміром).

1. Читання слів у букварі учителем. (Учні слідкують)

2. Ланцюжкове читання сторінки учнями.

3. Вибіркове читання.

- Діти, знайдіть слово, яке означає назву комахи.

- Знайдіть слово, що означає назву гриба.

- Знайдіть слово, що означає назву головного убора для жінок.

- Знайдіть слово, що означає назву тваринки-шкідника.

5. Робота над малюнками підручника

Вчитель: Розгляньте малюнок на ст.94

Який гриб зображений на цьому малюнку ? (Мухомор)

Що ви знаєте про цей гриб ? (він отруйний)

Які ви ще знаєте отруйні гриби ?

Які гриби ви знаєте їстівні ?

Поясніть модель слова «мухомор».

Діти, на ст. 95 ми бачимо на малюнку дітей, які зібралися в ліс по гриби.

- Хто йшов попереду ? (Їжачок Чапко)

- Що у їжачка на голках ? (Гриби)

Діти зайшли в ліс, назбирали у кошички грибів і виходять з лісу.

Прочитайте слова: входити – виходити.

Які значення мають ці слова ?

Прочитайте слова на ст. 95.

Чому ці слова написані з великої букви ?

Прочитайте лиш ті слова, які мають пестливе значення.

6.Гра «Спіймай слово з буквою «ха»»

Вчитель. Діти, над нашими будиночками з’явилася ще одна хмаринка.

Але це хмаринка – веселика.

Подивіться, як це хмаринка нам посміхається. На своїх білих крильцях вона принесла нам смішинки. Я буду їх вам читати, а ви спіймайте слово, у якому є звук [х].

Захар і загар

Хвалився – вихвалявся Захар

Який в нього гарний загар.

І тиждень і два вихвалявся,

Аж поки в ставку не скупався.

Зів’яв відразу Захар:

Діти, то де ж подівся загар ? (хлопчик не мився, був дуже грязний, а думав що то в нього загар). Та коли покупався в ставку, то його «загар» зник.

Чого вчить нас ця смішинка?

(потрібно регулярно митися, дотримуватися гігієни свого тіла.)

Вчитель : А ось ще одна смішинка – «Сміхота»

Кіт питає у кота:

- що таке сміхота?

Кіт коту відповіда :

- штука це не проста.

Це коли у кота

Мишки вкрадуть хвоста.

- Діти, слова, які ви спіймали у смішинках з буквою «ха», поділіть на склади , вкажіть де у них знаходиться буква «ха»

(За – хар, за – гар, смі-хота, хвос-та)

Вчитель: Діти, хмарки в небі пропливли, знову виглянуло сонечко і сказало:

Як хороше, коли усім весело,

Коли чути сміх з вікон хатинки.

А в цій хатинці живе дружна сім’я –

Наш клас 2а.

УІ. Підсумок уроку.

Завершуємо наш урок.

Свій клас - хатинку прикрашаймо

Україну звеселяймо.

Гра «А щоб гарна була моя хатка»

(Звучить мелодія пісні «Я лисичка»)

Діти з дошки читають прислів’я:

- Де руки і охота там скора робота.

(діти читають , пояснюють, як вони розуміють)

Ми в руки віники візьмемо і виметемо з хати (діти з дошки читають слова): (зло, заздрість, хвороби, сварки, лінь)

Пояснюють чому саме цим словам не місце у хаті.

Вчитель. Діти, а чим би ви прикрасили наш клас – хатинку?

1 учень. Я хочу прикрасити наш клас рушником. Прикріплює свій рушник (паперовий) на дошці і читає напис на ньому.

 

Хвала рідній хаті,

щирій і багатій

 

2 учень. А я стіл накрию скатертиною , але тут є завдання: продовжити речення. Читає речення. Стіл накрию білою скатертиною.

3 учень. Ось на столі лежать квіти. Я їх поставлю у вазу, і прочитаю, які квіти я поставила.

Учениця читає: (хризантеми, волошки, айстри, маки)

4 учень. А я на стіл покладу пахучу хлібину, бо хліб усьому голова .

5 учень робить висновок.

 

Хліб до нас не впаде з неба,

Будемо працювати, то будемо усе мати:

І гарну хатину і пахучу хлібину,

Та здорову веселу родину.

 

Вчитель: Діти, ми навчилися читати слова з буквою «ха». І, мабуть чи не найчастіше з цією буквою на уроці зустрічалося слово «хліб». Бо хліб – то святиня . Його треба шанувати як і людей, які його вирощують. Тож послухайте молитву хлібові.

 

7. Учитель читає молитву хлібові.

 

Отче наш, хлібе ! Світлий наш, Боже !

Нині і прісно зернятко кожне.

З сонця початий, вітром облитий

Білий-пшеничний, клиновий – житній,

На рушникові, на скатертині –

Дурневі, Генію, Літнім, Дитині.

З присмаком плуга, з запахом неба,

Всі тебе люблять, всім тебе треба.

Ім’я Твоє да святиться все суще,

Господи – хлібцю, крайцю насущний!

Бог над богами, цар над царями,

Влада твоя – тут й за морями.

Ти на вінець і на свято і в будень !

Господи - Хлібе, хай тебе буде.

Ось таку молитву про Хліб ви прослухали, діти.

 

Вчитель. Молодці, діти, ви дуже добре працювали протягом усього уроку.

З якою буквою познайомилися ?

Що було на уроці цікавого ?

Що було нового ?

Я вам щиро вдячна за вашу активну працю на уроці.

 

 

 Тема: Звук [х ], [х’ ]. Букви Х х

Мета: Познайомити дітей із новою буквою  розвивати читацькі вміння; увести поняття „діалог”. Розвивати вміння читати вибірково, переказувати прочитане за запитаннями; познайомити з синонімами (без уживання терміну).Виховувати повагу й любов до хліба.

Обладнання: хліб на рушнику, прислів’я,  мультимедійна дошка.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

1. Психоформула

Люблю я свій розум,

Увагу і пам’ять.

Працює мій мозок,

 І вчусь я старанно.

Сприймаю все нове

І мислю логічно.

Вчителя слово

Здійсню я практично.

ІІ. Створення ситуації успіху.

1. Мовна зарядка

а) Гра «Телевізор»

( у вчителя і дітей-екрани-таблиці зі складами та водні маркери- пульти)

- Знайдіть на своїх екранах склади:

по, лу, дя, ке, ні...

(діти на своїх екранах обводять маркером-пультом склади)

- Знайдіть та прочитайте слова:

мама, мова, мило, вода, люди...

III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

1. Відгадування загадки

Круглий, мов сонечко,

Щедрий, мов сонечко, -

На черінь посунеться –

І стоїть красується.

З печі – на блюдо:

- Їжте мене, люди, на здоров’ячко! (Хліб)

- Сьогодні на уроці ми поговоримо з вами про хліб, про важку працю хліборобів. Та навчимося позначати першу літеру в цих словах.

2. Розповідь учителя про хліб

( на мультимедійній дошці зображення хліба)

- Паляниця...Хліб...Здавалося б, що ж тут такого - звичайний тобі пpодукт хаpчування. Але скільки для кожного з нас постає за цим звичайним словом! Неосяжне пшеничне поле, на якому мов пливе комбайн…, золотаве зеpно, що пеpеливається в натруджених долонях хлібоpоба…, духмяна паляниця на вишиваному pушнику, якою зустpічають гостей. "Хліб-сіль вам, добpі люди", - так говоpили здавна на Укpаїні. Ось і виходить, що хліб - це щось значно більше, вагоміше і дорожче .

  „ Першим був не господь і не геній,

   Пеpшим був - пpостий чоловік.

   Він ходив по землі зеленій

   І, між іншим, хлібину спік.

   Та нехай над землею година

   Чи негода лютує і pве -

   Вічна мудpість пpостої людини

   В паляниці звичайній живе ”.

 

   "Хліб на столі - миp у хаті", "Хліб - всьому голова", "Хліб та вода козацька їда" - скільки пpислів'їв та пpиказок склав наpод пpо хліб, пpо хлібоpобську пpацю, скільки чудових віpшів пpисвятили поети.

3. Словникова робота.                                                      

- Діти, а чи знаєте ви, хто такий хлібороб?

Хлібороб – це людина, яка працює в полі, вирощує хліб.

4. Викладання з розрізної азбуки слова хліб

- Давайте викладемо слово хліб.

- Чому ми не можемо викласти це слово?

- Бо не знаємо як позначити перший звук.

IV. Розв’язування часткової задачі.

1. Знайомство з новою буквою та з’ясування її „роботи”.

- Ось буква, яка нам потрібна. Х

- Який звук вона позначає у слові хліб?

(Приголосний твердий)

- А чи може вона позначати приголосний м’який звук?

(хірург, сухі, хімія...)

- Звук цей може вимовлятися тільки перед наступним звуком [і]

2. Читання складів, слів.

3. Гра „Аукціон”

( Діти пояснюють значення слова, якщо вірно – слово на таблички віддається. Хто отримав найбільше слів, той і виграв. Якщо значення слова діти не знають – звертаються до тлумачних словників.)

4. Складання речень за схемами з попереднього завдання.

5. Робота над прислів’ям.

(Прислів’я на мультимедійній дошці)     

- Як ви розумієте це прислів’я?

- Чому хліб це багатство?

6. Робота над текстом   ( с. 95, „Сонечко”)

Хліб

 На столі хліб поклали. Скоринка у хліба золотава. Від вогню позолота в нього. Та не тільки від вогню. Від сонця позолота у хліба, від золотих рук людини. Вони зерно у ріллю кинули. Проросло, заколосилося воно. Руки обмолотили колосся, змололи зерно, тісто замісили, хліб спекли. Треба любити і берегти хліб!

А). Читання тексту вчителем

- Про що розповідається в тексті?

Б). Читання тексту „ланцюжком”

В). Аналіз прочитаного

- Що поклали на стіл?

- Від чого позолота у хліба?

- Що робили руки людини?

- В якому значенні вжито словосполучення  золоті руки?

- Чому вони золоті?

Г). Самостійне читання тексту + гра „День – ніч”

- До чого закликає автор нас?

7. Інсценізування казки „Легкий хліб” (Білоруська народна казка)

Легкий хліб

Косив у лузі косар. Стомився і сів під кущем відпочити. Розв'язав торбинку і взявся їсти.

Виходить з лісу голодний вовк. Підійшов він до косаря і попросив хліба.

Сподобався вовкові хліб. Він і каже:

—    Хотів би я щодня хліб їсти, але де мені його брати? Порадь, чоловіче!

—    Спершу треба землю зорати...

—    Тоді й хліб буде?

—    Ні, братику, стривай. Потім треба землю заборонувати...

—    І можна хліб їсти?

—    Що ти? Зажди ще. Раніше треба жито посіяти...

—    Ой,— зітхнув вовк.— Ця робота дуже вже марудна й тяжка. Порадь мені, як легше їжу добувати.  

—    Ну, що ж,— говорить косар.— Раз не хочеш тяжкий хліб їсти, поїж легкий. Йди на вигін, там кінь пасеться.

Прийшов вовк на вигін. Побачив коня:

—    Коню, коню! Я тебе з'їм.

—    Що ж,— каже кінь,— їж. Тільки спершу зніми з моїх ніг підкови, щоб не поламати собі зуби об них.

—    Ай справді,— погодився вовк. Нагнувся він підкови знімати, а кінь як ударить його копитом у зуби... Перекинувся вовк та тікати.

3'їсти то він не з'їв коня, але спробував легкого хліба. І по цей день вовк легкого хліба шукає.

- Отже, який можна зробити висновок?

- Чи зрозуміли ви, що легкого хліба не існує?

V.  Рефлексія.

- Яку букву ми вивчили  на уроці? Який звук вона позначає?

- Чи все було зрозуміло на уроці?

- Про що цікаве ви довідались ?

 

Тема: Звук [х ],[х’ ]. Букви Х х.

Мета: ознайомити дітей з новою буквою та її звуковим значенням; вчити читати склади з новою буквою, вивченими буквами, розвивати читацькі вміння; розвивати мовлення, увагу, мислення. Розвивати вміння читати вибірково, переказувати прочитане за запитаннями; познайомити з синонімами (без уживання терміну).Виховувати повагу й любов до хліба.

Обладнання: хліб на рушнику, прислів’я, мультимедійна дошка.

 

Хід уроку

І. Організаційна частина.

1. Психоформула

Доброго ранку!-

Мовлю за звичаєм.

Доброго ранку! Вовк Єгор

Кожному зичу я.

Доброго дня вам!

Усім бажаю.

У відповідь чую:

- Добрі слова ж бо

Для кожного любі!

-Який настрій у вас після почутого вірша?

-Кому ви створили добрий настрій сьогодні? Яким чином?

-З такої прекрасної ноти і розпочнемо роботу.

 

Ми веселі первачки Ревука Володимир

Любим вчитись залюбки

Букви ми вивчаєм,

Склади ми читаєм,

Хочем ми ще більше знати,

Тож урок пора почати.

 

Девізом нашого уроку будуть такі слова: Настя Сєдова

Не тільки відповідати, а й міркувати – дружно і плідно працювати.

 

-Ви готові до уроку?

 

III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

1. Відгадайте загадку:

Народився у землі, Дворняк Ярослав

Зарум’янивсь на вогні

І з’явився на столі

До борщу тобі й мені.

2.Розповідь учителя.

За всіх часів і у всіх народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Хліб – мірило життя. Будь-яке свято не обходиться без хліба.

Народжувалась дитина – йшли за хлібом, виряджала мати сина в далеку дорогу – ув’язувала в рушник хлібний окраєць, справляли весілля чи будували хату – зустрічали дорогих гостей з хлібом-сіллю.

Без хліба наш народ не уявляє свого життя.

-А як ви шануєте хліб?

Звуковий аналіз слова хліб.

 

3.Вірш про хліб Глущенко Ліля

Максим Рильський

НЕ КИДАЙСЬ ХЛІБОМ...

— Не кидайсь хлібом, він святий,—

в суворості ласкавій,

бувало, каже дід старий

малечі кучерявій.

— Не грайся хлібом, то ж бо гріх! —

іще до немовляти,

щасливий стримуючи сміх,

бувало, каже мати.

Бо красен труд, хоч рясен піт,

бо жита дух медовий

життя несе у людський світ

і людські родить мови.

Хто зерно сіє золоте

в землі палку невтому,

той сам пшеницею зросте

на полі вселюдському.

 

Печу, печу хлібчик Харламова Крістіна

Дітям на обідчик,

Беру, беру папку,

Кладу на лопатку,

Шусть у піч!

Шусть у піч!

 

4.Прислів’я про хліб «Добром і хлібом хата багата». А ви знаєте прислів’я про хліб? «Хліб – усьому голова», «Хліб з неба не падає», "Хліб на столі - миp у хаті", "Хліб та вода козацька їда" - скільки пpислів'їв та пpиказок склав наpод пpо хліб, пpо хлібоpобську пpацю, скільки чудових віpшів пpисвятили поети.

5. Робота над прислів’ям.

„Хліб з неба не падає” ПЕРЕГЛЯД ПРЕЗЕНТАЦІЇ

 

 

 

 

 

 

 

 

- Як ви розумієте це прислів’я?

- Чому хліб з неба не падає?

-А для вас що означає хліб?

-А звідкіля береться хліб?

-А який шлях проходить хліб, щоб потрапити до столу?

-А хто такий хлібороб?

 

6. Словникова робота.

- Діти, а чи знаєте ви, хто такий хлібороб?

Хлібороб – це людина, яка працює в полі, вирощує хліб.

Розгляд великої і малої літер «Х», «х». Порівняння їх за розміром,

формою.

– Діти, в українській мові звук [х] позначається буквою «Х» (ха).

– Чим схожі, чим відрізняються ці букви?

– На що схожа буква «х»?

«Х» змайструєш за хвилину,

Склавши навхрест хворостини.

Хрестиком хустину

Мама вишивала.

Букву «ха» Христинка

Вишиту впізнала.

Ножиці розійшлися,

Розсміялись: «Ха-ха-ха!»

Ці веселі ножиці

Схожі з літерою «ха».

7.Друкування літери « х» в зошиті. Утворення, читання і друкуванняскладів з буквою «х».

Зошит свій я відкриваю,

Навскоси його кладу,

Олівець ось так тримаю,

Сяду рівно, не зігнуся,

До роботи вже беруся.

Буква «х» складається з двох елементів – це дві похилі прямі палички, що

схрещені між собою. Велика буква «Х» пишеться на дві клітинки вгору і одну в сторону. Від лівого кутика ведемо похилу лінію до нижнього правого кута і так само ще одну похилу паличку, але починаємо від верхнього правого кута до нижнього лівого. Посередині ці лінії перетинаються.

Так само друкуємо і маленьку літеру «х», тільки в одній клітинці.

Діти утворюють і друкують склади в зошиті.

8. Фізкультхвилинка

На екрані телевізора

IV. Розв’язування часткової задачі.

1. Знайомство з новою буквою та з’ясування її „роботи”.

- Ось буква, яка нам потрібна. Х

- Який звук вона позначає у слові хліб?

(Приголосний твердий)

- А чи може вона позначати приголосний м’який звук?

(хірург, сухі, хімія...)

- Звук цей може вимовлятися тільки перед наступним звуком [і]

 

2. Читання складів, слів.

 

а, о, у, и, і, е, у хі рург

хал ва

ку хар

хус тина

х хов рах

 

Сприйняття нового матеріалу.

1.Визначення місця звука [х] в словах (хліб, хмара, похід, гора, горіх).

2.Придумайте самостійно слова з [х] і скажіть, де він у слові стоїть.

Знайомство з новою буквою:

а) показ в абетці;

б) пошук схожості з навколишніми предметами (ножиці, перехрестя доріг);

в) читання складів на дошці;

г) читання за букварем.

Гра «Впіймай слово». Настя Сєдова

Ховрашки хотіли хліба

Ховрашкам давали рибу.

Ховрашки халви хотіли

Та просити не уміли.

Заучування чистомовки.

Ха-ха-ха – ми спіймали ховрака.

Хо-хо-хо – у Наталі болить вухо.

Ху-ху-ху – ходить голуб по даху.

Хе-хе-хе – в хом’ячка житло сухе.

Ах-ах-ах – як багато комах.

Ох-ох-ох – ми зібрали горох.

Ух-ух-ух – із тополі летить пух.

Їх-їх-їх – великий виріс горіх.

Гімнастика для очей

Очі відкриваю

Ними поморгаю

Очі вгору, очі вниз

На сусіда подивись.

Гра «Аукціон».

Малюнки: халат, черепаха, горох, хлопчик, хата. Під ними написані ці слова

( Діти пояснюють значення слова, якщо вірно – слово на таблички віддається. Хто отримав найбільше слів, той і виграв. Якщо значення слова діти не знають – звертаються до тлумачних словників.)

 

хірург -  халва - 

 

кухар -  хризантема - 

 

хустина -  ховрах - 

 

халат -  черепаха - 

 

горох - хлопчик -

 

хата -

 

6. Робота над текстом ( с. 95, „Сонечко”)

Хліб

На столі хліб поклали. Скоринка у хліба золотава. Від вогню позолота в нього. Та не тільки від вогню. Від сонця позолота у хліба, від золотих рук людини. Вони зерно у ріллю кинули. Проросло, заколосилося воно. Руки обмолотили колосся, змололи зерно, тісто замісили, хліб спекли. Треба любити і берегти хліб!

 

А). Читання тексту вчителем

- Про що розповідається в тексті?

Б). Читання тексту „ланцюжком”

В). Аналіз прочитаного

- Що поклали на стіл?

- Від чого позолота у хліба?

- Що робили руки людини?

- В якому значенні вжито словосполучення золоті руки?

- Чому вони золоті?

Г). Самостійне читання тексту + гра „День – ніч”

- До чого закликає автор нас?

7. Перегляд мультфільму „Колосок”

-Хто знайшов колосок?

-Хто його обмолотив?

-А хто тісто місив?

-Дрова рубав?

-Піч топив?

-А хто ж пиріжки їстиме?

V. Підсумок уроку

- Яку букву ми вивчили на уроці? Який звук вона позначає?

- Чи все було зрозуміло на уроці?

- Про що цікаве ви довідались ?

-А подумайте і скажіть, чи всі ви сьогодні відповідали на уроці?

Погляньте на наше пшеничне поле і , уявіть, що ми зібрали багато-багато колось пшениці, жита, пшона і віднесемо до Півника.

-Діти, погляньте, за те, що ви гарно та сумлінно працювали вам Півник подарував подарунок – каравай , яким хоче вас пригостити…

Ось і дзвоник пролунав,

На перерву нас позвав.

Будемо відпочивати

Й нових зустрічей чекати

Зі звірятами, пташками,

З літерами та складами.

Разом будем їх вивчати,

Щоб навчитися читати.

Ну а зараз – прощавайте!

До побачення! Бувайте!

Який звук найчастіше вимовляємо?

- Це голосний чи приголосний звук?

- Назвіть з скоромовки слова з літерою х.

- Молодці, діти, ви гарно виконали це завдання.

- Читання прямих та обернених складів за складовими таблицями.

ХА ХО ИХ АХ

ХЕ ХУ ОХ ІХ

ХИ ХІ УХ ЕХ

- Побудова звукової моделі слова - хліб.

- Скласти речення зі словом – хліб.

8. Читання слів з пропущеними буквами

- Діти, прочитайте слова з пропущеними буквами і подумайте, яким одним словом ми можемо їх назвати?

П_ляниця, кал_ч, бу_ка, кн_ш, ко_овай, _лібина, ба_он, бу_лик.

9. Словникова робота

- Діти, а чи знаєте ви, що означають ці слова? Яким одним словом ми можемо їх назвати? 

З яким кольором ви асоціюєте букву х? Давайте виліпимо цю букву з пластиліну. Вона складається з двох елементів.Прикрасьте її .

29.09.2016 moj-rebenok

Урок № 68. Тема. Звуки [х], [х’]; буква Х. Конспекти уроків читання, 1 клас

Тема. Звуки [х], [х’]; буква Х. Конспекти уроків читання, 1 клас

Мета: закріпити артикуляцію звуків [х], [х’]; вивчити букву Х; формувати навичку читання з новими буквами; розвивати уяву учнів.

Обладнання: фішки на позначення голосних і твердих та м’яких приголосних звуків; таблиця з друкованими великою і малою буквами Х; предметні малюнки із зображенням хом’яка і ховраха, гороху і горіха; плакат із зображенням хом’ячка, який несе зернятка до своєї нірки, для читання складів, надрукованих на стежці.

Хід уроку № 68. Тема. Звуки [х], [х’]; буква Х. Конспекти уроків читання, 1 клас

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Повторення вивчених звуків і букв.
— Подивіться на букви, надруковані на дошці. Порахуйте, скільки літер ми вже вивчили.

а е и і о у б в г ґ д з й к л м н п р с т ч ь

— Назвіть літери, що позначають голосні звуки, приголосні звуки.
— Яка буква не позначає жодного звука?
— Яка буква позначає один приголосний м’який звук?

2. Читання речень.
— Прочитайте речення, вставляючи букви, яких не вистачає.

За…чик стрибав по березовому га…очку.
Він зустрів зна…ому лисоньку у старі… норі.
Співучи… солове…ко сидів на калиновому гіллі.

— Яку літеру ви додавали в слова?
— Який текст нагадали вам ці речення? (Народну пісеньку «Зайчику, зайчику».)

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
Сьогодні на уроці ми вивчимо ще одну букву, що позначає приголосні звуки. Це допоможе нам наблизитися до мети — вивчити всю українську абетку і навчитися самостійно читати.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Виділення звуків [х], [х’] із мовлення.
Учитель вивішує на дошці зображення хом’яка і ховраха.

— Чи знайомі вам ці тваринки? Як вони називаються? Чим схожі хом’як і ховрах?
— Послухайте про пригоду двох друзів.

Одного разу Хом’ячок і Ховрашок збирали зерна в полі. Вони старанно засовували за щічки зернятко за зернятком. Довго трудилися друзі. Нарешті зібралися нести зерна до своїх хаток. Але раптом звірятка подивилися одне на одного. І такі вони були кумедні з напханими щоками, що не втрималися друзі і почали сміятися.
— Ха-ха-ха! — сміявся Ховрашок.
— Хі-хі-хі! — вторив йому Хом’ячок.
І всі зерна в них розсипалися. Довелося друзям знову братися до роботи.

— Чому звірятка розсипали зерна? Як сміявся Ховрашок? Який перший звук він вимовляв при цьому?
— А як сміявся Хом’ячок? Чим його перший звук відрізняється від того, що вимовляв Ховрашок?

Учні вимовляють окремо хором звуки [х], [х’]. З’ясовують, що це приголосні звуки, один із яких твердий, а другий — м’який.

2. Артикуляція звуків [х], [х’], порівняння зі звуками [г], [г’].
— Вимовте парами звуки [г] — [х], [г’] — [х’]. Прослідкуйте за роботою язика і губ.

Діти уточнюють, що приголосні звуки [х] — [х’] творяться так само, як і звуки [г] — [г’], тільки вимовляються без участі голосу, глухо.

3. Упізнавання звуків [х], [х’] у словах.
— Послухайте слова. Якщо в них є твердий приголосний звук [х], то плесніть у долоні, якщо м’який приголосний [х’], то не плескайте. Слова для роботи: хом’як, ховрах, хіхікати, хатка, вхід, слухати, ходити, вихід, хліб.
— Послухайте слова і скажіть, де в них чується звук [х]: на початку, в середині, у кінці слова?

Слова для роботи: хвиля, похід, халат, муха, мох, горох, хмара, сміх, мухомор.

4. Ознайомлення з буквою Х.

Учитель повідомляє, що приголосні звуки [х], [х’] на письмі позначаються великою і малою буквами Х. Назва букви нібито теж сміється. Показує велику і малу букви на таблиці.

— Роздивіться букви. Чим вони схожі, а чим відрізняються? (Однакові за формою, різні за розміром.)
— Порівняйте букви Х і К, Х і М. Що між ними спільного?
— На що схожа буква Х? Послухайте, як про це говориться у віршах. Уявіть собі малюнки до них.

Хрестиком хустинку
Мама вишивала.
Букву Х Христинка
Вишиту впізнала.
Ось обценьки розійшлися,
Розсміялись: — Ха-ха-ха!
І веселі ці обценьки
Схожі з літерою Х.
І. Січовик

5. Читання складів із буквою Х.
Учитель вивішує плакат із зображенням хом’ячка, який несе зернятка до своєї нірки. На стежці надруковані склади.

— Допоможіть хом’ячку донести зернятка до нірки. Прочитайте склади.

6. Фізкультхвилинка.

7. Читання слів із буквою Х за променеподібною схемою (с. 96 букваря).
— Розгорніть букварі. Роздивіться малюнки вгорі сторінки 96. Що на них зображено? Проаналізуйте звукові схеми під малюнками.

Наприклад, учні з’ясовують, що в слові МУХОМОР три склади, останній із яких наголошений. У перших двох складів є злиття приголосного твердого звука з голосним. Останній склад має три звуки: приголосний твердий, голосний і приголосний твердий.

— Прочитайте слова, додаючи звук [х] за схемою з промінцями. Що таке МОХ, ПУХ? Складіть речення з цими словами.

8. Читання-інтонування вигуків.
— Роздивіться наступне завдання. На яке питання треба дати відповідь? (Коли ми так говоримо?)
— Прочитайте перший вигук (Ох-ох-ох!) Коли так говорять? З яким настроєм, інтонацією? (Коли людина сумує, або коли їй важко, вона втомилася.) Прочитайте вигук хором, передайте голосом настрій сумної людини.
— Прочитайте другий вигук. (Ах-ах-ах!) А тут який настрій можна передати? Коли ми так говоримо? (Коли захоплюємося чим-небудь.) Прочитайте цей вигук так, ніби-то ви побачили щось дуже красиве.

Аналогічно опрацьовуються інші вигуки. (УХ-УХ-УХ! читається так, ніби-то робляться різкі важкі рухи, наприклад людина рубає дрова сокирою. ХА-ХА-ХА! читається радісно, весело.)

— Роздивіться дівчинку, намальовану біля надрукованих вигуків. Який саме з них підходить до її настрою? Прочитайте його хором.

9. Читання слів із буквою Х.
— Прочитайте слова в першому стовпчику. Чим відрізняються слова ГОРОХ і ГОРІХ? Хто такий ХОВРАХ? Де розташована буква Х у цих словах?
— Прочитайте слова другого стовпчика. Що спільного в словах МУХА і МУХОМОР? Чи є однаковий склад у словах МУХА і ЧЕРЕПАХА?
— Прочитайте третій стовпчик слів. Чим відрізняються значення слів ХАТА і ХАТИНКА?

Учитель пояснює, що ці слова називають хату по-різному: звичайна ХАТА, маленька хата — ХАТИНКА.)

— Хто зображений унизу с. 96? Що незвичайного в цій черепасі? (У неї на голові — капелюх.)
— Прочитайте вірш про черепаху. Як ви розумієте слово чепуруха? (Чепурний — старанно вдягнений, акуратний, охайний.)

10. Опрацювання колискової пісеньки (с. 97 букваря).
— Чи подобаються вам українські пісні? Які саме?
— Чи співали вам мами і бабусі колискові пісні? Пригадайте які.
— Навіщо і як співають колискові? (Тихо, протяжно, лагідно, щоб заколисати дитинку.)
— Послухайте колискову, що надрукована в букварі. Які саме слова навіюють у ній сон?

Учитель читає текст повільно, ніжно. Після цього діти читають текст напівголосно самостійно.

— Хто збирається колихати дитину? (Сон і дрімота.)
— Знайдіть у тексті добрі, лагідні слова. (Хатинка теплесенька, дитина малесенька.)
— Підготуйтеся до виразного читання вголос.

11. Відгадування загадок (с. 97 букваря).
— Прочитайте загадку. Про які незвичайні корову і вола йдеться?
— Що може бути чорним і побороти всіх людей, тобто змусити їх кинути всі справи і полягати. (Ніч.)
— Тоді що це за білий віл, який звів, підняв усіх людей? (День.)
— Які ще загадки про день і ніч ви знаєте? Що в них є спільне?

Аналогічно аналізується загадка про місяць і зорі.

IV. ПІДСУМОК УРОКУ
— Із якими звуками ми працювали сьогодні на уроці?
— Якими буквами вони позначаються?
— Спробуйте назвати якомога більше слів зі спільною частинкою — словом ХЛІБ. (Хлібний, хлібець, хлібороб, хлібопекарня, хліборізка, хлібосол.)
— Відгадайте ребуси.

 

 

13.          Дидактична гра «Де починається хліб». Відстеження шляху хліба від зернини до столу.

–         Де починається хліб? У тісті.

–         Де починається тісто? У борошні.

–         Де починається борошно? У зерні.

–         Де починається зерно? У землі.

–         Де починається земля? У працьовитих руках.

Викласти доріжку «Від зернинки – до хлібинки» за допомогою картинок:

 На промінцях цього сонечка заховалися наші асоціації про хліб. Нам дуже цікаво чи вони збігаються з вашими уявленнями. Просимо вас написати, що для вас є хліб. Відгадайте діти,

Хто я такий

Виріс у полі, на добрій землі,

Місце найкраще знайшов на столі.

Учні. Хліб.

Хлібчик. Так. Я – Хліб.

Колосок. А чи знаєте в чому сила і велич хліба?

То де ж починається хліб? ( звертається до дітей )

Учні. У тісті.

Колосок. Де ж починається тісто?

Учні. У борошні.

Колосок. Де ж починається борошно?

Учні. У зерні.

Колосок. Де ж починається зерно?

Учні. У землі.

Колосок. Де ж починається земля плодовита?

Учні. У рученьках працьовитих. ( Діти показують рученьки ).

Пісня «Зернятко»

Хмарко, хмаринонько!

Білая, пухнастая.

Подаруй, хмаринко, нам

крапельку дощу.

Бо зернятко крихітне

навесні посаджене,

і потрібно зернятку

пити до схочу.

Сонечку, сонечку!

Як без тебе холодно:

легко застудитися

зернятку в землі.

Тож зігрій скоріш його,

золотаве сонечко,

простягни до зернятка

промінці малі.

Зернятку, зернятку!

Жовте, наче сонечко,

легке, як хмаринонька,

швидше підростай!

Ти побачиш, зернятку,

і хмарки, і сонечко,

друзів привітаєш всіх

й світлий небокрай!

Хлібчик. А чи знаєте, ви, скільки людей доклало зусиль, щоб отакий гарний хліб

був у вас на столі? ( показує на стіл де стоять різні вироби з хліба )

Люди яких професій потрудилися над цим?

 

 

Людина в світ добро нести повинна, як зерна носить людям колосок» (Григорій Коваль.)

Гостей дорогих стрічаєм 
Круглим, пишним короваєм. 
З рушником берем таріль, 
Хліб  кладем і сіль. 
Шанобливо Вам  підносим 
І, вклонившись, щиро просим: 
- Любий гостю наш, приймай 
Хліб гостинний – коровай. 

Їж, друже, хліб і не кидай додолу,

А підійми, коли не там лежить,

А коли , сідаєш , друже , ти до столу,

То пам’ятай, що хліб – то означає жить.

Вчитель. Хліб — усьому голова. З давніх-давен він у великій шані у нашого народу. Це людська святиня. Одне з див на землі – хлібне зерно. Люди називають його житом, від слова «життя». А чи знаєте ви, як пахне життя? Давайте затихнемо на хвильку і відчуємо цей запах… Це пахне хліб. 

Багато людей працюють для того, щоб ми з вами їли смачний хліб. А як називаються люди, які вирощують хліб?

Хлібороби.

Так. Це дуже важка праця. І тому ми з повагою повинні ставитися до праці тих людей, які вирощують хліб.

гру «Хто краще і більше».

(треба дібрати слова, які характеризують смакові якості хліба: смачний, мякий, ароматний, духмяний, пахучий).

Імен багато має хліб: рогалик, торт, батон, пиріг, і паска, й паляниця

-         Чому всі ці вироби називають хлібом?

хто це до нас у гості завітав? З якої вони казочки?

Правильно, Круть і Верть. Вони у казочці все гралися, веселилися, та нічого не робили, не допомагали півнику. А тепер не знають звідки ж хліб береться? Вони просять у вас допомоги і обіцяють виправитися, стати працьовитими.

Отже, для того, щоб ми мали хліб на столі, треба докласти багато зусиль та праці.

 

Вихователь: З чого все починається? Пропоную вам відгадати загадку: «Одне кинув жменю зібрав». (Зерно)

У вас на столах, на тарілочках є зернята пшениці. Роздивіться їх. Які вони? (Відповіді дітей) А все починається із цих маленьких зерняток. Так із зернятка з’являється колос, безмежний хлібний лан. Отже, хліб починається з такого маленького зернятка.

Щоб розібратися, що відбувається із зернинкою далі, нам допоможе наш помічник – комп’ютер. (Вихователь показує презентацію про вирощування хліба)

Вихователь: Діти, а що потрібно всім рослинам, щоб рости, розвиватися? (Земля, волога, тепло, світло).

Ми об’єднаємося в команди «Сонячні промінчики» і «Веселі краплинки».

(Діти вибирають емблеми).

А тепер виконаємо завдання. (Робота в групах)

Виконайте завдання:

1. Викладіть доріжку «Від зернинки – до хлібинки»?
2. Викладіть за допомогою картинок, як працюють хлібороби, щоб виростити хліб?

( Кожна група презентує виконане завдання. Діти розповідають, чому саме в такій послідовності виклали картинки )

 

На початку літа зійшла, заколосилась пшениця.

І як раз до речі хмаринка припливла. ( атрибут хмаринки)

Л. - Дощик бачиш сходи ці?

Їх частіше поливай

Щоб виріс коровай

Ось такої вишини

Ось такої ширини.

2. Распевка « Хмаринка»

Кап - кап - кап - хмаринка

Кап - кап - кап - плакучка,

День і ніч плаче.

Дощик вниз скаче.

Л.- Весело стукають крапельки дощу.

3. Вправа на розвиток слухової уваги, почуття ритму.

( діти беруть палички, отстукивают ритм за музичним керівником)

Л. - Дощик щедро напоював сходи тепер звернемося до сонечка:

(давайте станемо в коло, адже сонечко має форму кола)

- Сонце, йшли свій промінь чарівний

На зростаючий стебло хлібний

Наше поле зігрівай

Щоб виріс коровай

Ось такої вишини,

Ось такої ширини.

Давайте пройдемо весь шлях від  зернинки до хліба. (демонстрація картинок). Вірш «Зернятко»

В землю я посіяв зернятко ласкаве,

і нагріло землю сонечко яскраве.

Звідусіль постукали рясні дощі:

«Як живеш там зернятко? Гей виходи!»

Вийшов замість зернятка колос молодий,

під дощем умився він і напивсь води..

Дивиться – дивується сонце з висоти:

«Любе, миле зернятко, та хіба ж це ти?»

 Дидактична гра «Виклади правильно картинки». Ой, дітки подивіться мої картинки упали і змішалися, допоможіть мені їх викласти правильно. (діти викладають картинки). Молодці дітки!

- Хто допомагає хлібові потрапити до нас на стіл? (трактористи, комбайнери, агрономи, шофера, мельники, пекарі, продавці).

ТЕМА. Звуки (х), (Х), буква Хх

МЕТА: ознайомити учнів з буквою Х, х («ха»), їх алфавітною назвою та звуковим значенням; виробляти навички читання складів, слів з буквою х («ха»), розвивати вміння робити звуко-буквенний аналіз слів, розвивати увагу, фонематичний слух, збагачувати словниковий запас учнів; виховувати наполегливість, бажання пізнавати нове, любов і бережливе ставлення до рідного краю, його традицій, повагу до хліба і людей, які його вирощують.

Обладнання: таблиця для складання складів, зразок друкованої букви Х, таблиці для вправ « Чарівні квадрати», « Ланцюжки», таблиця слів, робочий зошит з читання, використання мультімедіо.

 

                                            ХІД УРОКУ

 

1. Організаційний момент.

Вчитель. Любі діти, у наш клас

                Завітали люди щирі.

                 Привітаймо в добрий час

                 Гостей усмішкою й миром.

Діти.        Ми вам раді, люди добрі,

                 Ми вітаєм щиро вас!

                 І запрошуєм ласкаво

                 На урок читання в клас.

Вчитель. Продзвенів шкільний дзвінок,

                Всі зібрались на урок.

                Непросто слухати, а й чути.

                Непросто дивитися, а й бачити,

                Запам`ятовувати, розповідати.

                Тож пора нам поспішати

                Нові знання здобувати.

• Бажаю вам успіху!

2. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

• Сьогодні на уроці ми повторимо те, що вивчали на попередніх уроках, ознайомимося з новим звуком та буквами, що його позначають, поміркуємо та дізнаємось багато цікавого. Бажаю вам піднятися на сходинку вище у своїх знаннях.

3. Повторення вивченого матеріалу.

Діти, сьогодні на урок знову завітають ваші улюблені казкові герої, а хто саме, ви дізнаєтесь, як тільки почуєте слова знайомої вам пісні. ( Пісня Вінні- Пуха)

• Так, це Вінні Пух та його друзі.

Вінні- Пух хоче почути, як ви вже навчилися читати.

Робота зі складовими таблицями:

а ) прочитайте склади з літерами в, д, к горизонтально;

б ) прочитайте склади з літерами л, м, н « дощиком» ( голосно-тихо)

в ) прочитайте склади з літерами п, р, с « лавиною» (наростанням голосу);

г ) рядок із літерою т прочитати скоромовкою ( з поступовим наростанням швидкості).

2) Гра « Блискавка».

Читання складів із вивченими літерами з карток, що демонструються протягом 1 сек.

3) Повторення абетки.

Пісенька « Абеткова». « Диригент» - черговий учень ( « диригентською» паличкою – указкою указує літери, які проспівують діти).

Абеткову пісеньку весело співать.

Абеткову пісеньку треба добре знать.

А, Бе, Ве – коник у траві живе.

Ге, Де, Е – мама донечку веде.

Є, Же, Зе – по стежині жук повзе.

Й, І, Ї, Й – гріється на сонці змій.

Ка, еЛ, еМ – лисенятко під кущем.

Ен, О, Пе – песик носиком сопе.

Ер, еС, Те – в полі житечко росте.

У еФ, Ха – я сміюся – « Ха-ха-ха!»

 - Як сміються діти? ( Ха-ха-ха).

 - Який новий звук ми чуємо на початку слова? ( Звук х)

3. Вивчення нового матеріалу.

1). Спостереження за артикуляцією звука (х).

Під час вимови звука (х) задня частина язика зближується із заднім краєм твердого піднебіння і суміжною з ним частиною м якого піднебіння, у результаті чого утворюється щілина. Унаслідок тертя повітря об краї цієї щілини виникає шум. Голосові зв’язки не напружені, голос не утворюється. Тому звук (х) – глухий; він має пару – дзвінкий звук (г).

Як дві букви «С» зустрілись, -

Швидко букву «Х» створили.

І пішло за словом слово –

Збагатили рідну мову.

 

Хурделиця, хуртовина,

Хрущ, хокей, Хома, похід,

Пішохідний перехід.

 

Ведмежатко Вінні-Пух

Волохате з ніг до вух.

Пух веселий і смішний

Любить мед він запашний.

Друже мій, часу не гай

Букву «Х» тут відшукай. ( Пух, вух, волохате)

 

2). Дидактична гра « Впіймай звук»

 - Приготуйте долоні, я називатиму слова. Якщо ви почуєте звук (х) на початку слова, то плескає перший ряд, якщо в середині слова – то другий ряд, якщо в кінці – третій ряд.

Холод. Муха, тепло, хліб, сміх, сніговик, Херсон, схема, горіх, голодний,

хижак, гріх, вхід, ховрах.

П’ятачок теж приготував для вас завдання.

3). Колективне складання звукових схем слів – відгадок.

Заповзята трудівниця,

Вона праці не боїться.

Дуже сильна ця комаха

Називається…( мураха)     ( -о-о-о)

 

Є у зайця і в лисиці,

У корови і куниці,

Навіть у дворі кота

Не зустрінеш без …( хвоста)  хвіст (-=о--)

4). Гра « Упіймай звук». Вислючок Іа хоче з вами погратися.

Послухайте вірш і впіймайте звук (х)

Ховрашок будує хатку,

Дуже справно риє нірку,

Щоб харчів було в достатку,

Він робить в ній комірку.

• Що будує ховрашок? ( хатку)
• Яка в нього хатинка? ( нірка)

5). Бесіда с демонстрацією малюнків із зображенням української хати.

 - Майже всі живі істоти мають свою хатку – місце, де вони мешкають, ховаються від негоди. З давніх-давен мають хати і люди. Кожен народ по своєму будував і прикрашав свої оселі. Чим відрізняється українська хата? Це солом `яна стріха, білі мазані стіни, на яких намальовані квіти, півники; біля хати – тин, калина, квіти.

( Грамзапис пісні про хату)

6). Слухання віршів про українську хату.

Я люблю свою хату,

І подвір`я, й садок,

Де і сонця багато,

І в жару – холодок.

 

Тихо й затишно.

Квіти коло хати цвітуть,

І невтомно все літо

Бджоли в цвіті гудуть.

 

Хато моя, біла хато, рідна моя сторона.

Пахне любисток і м’ята, мальви цвітуть край вікна.

 

Рідна хата – наша берегиня. Вона зігріта теплом материнської любові, мудрим усміхом батька. А починалася хата з порогу. Пороги були завжди високими. Існувало повір`я, що під порогом знаходяться душі померлих родичів, тому не можна було вітатися через поріг, давати що-небудь.

   Особиста урочистість – заселення нової хати. Її засипали зерном – на багатство, та маком -  проти нечистої сили.

  Проти злих сил також вносили кропиву, лопух, освячені вербові гілочки, мазали поріг часником.

  Батькова хата – все це наші символи. Рідна хата! Оспівана в піснях, оповита легендами та переказами, вона завжди буде символом добра і надії.

« Постав хату з лободи, а в чужую не веди»

« Збудуй хатку з маковини, та для любої дівчини».

« Дорога моя хатка, де родила мене матка».

«Люди добрі – хата тепла».

« Чим хата багата, тим і рада».

Це лиш часточка із перлин народної мудрості про отчий дім. Людина завжди повинна пам`ятати про батьківську хату, з якої вона пішла у велике життя.

А зараз ми попадемо на урок до тітоньки Сови.

4. Ознайомлення з літерою Хх

1). Учитель показує дітям зображення великої і малої букв Хх, повідомляє назву нової літери, та пояснює, що ця буква позначає на письмі приголосні звуки – твердий та парний йому м який.

 - На що схожа буква Хх?( Діти дають відповіді, спираючись на відповідні предметні малюнки: на млинок, на перехрестя, на розведені ножиці, на хрестик).

- Чим відрізняються одна від одної велика і мала літери?(Тільки розміром).

А ось що думає про себе буква Хх:

 

Я літера Хх – буква дуже хороша,

На хрестик або перехрестя я схожа.

Думаю, літера досить смачна я:

Хліб, холодець та халву починаю.

2). Читання складів з дошки.

Ха  ах  хо  ох  ху  ух  хи  их  хі  іх  хе  ех

3). Читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі.

Хор, хатина,ходити, хліб, сміх, горіх, ховрах, слух.

Вправа « Ланцюжки»

Му -  ха – ти – хо – ди – ні.

Фізхвилинка на розвиток мілкої моторики пальців. ( Перегибання листка квадратної форми, в результаті чого з являється буква Х)

Учитель.  

Загадаю вам загадку.

Нужбо всі на фіззарядку:

Раз – листочки піднімаємо,

Два – листочки загибаємо;

Три – іще разок згорнули.

А чотири – розгорнули.

Що за буква заховалась?

Здогадались? Називайте!

Робота з Букварем. « Ланцюжок слів» с.128

Хек, кіт,том,мох,хор.

Розгляд предметних малюнків с.129. Визначення слів із літерою Хх:

Горіх,хустка, ховрашок, черемха, хміль, хризантеми, капелюх.

Побудова звукових схем слів хустка, ховрашок. Порівняння складених схем зі схемами в підручнику.

• Читання слів, утворених із двох частин за променевими схемами.
• Виконання завдань за робочим зошитом ( с. 31, завд. 1)

Розгляд малюнка, визначення наявності та позиції букви Хх у відповідному слові. Друкування великої і малої букв Хх. Друкування слова хата.

Хрестиком сорочку

Мама вишивала.

Букву Х Христинка

Вишиту впізнала.

• А чи впізнали ви букву Х на сорочці? То ж давайте і ми на деякий час побудемо майстрами і виш`ємо сорочки хрестиком, що так нагадує букву Хх. ( Діти розмальовують сорочки – наводять хрестики).

Фізхвилинка.

Заморились голівоньки,

Втомились наші спинки.

Вставайте, любі діточки,

Час фізкультхвилинки.

 

5. Робота з текстами « Це цікаво»

Кролик приготував вам дуже цікаве завдання. Ви з ним впораєтесь, якщо будете уважно слухати і розуміти почуте.

Спочатку відгадайте загадку-акровірш. ( Текст – у кожного учня).

                                    Чим хата багата?

Хата мною багата,

Людям брат я і друг.

І коли вже я в хаті,

Буде й щастя навкруг!  ( Хліб)

• А що таке хліб? Складання асоціативного куща.

Хліб – це життя, мир, радість, багатство, добробут, спокій, свято, праця, щастя.

Хліб, як сонце, - кажуть люди,

Хліб, як сонце, - з нами всюди,

Хліба й сонця в нас багато,

Хліб – це справжній труд і свято.

Чи знаєте ви, як пахне життя? Давайте затихнемо на хвильку і почуємо цей запах…Це пахне хліб…Неповторний запах робить хліб живим, частиною душі кожного із нас.

А початок хліба – маленька зернинка. Зернятко хліба нагадує маленьку дитину в колисці. З зернинок виростають колосочки.

Інтерактивна вправа «Привітання з колосками».

Учитель проносить по рядах колоски, учні торкаються колосків, вітають їх, дякують їм за те, що дають нам хліб.

                                               Хліб

Хліб не зайчик з лісу носить –

Брат мій сіє, тато косить.

Хліборобом хочу стати

Як мій братик, як мій тато.

Прибіжить із лісу зайчик –

Сам подам йому окрайчик.

Честь і слава хліборобам,

Що живуть в моїм селі.

Хлібороби хліб нам роблять,-

Знайте й ви про це, малі.

Читання тексту.

       За всіх часів і в усіх народів хліб був і є найбільшою святістю. Тяжко він завжди діставався людям. Тому слід шанувати хліборобів. Хліб – мирило життя.

      В українській хаті хліб і сіль завжди були символом гостинності. І хто заходив до хати, мусив завжди скушувати хліб-сіль і вклонитися господарям.

Народжувалася дитина – йшли з хлібом, щоб дитина була красивою, багатою.

Виряджали сина в далеку дорогу – і мати зав`язувала в рушник житній окраєць.

     Доповіді дітей.

     Справляли весілля чи  будували хату – неодмінно приходили з хлібом.

Дуже пильнували, щоб хліб не падав на підлогу. А як упаде, слід підняти його, перепросити, поцілувати і з їсти.

     Коли хтось знаходив на дорозі окраєць, не можна через нього переступати. Потрібно підняти, обтрусити і покласти на видному місці – птахам.

      Без хліба наш народ не уявляє свого життя. Хай в кожній хаті буде хліб, прикритий вишитим рушником.

Перевірка розуміння змісту тексту.

Доповніть речення.

- Хліб був і є найбільшою…( святістю)

- Необхідно бережливо ставитися до …(хліба)

- Потрібно шанувати…( хліборобів)

- Дорогих гостей зустрічають…( хлібом-сіллю).

Вінні- Пух любить все смачненьке. І зараз ми помандруємо до хлібного магазину. Зараз подивимось, хто що купить?

Гра «Колосок». Робота в групах.

Діти об єднаються в групи, отримують картки у вигляді колосків.

1 група: роковай ( коровай), коболок ( колобок), ляпаниця (паляниця), лочбука (булочка).

2 група: ріпи (пиріг), ниреваки (вареники), тонба (батон), рогипи (пироги).

3 група: лачка (калач), килбуб (бублик), чипево (печиво), течтіско (тістечко)

Переставити склади так, щоб утворилися слова-назви того, що можна випекти з борошна.

6. Підсумок уроку.

Ваші друзі хочуть знати, чого навчив вас сьогоднішній урок?

Гра « Мікрофон по колу».

Самооцінка роботи.

Давайте зробимо салют з нашого настрою.

Червоний колір – відмінний, бадьорий настрій;

Жовтий – спокійний;

Зелений – сумний.

Покажіть, який настрій вийшов. Що треба робити, щоб настрій на уроці був відмінний? ( Працювати на уроці, слухати уважно вчителя і однокласників).

- Дякую за урок!

 Додаток.

ЧИМ ХАТА БАГАТА

Хата мною багата,

Людям брат я і друг,

І коли вже я в хаті –

Буде й щастя навкруг!

 

За всіх часів і в усіх народів хліб був і є найбільшою святістю. Тяжко він завжди діставався людям. Тому слід шанувати хліборобів. Хліб – мирило життя.

В українській хаті хліб і сіль завжди були символом гостинності. І хто заходив до хати, мусив завжди скуштувати хліб-сіль і вклонитися господарям.

Дорогих гостей завжди зустрічали хлібом-сіллю.