Мета уроку: розширити та уточнити знання учнів про апостроф, учити правильно вимовляти та писати із ним слова, розвивати уміння звуко-букво-складового аналізу слів, сприяти вихованню активності, уважності, розвивати усне мовлення та навички грамотного письма.
Хід уроку
Продзвенів уже дзвінок,
всіх покликав на урок.
То ж і ми часу не гаймо,
працювати починаймо.
- Які слова з подовженими м’якими приголосними ви дібрали та записали в зошити?
- Які слова поділили для переносу по-різному?
- Які літери у дібраних вами словах пом’якшують подовжені приголосні?
- Якір, люди, єнот, їжак, маяк, поїзд.
Серед слів, які записали, є одне зайве. Знайдіть його і поясніть, чому воно зайве. ( Люди. Бо літера ю в цьому слові пом’якшує попередній приголосний і позначає один голосний звук [ у ] ). Підкресліть олівцем під лінійку це слово.
Сьогодні ми навчимося читати і писати слова, в яких літери я, ю, є, ї позначають два звуки після твердих приголосних. Таких слів в українській мові багато. Без них вона б не була такою красивою. То ж будьте уважними.
КАЗКА ПРО АПОСТРОФ ( Авторська )
( Назву перед читанням дітям не озвучую)
Жила-була Мова. Всі вважали її гарною, мелодійною і багатою. Такою, яких мало в світі. Люди любили Мову і її дітей, яких звали Звуками.
Звуки були не схожі між собою. [А], [е], [и], [ і ], [о], [у] були голосні. Їх можна було почути скрізь. Якщо вони десь заблукали, їхнє «А-у!» міг почути будь-хто. А скільки радості в житті принесли людям «У-а!»! Це навіть уявити важко!
Решта Звуків були приголосні. Голосні і приголосні жили дружно і охоче гралися разом. Часом розбіжаться хто куди, а потім вишикуються в рядок і розповідають читачам про Батьківщину, мир, щастя, героїв, зиму, любов, радість, весняний дощик, запашні квіти, високі гори і широкі полонини. За це їх усі любили. Та якось приголосні [б], [п], [в], [м], [ф], [р] випадково почули, як [й] переконував голосних, що він найкращий і любить їх найбільше. Така зухвалість [й] обурила братів.
- Якщо ти такий найкращий, не підходь до нас близько! – загукали вони дружно та й поставили після себе гачечок, схожий на кому. Тільки вгорі. Люди назвали його Апострофом.
Скільки не намагався [й] стати біля своїх приголосних братів, нічого в нього не виходило. Думав, у пір’ї його не помітять, у бур’яні не звернуть уваги, у пам’яті зможе підійти ближче. Та все дарма.
А Мова зібрала своїх дітей і, суворо глянувши на них, сказала:
- У житті кожен завжди пожинає те, що посіяв! Ця істина давно відома всім!
Зрозумів [й] свою помилку, змирився зі своєю долею і більше ніколи не вихвалявся і не намагався підійти ближче до своїх приголосних братів.
Вправа 174
Вправа 175 (за умовою)
Діти отримують завдання:
Перша група: св…ято, полум…я, м…ясо, пл…яма, л…юбов, солов…ї.
Друга група: м…ята, л…юдина, дев…ять, бур…як, подвір…я, р…ядок.
Третя група: солом…яна, п…явка, дес…ять, р…юкзак, бур…я, в…ють.
Четверта група: в…ється, п…ють, топол…я, под…яка, п…ятірка, порос…я.
П’ята група: хлоп…ята, мор…яки, Мар…яна, дес…ять, сузір…я, картопл…я.
Найцінніший скарб у житті кожної людини – її …
Найцінніший скарб у житті кожної людини – її життя і здоров’я.
Зразок: верф - верф’ю, (пояснити значення) солома – солом’яна.
Любов - … риба - … .
Кров - … соловей - … .
С. 65, вправа 178 (за умовою).