Урок української мови в 3 класі "Вправи на визначення роду і числа прикметників за відповідними іменниками. Вживання прикметників у мовленні."

Урок української мови

Тема: Вправи на визначення роду і числа прикметників за відповідними іменниками. Вживання прикметників в мовленні.

Методично -дидактичне забезпечення: аудіозапис музики

П. Чайковського"Пори року. Березень "; план роботи; "Дерево очікувань"; складання Синквейну; "Мобільний телефон"; малюнки квітів; таблиці: "Правопис слів з не наголошеними -е, -и" та "Правопис слів з апострофом"; роздатковий матеріал: картки із записаними алгоритмами складання загадок; казки.

Хід уроку

1.    Вітання. Вправа «Капелюшок бажань»:

-Я бажаю квітам...

-Я бажаю друзям…

-Я бажаю собі …

-Я бажаю всім…

2.  1.Слухання і обговорення оповідання «Конвалія в саду» В. Сухомлинського (метод Ромашка Блума)

•  Яка пора року у творі? Обґрунтуйте свої міркування.
• Куди прийшов Петрик уранці?
• Що зачарувало хлопчика?
• Чому Петрик не зірвав конвалію?
• Який висновок зробив він?
• Як ви розумієте слова «Вмійте природу любити»?
• Чому не можна рвати квіти?

         2.Повідомлення теми, мети і завдань уроку

• Сьогодні на уроці ви поглибите свої знання про прикметник, розкриєте глибше його значення та роль у мовленні, навчитеся змінювати прикметники за родами та числами, робити висновки та узагальнення. А допоможуть нам первоцвіти.

Працювати ми будемо за таким планом.

3. Основна частина уроку

1. Категорія «Очікування». Каліграфічна хвилинка.

•  У нас є «Дерево очикувань». Запишіть на квіточках конкретні очікувані результати від сьогоднішнього уроку. Тобто продовжте  думку: “Сьогоднішній урок навчить мене...”

Усі ці квіточки  прикрипіть  на “Дерево очикувань”, а в кінці уроку ми побачимо, чи досягли ви очікуваного результату.

2. Щоб дерево цвіло і тішило нас очікуваними результатами - розгорніть зошити, каліграфічно запишіть дату та речення, записане на дошці. У словах на місці крапок потрібно вставити літеру, яку саме — поміркуйте. Відповідь обгрунтуйте.

В..сна іде, красу н...се, а тій красі радіє все.

•    Знайдіть у записаній фразі форми одного й того самого слова. (Красу, красі).
•    Доберіть до слів весна, краса спільнокореневі прикметники, назвіть корінь. (Весняний, красивий).

3. Стратегія “Кубування”.

Аналізуємо завдання “Чарівного кубика”.

1.   Частина мови. (Прикметник.)
2.   Що означає? (Ознаку предмети)
3.   На які питання відповідає? (Який? Яка? Яке? Які?)
4.   Яким членом речення виступає? (Другорядним.)
5.   Значення у мовленні. (Уточнює, прикрашає мовлення.)
6.   Червона лінія.

•      Що означає остання грань "кубика"? В кінці уроку ви зможете відповісти на це запитання.
•      Ви виконали вже два завдання нашого плану. Тому час уже на нашій галявині з'являтися весняним квітам.

    4.Загадка.

Я першим зацвітаю серед гаю,

І білий, наче сніг, я колір маю.

(Підсніжник)

(Учитель прикріплює на дошці малюнок із зображенням підсніжника.)

-Як ви здогадалися, що це підсніжник? (Відповіді учнів.)

• Як ви гадаєте, чому цю квітку так назвали?
• Про що сповіщають підсніжники?
• А чому люди називають їх сміливими?
• Уважно розгляньте підсніжник. Як і в кожної рослини, у нього е

стебло, листочки, квітка.

Завдання. Дайте письмову відповідь на поставлені запитання підсніжників.

(Учні, працюючи в парах, добирають прикметники, виділяють у них закінчення; роблять висновок про те, що прикметники змінюються за родами і мають закінчення: ж. р. -а, -я; ч. р. -ий, - ій; с. р. -е, -є.)

Квітка Листок Стебло

Яка? Який? Яке?

5. Складання сенквейну.

        Орієнтовний сенкан.

Іменник. Підсніжник.

Два прикметники. Білий, ніжний.

Дієслово.Прокинувся, зацвів, звеселив.

Речення. Приніс до нас весну.

Асоціація. Відважний лицар.

 (На парті в учнів алгоритми сенквейну, на дошці -у збільшеному вигляді. Учні зачитують складені сенквейни, називають використані у них прикметники.)

 6. З завданням ви впоралися успішно. І зацвітає у нас на галявині ще одна весняна квітка. Як же вона називається? (Пролісок.)

(Учитель прикріплює на дошку малюнок із зображенням проліска.)

• Пролісок - квітка ніжна і теж дуже смілива. Навесні, ще тільки сніг починає танути, а вже пнеться догори цупкий зелений паросток. І квітів прогляне враз так багато, що земля стає синьо-блакитною від рясного холодного цвіту. Пролісок долає всі перепони, щоб випнутися на світ. Тому квітку спочатку так і називали - пролісок.

      Завдання на картках.

а) Колективне виконання завдання № 1.

Завдання. Прочитайте вірш уголос. З чим автор порівнює квіти, листочки проліска? Назвіть сполучення іменника з прикметником, що вжиті в однині, множині. Який висновок можна зробити? (Прикметники змінюються за числами.)

Я перша квіточка весни,

Я пролісковий цвіт.

Я пережив зимові сни І знов родивсь на світ.

У мене очі голубі,

Такі, як неба синь.

Росту між кленів і дубів,

Люблю і сонце, й тінь.

Зелені рученьки мої Листочками зовуть.

Я полюбив ліси, гаї,

Живу іздавна тут.

М. Познанська

б) Самостійна робота. Виконання завдання № 2.

Завдання. Робота групами.

Прочитайте текст. Доберіть і впишіть замість крапок слова з довідки. Порівняйте поданий і новоутворений тексти, зробіть висновок.

Проліски

Мабуть, немає людини, яка була би байдужою до ... краси цих навдивовижу ..., дуже ... квітів. Вони здаються виготовленими з якоїсь особливо ..., ... порцеляни надзвичайно ... руками ... гномів.

Слова для довідок: ніжних, витончених, запашних, чарівної, прозорої, вишуканої, майстерними, лісових.

7.Розвиток мовлення. Складання казки (усно) за малюнком та поданим початком. (Малюнок на дошці; початок казки читає вчитель.)

Сині оченята

Крізь сухий торішній листок пробився зелений пролісок. Гострий, мов стрілочка. Розправив листочки. Між ними затемніли двоє синіх очей - дві квіточки. Глянули оченята навколо. Що ж вони побачили?

(Учні самостійно працюють над продовженням казки. Потім декілька учнів розповідають власні варіанти казок.)

Ще холодні в лісі ранки,

Сніг ще в лісі дотліва.

Та розкрила на світанку Сині очі сон-трава.

- Зацвітає на нашій галявині чудова квітка сон-трава.

(Учитель прикріплює па дошку малюнок із зображеням сон-трави.)

• Погляньте уважно на ці квіти. На що вони схожі? ( На сині тюльпани.)
• А яке у квітки стебло? (Волохате, з дрібно порізаним листям.)
• Як ви гадаєте, чому так назвали ці квіти? (Тому що ця квітка закриває свої оченята у хмарну погоду та коли настає вечір. Вона ніби засинає. Тому й назву має таку - сон-траву.)
• Ще в народі її називають «простріл» за пухнасте розчесане листя. Старі люди кажуть, що сон-трава дуже корисна: якщо носити її при собі, вона проганяє нечисту силу. У давнину старі люди тримали цю траву на добро.

8.   Самостійна робота.

• Прочитайте вірш, записаний на картках.

(Учні читають вірш хором.)

Я пухнаста сон-трава - Світло - синя голова.

А пелюсточки ворсисті,

А стебельця аж сріблисті,

Як наступить темнота,

Вмить пелюсточки згорта.

Вранці знову розгортаю:

Сонце, світ і ліс вітаю!

М. Ігнатенко

Завдання. Випишіть іменники і зв'язані з ними прикметники, ставлячи питання до прикметника.

(Учні зачитують виписані словосполучення; визначають рід та число прикметників; роблять висновки.)

9. Гра "Постав у множині"

• Пограємо у гру. Я називатиму вам словосполучення в однині, а ви - називаєте їх у множині.

Пахуча квітка (пахучі квітки). Ніжний листочок (ніжні листочки). Чудовий букет ('чудові букети).

• Які закінчення мають прикметники у множині? (-і.)

10. Вправа "Дешифрувальник"

-1 з'являється ще одна весняна квітка. А як вона називається, нам підкаже наш “чарівний" мобільний телефон. Варто лише набрати номер 21 33 22 23 і враз з'явиться назва цієї квітки. (Ряст).

(Учитель прикріплює на дошку малюнок із зображенням рясту).

• Прикрашений ряст тонким мереживом листя та бузковими квітами зі шпорами. Вони можуть бути і рожевого, і білого кольору.
• Доповніть  записане на дошці речення прикметниками.

Розпустив квіти ряст.

(Учні зачитують поширені речення і роблять висновок про те, що прикметники уточнюють, прикрашають, збагачують мовлення.)

11. Динамічна пауза.

• Розв'яжіть приклад: Іменник + прикметник = смішно

(Сонце зелене, заєць оранжевий, жираф мініатюрний, цукор чорніш тоїцо).

12. Наступна квітка мати-й-мачуха.

(Учитель прикріплює малюнок із зображенням квітки на дошку.)

• З чим асоціюється у вас слова мати, мачуха?
• А чому квітка має таку назву? Зверніть увагу на листочки цієї квітки. Верхня частина листочка зелена і гладенька. Якщо прикласти його до руки або щоки, то відчувається прохолода. Нижня частина листочка вкрита білими ворсинками. Якщо її торкнутися, виникає відчуття тепла. Ось і кажуть в народі: один бік як мати рідна, зігріває, а другий, ніби мачуха, холодом віддає. Звідси й назва пішла.

  Записування під диктування речення.

Ось на пагорбах, пригрітих сонцем, з'являються жовті квіточки, та такі яскраві, наче ввібрали в себе перші, весняні промені.

• Прочитайте всі разом записане речення. Поясніть правопис слів “весняні, з’являються”.

-Назвіть звуки у слові “яскраві”.

-Доберіть синоніми до цього слова. (Ясні, виразні, світлі)

 -Підкресліть у реченні прикметники. У якому числі вони вжиті?

• То прикметники змінюються за числами чи ні?

13.Зацвітають у нас на галявині барвінок та конвалія. (Учитечь прикріплює на дошку малюнки із зображенням барвінка та конвалії.)

• Вам знайомі ці квіти?

Завдання. Доберіть прикметники до слів “барвінок” ( дівчата) та “конвалія” ( хлопці). Виділіть закінчення. Зробіть висновок.

11.    Гра 'Мікрофон".

Червона книга

Невже в майбутньому на світі Не будуть квітнути дивні квіти?

Конвалії-й фіалки ніжні,

І вісник березня - підсніжник?

Невже ми більше не побачим,

Як сон-трава росою плаче?

Троянда степу, квітка мрії.

Жар-цвітом землю не зігріє?

Ми всі господарі природи,

Тож збережемо її вроду!

М. Познанська

• То що означає червоний колір на грані нашого "чарівного

кубика"? (Пересторогу, попередження. Це колір "Червоної книги".)

4. Підсумок уроку

-Наш урок підійшов до завершення. Якраз час подивитися, чи виправдалися ваші очікування.

V.Домашнє завдання

Написати на картках складену за поданим початком і малюнком казку "Сині оченята". Презентувати власні твори учні будуть у "Кріслі автора".

Відділ Бородянської райдержадміністрації

Бабинецька ЗОШІ - III ступенів

Розробка уроку (природознавство 2 клас)

«Допомога пташкам взимку»

Мета. Продовжити формувати поняття «перелітні птахи» та «осілі птахи», ознайомити з повадками птахів, пристосуванням їх до життя в певному середовищі; розширити кругозір; розвивати пізнавальну цікавість, спостережливість, образне мислення, вміння класифікувати, порівнювати, аргументувати свою думку; виховувати у школярів бережливе ставлення до пернатих друзів, бажання допомагати їм узимку; виховувати шанобливе ставлення до всього живого, любов до рідної землі.

Підготувала і провела вчитель початкових класів Бриль Оксана Василівна

Так, сорока! А горлицю, дрозда, мухоловку не забули? Та хіба всіх пригадаєш? Он тільки в Україні їх 360 видів. А всього на Землі - близько 8600.

Є птахи, що дуже швидко літають, і є птахи, які люблять ходити пішки. Є птахи - дереволази і, навіть, птахи-водолази. Одні залишаються з нами на зиму, а інші відлітають далеко-далеко...

2.   Повідомлення теми уроку.

Сьогодні ми будемо говорити про птахів, які зимують у нас.

3. Вивчення нового матеріал}⁷,

• Послухайте, яку телеграму отримали птахи.

1.     й учень.

Слухав птах на дротах,

Як гуде телеграф.

Та зненацька із дротів Він до гаю полетів,

На пів степу закричав:

«Телеграму я прийняв!

Передав телеграф,

Щоб ховався кожен птах,

Бо із півночі сюди Йдуть великі холоди!»

Учитель. Птахи - наші пернаті друзі. Багато птахів відлітають у теплі краї, але, ви не забудете зробити годівнички птахам, що залишаються зимувати.

2.     й учень.

Маленький Матвійко До дядька Степана В колгоспи}' столярню Прибіг собі зрана.

•      Ой, дядечку, дядьку,

Прийшли сніговиці,

А в мене нема ще Пташкам годівниці!

Горобчики бідні,

Синички, снігур,

Як корму дістануть

3.               під тих кучугур?!

Учитель. У прислів’ї говориться: «Підгодуй птахів узимку, вони віддячать тобі влітку» (слайд).

Поясніть значення цього прислів'я.

ЦІКАВИНКИ (слайд)

•       Пара синиць за день з’їдає близько тисячі гусениць.

Пара великих синиць прилітає щодня до гнізда 390 разів, а мухоловка - навіть 500.

Одна сова за літо знищує тисячу польових мишей, зберігаючи 1000 кг хліба, тобто 20 мішків.

Один грак чи галка під час оранки поля за день з’їдає 400 личинок хруща

Ластівка за рік з’їдає близько двох тисяч кілограмів комах (це майже повний кузов вантажної машини).

Вам треба оберігати зимуючих птахів, допомагати перезимувати. А для цього потрібно зробити годівнички. Подивіться які є види годівничок. Якщо регулярно розвішувати годівниці і в певні години поповнювати їх кормом, то це допоможе зберегти пташок від загибелі та сконцентрувати їх у певному районі. Це сприятиме зменшенню кількості шкідливих комах влітку (слайд).

Подивіться, які пташки до нас прилетіли. Вони нам хочуть щось сказати. Давайте послухаємо.

Інсценізація вірша М.Підгірянки «Пташки взимку »(старшокласники).

Горобчик.

•      Цір - пір, цір - цір.

Вийди, Івасю, надвір!

Синичка.

•  Час — час, час - час.

Вийди, Марусю, до нас!

Посмітюшка.

•      Цинь - цинь, цинь - ІІИНЬ,

Хлопчику, зернятко кинь!

Жовтобрюшка.

•      Ціть - ціть, ціть - ціть,

Нас рятувати спішіть!

Всі пташки.

•      Цір - цір, цить - цить,

Діти, кохані, спішіть!

Цінь — цінь, час — час,

Подбайте, діти про нас!

•      На сніданок для пташки Киньте зерен, киньте кашки.

Ми ж все літо працювали - Сади з черви обчищали,

Ще й співали всім на втіху;

Світ навколо звеселяли!

•      Цір - цір - цір!

Старшокласники.

•      Горобці у просі купаються - на негоду.
•      Горобці цвірінькають - на відлигу.
•      Птахи перед потеплінням сідають на нижні гілки дерев.
•      У мороз і заметіль птахи замовкають. Вони ховаютьсяу затишнімісця і

настовбурчують пір’я. Від цього їм стає тепліше. Частовзимку птахи              гинуть              від

голоду.

•      Не можна давати пташкам підсмажене насіння, ціле насіння краще роздавати.
•      Пташки сподіваються на нашу допомогу взимку. Для горобчиків потрібне насіння споришу, для голубів - подорожника.

Синички полюбляють насіння льону, гарбузяче та кавуняче, снігурі — кленове, ясеневе, бузкове. У годівнички кладуть плоди горобини, калини.

Учитель. Чи цікавилися ви, де ночують птахи взимку? Довгу зимову ніч пташки проводять по-різному. Ворони і галки ночують великими зграями у парках, садах, на деревах. Дятли, повзики, синиці-гаїчки ховаються у дуплах, а горобці і синиці-великі під дахами, на горищах, біля опалювальних труб. Зимуючі птахи у шпаківнях не зимують, бо шпаківні промерзають і продуваються вітром. Якщо горобці пурхають під стріху чи дах з пір’їною чи соломинкою у дзьобі - незабаром ударять морози.

3.     й учень.

Розбігайтесь, людоньки, хто кудою!

Горобець із білою бородою!

Що за диво дивнеє? На віку

Вперше бачу бороду отаку.

Може, він старійшина чи мудрець?

Може, він заслужений горобець?

Ні, несе у дзьобику він пір’їнку,

Пригодиться діточкам на перинку.

Чи знаєте ви. що: (розповіді дітей)

•     Шпак, сорока, ворона, ворон, сойка, дрізд, снігур здатні наслідувати голоси інших тварин, можуть вимовляти окремі людські слова.

Снігурі та омелюхи взимку харчуються ягодами та насінням. Омелюхи взимку живляться ягодами, які ковтають цілими. М’якуш ягід перетравлюється в шлунку, а кісточки птахи викидають. Отак вони сприяють поширенню багатьох порід ягідних дерев і кущів. За яскраве забарвлення їм дали ще одну назву - красавки. Прилітають вони до нас з півночі. Ще прилітають до нас чижі, щиглики, снігурі.

•     Зовсім інакше їдять ягоди горобини снігурі. Вони викидають м’якуш, а споживають кісточки. За залишками ягід можна впізнати, хто гостював на горобині.
•     Горобці ласують насінням бур'янів, збирають ягоди, тримаються ближче до людського житла.
•     Зовсім не бояться морозів шишкарі. Вони споруджують гнізда на ялинах та соснах і виводять пташенят у найхолоднішому місяці - січні. Будує і обладнує гніздо самочка, а самець годує її, ще й пісень співає. Хоча співак з нього не дуже вправний, але співає він довго і захоплено.
•     Дятел, лісовий лікар, уважно обстежує дерева, видобуває з них шкідників. Узимку він харчується і шишками. Знайде розколину в старому пні, вставить туди шишку і довбає дзьобом.

4. Закріплення вивченого матеріалу.

•     Настав час перевірити ваші знання про птахів. Проведемо вікторину. За кожну правильну відповідь ви будете отримувати фішку, а в кінці обміняєте їх на пташок, які “прилетять” на вашу годівничку.

ВІКТОРИНА

ЗАГАДКИ (слайд)

1.    Швидко скрізь цей птах літає, безліч мошок поїдає, за вікном гніздо будує, тільки в нас він не зимує. (Ластівка).



2. Я ловлю комах, жучків, їм маленьких черв’ячків.

В теплий край я не літаю.

Вдома пісеньки співаю. (Горобець).

З. Сіла пташка на дубку Завела своє: Ку - ку! Стрепенувся їжачок І зайці й козулі:

Всіх збудив той голосок - Пісенька ... (зозулі).

4.    Шубка з сірого пушку, Скаче в жовтім фартушку. Чорний шарфик та шапчина, Хоч маленька ця пташина, Та корисна трудівниця Називається ... (синиця).

5. Уночі гуляє, а вдень спочиває.

Має круглі очі, бачить серед ночі. (Сова).

6. Хто комахи з кори виймає? Поо здооов’я лісу дбає? (Дятел).

7.    Пташенята якого птаха не знають своєї матері? (Зозулі).

8.   Які птахи прилітають до нас з настанням зими? (Снігурі, омелюхи).

9.   Що птахам страшніше взимку - холод чи голод? (Голод).

Гра “Закінчи речення”.

1.   Шишкарі взимку прилітають до... (ялини, сосни).
2.   Взимку дятел любить ласувати... (насінням шишок).
3.   Птахам можна давати крихти... (білого хліба).
4.   Синичка полюбляє насіння і... (сало).
5.   їдальня птахів - ... (годівничка).

У. Підсумок уроку.

Учитель. Що цікавого ви дізналися на уроці? Як птахи пристосувалися до морозів? Чи допомагаєте ви птахам узимку? Як горобчик передбачає погоду?'

Підсумок вікторини (поміняти фішки на птахів і наклеїти на годівничку).

•       Бережіть птахів! Не руйнуйте пташиних гнізд, майструйте шпаківні та годівнички, взимку підгодовуйте пташок! Пам’ятайте про те, що природа в нас одна, вона така беззахисна перед навалою часто бездумного людського господарювання.

4.    й учень.

Ніколи не зробимо шкоди Ми пташці у нашім краю.

Ми друзі і вірні, і щирі.

Бо ми бережем повсякчас Пташок, що літають у вирій,

І тих, що зимують у нас.

Урок «Споріднені (спільнокореневі) слова. Корінь слова»

Мета. 1.Формувати в учнів поняття про спільнокореневі слова на основі спорідненості слів, про спільну частину споріднених слів - корінь.

1.                                                Вчити дітей розрізняти таке поняття, як «споріднені слова» і «форми одного й того ж слова».
2.                                                              Розвивати в дітей увагу до лексичного значення слів, мовне чуття.

4.Збагачувати словниковий запас учнів.

5.Виховувати любов і живий інтерес до рідної мови, повагу і шану до історії своєї держави, бережне ставлення до природи.

Підготувала і провела вчитель початкових класів Бриль Оксана Василівна

Обладнання. Малюнки листків з різних видів дерев, орфографічні словники, довідничок гарних висловів, підручники.

І. Організація класу до урок.

Сьогодні на уроці на нас чекає різноманітна і дуже цікава робота. Тому ви повинні бути уважні, працювати активно.

А розпочнемо наш урок фонетичною хвилинкою, уривком з вірша. Листочки-парашутики,

Як стомлені пташки,

Летять і опускаються На трави і стежки.

Листочків-парашутиків

У лісі не злічить —

То осінь опускається,

Бо хоче відпочить.

—Про яку пору року йдеться в даному вірші?

—З чим автор порівнює листочки?

■ —Слово «лист» має одне значення?

Звернемося до словника.

Лист — писемне повідомлення, що надсилається якійсь особі...

Лист — конкретно якогось дерева, куща...

Лист — тонкий шар якого-небудь матеріалу, тобто лист паперу, картону...

—Які можна підібрати слова-синоніми до цього слова?

(Листя, листочок, листяний, листячко, листопад...)

• З яких дерев вітерець заніс до нас на урок ці листочки?

А про цей листочок здогадаєтесь, коли відгадаєте загадку.. Вій сьогодні на уроці — іменинник

Так, вірно, з дуба.

Це дерево дуже шанували герої, які завітали до нас на свято.

А хто вони, вам підкаже метаграма...

(Метаграма — текст, в змісті якого обов'язково вказані букви, заміна яких змінює значення та зміст слова).

Чи можна з «кози» зробити «козака»? коза + к = козак

Отже, це українські козаки, улюблені герої мультфільму.

Вони подорожують до міста Запоріжжя, на острів Хортиця, шоб побачити, де росте знаменитий, могутній дуб, якому понад 800 років.

Сьогодні козаки завітали до нас, бо довідались, що ми з вами почали вивчати цікаву тему.

Приїхали вони з листом від головного отамана. А прибули вони до нас по Дніпру-Славутичу на своїх чудових «чайках».

Козаки поставили перед нами ряд завдань, які ми повинні виконати.

Перш за все, козаки хотіли б знати і побачити, як ми вміємо писати.

II.Хвилинка калграфії

КККО ЦЬКИЙ ЗАК

Козак козацький рід козацька слава Козацькому роду — нема переводу.

1. Робота з перфокартками:

Ч____ РЕШНЯ

Л___ МОН

С____ СТРИЧКО

ДО ПОБАЧ ____ ННЯ

В____ СЕЛКА

Ч____ РВОНІЄ

Л ТИТЬ

Ч____ РГОВИЙ

ПР__ ДМЕТ

САНТИМ____ ТР

П____ РІГ

Д____ РЕКТОР

1.    Орфографічна скринька

Перший варіант

Завдання. Скласти (усно) речення з одним із поданих слів.

3. Повідомлення теми уроку.

Сьогодні ми продовжимо бесіду про те, як будуються слова.

—Давайте пригадаємо, з чого складається слово? (Із закінчення і основи) —Як визначити основу? Що треба визначити спочатку? (Частина слова закінчення КОЗАК и)

•            Як визначити закінчення? Наприклад: в слові ДУБ [и] (дуба, дубами)
• А як називається незмінна частина слова? (Правильно, основа)

—Давайте знайдемо складові частини основи:

(на картках умовні позначки)

—Без чого не буде рости рослина? (Без світла, тепла, води) Візьмемо слова:

вода водичка підводний

Молодці! Козаки задоволені вашою відповіддю.

Запишемо слова в зошитах. (Робота в зошитах).

—Яка з частин основи є головною? (Правильно, корінь).

Наше завдання уроку:

—навчитися визначати спільну частину споріднених слів в словах — корінь, знаходити слова-«родичі» і форми одного й того ж слова;

—правильно позначити корінь у спільнокореневих словах.

4.      Повідомлення теми уроку.

1. Слова-«родичі».

До нас на урок прибули з країни Граматики слова-«родичі», або споріднені слова. їх ще називають спільнокореневі. Усі родичі — це сім'я. А сім’я живе в одному домі.

Розгляньте малюнки.

листок

дуб

•        Що є спільного між предметами? (Дубок — ііе маленький дуб, дубовий листок — частіша дуба)

Отже, ці предмети — «родичі», вони споріднені між собою. Слова, які визначають назви цих предметів (дуб, дубок) або виражають їх ознаку (дубовий)

• теж споріднені.

2. Робота з підручником.

Вправи №№ 212, 217 (усно).

Нащо дубам листя взимку?

Завдання:

дівчатка хлопчики

споріднені слово«зима» з різними

слова до закінченнями

слова «зима»

зима

зима зиму

взимку на зимовій

Списати речення.

Тільки дуби, лісові велетні, стоять усю зиму брунатні.

Довідничок. Два види дуба:

ранній — у квітні листки розпускаються і на зиму опадають; пізній — листки розпускаються на 2—3 тижні пізніше і на молодих рослинах залишаються на зиму.

а) Виписати з орфографічного словника спільнокоре-неві слова до слів:

дощ дерево гай

дошик деревце гайок

дощовий дерев'яний гайочок

Домалюйте візерунки.

б) Літо, літня, улітку, літечка — підкреслити

споріднені слова.

Вже минуло тепле літо. Літня спека часто змінювалася на грозові зливи. Улітку ми добре відпочили. Шкода славного літечка?

в)Визначити закінчення,

основу, корінь у словах.

Лісовий, жолуді.

4. Творча робота.

Чарівний Олівець прийшов разом з козаками.

Він хоче запропонувати вам завдання: відредагувати текст.

Дописати оповідання, вставити замість крапок слова.

СОЙКА

Цікаво... в лісі!

Ось... сойка і сіла на....

Вона принесла в... жолудь. Почала... його під коріння.

Слова для довідок: пролетіла, восени, ховати, дзьобі.

ЖОЛУДІ

... ліс ожив.

Скрізь дзвеніли дитячі веселі голоси. Це школярі прийшли збирати жолуді. У дітей були кошики і... торбинки. Зібрані жолуді засипали з мішки.

Слова для довідок: полотняні, веселі дитячі, осінній.

6.        Узагальнення знань за запитаннями..

—Що нового ви дізналися про слова?

(У мові є споріднені слова, вони мають спільну частину — корінь)

—Які слова називаються спорідненими?

—Чарівний олівець записав якесь слово, і хоче, щоб ви його відгадали: РІКОНЬ.

—Що називається коренем слова?

—Що треба зробити, щоб знайти корінь слова?

—Без чого не може існувати слово? (Правильно, без кореня)

—А без чого не може існувати людина, що їй допомагає створити красиве і корисне? (Вірно діти, без праці)

6.        Підсумок уроку.

Молодці, діти!

Ви добре впоралися з усіма завданнями. Діти, козаки дуже дякують вам за роботу і хочуть висловити свої побажання.

Мандрівку свою ми вже закінчили Все з вами і вивчили, і повторили.

Всі дружні й активні були ви весь час.

Хороші сюрпризи чекають на вас,

Від нас, Козаків!

УПІ. Домашнє завдання.

Скласти казку «Розмова зі старим дубом», вживаючи в розповіді споріднені слова.

Відділ Бородянеької райдержадміністраціїї Бабинецька ЗОШ І - III ступенів

Я і Україна. Природознавство

« Рослини.»

Мета. Розширити кругозір учнів про цілющі рослини рідного краю; активізувати розумову і пізнавальну діяльність; розвивати спостережливість; збільшувати цікавість до предмету; виховувати почуття любові до природи, турботливе ставлення до неї.

Згрупувати, поглибити знання дітей про лікарські рослини, розширити знання по цій темі; розвивати логічне мислення, пізнавальний інтерес, уяву, спостережливість; виховувати почуття відповідальності за оточуючу природу, бережне відношення до неї, спонукати формування дружнього коллектива.

Підготувала і провела вчитель початкових класів Бриль Оксана Василівна

Обладнання: картки лікарських рослин, індивідуальні і групові проекти «Лікарські рослини Київщини», виставка книг на тему «Лікарські рослини».

Хід уроку

І. Організація класу.

Доброго здоров’я, діти, доброго вам дня!

Хай вам ясно сонце світить у вікно щодня.

Хай сміється мирне небо і дивує світ,

А Земля нехай дарує вам барвистий цвіт.

Бо здоров’я, любі діти, в світі головне.

А здоровий ї веселий - щастя не мине!

П. Повторення вивченого матеріалу.

1. Проблемна ситуація.

“Мікрофон”

(Діти висловлюють свої думки, передаючи уявний мікрофон одне одному)

•      Що потрібно людині для щастя?

Висновок. Людині потрібно здоров’я, щоб учитися, рости і міцніти, долати труднощі життя і досягати успіху, щоб бути щасливою. Бо недарма народ каже: “Було б здоров’я, а все інше наживемо!”

2. Перевірка домашнього завдання.

1.                           Робота з прслів’ям Здоровому все здорово.

Весела думка - половина здоров’я.

Як на душі, так і на тілі.

Здоров’я маємо — не дбаємо, а втративши - плачемо.

Найбільше багатство - здоров’я.

Як нема сили - то й світ не милий.

Світ великий - було б здоров’я!

2.                           Заповнення таблиці “Фактори природи, що впливають на здоров’я людини.

1.                                     Групова рообота.

а) чим шкідливе, чим корисне сонце

б) чим шкідливе, чим корисне повітря

в) чим шкідлива, чим корисна вода

ПІ. Вивчення нового матеріалу.

Епіграф на дошці:

Лікарські рослини життя...

В цих словах й захват чудодійними властивостями зелених цілителів, і вдячність, і любов, і подяка матері-природі за подароване сцілення!

С. П. Мацюцьюш

1. - Добрі, ласкаві трави оточують нас. Один їхній запах лікує. П’янить густий аромат, здається, що легені наповнюються не повітрям, а цілющим бальзамом... Адже багато рослин випаровують в жарку погоду ефірні масла, фітонциди, інші летючі речовини, які убивають шкідливі мікроорганізми, тонізують, заспокоюють.

Головна сила рослин криється в стеблах, квітках, коріннях. В ніжні тіла рослин природа вмістила цілющі ліки. Ціла аптека в одній стеблині. Маленька рослинка може повернути здоров’я, продовжити життя, подарувати радість.

2. Виступ, представлення лікарських рослин Клас ділиться на 7 команд.

(Хто швидше розшифрує назву команди)

•     Ось солдатська трава -_______________- він, те що потрібно при кровотечах і

порізах, “тисячо “никлист” - тисячолистник.

•      - цілющий напій від кашлю та застуди, “реііьчаб” - чабрець.
•      - необхідний при хворобах шлунку, “коцирій” - цикорій.
•      - допоможе печінці, “смербезтник” - безсмертник.
•      - лікує бронхіт, “тейал” - алтей.
•                                                  ____________ покращує апетит, “бакульба” - кульбаба.
•                                                  ____________ покращує роботунашого “мотора”, “тирлусник” - пустирник.

А ось і сам цар цілющої флори, який лікує “99 хвороб”, “йровізбі” - звіробПі.

•     Доброго дня, любі трави!

3. Узагальнення, поглиблення знань, розширення кругозору.

(Капітани команд витягають конверти із запитанням (тест)).

Виступ знавщ.

Батьком научної медицини є грецький лікар Гіппократ (460-377 р до н. с.) Він зібрав всі відомості про лікарські трави, дав научне обгрунтування використанню 236 видів рослин,-

• Що означають його слова; “Ліки повинні бути їжею, а їжа - ліками"

*а) всі ліки діють ефективно, якщо використовувати їх в сирому вигляді, або як сік;

б) треба їсти траву, щоб бути здоровим.

Виступ знавця.

Біля підніжжя вікових дубів, серед кущів, на вологій галявині, на березі річки, в старому парку, біля воріт росте ця рослина. Вона скрізь. Аби тінь та волога, та глинистий грунт. Іноді і не помічаєш його присутності. Але в тр- іі стає помітним зелений ковер.

Це чистотіл багаторічний.

Чому на Україні його ще називають “зимозелень”? а) цвіте зимою;

*б) зелені розетки прикориневих листків залишаються під снігом і зимою; в) з’являються листки ранньою весною.

Виступ знавця.

Особливість цієї рослини - жовтий сік. Алхіміки вижимали сік, випаровували води, сподіваючись отримати золото. Але...

З латині слово переводиться як “ластівка, небесний дар”.

Чому, як ви гадаєте? а) цю рослину люблять ластівки;

*б) розпускання і цвітіння співпадає з поверненням ластівок і виведе- \і ластів’ят;

в) ластівка - символ весни, чистотіл - теж.

Як пояснити російську назву чистотілу “бородавник”? а) коли береш в руки чистотіл, на пальцях з’являються бородавки;

*б) знахарі, використовували чистотіл для виведення бородавок, плям на її: ' і.

Виступ знавця.

Чистотіл - від “чистого тіла”. Його нарікли прозорником, тому що лікує хвороби очей, жовтомолочником - заміняє йод, жовтушником - лікує жовту X у.

•       Чому домашні тварини обходять цю рослину?

а)колюча;

*б) гірка, отруйна; в) жовта.

Виступ знавця.

А знаєте ви, що там де росте чистотіл, культурні рослини метне підпадають під напади шкідників.

Як подорожує насіння чистотілу?

а) колючками чіпляється за шерсть;

б) розносить вітер;

*в) насіння має придаток, який нагадує квітку; мурашки з’їдають цю соко • гу квітку, і таким чином переносять насіння на велику відстань.

Виступ знавця.

Знайома вам рослина лікарський аир? Що ви знаєте про нього? Рос у водоймах?

•    Для чого кочевники возили з собою коріння аіра і кидали у річ г і озера?

*а) очищали воду і вона не була загрозою для здоров’я;

б) ароматизували воду;

в) своя версія.

Виступ знавця.

Запах його можна відчути на відстані кількох метрів. Дуне вітер - і на губах відчуваєш гіркуватий присмак. Якщо навіть відвар розвести тисяч о частиною води, то він все одно буде гірким. Що за трава? (Полин).

•    Багато незвичайних властивостей приписували полиню: якщо положити під голову — скоріше заснеш, а якщо прикласти до ноги?

а) пройде біль;

*б) не відчуєш утоми;

в) не кусатимуть комахи.

Легенда про полинь (російська)

В далекі часи у одного бідняка росла дочка-красуня - Полинь.

Одного разу її побачив байський син, жорстокий і забіяка Ковил. С -в звати красуню в дружини. Відмовила йому Полинь. Тоді Ковил став її повс я обмовляти, соромити. Щоб втекти від сорому, скочила вона на коня, і пла^! и помчала в степ. Погоня майже її настигала. Зупинила вона коня і попрос\ а: “Сховай мене спеп”. Коли під’їхали джигіти, побачили коня, а серед зел >ї трави ріс невеликий сірий кущик.

Так стала Полинь дочкою степу, весною гіркою, як сльози дівчині’ \ злому Ковилу випала гірка участь: він перетворився в траву, насіння ; ї, потрапляючи в шерсть овець проколюють тіло. Обходять цю траву і тварі і люди.

•    Стародавні літописці сік полині домішували у чернила. Для чого?

*а) зберегти записи від мишей і пацюків;

б) поміняти колір;

в) щоб скоріше сохли записи.

Виступ знавця.

Спостереження за птахами дозволили людям багато відкрити корисних властивостей полині. В травні - червні шпаки несуть листки полині у ГНІЗД:              І

горобці, і орли теж.

•    Для чого? а) подобається запах;

*б) охороняє пташенят від блох і інших паразитів;

в) відлякує чужих самців.

Виступ знавця.

Як не спекти хліба без муки, так не вилікувати людину без звіробою. Звіробій лікує серце, застуду, гастрит, печінку, почки, язви. Лс речовини, що випаровує рослина, знешкоджують шкідливі мікроби і бактер

•                              Як гзлаєте скільки видів таких мікробів убиває звіробій?

а) до 10 видів;

*б) більше 40 видів;

в) до 20 видів.

Загадка для всіх:

Стоїть - пишається,

Зачепиш - кусається.

(кропива)

Виступ знавця.

В народі її називають: жигола, стрекава, жаліва, жгучка, стрекучка.

•                              Чому кропива жалиться?

а) як у кактуса є голки;

*б) на листях і стеблах гострі ворсинки, які містять мурашину кис: ворсинки ламаються, кислота пече;

в) своя версія.

Виступ знавця.

З давніх-давен кропиві приписували властивість охороняти насад* від неврожаїв, стихійних бід.

Моделювання ситуації

Посадив капусту, господиня махала над нею кропивою і примо п. “Розсада - розсадонька, не будь пустою, а будь міцною, не будь квіткою, а смачною, не будь старою, а будь молодою, не будь малою, а будь великок

Виступ знавця.

Цілюща сила кропиви і тепер використовується в лікуванні. В лі кропиви вітаміни: К, С, Вг, каротин, а вітаміна С в 4 рази більше, смородині, і в 10 разів більше, ніж в зеленій цибулі.

•      Як ви гадаєте,а в косметології яким чином використовують кропін *а) при виготовленні шампунів, кремів, лосьйонів;

*б) настої при пітливості рук і ніг;

*в) маски для обличчя;

*г) для зміцнення волосся; д) своя версія.

•    Яка по вашому головна заслуга кропиви? а) викликає почуття обпіку;

*б) не викликає побічних дій і корисна в будь-якому вигляді;

в) цілюща сила в замовленнях з допомогою кропиви.

•    Заготовляють кропиву весною і на початку літа, рвучи рука рукавичках.А сушать де?

а) на горищі під залізним дахом;

б) на сонці;

в) вішають на гілки дерев в тіні.

Нагадати.Сушка лікарських рослин на сонці недопустима!

Виступ знавця.

Там, де збудує свій будинок людина, неодмінно з’явиться і подорож Не боїться ні витоптування, ні скошування, стійко переносить засуху і : вологу.

•    Чим пояснити, що він постійно іде за людиною? а) людина сіє біля житла, як лікарську рослину;

*б) люди розносять насіння з грязюкою на підошві, на колесах машин;

в) насіння розносить вітер.

Виступ знавщ.

Світова флора нараховує 260 видів подорожника.

•    А скільки видів його на Україні?

а) 5 видів;

б) 200 видів;

*в) 15 видів.

4.       Підсумок

Більше І 00 видів лікарських рослин використовує народна і офії медицина. Душиця, ромашка, донник, медуниця, омела, алтей, пусти] конвалія, лопух, аір, безсмертник, цикорій, адоніс, валер’яна, сушениця - заслуговують на нашу подяку і вдячність.

Багато лікарських рослин можуть зникнути в природі: адоніс, астрагал, девесил, збідніли запаси аіра, валер’яни. Сьогодні 50 :• рослин потребують охорони.

Лише 46 видів не потребують охорони: полинь, тисячолистник, чабрець, мати-й-мачуха.

Рослинами життя називали лікарські рослини, але виходить , що їх ч треба захищати. На протязі 2-3 століть рослинність на планеті стала мій