Урок української мови в 7 класі на тему: "Письмовий твір-опис зовнішності людини за картиною в художньому стилі"

 

Іржавецький НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІ ступенів

 

 

 

 

 

                                             План-конспект                                                                                            

уроку української мови

у 7 класі

 на тему:

 

 

 

РМ № 20

 

 

 

Письмовий

твір-опис зовнішності людини за картиною в художньому стилі

 

 

 

                                                                              Підготувала

                                                                              Хоменко Н.М

 

 

 

 

Тема: Письмовий твір-опис зовнішності людини за картиною в художньому

           стилі

 

 Мета:

• удосконалити мовленнєво-мислительні вміння, усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення, послідовність викладу матеріалу щодо опису зовнішності людини; вчити будувати твір-опис зовнішності людини за картиною;
• розвивати зв’язне мовлення;
• виховувати інтерес до образотворчого мистецтва, національну гордість за Великих українців, відданість своєму народові,мовленнєву культуру учнів.

 

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.

 

Епіграф уроку:

 

 

«Він був сином мужика і став володарем в царстві Духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури… Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу… 

Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори».

                                                                                                                  І.Я.франко

 

 

Хід уроку

 

 І  Організаційний момент

 

 Робота з епіграфом уроку

 

 ІІ Ознайомлення семикласників з темою, метою і завданнями уроку

 

 ІІІ Актуалізація мотиваційних можливостей школярів

 

1.З якою метою письменники використовують описи зовнішності героїв у художніх

   творах?

 

 2.У якому стилі (крім художнього) можна описати зовнішність людини?

 

 3.Чим вони відрізняються від художніх?

 

 

 4.Які риси обличчя найчастііше аналізуються в художніх описах?

 

 5.Пригадайте, які мовні засоби використовує письменникдля опису зовнішності своїх героїв.

 

 IV Підготовча робота для складання твору-опису людини в художньому стилі

 

1. Слово вчителя

 

 - Коли ми описуємо зовнішність людини, то передаємо риси, не притаманні іншій людині. В описі обов’язково присутнє “відоме” і “нове”.

 

“Відоме” - це обличчя, очі, брови…

 

 “Новими” в описі є ознаки:

 

 Коли в твої очі вдивлюся (відоме),

 Здається мені,

 Мов бачу я небо прозоре (нове).

 

Творча робота:

 

Визначте в тексті “відоме” і “нове”, тип і стиль мовлення тексту:

 

  Мотря не виходила у його з думки, неначе тут стояла, на току, недалечко від нього, під зеленою яблунею, і дивилася на його своїми темними і маленькими очима. Він неначе бачив як пашіло її лице рум’янцем на всю щоку, як біліли її зуби між тонкими червоними губами.

                                                                                                   За І. Нечуєм-Левицьким

 

Робота з картиною:

 

 - Розгляньте репродукцію картини Костянтина Олександровича Трутовського    

                                                                   «Т.Г.Шевченко з кобзою над Дніпром»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дайте відповіді на запитання:

 

 1. У чому полягає особливість опису зовнішності за картиною?

 

 2. До якого жанру належить картина?

 

 3. Чому автор дав творові таку назву?

 

 4. Які риси характеру героя зумів передати художник?

 

5. З чого видно, що доля Шевченка була нелегкою? Зверніть увагу на одяг поета.

 

 6. Яке враження справила на вас картина?

 

 Поясніть значення слів:

 

жупан — старовинний верхній чоловічий одяг;

 

 шаровари — широкі штани певного крою, які становлять частину національного одягу деяких народів;

 

кобза – струнний щипковий музичний інструмент. Має 8 струн.

 

Каракулева шапка – (Каракуль) — цінне хутро зі шкури ягнят каракульських овець знятої на 1-3 день після народження.

 

 

 

 

V Складання письмового твору-опису в художньому стилі за картиною

    К. О. Трутовського  «Т.Г.Шевченко з кобзою над Дніпром».

 

 

ПАМ’ЯТКА

 

Як складати твір-опис зовнішності людини в художньому стилі

 

 1.Розгляньте уважно картину, подумайте, чи її назва розкриває тему.

 

 2.Доберіть художні засоби, що допоможуть описати зовнішність зображеної людини.

 

 3.Розкажіть про передній план картини.

 

 4.Опишіть головного героя картини: його портретні риси, одяг, взуття, позу, в якій його зображено.

 

 5.Назвіть особливі деталі, використані художником для розкриття образу героя.

 

 6.Відтворити опис спочатку подумки, а потім — в усній або писемній формі.

 

Зразок творчої роботи:

 

 

Перед нами репродукція картини А.Манастирського “Запорожець”. Це портрет козака в похідному одязі зі зброєю в руках. Художник намагається зобразити суворого і водночас задуманого запорожця.

  На передньому плані картини ми бачимо немолоду людину з міцною поставою. Позаду бувалого воїна — сутички, війни, битви. На смаглявому обличчі сліди часу і переживання, адже чоло пооране глибокими зморшками. Густі чорні брови суворо насуплені, в очах причаєний смуток, задума. Орлиний ніс із горбинкою надає обличчю виразу мужності, сили і впевненості в собі. На самому чубі розлігся оселедець. Довгі вуса грізно настовбурчені, а густі, як ліс, брови нависають над очима.

  Одягнений чолов’яга у сорочку з жупаном. Зверху, наче шкура ведмедя, обвисає кирея. У міцних руках захисника народу застигла шабля, загартована в кривавих боях.

  Образ героя, змальований художником, викликає пошану до вірного сина свого народу, нагадує славне історичне минуле.

  На мою думку, художнику вдалося зобразити на картині задуманий і водночас суворий вигляд запорожця.

 

 

 

 

 

VI Домашнє завдання

 

1. Завершити письмовий твір-опис, розпочатий на уроці.
2. Підготувати доповідь «Живописні твори Т.Шевченка»