Урок української мови в 6 класі на тему "Розвиток мовлення. Письмовий твір-опис природи за картиною в художньому стилі"

 

Методична розробка уроку

української мови в 7 класі

учителя української мови і літератури

 Конотопської ЗОШ І-ІІІ ступенів  №10

 Пугач Олени Миколаївни

          Тема. Розвиток мовлення. Письмовий твір-опис природи за картиною в художньому стилі

Мета: формувати  вміння добирати й систематизувати відповідні виражальні засоби для реалізації власного задуму, розвивати уяву, логічне й образне мислення, зв’язне мовлення, удосконалювати орфографічні навички, збагачувати словниковий запас учнів, виховувати любов до природи.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

 

Епіграф.                                             Коронуйте день новою свідомістю, 

                                                           бо її світло більше і яскравіше від сонця.

                                                                                                  Казимир Малевич

 

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності

Перед кожним із вас розкладені кольорові смужки. Візьміть у руки смужку того кольору, який вам найбільше до вподоби.

•                 Ви підсвідомо вибрали ті кольори, які відповідають вашому настрою: червоний, рожевий – піднесеність, зелений – спокій, жовтий (оранжевий) - задоволення, синій – сум (тривожність).

Учені доводять: кольори впливають на людину, її почуття, емоції. Тож сприймайте світ у кольорі, адже це радість для людини, позитивні емоції та здоров’я.

Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація завдань

 Погляньте на дошку. Прочитайте тему уроку.

(Колективне визначення мети.) Метод «Мікрофон». Запитання до учнів: «Що ви очікуєте від уроку?». 

Отже, тільки від нас залежить, як справдяться наші очікування.

ІІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда:

1.               Назвіть типи мовлення (розповідь, опис, роздум).
2.               Який тип мовлення називається описом і чим він відрізняється від інших типів мовлення?
3.               Що в текстах-описах є «даним», а що «новим»?

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1.               Слово вчителя про художника Казимира Малевича.

Бачити світ – ще не значить бачити його очима, але бачити світ можна і знанням, і всім єством.

                                                                                           Казимир Малевич

Твори цього унікального художника завжди викликали суперечки й зіткнення протилежних думок, що провокують дискусії.  Сьогодні ми познайомимося з картиною Казимира Малевича «Весняний сад у цвіту» і висловимо свої думки та  враження.

Дмитро Горбачов, мистецтвознавець, зазначав: «У автобіографії Казимир Малевич згадує з синівською любов’ю Україну як джерело своїх мистецьких уподобань. Враження від народного мистецтва були, за його висловом, «негативами», що проявлялися упродовж всього життя».

Як художник творив, розпитаємо в нього самого. Ми запросили на урок  «Казимира Малевича», то ж ви маєте нагоду дізнатися в нього про те, що вас цікавить.

2.                   Рольова гра «Інтерв’ю з художником» (у ролі Казимира Малевича – учень).

Запитання. З чого починався ваш творчий шлях?

К. Малевич. Спочатку захоплювався роботою з натури. Як закінчиться служба, просто біжу до етюдника, фарб. Схопиш і мчиш на етюди. Величезної,  вибухової сили може до­сягати це живописне почуття.

Запитання. Що  Вам давало натхнення?

К. Малевич. Звичайно, краса. Служба батька вимагала частих переїздів, і я багато часу провів в українських селах, оточених благодатною українською природою. І зараз в моїй уяві зринають колоритні картини селянської праці.

Запитання. Коли вперше познайомилися з живописом?

 К. Малевич. Перша зустріч зі справжнім живописом сталася в Києві, куди батько взяв мене на щорічний ярмарок цукроварів. У вітрині магазину я побачив картину із зображенням дівчини, яка  сиділа на лавці й чистила картоплю, – і це залишило в пам’яті незабутнє враження. До одинадцяти років мені й на думку не спадало, що існують чарівні предмети: олівець, вугілля, папір, … фарби й пензлі.

Запитання. За яких обставин зустрілися зі справжніми художниками?

К. Малевич. Зустріч  з дивовижними людьми, які тільки тим і займалися, що писали фарбами, відбувся в невеликому містечку Білопілля Харківської губернії. З Петербурга приїхали відомі художники для писання ікон у соборі. Це нас дуже схвилювало, бо ми ще ніколи не бачили живих художників. 

Запитання. Про Ваші картини знали й за кордоном. Як і коли це сталося?

К. Малевич. 1927 року мені пощастило потрапити до Європи. У Варшаві та Берліні з успіхом експонувалися мої роботи. Але поїздку довелося перервати через розпорядження терміново повернутися до СРСР. Вимушене повернення призвело до арешту, – три тижні я провів за ґратами. Пізніше мені дедалі частіше доводилося змінювати місця роботи. І в цей важкий період на допомогу прийшла Україна. Я приїхав у столицю, де почав працювати в Київському художньому інституті.

Запитання. Що для Вас означає зображувати на полотні  природу? Точно відтворювати?

К. Малевич.  Копіювати природу … Ось узяти й так написати, як є – яка ж вона прекрасна! А напишеш – стає нецікаво. Треба щось внести, додати. Це я постійно повторюю і своїм учням. Без осмислення своєї живописної практики неможливо носити горде звання художника. Моя життєва й  творча позиція така: «Художник повинен знати, що  й чому відбувається на його карти­нах».

Учитель. Дякуємо Вам, Казимире Севериновичу, за цікаву бесіду.

К. Малевич. До нових зустрічей.

Учитель.  Пензлю Казимира Малевича  належить багато картин, але особливе місце займає пейзаж.

У період ранньої творчості К.Малевич написав декілька полотен, у яких відтворення  пейзажу нерозривно злилося з прагненням  за допомогою фарби передати свій настрій. Такий витканий з енергійних мазків «Весняний сад у цвіту», дивовижний через тонкощі сполучення кольорів. 

3.               Знайомство учнів з картиною Казимира Малевича «Весняний сад у цвіту». Осмислення картини за запитаннями:

1.               Що вам подобається на картині?
2.               Якою зображує природу митець?
3.               Чи вдалося художнику передати красу весняного саду?
4.               Які кольори створюють весняне тепло на картині?
5.               У чому, на вашу думку, майстерність автора, його індивідуальність? 
6.               Чому картина називається «Весняний сад у цвіту»?
7.               Що відчуваєте й про що думаєте, коли дивитеся на цей пейзаж?

4.                   Лексико-стилістична робота.  Асоціативне гроно. (Учні об’єднані в групи)  До кожного з іменників доберіть і запишіть прикметники.

Пейзаж – красивий, чудовий, дивовижний, казковий, мальовничий.

Небо – прозоре, бездонне, спокійне, привітне, безхмарне, ясне, світле.

Повітря – чисте, тепле, благотворне, п’янке.

Трава – запашна, ніжно-зелена, нетолочена, шовкова, росяна.

Сад –  весняний, духмяний, молодий, квітучий, сонцерадісний, тихий.

Назвіть прикметники, які у творі можуть бути епітетами.

5. Колективне складання плану твору-опису за картиною Казимира Малевича «Весняний сад у цвіту».

І. Казимир Малевич – унікальний художник.

ІІ. Весна на картині Казимира Малевича.

     1. Ознаки весняного дня:

а) молоді дерева;

б) аромати весняного саду;

в) ясне небо;

г) гудіння бджіл.

       2. Особливості композиції пейзажу.

ІІІ. Які почуття й думки викликає цей пейзаж?

6.Складання колективного усного твору-опису за картиною. Мета творчої роботи – створити образне, яскраве враження про намальоване на полотні, викликати в читача певне ставлення до нього.

V. Самостійна робота учнів над власним письмовим твором-описом. Діти здають роботи на перевірку.

VІ. Оцінювання . Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. Виписати з художніх текстів творів письменників-земляків описи природи рідного краю (2-3). Підібрати тематичне фото.       

 

Дидактичний матеріал до уроку розвитку мовлення

Тема. Письмовий твір-опис природи за картиною в художньому стилі

 

Казимир Малевич «Весняний сад у цвіту»

«Spring Garden in Blossom» (1904)