Урок української мови в 9 класі
Тема. Твір-роздум на морально-етичну тему (за форматом ЗНО).
Мета навчальна: формувати вміння складати власне висловлювання у формі твору-роздуму;
розвивальна: розвивати зв’язне мовлення (усне й писемне), увагу, емоційну сферу; розширювати словниковий запас учнів; розвивати творчу активність;
виховна: виховувати доброту, співчуття на прикладі життєвого шляху відомих осіб рідного краю, та літературних героїв.
Очікувані результати:
Після уроку учні знають:
Після уроку учні вміють:
Тип уроку: розвиток мовлення.
Обладнання: роздавальний матеріал; підручники (Заболотний В.В. Українська мова: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / В.В. Заболотний, О.В. Заболотний. – Київ: Генеза, 2017. – 272 с.), мультимедійний комплекс.
Перебіг уроку.
І. Організаційний момент.
Учитель. Доброго дня! Налаштуйтеся на серйозну роботу. Я бажаю вам успіху. А успіх – це:
Ці якості допоможуть вам у досягненні мети – бути успішними. А ще необхідні умови – це гарний настрій і посмішка. І хай це сонечко залишається на дошці як символ вашого гарного настрою і вашої успішності на уроці.
ІІ. Актуалізація знань – вступна частина
Учитель. Успіх – це важлива складова життя людини. Коли людина успішна, то вона щаслива. З іншого боку, коли людина щаслива, то вона й успішна.
То що ж таке успіх, я вам окреслила, а що ж таке щастя?
«Мозковий штурм»
… …
Щастя –…..
- успіх
- родина
- кохання
- улюблена робота
- захоплення, хобі
- достаток
- слава
- повага серед людей
- здоров’я
- здоров’я близьких
Еміль Золя писав: «Прагни не до того, щоб домогтися успіху, а до того, щоб твоє життя мало сенс».
Не одне покоління замислювалось над питанням: для чого живе людина?У чому щастя людини…. У чому сенс її життя?
«Щастя» і «сенс життя» — ці поняття тісно пов’язані між собою, вони належать до етичної категорії, яка віддзеркалює, відображає моральну свідомість людини. У цих поняттях поєднується весь духовний досвід особистості.
Отже, ми сьогодні будемо вести розмову на морально-етичну тему
ІІІ. Тема
Учитель. А тема нашого уроку - Твір-роздум на морально-етичну тему (запис у зошити дати й теми уроку)
- Скажіть, це нова тема для нас? Ми вперше пишемо «Твір-роздум на морально-етичну тему»? Тож яка мета урок?
ІV. Мета (визначають учні - запис на маршрутах уроку )
Роздати маршрути уроку.
V. Мотивація (ДПА, ЗНО, поетапна оцінка уроку).
VІ. Вивчення нового матеріалу
Словникова робота
Мораль
Етика (Тлумачний словник)
МОРА́ЛЬ, і, жін.
1. Система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства; етика (у 2 знач.). Польська аристократія з своєю буржуазною мораллю і голим цинізмом... — от що служить темою більших Франкових повістей (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 39).
2. Повчальний висновок із чогось. Ні, кінця казочці історія поки не дописала, проте мораль свою казочка має, — скинув ясним оком Іван (Петро Колесник, Терен.., 1959, 170
3. розм. Повчання, настанови, поради.
♦ Читати (прочитати і т. ін.) мораль — повчати, давати настанови, поради. Я страшенно не люблю тих старих нудярів, що раз у раз люблять торочити мораль (Іван Франко, IV, 1950, 255).
(Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 799.)
Е́ТИКА, и, жін.
1. Наука про мораль, її походження, розвиток і роль у суспільному та особистому житті людей. Франко обстоює відокремлення етики від релігії (Вісник АН УРСР, 4, 1949, 46).
2. Норми поведінки, сукупність моральних правил якого-небудь класу, суспільної організації, професії і т. ін. В радянській школі народилась нова, піонерська етика (Олесь Донченко, VI, 1957, 600); Читати їй лекцію про нашу, комуністичну етику тут, за столом, ніяково, та й не хотілося (Яків Качура, II, 1958, 49).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 490.
Учитель. В усі часи людей турбувала морально-етична категорія – це сенс життя.
1. «Людина може знайти сенс у житті, тільки присвятивши себе суспільству», - писав Альберт Ейнштейн (один з найвизначніших фізиків XX століття. Лауреат Нобелівської премії)
- Як ви його розумієте ці слова?
2. «Життя людини має сенс до тих пір, поки вона вносить сенс у життя інших людей за допомогою любові, дружби, співчуття і протесту проти несправедливості» (Симона де Бовуар) (франц. письменниця).
- Як ви розумієте ці слова?
3. «Людина народжується не для того, щоб тягнути сумне існування в бездіяльності, а щоб працювати над великою і грандіозною справою» (Леон Баттіста Альберті) (італійський вчений, гуманіст, письменник, один із зачинателів нової європейської архітектури і ведучий теоретик мистецтва епохи Відродження).
4. «Ми знаходимося тут, щоб зробити свій внесок у цей світ. А інакше, навіщо ми тут?» (Стівен Пол Джобс) (американський підприємець і винахідник).
- Як ви розумієте ці слова?
5. «... Самопожертва себе на користь інших є ... ознака найвищого розвитку особистості ...» ( Федір Михайлович Достоєвський)
- Як ви розумієте ці слова?
- Що значить самопожертва?
- Чим може пожертвувати людина?
- Яка найбільша цінність у кожної людини? (Життя)
- Заради чого чи коно вона може віддати цю цінність? (заради дітей, батьків, коханої людини)
6. «Життя священне; це, так би мовити, верховна цінність, якій підпорядковані всі інші цінності» (Альберт Ейнштей)
- Прокоментуйте цей вислів.
Оцінка 4 бали
Учитель. Тож починаємо готуватись до написання твору-роздуму. Ми з вами писали твори різних типів. Пригадаймо типи мовлення. Назвіть типи мовлення та їхні особливості.
Учитель. Пригадаймо структуру роздуму.
З яких частин складається текст у формі роздуму? (У роздумі обов’язково присутні три частини: теза, докази (аргументи), висновок) (стор. 233 підручника).
Теза → докази (аргументи) → висновок
Оскільки вас чекає ЗНО, до якого входить важливе завдання – власне висловлення. Важливе, бо за твір ви можете набрати 20 балів, то не забуваймо й про вимоги до власного висловлення на ЗНО.
За зміст ви можете набрати скільки балів? (12). За кожен пункт плану скільки балів (2 б. ) Отже, виходить 10 балів. А за що ж ще 2 бали? За логічну послідовність. Однією з умов логічної послідовності є використання слів-скріпів. Назвіть ці слова.
Оцінка - 2 бали
Пунктуаційна хвилинка
Учитель. Серед слів, які слід використовувати у власному висловлюванні, є слова, що вимагають знань пунктуаційних правил. Як називаються ці слова? (Вставні). Назвіть види їх з прикладами.
- як відрізнити вставні слова з омонімічними
Завдання. Поставте пропущені розділові знаки
Прояви жертовності заради інших безперечно трапляються рідко. На мою думку варто йти на самопожертву заради інших людей незалежно від того, чи близька та знайома тобі ця людина, чи оцінить вона твій вчинок, чи віддячить за такий крок. Біблія говорить що немає більшої любові, ніж та, коли ти віддаєш за брата душу свою а отже і своє життя.
Самоперевірка
Прояви жертовності заради інших, безперечно, трапляються рідко. На мою думку, варто йти на самопожертву заради інших людей, незалежно від того, чи близька та знайома тобі ця людина, чи оцінить вона твій вчинок, чи віддячить за такий крок. Біблія говорить, що немає більшої любові, ніж та, коли ти віддаєш за брата душу свою, а, отже, і своє життя.
Оцінка - 2 бали
А темою твору буде вислів:
«... Самопожертва себе на користь інших є ... ознака найвищого розвитку особистості ...» ( Ф. М. Достоєвський)
- Поясніть розділові знаки у вислові
3. Робота зі змістом твору 4 бали
- Спробуймо сформулювати тезу, виходячи із цієї теми.
(На мою думку, пожертвувати собою може далеко не кожна людина. Лише високодуховна особистість, наділена найкращими моральними якостями: добротою, милосердям, чуйністю, відповідальністю, здатна на це.
Наступна частина твору – це аргументи, тобто докази, підтвердження тези.
- Спробуйте підтвердити тезу, яку ми сформулювали, аргументами. (По-перше, кожна людина знає, що життя – скарб, і тому не кожен зможе пожертвувати ним. По-друге, зараз більшість людей мають одержують освіту, мають доволі високий інтелектуальний розвиток, але лише людина з високими моральними якостями здатна пожертвувати собою заради інших.)
- Які ми можемо підібрати приклади із літератури, народної творчості, історії, життя відомих людей, власного життя?
Учитель. Прикладом жертовності заради людей є образ міфічного героя Прометея. Пригадаймо цей давньогрецький міф.
Розповіді учнів
Титан Прометей – син богині справедливості й правосуддя Феміди. Він не був прибічником вирішення проблем за допомогою грубої сили, до чого звикла більшість інших його могутніх братів-титанів. Прометей був розумним, про що свідчить його ім'я, що в буквальному перекладі означає «провидець», «той, хто думає наперед». А ось брата його звали Епіметей («той, хто міркує заднім числом», інакше кажучи — дурень). За одним із міфів, Прометей був «батьком» людства. Першу людину він виліпив із глини. У Греції було містечко, де подорожнім охоче показували рештки глини, з якої Прометей виліпив людей. Це два чималих валуни розміром із добрячий віз кожен. А пахла та глина подібно до запаху тіла людини.
Славетний байкар Езоп розказував, що глину, з якої зліплено людей, Прометей замішав не на воді, а на сльозах. Тому не варто впливати на людину силою, бо це ні до чого доброго не приведе. У разі ж необхідності краще людину заспокоювати й переконувати. Ось до такого ставлення люди чуйні.
Боги доручили Епіметею розподіляти поміж живими істотами здатність до виживання у світі. І той витратив усі запаси життєстійкості на тварин. А коли черга дійшла до людей, їм майже нічого не залишилося. Адже, скажімо, найсильніша людина не зрушить з місця такої ваги, яку тягне будь-який віл. Отже, людина неспроможна тягти й плуга, через що приречена на голодну смерть або напівголодне животіння. А людські нігті та зуби є дуже слабкими й крихкими, їх навіть не можна порівнювати з пазурами лева або іклами кабана. Тому, якщо беззбройна людина зійдеться в двобої з левом чи вепром, то його результат майже неодмінно буде не на користь «дитини Прометея», обділеної Епіметеєм. Крім того, в людини немає такого хутра, яке має ведмідь. Тому вона приречена на замерзання там, де виживає ця тварина. Словом, куди не кинь, а люди виявилися значно беззахиснішими перед хижаками та злими силами природи, ніж тварини.
Тому Прометей захотів допомогти людям. Він вирішив дати їм розум – іскру божественного вогню, який палав на Олімпі. Як відомо, вогонь, полум'я здатні освітлювати все навколо, протистояти темряві. А вислів «вогонь Прометея» означає світло розуму, пізнання, культури, цивілізації, які уславляються в міфах про Прометея. Титан навчив смертних будувати житло, обробляти землю за допомогою тварин, пояснив їм природні цикли. Крім того, навчив їх рахувати й писати, обдарував схильністю до мистецтва. Словом, перетворив первісних людей на «людей розумних». Про це написав у трагедії «Прометей закутий» (V ст. до н. е.) видатний еллінський драматург, «батько трагедії» Есхіл.
Зевс суворо наказав охороняти божественний вогонь. Але непокірний титан, співчуваючи людям, викрав іскру полум'я, яке палало на Світовій Горі Олімп. Заховавши її в очеретину, він прокрався повз охорону, спустився на землю й віддав божественний вогонь смертним. Чи знав він про те, що прогнівить Зевса? Звичайно, знав, на те ж він і провидець-Прометей. Але любов до людей (її ще називають гуманізмом), співчуття до них перемогли… Зевс суворо покарав Прометея. Він звелів закувати його в кайдани й припнути на самому краї стрімкої скелі, щоб відступник висів там довгі століття.
Здійснити цю кару Зевс доручив своєму кульгавому сину Гефесту, неперевершеному митцеві й ковалю. А в помічники йому дав двох своїх вірних слуг – Силу і Владу, суворих, безжальних, жорстоких. Прикро було Гефестові коритися Зевсовій волі, бо він щиро шанував Прометея, але не послухатись рідного батька не міг.
Але Прометей не скорився, не піддався ніяким тортурам, навіть коли Громовержець скинув скелю з титаном у чорну безодню, коли орел гострими пазурами розривав титанові груди та дзьобав йому печінку. Люди завжди мріяли, їм був потрібен герой-захисник, здатний зробити те, чого вони не можуть, тому образ Прометея «вічний» в літературі. До образу гордого незламного титана зверталося багато митців усіх епох, зокрема давньогрецький драматург Есхіл, німецький поет ХVІІІ століття Й. В. Ґете, англійський поет ХІХ ст. Дж. Г. Байрон, українські митці: Т. Г. Шевченко, І. Я. Франко, Леся Українка, А.Малишко та багато інших За різних часів і в різних авторів образ Прометея набував певних рис характеру. Кожна епоха створювала свого Прометея, залежно від своїх моральних принципів. Але Прометей завжди залишався великим гуманістом, чесним, порядним, здатним на самопожертву.
Учитель. Згадаймо ті твори літератури, з якими ми знайомились на уроках української літератури, що можуть бути прикладами людської самопожертви.
Яскравим прикладом людини, яка здатна пожертвувати найдорожчим заради інших, може слугувати Климко – головний герой однойменної повісті Григора Тютюнника. Хлопець, залишившись сиротою, ріс у свого дядька Кирила, який зумів виховати в ньому такі людські риси, які цінуються понад усе, – здатність любити й турбуватися про ближнього від усього серця, аж до самопожертви. Климко вирушив у небезпечну мандрівку заради чужих людей, щоб потім виміняти сіль на їжу для друга, а найголовніше – на молоко для маленької доньки своєї вчительки. Повертаючись додому, хлопчина гине від фашистської кулі, рятуючи життя невідомому полоненому. Мало кому під силу взяти на себе той хрест, який з гідністю проніс герой повісті. Піти на самопожертву, не замислюючись, заради чужих людей – вчинок героїчний, на який здатен далеко не кожен.
М. Коцюбинський «Дорогою ціною». Образ Соломії – це образ закоханої жінки, яка не просто любить свого чоловіка, але навіть віддає життя заради нього. Тільки добра душею, з відкритим серцем людина здатна на таку любов, навіть самопожертву. Соломія віддала своє життя заради коханого чоловіка.
І, звичайно ж, не можна не згадати найбільший приклад самопожертви Ісуса Христа, який пожертвував собою заради людства. Ісус Христос – у християнстві Син Божий, Господь, Спаситель людства. Центральна фігура Святого Письма і Нового Заповіту. Бог-Син, одна з осіб Святої Трійці. Боголюдина – Бог, що втілився як чоловік, аби надати людству спасіння від первородного гріха. Центральна особа світової історії та культури. Месія, якого обіцяли пророки Старого Заповіту. Тернистий шлях пройшов син Божий, щоб урятувати всіх нас.
Словникова робота
Учитель. Зараз у нашої держави складний період. Іде війна. Гинуть чоловіки. Прикладом мужності, патріотизму, любові до людей є життя героїв нашого часу – бійців на сході України, зокрема наших земляків.
Рущак Руслан (с. Пузикове)
4 липня 2014 року блокпост, на якому ніс службу Руслан Рущак разом із своїми бойовими товаришами, був обстріляний терористами із мінометів, під час обстрілу хлопець загинув.
Як відзначають односельці, Руслан був доброю людиною, хорошим сином і братом, а ще – аа справжнім патріотом, любив Україну і вважав за необхідне захищати її від ворогів.
Прапорщик Вихристюк Сергій Григорович (с. Пустовійтове)
3 вересня 2014 Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ "Смерч". Залишилися мама, дружина та двоє синів, 16 і 6 років.
Старшина Усс Степан Миколайович (с-ще Градизьк)
29 серпня 2014 загинув поблизу міста Іловайськ (Донецька область) під час виходу колони з оточення так званим «зеленим коридором», який був обстріляний російськими військами. Мав 36 років. Залишилася дружина і однорічний син.
Прикладом доброти , милосердя, а також жертовності є життєвий шлях відомої в усьому світі жінки, яку звуть Агнеса Гонжа Боякш, яку ми знаємо під іншим імям . Яким? Матір Терезу. Що ви знаєте про неї? (Відповіді учнів)
Робота з додатковим матеріалом.
Роздатковий матеріал – див. додаток (за матеріалами Вікіпедії)
Дати відповіді на питання («квиточки»):
1.Коли і чому Агнеса приймає рішення присвятити служінню Богу?
2. Чому у світі Агнесу називають іншим ім’ям?
3. Що для неї стало «покликанням у покликанні»? Як ви розумієте цей вислів?
4. Про кого дбала Мати Тереза?
5. Розкажіть про притулок, який організувала Мати Тереза?
6. У які країни розповсюдилась діяльність М.Терези?
7. Як шанували за життя цю жінку?
8. Як і де була похована? Про що це свідчить?
9.Що названо її ім’ям?
10. Символом якої людської чесноти є її ім’я?
11. Що і кого любила Мати Тереза?
12. Чим і заради кого пожертвувала Мати Тереза? (своїм особистим життям, не створилв сім’ї. Присвятила своє життя бідним, нужденнім, хворим )
Проблемне питання
Учитель. Я не нав’язую вам свою позицію. Кожен обирає сам своє ставлення до порушеної теми. Свій вибір ви обґрунтуєте у власному висловленні.
Учитель. Нагадую, що висновок не може відрізнятися від тези. На маршрутах уроків запишіть ті приклади з літератури чи суспільного життя, які ви використаєте у творі.
Самостійна робота учнів – написання твору (резерв часу)
VІІ. Підсумок уроку
Домашнє завдання – написати твір роздум на тему, яку опрацьовували на уроці (обсяг – 2,5-3 стор.)
- Я вам бажаю успіху, а ще - добра, щастя, і виховувати в собі ті риси, про які ми говорили на уроці.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Додаток (за матеріалами Вікіпедії)
Агнеса Гонжа Боякш
Католицька черниця, засновниця доброчинних місій, лауреат Нобелівської премії миру за 1979 рік. Упродовж понад сорока років допомагала злиденним, хворим і сиротам у місті Колката в Індії. Зростаючи під керівництвом матері Терези, доброчинні місії розповсюдили свою діяльність на інші країни. На порозі 70-х років мати Тереза здобула міжнародну відомість і визнання як заступниця злиденних і безпомічних.
Агнеса народилася в Македонії. Вона була наймолодшою в албанській родині за походженнями із Шкодера. Батько дівчинки, борець за Албанське визволення, помер, коли їй було 8 років. Мати виховала Агнесу вкатолицькому дусі, за свідченнями біографів, дівчинку змалку захоплювали розповіді про місіонерів1. У 12 років вона вирішила присвятити своє життя релігії, а вже у 18 Агнеса покинула домівку, вступивши до лав місіонерської організації Сестри Лорето.
Після перебування в Ірландії, де вона вивчила англійську, щоб мати змогу навчати індійських дітей, Агнеса поїхала до Індії в 1929 році, де поступила в послушниці монастиря Дарджілінг, розташованого в Гімалаях. годом вона прийняла першу обітницю, обравши собі ім'я Тереза на честь Терези де Лізьє, покровительниці місіонерів. У 1937 році вона прийняла повну обітницю черниці. Черниця Тереза викладала в монастирській школі в Калькутті, і, хоча їй подобалося навчати дітей, вона дедалі більше переймалася бідністю, яка її оточувала. Із голодом 1943 року до міста прийшли страждання й смерть, а в 1946 році почалися запеклі сутички між індусами й мусульманами, що сповнили його розпукою й жахом.
Подорожуючи під час відпустки до монастиря Лорето в Дарджілінгу, черниця Тереза відчула те, що вона охарактеризувала покликанням у покликанні: «Я повинна піти з монастиря й допомагати бідним, живучи їхнім життям. Це було веління. Не скоритися йому означало б зраду віри». Вона розпочала працювати серед бідних. Спочатку вона заснувала школу в Мотіджгілі, а незабаром почала піклуватися про голодних і зневірених. Дуже швидко її зусилля стали відомими індійській владі. Прем'єр-міністр висловив їй свою подяку.
Тереза писала у своєму щоденнику, що перший рік видався напрочуд важким. У неї не було прибутку, тож їй доводилося вижебрувати харчі й матеріали. Її переслідували сумніви, самотність і спокуса повернутися в затишок монастирського життя.
7 жовтня 1950 року Тереза отримала дозвіл Ватикану заснувати конгрегацію, яка незабаром перетвориться в Доброчинні місії. Їхнім завданням стало піклування, за її власними словами, «про голодних, голих, бездомних, скалічених, сліпих, прокажених – усіх тих, хто для суспільства небажаний, про кого воно не піклується, про людей, що стали тягарем для громади й від яких усі відсахуються». Почалося все з невеличкого ордену з 13 членів у Калькуті, нині це вже 4000 черниць на чолі сирітських притулків, закладів догляду за хворими на СНІД й центрів доброчинства в усьому світі. Вони доглядають за біженцями, сліпими, безпомічними, престарілими, бідними й бездомними, допомагаюь жертвам потопів, епідемій та голоду. У 1952 році мати Тереза відкрила перший притулок для людей при смерті у приміщенні, яке їй надало місто Калькутта. За допомогою Індійської влади вона перетворила покинутий індуїстський храм в Калігатський притулок для помираючих, де бідним надається безкоштовний догляд перед смертю. Вона перейменувала храм у Дім чистого серця. Люди, які потрапляли туди, отримували медичну допомогу й могли померти з гідністю й дотриманням ритуалів їхньої віри: мусульманам читали Коран, індусам приносили воду з Гангу, а католики отримували соборування. Мати Тереза говорила, що для людей, які жили, як тварини, найкраща смерть – померти, як ангели, оточеними любов'ю й турботою. Незабаром вона відкрила притулок для тих, хто страждає від хвороби Гансена, відомої під назвою проказа, і назвала цей притулок Шанті Наґар (місто миру). Доброчинні місії відкрили в Калькутті кілька клінік, забезпечуючи їх ліками, бинтами і їжею.
Доброчинні місії збирали дедалі більше безпритульних дітей, тож мати Тереза відчула необхідність створити спеціальний притулок для них. У 1955 році вона відкрила Нірмала Шісту Бгаван — Дитячий будинок непорочного серця.
Незабаром орден став приваблювати добровольців і доброчинні пожертвування, тож до початку 60-х відкрив притулки для бездомних дітей і прокажених по всій Індії. Мати Тереза розширила його діяльність на весь світ. Перший притулок за межами Індії відкрився у Венесуелі в 1965 році. Потім – у Римі, Танзанії й Австрії в 1968 році. У 70-х діяльність ордену поширилася на багато країн Азії, Африки, Європи й Америки, включно з США.
У 1982 році, під час облоги Бейруту, мати Тереза врятувала 37 дітей, що не могли вибратися із прифронтового госпіталю, порушивши угоду про тимчасове припинення вогню між армією Ізраїля й палестинськими повстанцями. У супроводі працівників Червоного Хреста вона пройшла скрізь.
Мати Тереза привозила допомогу голодним у Ефіопії, постраждалим від радіоактивного опромінення в Чорнобилі, жертвам землетрусу у Вірменії. У 1991 році вона вперше за багато років повернулася на батьківщину, відкривши Братський будинок місії доброчинності в Албанській столиці Тирані. До 1996 року під її керівництвом діяли 517 місій в понад 100 країнах світу. Мати Тереза була доброю людиною. Вона допомагала бідним, хворим і знедоленим.
Мати Тереза пережила декілька серцевих нападів і запропонувала свою відставку з поста керівника Доброчинних місій. Але таємне голосування серед черниць вирішило, що вона повинна залишитися. Мати Тереза погодилася продовжувати працювати.
У березня 1997 року вона покинула пост керівника місій, а 5 вересня, через 7 днів після 87-го дня народження, померла.
На момент смерті матері Терези Доброчинні місії налічували 4000 сестер, 300 братів і біля 100 000 волонтерів, вони працювали в 610 місіях в 123 країнах світу.
Перед похованням тіло матері Терези лежало в соборі святого Томаса протягом тижня. Індійський уряд влаштував поховання на державному рівні, дякуючи їй за її служіння бідним людям усіх релігій. Мати Тереза отримала державне визнання задовго до смерті. Ще в 1962 році її нарогодили високою відзнакою Падма Шрі. Того ж року вона отримала нагороду Рамон Маґсайсай від уряду Філіпін. В 1972 році вона отримала премію Джавахарлала Неру, а в 1980-му – найвищу нагороду Індії – Бхарат Ратна.
На початку 1970-их мати Тереза стала всесвітньо відомою. У 1971 році папа Павло VI нагородив матір Терезу першою премією миру імені папи Іоанна XXIII. У 1976 році вона отримала нагороду Pacem in Terris. Після смерті почалася процедура введення матері Терези до числа святих. Наразі вона має титул блаженної2. У 2009 році у місті Скоп'є, де народилась Мати Тереза, відкрито меморіальний будинок-музей. Іменем цієї жінки названо астероїд – 4390 Мадретереза. З 2013 року 5 вересня (день її смерті) відзначається як Міжнародний день благодійності.
Матір Терезу називають найвпливовішою жінкою світу, а її життя – найбільшою подією ХХ століття. Досягнення маленької тендітної черниці справді вражають, а її особистість виняткова за значенням для всього людства.
МІСІОНЕ́Р1, а, чол. Проповідник, якого посилас церква для релігійної пропаганди серед іновірних і навернення їх до своєї віри. Ще за сто років до хрещення Русі слов'янські місіонери Кирило і Мефодій склали слов'янську азбуку і переклали грецькі церковні книги на слов'янську [болгарську] мову (Історія СРСР, I, 1956, 42); Місіонер хотів зробити Абу-Разема релігійною людиною (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 74); * У порівняннях. Се був мій знайомий друкар,.. ревний, як місіонер (Леся Українка, IV, 1954, 272).
БЛАЖЕННИЙ2 а, е. Дуже щасливий. Де згода в сімействі, Де мир і тишина, Щасливі там люди, Блаженна сторона (Пісні та романси українських поетів., II, 1956, 8
// Пройнятий щастям, радістю; який виражає щастя, радість. Наталя намагалася нахмуритися сердито, та лице її мимохіть прояснялося тихою, блаженною усмішкою (Степан Васильченко, II, 1959, 57).
Місцевий святий. У цих місцевостях на його честь можна будувати храми. Блаженний — це підтвердження, що перебуває у царстві небесному. Через його посередництво можна просити ласк у Бога.
1