Урок "Ульф Старк «Чи вмієш ти свистати, Юганно?». Проблеми самотності (дітей і дорослих), ставлення до людей похилого віку у творі."

Тема уроку: Ульф Старк «Чи вмієш ти свистати, Юганно?». Проблеми самотності (дітей і дорослих), ставлення до людей похилого віку у творі.

Мета : ознайомити учнів з відомостями життя і творчості Ульфа Старка, поглибити знання про повість, її ознаки; дослідити проблеми твору, вчити давати оцінку людським вчинкам;

розвивати усне зв´язне мовлення, навички стислого переказу, аналізу твору, аргументовно висловлювати особисте ставлення до проблем, що порушено у творі;

виховувати почуття поваги до людей похилого віку, повагу до людських почуттів.

Обладнання: підручник О. М. Ніколенко 6 клас «Зарубіжна література», презентація, ноутбук, телевізор, фрагменти фільму режисера Румле Хаммериха,1994р., картки «паспорт твору».

Тип уроку: засвоєня нових знань.

Перебіг уроку

І.Організаційний момент

Слово вчителя.  –  Доброго ранку! Нехай сьогоднішній урок допоможе нам зрозуміти дуже важливі речі для кожної людини і надихне на добрі справи.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.-  Ви прочитали повість шведського письменника Ульфа Старка «Чи вмієш ти свистати, Юганно?», в якій розповідається про різні покоління людей – дітей та дорослих. Письменник хотів нам донести, що найважчий стан, який переживає кожна людина - це стан самотності. Тому сьогодні ми про це і поговоримо, спробуємо розібратися, чи  можна позбавитися самотності, і що для цього потрібно зробити.

2.  Оголошення теми, мети і завдань уроку  
3.  Сприйняття, осмислення та засвоєння учнями нової інформації

• Ознайомлення з відомостями про життя і творчість Ульфа Старка (перегляд презентації)

• - За малюнками відновіть сюжетний ланцюжок повісті «Чи вмієш ти свистати, Юганно?»

( учні шукають у тексті речення, які відповідають малюнку і читають їх)

• Вправа «Асоціативний кущ». - Подумайте, які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово «самотність»? (запис слів на дошці)

(Можливі варіанти слів: безпорадність, сум, непотрібність, одинокість, ізоляція)

Слово вчителя. -Вірно, самотні люди завжди безпорадні і часто нікому не потрібні. А чим же схожі між собою Берра та дідусь Нільс?

(Можливі відповіді учнів.- Вони  почуваються самотніми і це відчуття їх зближує. У Берри немає дідуся, а у дідуся немає дружини.)

• Перегляд фрагмента фільму режисера Румле Хаммериха «Чи вмієш ти свистати, Юганно? (дідусь із хлопчиками заліз на вишню)

Слово вчителя. -Скажіть, що відчував дідусь Нільс, коли сидів на вишні поряд з дітьми?

(Відповіді учнів. – Дідусь пригадав дитинство й відчував себе дитиною, а це так приємно.)

Слово вчителя.- Дідусь Нільс почувався щасливим. Він знайшов внука. Для нього діти влаштували день народження. І це відчуття бути комусь потрібним спонукало дідуся до добрих справ. Яких саме?

(Відповіді учнів.- Він навчив Берру свистати, зробив хлопцям повітряного змія, вчив помічати красу навколо себе)

• Фізкультхвилинка.

• Творче завдання. – Розкажіть від імені одного з героїв твору, що ви відчували і про що думали, коли: вперше зайшли до кімнати самотнього дідуся; сиділи на вишні і смакували ягодами; гуляли парком.

• Вправа «Доповни речення». – Доповніть речення одним словом.

«Знайомство хлопчиків і дідуся наповнило їхні душі …» (можливі відповіді – любов´ю, радістю, вдячністю, добром)

• - Доведіть, що твір «Чи вмієш ти свистати, Юганно?» - це повість. (Можливі відповіді – розповідається про життя кількох героїв протягом тривалого й важливого подіями часу)

4. Закріплення, систематизація та узагальнення вивченого

• Робота в парах (заповнення «паспорту» твору)

ІІІ. Підсумок. Рефлексія

• Вправа «Передай далі». (Учень/учениця ставить запитання за змістом твору іншому, той має відповісти й поставити запитання наступному і т. д.) 

• Підсумкова бесіда

- Що потрібно людині у житті, щоб не бути самотньою?

- Як можна допомогти самотнім літнім людям?

- Чи любите проводити свій час з дідусем(бабусею) і як саме?

Домашнє завдання

Написати міні-твір «Які добрі справи діти можуть робити для людей похилого віку», або «Я і мій(моя) дідусь(бабуся)».