Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Усний твір-роздум про вчинок людини
на основі власних спостережень
Мета: формувати вміння навчити учнів створювати твори – роздуми, сприяти зміцненню аналізувати людську поведінку, давати аргументовану оцінку людським вчинкам; вчити складати усне висловлювання на основі власних спостережень, добирати мовні засоби відповідно до стилю і типу мовлення, аналізувати явища життя; розвивати творчі здібності й культуру мовлення, складати план висловлювання, збагачувати активний словник учнів і вміння створювати власні висловлювання, дотримуватися чіткої послідовності викладу, виховувати гідність, повагу до людей.
Обладнання: дидактичний матеріал,( схеми, таблиці).
Тип уроку: розвиток комунікативних умінь.
I. Організаційний момент. Ознайомлення учнів із темою та метою уроку.
1. Повторення вивченого про стилі та типи мовлення. Робота з таблицею.
2. Повторення вивченого про типи мовлення. Опрацювання таблиць.
3. «Мозковий штурм»
- Які стилі мовлення ви знаєте?
- Які типи мовлення вам відомі?
- Що називається текстом роздумом?
- В чому полягає особливість тексту – роздуму?
- Які слова поєднують тезу та докази?
- Якими словами можна приєднати висновок у тексті – роздумі?
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.
— Що таке людина? Якою має бути справжня особистість?
— Чому одні риси вдачі ми вважаємо позитивними, а інші — негативними?
Вчинок – це дія, яка складається з таких елементів: мотиву(спонукання, зацікавленості ), наміру, мети, власне дії, наслідків, самооцінки людиною власного вчинку та її ставлення до оцінки навколишніх.
Один чоловік йшов із Єрусалиму до Єрихону, і напали на нього розбійники, зняли з нього одяг, поранили його та й залишили непритомного. Тим шляхом йшов один священик, побачив бідолашного і проминув. Йшов також і церковний служка ( левіт ), підійшов до пораненого, поглянув і пішов собі далі. Після них їхав самарянин, угледів нещасного і пожалів його. Підійшов до нього, помастив рани ліками, перев’язав страдника. Потім, посадивши його на віслюка, завіз до постоялого двору, де потурбувався про нього. Від’їжджаючи, дав господареві заїжджого двору гроші, сказавши так: « Піклуйся про цього нещасного, а коли витрати будуть більшими, я поверну тобі іншим разом».
Самарія – територія між Галілеєю та Іудеєю. Асірійський цар заселив цю землю своїми підданцями-язичниками. Переселенці змішалися з місцевим населенням, тому відбулося й змішування релігій. Між іудеями та самарянами існувала запекла ворожнеча. Для кожного ізраїльтянина-іудея самарянин був людиною іншої віри, супротивником.
По-різному поставилися до пораненого, обікраденого та приниженого подорожнього троє людей. Проминув священик, поглянув і пішов далі левіт. Потурбувався про бідолаху лише самарянин. Чому?
Ісус наочно пояснив, що ближній – це будь-яка людина, хто б вовна не була, до якого б народу не належала, яку б віру не сповідувала. Кожен повинен бути співчутливим та милосердним до всіх людей, надавати їм допомогу в біді та злиднях. Саме так слід розуміти зміст вислову « Полюби ближнього свого як самого себе »
В образах священика та левіта в притчі показано негуманних, черствих людей. Під виглядом самарянина – людину добру, милосердну, людяну. Саме ці риси й виявив самарянин своїм вчинком.
А чи траплялися у вашому житті подібні випадки? Опишіть один із них. Складіть усний твір – роздум про вчинок людини на тему: « Найкраще в людині – її душа.», користуючись планом.
IV. Підсумок уроку
На сьогоднішньому уроці я…
V. Домашнє завдання.
1. Повторити теоретичний матеріал.
повинен бути справжній друг?