Урок " Утворення Єгипетської держави"

Урок 1. Утворення Єгипетської держави.

Мета уроку: Ознайомити учнів з процесом  утворення та розвитку держави у  Давньому Єгипті.

Цільові завдання:

1. Навчити учнів локалізувати історичні події у часі.
2. Розвивати уміння працювати з історичною картою, вчити знаходити на карті територію Стародавнього Сходу, долину ріки Ніл, територію Єгипетської держави, район найбільших пірамід.
3. Навчити учнів виявляти взаємовплив природно - кліматичних умов та умов життя і способів господарської діяльності стародавніх єгиптян.
4. Формувати уявлення про причини об’єднання Єгипту та створення давньоєгипетської держави, значення культу фараона у функціонуванні держави.
5. Створити уявлення про поховальний культ єгиптян, пояснити причини будівництва пірамід та їх роль у підтримці культу фараона.
6. Формувати в учнів поняття „держава”, „фараон”, „іригаційне рільництво”.

Очікувальні результати.

Після цього уроку учні зможуть:

1. Правильно застосовувати відлік років до нашої ери, визначати хронологічні рамки історії країн Стародавнього Сходу та періодів їх розвитку.
2. Користуючись історичною картою, показати територію, яку займали країни Стародавнього Сходу та, зокрема, Єгипет, р. Ніл, її долину.
3. Характеризувати природні умови Єгипту, пояснювати їхній вплив на спосіб життя людей.
4. Визначати особливості формування давньоєгипетської держави, значення культу фараона.
5. Розповідати про особливості поховального культу фараона, описати процес будівництва пірамід, пояснити їх призначення.
6. Застосовувати та пояснювати на прикладах поняття „держава”, „фараон”, „іригаційне рільництво”.

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу та формування вмінь.

Обладнання. Історична карта „Стародавній Схід”; атлас з історії стародавнього світу, 6 клас; підручник:  ШалагіноваО. І.,  Шалагінов Б. Б. Історія стародавнього світу. – К., 2002; підручник: Бандровський О. Г. Історія стародавнього світу. – К., 1999.

Епіграф:

Єгипет – дар Нілу.

                                                                       Геродот

Хід уроку

I. Організаційний момент.

     II. Актуалізація опорних знань.

     – Що таке цивілізація?

– Де виникли перші цивілізації?

– Яку роль відігравав природний фактор у формуванні перших цивілізацій ?

Розповідь вчителя про географічні, хронологічні межі історії Стародавнього Сходу (супроводжується демонстрацією карти) та розкриває роль природно-географічних чинників у формуванні цивілізацій Стародавнього Сходу.

III. Вивчення нового матеріалу.

     1. Природно – географічні умови Єгипту. Ніл.

Пригадавши відомості, отримані на уроках географії, учні мають самостійно кількома реченнями охарактеризувати клімат та природні умови Північно-Східної Африки.

– Чи знаєте ви хто такий Наполеон ?

Розповідь вчителя.

Так, це великий полководець та імператор Франції, який жив наприкінці XVIII – на початку XIX століття. Наполеон мріяв підкорити весь світ і почав з Єгипту. У військовий похід до Єгипту він узяв із собою вчених, які старанно описали та змалювали пам’ятки, скопіювали давні написи, які ще ніхто не міг прочитати.  Саме завдяки Наполеону європейці дізнались про забуту цивілізацію – Стародавній Єгипет. ( Учитель показує Єгипет на карті, а учні знаходять його у своїх атласах).

Робота з підручником та документами, які вчитель подає як роздавальний матеріал. (Додаток до уроку).

     Робота в парах.

Уявіть собі, що один із вас – учений, який потрапив до Стародавнього Єгипту, а інший – житель цієї країни. Уважно прочитаєте текст першого пункту та історичні джерела,  у яких розповідається про природні умови Стародавнього Єгипту. Кожен учень, який виконує роль вченого, повинен підготувати 5 – 6 запитань до жителя Стародавнього Єгипту про природні умови, а той, що виконує роль жителя, повинен підготувати відповіді на запитання.

Після того, як учні прочитають матеріал і виконають завдання, учитель опитує декілька пар. І разом з учителем роблять висновок. Учні записують у зошиті план.

План.

1. Ніл та його розливи.
2. Хамсін – жаркий вітер, що дув 50 днів.
3. Папірус – єгипетський очерет.
4. Корисні копалини: базальт, граніт, золото, мідь.
5. Особливості природних умов Верхнього і Нижнього Єгипту.

Вчитель зачитує епіграф,  слова грецького історика  Геродота „Єгипет – дар Нілу” та просить учнів пояснити, як вони розуміють цей вислів, потім ставить запитання:

– Як, на вашу думку, єгиптяни могли використовувати воду Нілу?

Учні висловлюють свої думки про збереження води в долині Нілу.

2. Населення.

Вчитель наводить слова з твору Б. Пруса „Фараон”: „.... народ, який жив у Нільській долині, мусів або загинути, якби був слабосилим, або навчитися регулювати воду, якби був геніальним. Стародавні єгиптяни були геніальні, тому вони створили цивілізацію”.

– Ось яку високу оцінку отримав єгипетський народ. Які ж це були люди, звідки вони прийшли та як жили, ми зараз дізнаємося.

–  З мультфільмів та кінофільмів ви вже маєте уявлення, як виглядали стародавні єгиптяни. Спробуйте створити словесний портрет.

Підсумувавши відповіді учнів, вчитель демонструє ілюстрацію із зображенням єгиптян, учні порівнюють з нею свій опис.

Розповідь вчителя.

Вчитель розповідає про населення Стародавнього Єгипту.

         Люди почали силитися в Нільській долині в сиву давнину – ще в VII тис. до н. е. Перші поселення складалися з кількох землянок та халуп. Невідомо, які саме племена утворили єгипетський народ. У V тис. до н. е. племена скотарів через зміну клімату були змушені пересилитися ближче до Нілу. Вони створили новий народ, який говорив однією мовою, у якій слово „єгиптянин” означало людину. Археологи називають цей народ „бадарійцями”. Решту народів єгиптяни називали „дев’ятими луками”. У IV тис. до н. е. єгиптяни вже започаткували іригаційне землеробство, у них навіть з’являються зародки держави

3. Об’єднання Єгипту.

– Що таке держава?

– Чому не існувало держави за умов первіснообщинного ладу?

– Що, на вашу думку, необхідно, аби держава могла існувати?

Вчитель пояснює ознаки держави за допомогою схеми:

– В Україні є всі перераховані ознаки держави?

Уявіть собі, що ми всі сіли в машину часу, натиснули на кнопку і відправились у подорож. Наше завдання з’ясувати як утворилася держава у стародавніх єгиптян.

Робота з підручником.

Учні мають прочитати матеріал про єгипетські номи і відповісти на питання:

– Як називалися сусідські рільничі общини в Єгипті? Наведіть власне єгипетський та грецький варіант цієї назви.

– Скільки номів утворилося в Єгипті?

– Хто стояв на чолі нома?

– Чому було утворено два царства і які?

Вчитель. А зараз послухаємо правителів Нижнього та Верхнього Єгипту.

Два учні у символічних коронах  Нижнього та Верхнього Єгипту розповідають про процес об’єднання Єгипту в єдину державу.

Правитель Нижнього Єгипту.

Я – Великий правитель Нижнього Єгипту. Моє царство розташоване у дельті Нілу (показує на карті). Мої піддані багато працювали: осушували болота, рили канали, боролися із заростями очерету, де водилися змії та хижаки. Згодом на наших землях виникли сади та виноградники, а жителі почали займатись не тільки землеробством, а й скотарством. Ми весь час вели боротьбу з сусіднім царством. Вона була жорстокою і тривалою ... На жаль, вона закінчилась не на нашу користь (знімає корону).

Правитель Верхнього Єгипту. Я– Великий правитель Верхнього Єгипту, – царства, розташованого в долині річки Ніл(показує на карті). Мої піддані займаються землеробством, будують дамби, риють канали, вирощують ячмінь. Ми весь час вели боротьбу з Нижнім Єгиптом і, нарешті, перемогли ( бере білу корону й одягає її разом із червоною). Тепер я – правитель обох царств, а це символ моєї влади ( показує палицю і нагайку). Столицею нашої держави стало місто Хет-ка-птах.

 – Як ви гадаєте, про яку подію розповідали нам правителі Нижнього і Верхнього Єгипту?

4. Влада і культ фараона.

– Що, на вашу думку, необхідно було єгиптянам, щоб об’єднатися?

Вчитель пояснює причини посилення царської влади:

1) необхідність сильної влади для спільного використання усіма номами води Нілу;

2) необхідність знайти консолідуючу силу для номів, що не мали спільних релігійних правил та єдиного бога.

Уявіть собі, що ми продовжуємо свою подорож по  Стародавньому Єгипті, в період його об’єднання. Ми біля стін фортеці Хет-ка-пта. І нас зустрів цар.

(Один учень виходить на середину класу ) .

Учні задають питання правителю об’єднаного Єгипту.

(Попередньо готують учні разом з вчителем питання).

1. Як звали першого царя об’єднаного Єгипту?

Міна. Мене звали Міна, або Менес. Саме від мого правління розпочалося літочислення в Єгипті. І на мою честь буде названа перша столиця Єгипту – Мемфіс.

2. В якому році було об’єднано Єгипет в єдину державу?

Міна. Єгипет було об’єднано приблизно 3000 р. до н. е.

3. Як єгиптяни називали свого правителя?

Міна. Вважалося, що ім’я фараона сповнене містичної сили, тому його боялися вимовляти. Єгиптяни називали свого царя пер-о, що означало „великий дім”. А греки вимовляли це як фараон.

4. Чим відрізнявся фараон від інших єгиптян?

Міна. Фараон відрізнявся від інших єгиптян зовнішнім виглядом. Він носив схенті – фартух з поясом та металевою пряжкою, ускх – намисто з кольорових пластин золота, в руках мав посох, жезл та батіг. Його голову прикрашала подвійна корона, на якій було зображено змії та голови шуліки. На ногах фараон носив сандалії, які були великою честю для простих людей. (Показує  атрибути одягу на ілюстрації).

5. А які повноваження фараона?

Міна. Я був головнокомандувачем, верховним правителем, верховним жерцем.

6. Хто  допомагав  вам  в управлінні державою?

Міна. Мені  допомагав чаті – це колишній чаклун племені. Він був верховним суддею, управляючим господарством країни.

7. Чи шанували єгиптяни фараона як бога?

Міна. Так. Єгиптяни сприймали свого царя як живого бога. Для них він був наділений надприродною силою, що допомагала виявляти мудрість у державних справах, здобувати перемогу у війнах. Царя вважали сином бога сонця Ра. Фараон турбувався про своє потойбічне життя ще на землі. Він починав будувати собі гробницю, як тільки сходив на трон. Величезні усипальниці символізували велич царя-бога.

Вчитель. Дякуємо Міну за цікаву розповідь про владу та культ фараона.

В епоху Стародавнього царства починається будівництво велетенських царських гробниць – пірамід.

4. Будівництво пірамід.

– Ви, напевно, бачили піраміди на фото чи по телебаченню. Як вони виглядають?

– А ви знаєте для чого єгиптяни будували ці велетенські споруди?

– Чи знаєте ви, як уявляють життя після смерті християни?

Розповідь учителя.

А от давні єгиптяни теж вірили в існування душі і вважали, що людина має фізичне тіло, духовного двійника та душу. Лише зберігши все це в єдності, людина мала право на безсмертя. Тіло спеціальним способом перетворювали на мумію і ховали в різних спорудах, а от для фараонів будували грандіозні піраміди, що підкреслити їх велич. Автором ідеї будівництва пірамід та керівником першого будівництва був сановник фараона Джокера – Імхотеп. Протягом багатьох віків він вважався найвидатнішим мудрецем, на його честь будували храми.

Виступи учнів.

Кілька учнів заздалегідь готують ( з допомогою вчителя) короткі повідомлення про найбільші піраміди – Хеопса, Хефрена, Міккеріна.

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

Репродуктивно-аналітична бесіда:

– Де знаходився Стародавній Єгипет?

– Як і чому називали цю країну самі єгиптяни та стародавні греки?

– Поясніть причини розливу Нілу.

– Чому в Єгипті раніше, ніж в інших країнах, зароджується держава?

– Як було об’єднано давньоєгипетську державу? Заповнення схеми.

Робота зі схемою.

– Чому фараонів вважали богами на землі?

– З якою метою будувалися піраміди?

– Чому єгиптяни зводили піраміди лише на лівому березі Нілу і ніколи – на правому?

V. Домашнє завдання.

1. Опрацювати матеріал підручника.

2. Намалювати портрет стародавнього єгиптянина.

Додаток до уроку.

Стратон (бл. 63 р. до н. е. – 19 р. н.е.) Про Ніл та його розливи.

„Ніл тече від кордонів Ефіопії по прямій лінії на північ до так званої місцевості Дельти. Потім він, розділяючись біля верхів’я ...., перетворює цю місцевість немовби у вершину трикутника. А сторони трикутника утворюють рукави, що розходяться в двох напрямах .... Так течія рукавів і морем відрізано острів, який за схожістю форми називається Дельтою .... коли Ніл розливається, Дельта вся зникає під водою і, за винятком жител, стає морем. Більше сорока днів тримається літом вода на висоті, поки починає потрохи спадати. Протягом шістдесяти днів рівнина остаточно виступає з води і висихає. Чим швидше висихає, тим швидше проводять оранку й сівбу. Таким же способом зрошується і земля над Дельтою .... Стародавні письменники, переважно на підставі здогадів твердили, що Ніл переповнюється від літніх дощів, які йдуть у верхній Ефіопії і переважно в крайніх горах, і що в міру припинення дощів припиняється поволі і повінь.”

Із твору Б. Пруса „Фараон”.

„ Як поглянути на Єгипет з височини, то на тлі білих і жовтогарячих пісків він може здатися змієм, що, звиваючись, повзе через пустелю до Середземного моря і занурюю у воду трикутну голову з двома очима: Олександрією та Дамієттою.

Характерною ознакою єгипетського клімату  є спека. В січні тут буває 10 градусів тепла, а в серпні – 27, іноді 47 градусів. Дощі випадають в Єгипті рідко. Але між Лівійською та Аравійською пустелями є родюча долина глибиною кількасот метрів, довжиною 130 миль та шириною в 1 милю, на дні якої тече річка Ніл”.