Урок узагальнення з історії України "УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ"

Тема: Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 рр..).

Мета: навчити визначати хронологічну послідовність та основні етапи подій Другої світової війни; показувати на карті місця основних воєнних дій; на основі різних джерел інформації описувати героїчні події війни; складати характеристики та політичні портрети видатних українських полководців і героїв війни; а також визначити загальний рівень засвоєння учнями матеріалу теми, оцінити рівень їхніх навчальних досягнень;

розвивати вміння порівнювати різні точки зору щодо оцінок наслідків Другої світової війни; працювати з різними історичними джерелами та програмами пакету Microsoft Office;

виховувати інтерес до історичного минулого своєї Батьківщини та світу загалом.

Тип уроку: узагальнення знань.

Обладнання: комп'ютерна техніка, ілюстративний матеріал, файлова папка «Завдання».

Програмне забезпечення: операційна система Windows XP, Windows 7, або Windows 10, програми пакету Microsoft Office, програма для тестування MyTest або застосунок Google Форми.

Форма проведення: фронтальна, групова, робота в парах.

Міжпредметні зв’язки: всесвітня історія та інформатика.

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Привітання, повідомлення теми і мети уроку, повторення правил техніки безпеки в кабінеті інформатики. Залежно від кількості комп’ютерів в кабінеті учні працюють в групах чи парах.

ІІ. Основна частина уроку.

Завдання 1.

Фронтальне опитування – запитання по черзі кожній групі учнів методом «Мозковий штурм».

1. Коли почалася Друга світова війна?
2. Яка держава стала першою жертвою в Другій світовій війні?
3. Коли почався другий етап війни?
4. Скільки років тривала війна між СРСР та Німеччиною?
5. Як називався план нападу фашистської Німеччини на СРСР?
6. Що означає термін «окупаційний режим»?
7. Скільки років Україна перебувала в стані тимчасової окупації?
8. Назвіть види Руху Опору на Україні.
9. Коли був звільнений Київ?
10. Які пісні були найбільш популярними в роки Великої Вітчизняної війни?

 

Завдання 2.

Робота з графічними зображеннями.

Назвати найбільш визначні битви та воєнні операції.

Учні повинні відкрити папку «Битви», далі - графічні файли. Визначити, яка з битв зображена на кожній із карт і перейменувати файл відповідно до назви битви.

1. 

 

 

2. 

 

3.    4.

 

 

5.

 

Правильні відповіді:

Битва 1 – танкова битва Луцьк-Броди-Рівне-Дубно;

Битва 2 – Сталінградська битва;

Битва 3 – Курська битва;

Битва 4 – битва за Дніпро;

Битва 5 – Корсунь-Шевченківська операція.

 

Завдання 3.

Робота з діаграмою.

Учні повинні побудувати дві діаграми за даними таблиці (застосування програм Місrosoft Ехсеl та Місrosoft Word): «Співвідношення сил сторін напередодні війни». (Відкрити папку «Співвідношення сил», потім - текстовий документ Word, скопіювати таблицю, вставити її в аркуш Excel та побудувати дві діаграми - «Співвідношення військової техніки (танки, літаки, гармати)», «Співвідношення чисельності солдат»).

Співвідношення сил сторін напередодні війни
	СРСР	Німеччина
Танки	8069	1144
Гармати	26580	16008
Літаки	4696	1829
Солдати	1412136	1508500

Вимоги до діаграм:

1.    Тип — гістограма.

2.    СРСР — червоний колір стовпчика, Німеччина — чорний.

3.    Початок відліку — число 0.

4.    Легенда.

Підсумок:

•                 - солдати 1:1;
•                 - танки 7:1;
•                 - гармати 1,7:1;
•                 - літаки 2,6:1.

Незважаючи на співвідношення сил на користь Червоної армії, влітку — восени 1941 р вона зазнала великих втрат.

• У чому полягали причини поразки радянських військ? (Кожна група учнів повинна назвати одну причину)

Очікуваний результат:

•                 раптовість нападу фашистської Німеччини; 
•                 серйозні прорахунки, допущені Сталіним і Генеральним штабом у визначенні напрямку головного удару ворога;
•                 невдале розташування радянських військ підчас ведення оборонних боїв;
•                 хибна сталінська військова доктрина;
•                 масові репресії в армії 1937-1938 рр.;
•                 війська не були вчасно приведені в бойову готовність;
•                 зосередження авіації на основних аеродромах, що дозволило німцям, застосувавши масоване бомбардування, знищити більшу частину авіатехніки.

 

Завдання 4.

Робота з текстом.

Заповнити пропуски в тексті. Шрифт літер – Arial, розмір літер – 18, колір літер – синій. (Робота з текстовим документом Word «Нацистський окупаційний режим»).

Окупаційна політика нацистів на території України визначалася генеральним _______ «____». Внаслідок жорстокого окупаційного режиму загинуло понад _________ жителів України, з них близько __________ дітей. Характерною рисою «________ ________» був геноцид за ___________ та __________ ознакою. 5 серпня 1941 року окупанти запровадили для місцевого населення віком 18-45 років (згодом – 14-65 років) обов’язкову __________ ____________. На окупованій території України для радянських військовополонених існувало ______ концтаборів. Найбільше в Україні гето, де утримувалося 409 тис. євреїв, знаходилось у _______. Наймасовіший розстріл єврейського населення відбувся ___ _________ 1941 року в урочищі __________ ____. Співпраця мешканців окупованих територій з нацистською владою у політичній, економічній та побутовій сфері називається ________________. Колаборанти воювали на боці ____________ армії у складі диверсійних, поліційних та каральний підрозділів (СС).

 

Правильний текст.

Окупаційна політика нацистів на території України визначалася генеральним планом «Ост». Внаслідок жорстокого окупаційного режиму загинуло понад 3 мільйони жителів України, з них близько 74 тисячі дітей. Характерною рисою «нового порядку» був геноцид за національною та політичною ознакою. 5 серпня 1941 року окупанти запровадили для місцевого населення віком 18-45 років (згодом – 14-65 років) обов’язкову трудову повинність. На окупованій території України для радянських військовополонених існувало 180 концтаборів. Найбільше в Україні гето, де утримувалося 409 тис. євреїв, знаходилось у Львові. Наймасовіший розстріл єврейського населення відбувся 29 вересня 1941 року в урочищі Бабин Яр. Співпраця мешканців окупованих територій з нацистською владою у політичній, економічній та побутовій сфері називається колабораціонізм. Колаборанти воювали на боці німецької армії у складі диверсійних, поліційних та каральний підрозділів (СС).

 

Завдання 5.

Тестування за допомогою програми «MyTest» або застосунку «Google Форми»:

Тести можна виконати в програмі «MyTest» або онлайн за відповідним посиланням на «Google Форми».

1.    Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини було підписано:

а)    8 травня 1945 р.;

б)    17 липня 1945 р.;

в)    2 вересня 1945 р.

2.    Сталінградська битва завершилась:

а)    19 листопада 1942 р.;

б)    2 лютого 1943 р.;

в)    1 березня 1943 р.;

г)     14 березня 1943 р.

3.    Адміністративним центром рейхскомісаріату «Україна» було місто:

а)    Львів;

б)    Київ;

в)    Рівне;

г)    Вінниця.

4.    Дата визволення міста Києва.

а)    14 жовтня 1943 р.;

б)    25 жовтня 1943 р.;

в)    6 листопада 1943 р.

5.    «Рейкова війна» — це:

а)    широке використання радянськими військами бронепоїздів;

б)    операція радянських партизан;

в)   операція підпілля ОУН.

6.    Яка офіційна дата звільнення України?

а)    8 жовтня 1944 р.;

б)    14 жовтня 1944 р.;

в)    28 жовтня 1944 р..

7.    Рік докорінного перелому у ході Другої світової війни — це:

а)    1942 р.;

б)    1943 р.;

в)    1944 р.

8.    Коли Україна була повністю окупована німецькими військами?

а)    22 червня 1941 р.;

б)    22 липня 1942 р.;

в)    22 серпня 1943 р.

9.    Білорусія була визволена радянськими військами в результаті операції:

а)    «Сатурн»;

б)    «Багратіон»;

в)    «Кільце».

10.    Пакт про ненапад між СРСР та Німеччиною було укладено:

а)    30 жовтня 1938 року;

б)    23 серпня 1939 року;

в)    28 вересня 1939 року;

г)    22 червня 1941 року.

Якщо програма «My testx» не встановлена на комп’ютері чи відсутній доступ до мережі Інтернет, це завдання можна виконати за допомогою програми Microsoft Word: учні повинні відкрити текстовий файл «Тест» в папці «Завдання», знайти правильні відповіді і позначити їх червоним кольором літер.

 

ІІІ. Підбиття підсумків уроку.

Учитель підводить підсумки роботи учнів на уроці та оцінює їхні усні відповіді.

 

ІV. Домашнє завдання.