Урок "Вашингтонська конференція 1921-1922 рр."

Вашингтонська конференція 1921-1922 рр.

Мета:  

•               охарактеризувати міжнародні відносини в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, що склалися після Першої світової війни;
•               розкрити зміст основних угод, укладених під час Вашингтонської конференції;
•               дати оцінку Версальсько-Вашингтонської системи;
•               сприяти розвитку критичного мислення учнів;
•               продовжувати формувати навички аналізу історичних джерел (документи та візуальні джерела), роботи з історичною картою, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями та явищами;
•               виховувати в учнів гуманістичні цінності.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

ХІД УРОКУ

1.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Експерс-опитування

1.                Коли і з якою метою було скликано Паризьку мирну конференцію?
2.                Які країни не були запрошені до участі в ній? Чому саме ці країни?
3.                З якою метою було утворено Лігу Націй? Хто був ініціатором створення такої організації?
4.                Які країни відіграли ключову роль на конференції? Чому саме вони?
5.                Які територіальні зміни сталися з Німеччиною після підписання Версальського мирного договору?
6.                Які воєнні обмеження були накладені на Німеччину?
7.                Про який договір маршал Фош говорив, що «це не мир, а перемир’я на 10 років»?

 

Вправ «Впізнай історичного діяча»

Про кого з історичних діячів йдеться?

а) сучасники називали його «батьком перемоги, руйнівником міністерських кабінетів, тигром в політиці». Він був головою Паризької мирної конференції; (Жорж Клемансо)

б) він запроваджував якісно нові принципи в міжнародних відносинах, був одним із засновників Ліги Націй, але його країна не увійшла до її складу;(Вудро Вільсон)

в) автор гасла на Паризькій мирній конференції: «Німці за все заплатять!»; (Девід Ллойд-Джордж)

 

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Метод «Прогнозування»

Подумайте, які протиріччя між великими державами залишилися невирішеними після створення Версальської системи.

 

«Низка слів»

Висловіть припущення про те, де та як ці слова можуть бути використані у змісті навчальної теми.

(суперництво, Далекий Схід, Тихий океан, сфери впливу, невирішеність протиріч, конференція)

 

Прийом «Знаю — хочу дізнатися — дізнався»

Знаю	Хочу дізнатися	Дізнався

 

4. ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕМИ ТА ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• характеризувати хід Вашингтонської конференції;
• критично аналізувати рішення прийняті на  конференції;
• узагальнювати значення повоєнного врегулювання міжнародного становища;
• хронологічно співвідносити події та явища теми;
• тлумачити і застосовувати на прикладах поняття і терміни: репарація, контрибуція.

5.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План вивчення теми

1. Вашингтонська конференція.

2. Сильні та слабкі сторони Версальсько-Вашингтонської системи.

 

Метод «Мозковий штурм»

Чому, на вашу думку, США ініціювали проведення Вашингтонської конференції? Яку мету вони переслідували?

 

Пояснення вчителя

(супроводжується роботою зі схемою, додаток 1)

Суперечності, що загострилися між провідними країнами світу стосовно розмежування сфер впливу на Тихому океані, на Далекому Cході та щодо морських озброєнь, покликана була усунути Вашингтонська конференція (листопад 1921 – лютий 1922 р.).

Учасниками конференції були США, Велика Британія, Китай, Японія, Франція, Італія, Нідерланди, Бельгія, Португалія. Між ними було підписано низку багатосторонніх та двосторонніх договорів. Найважливішими з них були три: «договір чотирьох», «договір п’яти» і «договір дев’яти».

 

Метод «Пошук інформації»

(Самостійна робота з історичними документами та підручником)

Завдання учням: опрацюйте текст підручника та витяги з документів і завершіть складання схеми.

 

Робота з документом

Трактат між Сполученими Штатами Америки,

Британською імперією, Францією, Італією та Японією

 щодо обмеження морських озброєнь. Вашингтон, 6 лютого 1922 р. (витяг)

Стаття 1. Держави, що домовляються, погоджуються обмежити свої озброєння на морі відповідно до обумовленого в цьому трактаті...

Стаття 4. Загальний тоннаж лінійних суден як такий, що може підлягати заміні, не повинен перевищувати: для Сполучених Штатів – 525 000 тонн, для Британської імперії – 525 000 тонн, для Франції – 175 000 тонн, для Італії – 175 000 тонн, для Японії – 315 000...

Стаття 5. Жодна з держав, що домовляються, не буде намагатися придбати, або збудувати, або доручати будувати й дозволяти у межах своєї території спорудження лінійних суден, що становлять більш як 35 000 тонн водотоннажності.

Стаття 6. Жодне лінійне судно будь-якої з держав, що домовляються, не буде озброєне гарматами калібру більшого ніж 16 дюймів (406 міліметрів)...

Стаття 12. За винятком лінійних суден, жоден військовий корабель держав, що домовляються, не матиме гармат калібру більшого ніж 8 дюймів (203 міліметри).

Запитання до документа

На що скерована угода «п’яти держав»? Інтереси якої держави в першу чергу враховувалися при складанні угоди?

 

Вашингтонська угода щодо Китаю від 6 лютого 1922 р. (витяг)

Стаття 1. Інші, окрім Китаю, держави, що домовляються, згодні:

1) Поважати суверенітет, незалежність та територіальну й адміністративну недоторканність Китаю...

Стаття 3. З метою більш дієвого застосування принципу «відчинених дверей», тобто рівності можливостей, що відкриваються у Китаї для торгівлі й промисловості всіх націй, інші, крім Китаю, держави, що домовляються, згодилися в тому, що вони не будуть шукати, а також не будуть підтримувати своїх громадян у пошуках:

а) угод, що могли б сприяти встановленню на їхню користь будь-якої зверхності у правах щодо торговельного або економічного розвитку в будь-якому певному районі Китаю;

б) таких монополій або переваг, що могли б позбавити громадян будь-якої іншої держави права займатися у Китаї законною торгівлею або промислом, або можливості брати участь спільно з китайським урядом або з будь-якою місцевою владою у суспільних підприємствах усякого роду або підприємствах, що за своїми завданнями, діяльністю або географічним становищем були б розраховані на паралізування практичної можливості застосування принципу рівних можливостей.

Встановлено, що постанови, які передують цій статті, не повинні розумітися в значенні заборони придбання власності або прав, що необхідні для ведення особливого роду комерційного, промислового або фінансового підприємництва або для заохочення досліджень та розробок.

Китай зобов’язується керуватися принципами, що встановлені у викладених вище постановах цієї статті, при розгляді заявок на економічні права і переваги з боку урядів або громадян усіх іноземних держав, незалежно від того, є вони учасниками нинішнього трактату чи ні.

Запитання до документа

Якими були позиції держав, що домовлялися, щодо Китаю? Яке значення мала угода для Китаю?

 

Робота з картою атласа та контурною картою

Позначте на контурній карті межі Тихоокеанської зони, в якій за рішенням Вашингтонської конференції 1921-1922 рр. не дозволялося будувати нові військово-морські бази та посилювати берегову оборону.

 

Пояснення вчителя

Рішення Вашингтонської конференції зафіксували нове співвідношення сил на Далекому Сході та в зоні Тихого океану. Очевидним стало зростання впливу США в цьому регіоні й у світі в цілому. Проте суперечності не були усунуті. Зокрема, США були незадоволені тим, що Японія зберегла сильні позиції в Китаї. Японія ж майже відразу після конференції розпочала перегляд її рішень.

Усі договори, укладені після Першої світової війни, утворили систему повоєнного облаштування світу, так звану Версальсько-Вашинґтонську систему.

 

Метод «Я вважаю»

Визначте сильні і слабкі сторони Версальско-Вашингтонської системи

Сильні сторони  Версальсько-Вашинґтонської системи	Слабкі сторони Версальсько-Вашинґтонської системи
1. Ця система завершила процес повоєнного мирного врегулювання	1. Посилилася боротьба в таборі переможців, бо вона закріпила провідну роль: •  Франції — у Європі, •  Великої Британії — на Близькому Сході, •  США — у світі
2. Підготувала умови для тимчасової стабілізації у сфері міжнародних відносин	2. Вона не створила міцних мирних відносин
3. Послабила суперечності у 20-х рр. між провідними державами світу	3. Поглибила суперечності між переможеними і переможцями, бо: •  весь тягар післявоєнних змін був покладний на переможені народи, що стало основою нових конфліктів; •  встановила високі репарації, не враховуючи реальних можливостей переможених країн
4. Провідні держави світу відмовилися від війни як засобу вирішення конфліктів	4. Закріпила принципи колоніалізму, запровадивши мандатну систему
5. Було визнано право націй на самовизначення	5. Поза Версальсько-Вашингтонською системою залишилася радянська Росія, яка не визнала системи повоєнних договорів
6. Створено Лігу Націй
7. Було визнано незалежність багатьох європейських держав

 

Новий світовий правопорядок не розв’язав заплутаного клубка міжнародних проблем, що постали після завершення Першої світової війни, тому в нього були як палкі прихильники, так і послідовні критики. Узгодити позиції і прийняти виважені рішення в інтересах усіх країн були покликані міжнародні конференції, що відбулися в першій половині 1920-х років

 

 

 

6. ЗАКРІПЛЕННЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1.    Які головні рішення прийняла Вашингтонська конференція?
2.    Використовуючи історичну карту, покажіть розмежування сфер впливу в Тихому океані й на Далекому Сході за наслідками підписаних у Вашингтоні договорів.
3.    Чи можна стверджувати, що Версальсько-Вашингтонська система не перетворилась на підґрунтя міцного миру і заклала передумови до нової світової війни?

 

Виконання тестових завдань

1. Вашингтонська конференція розпочала свою роботу:

а) 11 листопада 1918 р.;     б) 12 листопада 1921 р.;     в) 6 лютого 1922 р.;     г) 18 січня 1919 р.

 

2. До участі у засіданнях конференції не було допущено делегації:

а) Німеччини;      б) Китаю;     в) РРФСР;     г) Бельгії;     д) Далекосхідної республіки

 

3. Вкажіть, яку угоду не було підписано на Вашингтонській конференції:

а) Угоду дев’яти;     б) Угоду шести;     в) Угоду чотирьох;     г) Угоду п’яти

 

4. Доктрину «відкритих дверей» було проголошено відносно:

а) РРФСР;     б) Китаю;     в) Далекосхідної республіки;     г) США

 

5. Метою Вашингтонської конференції було:

а) обмеження воєнно-морських озброєнь та врегулювання відносин в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні;

б) переділ післявоєнного світу;

в) обговорення питання про створення Ліги Націй;

г) визначення суми репарацій.

 

6. Принцип суверенітету і територіальної цілісності Китаю визначався:

а) Угодою чотирьох;     б) Угодою п’яти;     в) Угодою дев’яти.

 

7. Ініціатором дипломатичної зустрічі у Вашингтоні виступили:

а) Велика Британія;     б) США;     в) Франція;     г) РРФСР

 

8. Про який регіон світу перш за все йшла мова на Вашингтонській конференції?

а) Азіатсько-Тихоокеанський;     б) Близькосхідний;     в) Європейський.

 

Завдання учням

Визначте, на якій з конференцій вирішувались перелічені проблеми:

1.    Територіальні зміни в Європі та колоніях.
2.    Співвіднесення сил на Далекому Сході.
3.    Нове становище Німеччини в післявоєнний час.
4.    Створення Ліги Націй.
5.    Співвіднесення морських сил провідних тихоокеанських держав.
6.    Повернення військовополонених та покарання воєнних злочинців.
7.    Вирішення «українського питання»

 

«Асоціювання»

Учні висловлюють слова або словосполучення, що асоціюються із запропонованою фразою: «Версальсько-Вашингтонська система».

 

Заповніть пропуски

12 листопада 1921 – 6 лютого 1922 року – ___________________(Вашингтонська конференція)

______________ (13 грудня 1921 р.) – угода «чотирьох держав».

6 лютого 1922 р. – ______________________________ (угода «п’яти держав»)

______________ (6 лютого 1922 р.) – угода «дев’яти держав».

7.        ПІДСУМКИ УРОКУ

Версальсько-Вашингтонська система зафіксувала нове співвідношення сил між державами у Європі, Африці, на Близькому та Далекому Сході. Було створено нову модель міжнародних відносин. Сильними аспектами Версальсько-Вашингтонської системи було те, що вона дала змогу зменшити повоєнну напруженість і закласти основу для відносно стабільних міждержавних відносин у 1920-х рр.

Водночас Версальсько-Вашингтонська система повоєнних відносин виявилася нестійкою та суперечливою, чим було закладено багато передумов, які призвели до розв’язування нової світової війни. Жорсткі та принизливі умови миру, важкі репарації та «провина за війну», покладені на Німеччину стали бомбою повільної дії у самому центрі Європи. Ще не стигли підсохнути чорнила підписів у мирних договорах, як почався процес їх перегляду та удосконалення.

 

Рефлексія

Робота з третьою колонкою таблиці «ЗХД»

 

8.     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

• опрацювати конспект;
• дати письмову відповідь на питання: «Чому Версальсько-Вашингтонська система приховувала в собі загрозу виникнення нової світової війни?»

Додаток 1