Урок "Василь Стефаник. Новела "Камінний хрест""

Тема. Василь Стефаник. Життєпис письменника.

           Загальна  характеристика творчості митця.

           Новела «Камінний хрест» - психологічне розкриття теми

           еміграції. Історична основа твору. Сюжетно-композиційні

           особливості новели.

           Теорія літератури: експресіонізм.

 

Мета. Висвітлити сторінки життя і творчого шляху В. Стефаника як

            прозаїка-новеліста світового рівня, людини й громадянина,   

            пояснити сюжетно-композиційні особливості, емоційно- 

            напружений драматизм ситуації, охарактеризувати образ головного

            героя – Івана Дідуха, розкрити символічні образи. Удосконалювати  

            вміння досліджувати художню тканину тексту. Формувати в учнів 

            внутрішнє переконання в тому, що людина по-справжньому буває

            щасливою тільки на своїй  землі.

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Обладнання: портрет Василя Стефаника, підручник, текст новели, слайди,

                         репродукція картини В. Касіяна «На Краківському вокзалі»,

                         запис пісні «Гілка калини».

 

Епіграф: Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко  

                 настроїти і натягнути, щоби з того вийшла велика музика

                 Бетховена.

                                                                             Василь Стефаник

 

Хід уроку

І. Організаційна частина .

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Повторення вивченого про Ольгу Кобилянську.

Метод «Незакінчені речення».

1) Ольга Кобилянська народилася в містечку…

2) У сім’ї, де народилася письменниця, було… дітей.

3) Батько Ольги Юліанівни був…

4) Матір письменниці за її доброту Леся Українка називала…

5) Оповідання «Вона вийшла заміж» було написано… мовою.

6) Порадив переробити твір О. Кобилянській …

7) Повість дістала назву…

8)Цей твір за жанром…

9)Проблематика повісті «Людина»….

10)Персонажами повісті «Земля» є…

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

IV. Сприймання і усвідомлення навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.

   Виразне читання вчителем уривка з етюду М. Черемшини «Добрий вечір, пане-брате!»

   Жайворонки злетілися і над дитиною збили крильцями та й заголосили, аж дєдя і мати жахнулися...

  Дєдя казали, що укрутили би жайворонкам в'язи за того, що дитині ворожуть жайворончину долю...

  …Із криничок вилетів вітрець і обкрутився над дитиною, та й прикликав хмари, і закрив сонце перед її оченятами.

   А відтак прилетіли чорні птахи та й все поле вкрили і закря­кали. Розгримілися громи - і земля під пшеницями задрижала, заблискали блискавиці — і його долю над селом виписували, розіллялися води – і його щастя споліскували та й у ріку забирали…

   Збоялися за дитину жайворонки і хотіли її крильцями на­крити.

   Але мама поклали її у пазуху та й тулили до свого серця і пла­кали, що небо із  бурею на її дитину змовилося та її керваву до­рогу призначило.

   А як заклекотів кований віз і дєдя везли у село і маму, і ди­тину, то жайворонки летіли мокріські за возом і так жалібно спі­вали, що всі села на дорогу повиходили.

   Мужики прижмурювали свої глибокі очі і розпізнавали, що цю дитину птахи у неба випросили, аби ввесь смуток із сіл зібрала та й аби його буйним вітром вгору передала. Та й казали, що цей хлопець буде сонечком села гріти і землю дощиком росити.

 

2.Запитання

•   Коментуючи яскраві символічні картини пейзажу, подані в етюді, скажіть, яке майбутнє пророкувала природа ново­народженому хлопчику? (Жайворонки заголосили, хмари за крили сонце, чорні птахи поле вкрили й закрякали, розгримілися громи, блискавиці долю виписували, а води щастя у ріку зібрали. Життя буде повне тривог і смутку)

•   Як ви розумієте слова останнього абзацу? (Напевно, хлопчик убере в себе весь біль народу і «передасть у небо» -  розкаже всім і донесе до Бога, життя буде віддане людям)

 

3. Слово вчителя

  Хто ж він, той хлопчик, який «буде сонечком села гріти і землю дощиком росити»? Як склалася його доля?

  Сьогодні ми поговоримо про Василя Стефаника – людину і митця.

  Ці слова стануть ключем до розуміння його творчості.

 

4. Розповідь підготовленими учнями біографії письменника.

Слайдова презентація життєвого шляху В. Стефаника.

 

1. Дитинство письменника.
2. Навчання у школі.

    Запитання:

  • Які риси дачі майбутнього письменника можна було визначити вже в дитинстві?

     3. Навчання у гімназії.

  Запитання:

  • Які враження справив на вас Стефаник-студент?

  • Про які риси характеру свідчить участь В. Стефаника в громадському русі?

   4. Смерть сестри Марії.

   5. Навчання  на медичному факультеті Ягеллонського університету.

      Смерть матері.

   6. Творчість письменника.

   7. Одруження В. Стефаника.

    Запитання:

   • Що ви можете сказати про Стефаника-батька?

   8. Останні роки життя новеліста.

 

5. Слово вчителя.

   Василь Стефаник написав 72 новели, писав публіцистичні статті. А ще листи, які самі по собі – маленькі драми. Така його творча спадщина.

  Запитання: 

   • Як ви вважаєте, така творча спадщина – багато чи мало?

   Справді, цінується спадщина не по тому, скільки творів є  в ній, а які вони за змістом і як написані. Василь Стефаник написав стільки не тому, що забракло хисту. Він віддавався творчості сповна, був неймовірно вимогливим до слова, а це вимагало титанічної праці. Чи кожному письменникові казали: «Не пиши так, бо вмреш»? Звичайно, ні.

   Богдан Лепкий згадував:

  «Та робота коштувала йому багато сил. Як писав, то ходив марний, ніби сам переживав те все, що пише. Не тим ставав. Маломовним, скупченим у собі, робив враження хворого чоловіка. На такі малі твори (розмірами малі), як він давав, могло йому вистачити сил  і нервів, на велику повісь – ні. Гадаю, що й читачеві також. …»

   До Русова, батьківщини Василя Стефаника, «як і інших духовних центрів нашої землі, ідуть літературні паломники з усієї України, з цілого світу. Припадають серцем до зболеного Стефаникового слова і п’ють цілющу воду зі Стефаникової криниці – тієї, що й досі стоїть у його затишному обійсті. Звідти, де стоїть оселя письменника, видно, мов на долоні, всеньке село. А на горбі, вдалині, бовваніє камінний хрест, - той, який дав назву одній із найкращих новел Василя Стефаника.

  «Камінний хрест» - єдиний відгук Стефаникового серця на трагічні для українського народу події, що відбулися в його краї наприкінці ХІХ – початку ХХ століття. Але який?»

 

6. Прослуховування пісні «Гілка калини» у виконанні гурту «Соколи».

7. Запитання.

  •  Про що ця пісня?

  •  Які відчуття вона у вас викликала?

8. Слово вчителя.

   У 2011 році ми відзначатимемо 120 річницю української еміграції в Канаді.

Такий гіркий, а не щасливий цей ювілей для нас, українців.

                                   Про що курличуть в небі журавлі.

                                   Із вирію вертаючись додому?

                                   Чи не про те, як на чужій землі

                                   Почули мову, змалечку знайому.

 

                                   Живуть землі співучої сини

                                   В Америці, Канаді Аргентині.

                                   Їм сняться рідні села і лани,

                                   І очі мавок, незбагненно сині.

                                                                         А. Матвійчук

 

   • Яка ж сила примусила розійтися наш український народ по світу?

  Економічна нужда і безробіття, перспектива наймитства і жебрацтва гонили селянина за океан. Зубожілі селяни у пошуках роботи масово виїжджали до Америки, мріючи знайти в далекій країні щастя. Масова еміграція західноукраїнських селян набула такого розмаху, що лякала європейців, адже з Галичини на початку ХХ століття емігрували 554 тисячі українців. 

  Коли В. Стефаник вчився у Кракові, йому доводилось спостерігати, як мандрують у світи земляки.

  В основу новели покладено справжні події в рідному селі письменника. Односельчанин митця Штефан Дідух ( у творі – Іван), емігруючи до Канади, поставив на своєму полі камінний хрест, який і нині стоїть на найвищому горбі в Русові.

  

9. Розгляд репродукції картини В. Касіяна «На Краківському вокзалі».

  • Що ви бачите на другому плані картини?

  (В одній із постатей можна впізнати Стефаника. Його охопив біль, на обличчі – відчай і співчуття. Письменник розуміє безвихідь, у якій опинилися люди, але нічим не може їм зарадити. Це гнітить його)

  Співзвучними до картини є рядки пісні на слова Б. Лепкого «Чуєш, брате мій…»

 

10. Жанр твору.

  За аналогією до багатьох творів Стефаника «Камінний хрест» теж називають новелою, хоч за жанровими ознаками це оповідання. Автор же назвав твір студією. Тобто художнім дослідженням душі головного героя.

  • Що таке новела?

  • Назвіть її ознаки.

  

 

11. Робота з текстом.

  • Перша частина закінчується словами : «Отакий був Іван, дивний і з натурою, і з роботою» Чому Дідух – дивний?

  • Знайдіть і прокоментуйте  художні деталі. Які свідчать про тяжку працю Івана.

  • Чому письменник паралельно зображує коня й Івана?

  • Чому Дідуха звали в селі Переломаним?

  • Що ви дізналися про минуле Івана?

  • Чому не кидав того «тяжкого» горба, який забирав усі його сили?

  • Як уплинули на Івана рекрутчина, смерть батьків і розорене господарство?

  • чи показано у творі романтичне піднесення селянина, переживання ним насолоди від праці?

  • Чому Іван «спросив ціле село»? Які почуття переповнюють селянина?

  • Що стало причиною еміграції Дідуха та його земляків? Чи вірить він, що на чужині знайде щастя?

  • Чим для Івана Дідуха є розлука з рідною землею?  Які слова передають трагізм становища?

  • Що переважило в Іванові – любов до рідного краю чи любов до дітей? Чи можемо за це осуджувати Дідуха?

  • Як виявляється характер українського селянина в досить дивний, на перший погляд, проханні до односельців найняти службу за цілу сім’ю Дідухів?

  • За що люди шанують Івана?

  • Чому горб, на якому «вік свій збув», такий дорогий селянинові?

    ( Іван Дідух увібрав у себе характер і мораль свого народу-хлібороба, його мудрість. Кожне його слово – як важка сльоза, сповнена ніжної любові до рідної землі і нестерпного болю через необхідність розлуки з нею. У камінний хрест – символ його чесного трудного життя, він вкладає все найдорожче, що мав, а може, й власне серце. Чужина потребує робочих рук, здоров’я, а рідній землі потрібні ще й людська любов і сердечність).

  • Про що розмовляють селяни у V розділі? Що їх хвилює?

  • Прочитайте останній абзац. Як письменник передає душевний стан героїв?

  • Доведіть свою думку, що саме в VІ розділі психологічне напруження досягає епогею.

  • Яке враження справив танець Дідуха на односельців? Пригадайте твір українського письменника, у якому танець передає психологічне напруження героїв.

  (Танець Івана Дідуха – символ трагізму й розпачу прощання з рідним краєм)

  • Як ви розумієте образ-символ камінного хреста?

   ( Він – пам’ятник тисячам українських селян, які так і не повернулися додому, засіваючи своїми кістьми чужі землі).

 

12. Слово вчителя про оцінку новели.

  Б. Грінченко: «Читав я Вашого «Камінного хреста». Прочитав я це все і поздоровив українську літературу з новим талантом із Галичини».

 

  О. Кобилянська: «Страшно сильно пишете Ви. Так, якбисти витесували потужною рукою пам’ятник для свого народу».

 

  М. Ірчан у листі до В. Стефаника писав у 1924 році, що найсильніше враження справив твір на канадських емігрантів.

  «Читаю оповідання «Камінний хрест». Якби був знав, й не читав би. Бо плач по хаті, такий плач. Тяжко дивитися, як  сиві голови хиляться додолу і старі очі плачуть. Вони  згадують себе. Вертаються в ті давні літа, як вибиралися за море по щастя. Вони свідомі того, що пропали дні юності і надій. На руках мозолі, і на серці мозолі, і вони бідні. Бо для людського горя й нужди законів нема. Ні тут, ні там.»

13. Теорія літератури.

Експресіонізм – літературно-мистецький напрям, для якого характерні посилена увага до внутрішнього світу людини, наголошення на авторському сприйнятті, нервова збудженість та фрагментарність оповіді, застосування символів, поєднання протилежного.

 

14. Зв’язок із сучасністю.

  Економічна нестабільність, невиплата зарплат, постійне зростання цін на послуги, продукти – це головні причини «пошуків щастя» за кордоном у наш час.

 

  Повідомлення учнів.                                

 

V. Підсумок уроку.

    «Мікрофон»

   • Що можете сказати про В. Стефаника – людину і митця?

   • Скільки новел написав письменник?

   • Ваше враження від новели.

   • Що вам особисто дав Стефаник для розуміння життя?

 

  Підсумок учителя.

  Образ Івана Дідуха – це образ цілого народу нашого, що хоче власним трудом заробити собі і своїй родині добробут, заквітчати врожаями рідну землю, щоб була вона не мачухою, а рідною матір’ю.

  Трагедія Дідухів – трагедія всього краю, що несе камінний хрест нестатків і відчаю. Та кожен емігрант, як і Дідух, знає, що чужа земля – «далека могила», бо рветься ота невидима пуповина, якою  кожен українець з’єднаний зі своєю землею, з краєм, де народився і виріс. Саме тому треба творити щастя на своїй прабатьківській землі.

                                       З любов’ю і журбою наодинці,

                                       Із невмирущим словом Кобзаря,

                                       Ми, українці, - всюди українці,

                                       Допоки світить нам одна зоря!

 

VІ. Домашнє завдання.

      Аналіз новели. Теорія літератури: експресіонізм.

      Твір-роздум «Моє ставлення до сучасних емігрантів-українців».