Урок. «Відгук про твір мистецтва в публіцистичному стилі (письмово)»

Тема. Відгук про твір мистецтва в публіцистичному стилі (письмово).

 

Мета: удосконалювати вміння учнів писати відгук на твір мистецтва, зокре-ма обирати оптимальну форму, використовувати потрібні мовні засоби, дава- ти обґрунтовану критичну оцінку; розвивати навички усного й писемного мовлення, аналізувати тексти, формувати інформаційну компетенцію;

формувати естетичні смаки; сприяти розвитку інтересу до мистецтва, любові до прекрасного.

 

Тип уроку: урок мовленнєвого розвитку.

Обладнання: репродукції картин Леонардо да Вінчі, віртуальна картинна галерея ( відеоматеріал із учнівського проекту), аудіозаписи пісень С. Капи- 

лової «Леонардо да Вінчі», А. Герман «Аве Марія».

 

                                                 Хід уроку

1.Уведення в тему уроку.

Учитель. За вікном весна, все прокидається від зимового сну, оживає. Мабуть, для кожної людини весняні дні сповнені надій, приємних турбот, очікування чогось нового. А що відбувається зараз у церковному житті? (Ве -

ликий піст). Великий піст – це дні очищення душі, очікування великого свя-

та – Воскресіння Хрестового, свята торжества життя над смертю. Тому сьогоднішня наша робота на уроці буде пов`язана з цією темою.

Завдання1. Прослухайте пісню-притчу (С. Капилова «Леонардо да Вінчі» ). Яка думка прихована у ній? (Життя людини коротке, швидкоплинне, мінли-

ве, сповнене несподіваних перепитій долі, а мистецтво – вічне ).

Учитель. Наш урок ми поділимо на дві частини. Девізом першої стануть слова Гіппократа: «Життя коротке, мистецтво вічне».

2.Оголошення теми й мети уроку.

Робота в зошитах. Запис теми уроку.

3.Організація навчальної діяльності учнів.

                                                  Бесіда:

1.Чим відгук відмінний від рецензії? (Рецензія – це кваліфікований аналіз твору мистецтва, а відгук – це безпосередні глядацькі враження від сприйнятого твору.)

2.Коли виникає потреба складати відгуки? (Відгуки створюють у невимуше- ному усному спілкуванні – під час глядацьких або читацьких конференцій. Але відгук може бути оприлюднений і в засобах масової інформації, тоді йдеться про відповідний жанр публіцистики.)

3.Які особливості відгуку як жанру публіцистики? (Оперативність, актуаль-

ність, лаконічність, підкреслена оцінність.)

4.З якою метою створюють відгуки? (Мета відгуку – висловити власну оцінку твору, передати особливості індивідуального сприйняття.)

5.Чи потрібно мати спеціальну освіту, аби скласти відгук? (Складання відгу-

ку не потребує фахової підготовки, володіння мистецтвознавчою терміноло- гією.)          

6. Що потрібно враховувати, складаючи відгук? (Бути тактовним, толерант- ним, не нав`язливим, свою думку аргументувати.)

7. З яких композиційних частин складається відгук? (Зачин – спонукає озна- йомити з твором і скласти йому оцінку;стислий переказ змісту мистецького твору (або його опис) з елементами оцінки; підсумок – обґрунтована оцінка, особисте ставлення до твору.)  

Учитель. Ми повторили основні особливості відгуку, його композиційні частини,а тепер час помандрувати у мистецьку галерею Леонардо да Вінчі, італійського живописця епохи Відродження.

1.Презентація учнівського проекту на тему: «Леонардо да Вінчі. Геніальний художник і вчений».

1. Біографія Леонардо да Вінчі.
2. Екскурсія віртуальною галереєю.

2.Робота над картиною. Дивізом наступної частини нашого уроку будуть слова Т. Шевченка: «Слово мамо. Великеє, Найкраще слово!».             

Учитель. Для кожного з нас найдорожча людина – це мама, яка подарувала нам цей світ. Але є особлива мати, єдина для усіх нас. Мабуть, не знайдеться такої  людини, яка  хоча б раз у житті, у найскладніші його моменти, не звер-

талася до неї. Це – Божа Мати. Кожен висловлює свої почуття до неї по-своє- му. Ось, наприклад, Т. Шевченко:

                                      У нашім раї на землі

                                      Нічого кращого не має,

                                      Як тая мати молодая

                                      З своїм дитяточком малим.

                                      Буває, іноді дивлюся,

                                      Дивуюсь дивом, і печаль

                                      Охватить душу; стане жаль

                                      Мені її, і зажурюся,

                                      І перед нею помолюся,

                                      Мов Перед образом святим

                                      Тієї матері святої,

                                      Що в мир наш бога принесла…

Або М. Рильський:

                                       О, хто сказав,що не людина ти?

                                       Тож ти живеш в Шевченковій Марії,

                                       Перед тобою світ земний темніє,

                                       Щоб хмаркою до ніг тобі лягти.

                                       Ти дивишся в майбутнє, у світи

                                       І їм дитя несеш своє. Крізь вії

                                       Такий великий смуток пломеніє,

                                       Що слів розради й мудрим не знайти.  

                                       Твоє малятко, кругле й гоже,

                                       Колись теслярський проявивши хист,

                                       Хрест витеше собі людський, не божий.

                                       Тому такий в твоїй печалі зміст.

А ось інший вид висловити свої почуття – живопис. Розглянемо картину Леонардо да Вінчі «Мадонна Літта», на якій зображена Мадонна (Матір Божа) з Богонемовлям. Вона була написана у 1490 році для герцогів Вісконті, пізніше перейшла у власність родини Літта (звідси назва), у якої була при- дбана російським царем. Імператор Олександр 2 купив її в 1865 році для Ермітажу. Ми звикли бачити на іконах Матір Божу, як Царицю Небесну у славі й святості. Саме такою зображували Мадонну в середньовічній Європі.

Ці традиції збереглися й донині у слов`янських іконописних школах. Але в часи Відродження постає інша Мадонна. Молода, юна жінка, котра щойно відчула радість народження. У неї улюблений художником тип краси: високе, чисте, майже безброве по моді того часу чоло, ледь подовжений ніс, рот з піднятими леонардівською посмішкою куточками губ та рудувате волосся. Це образ ідеально прекрасної жінки. На Мадонні костюм флорентійської дами. Від церковної традиційності в цьому костюмі збереглися кольори: ще в ранніх візантійських іконах Божа Мати зображувалася в пурпурній туніці, синьому плащі-мафорії. Голова її обв`язково була прикрита. Леонардо не порушує цих традицій, але поводиться з ними вільно й безпосередньо.

Висновок. Ми маємо справу з іконою, але не зовсім звичайною, а іконою часів Відродження, де панували свої принципи і закони, за якими художник міг відійти від суворих канонів і максимально наблизити зображуваних   (Божу Матір, Спасителя, святих угодників) до образів людей.

                                          Бесіда за картиною: 

1. Як змальовані постаті? (На жінці сукня із широким вирізом, плащ на кольоровій підкладці, складно скручений прозорий шарф, що прикриває зачіску. Зображена вона таким чином, що вся її фігура чітко вимальовується на темному тлі стіни. Це робить фігуру особливо рельєфною.)
2. Звідки йде освітлення на картині? (Освітлення йде не з вікон, а звідкись попереду й зліва, м`яко моделюючи тіла й обличчя.)
3. Кажуть очі – дзеркало душі. Як зображає їх Леонардо да Вінчі? Що можна сказати про погляд Матері? Сина? (Погляд жінки – замислений, вона дивиться на немовля. Хлопчик дивиться на нас. Його погляд не по-дитячому серйозний.)
4. Які почуття переживає жінка? (Як завжди в Леонардо, всі почуття за- ховані так глибоко, що не заважають ясній гармонійності образу. Вони криються лише в затаєному смутку виразу обличчя та напівпосмішці.)
5. Зверніть увагу на руки матері. Як вона тримає немовля? (Правою ру- кою вона хоче пригорнути сина до себе, лівою ніби комусь передає його. Це свідчить про те, що її син належить усьому світу, він при- йшов врятувати людство.)
6. Що бачимо на задньому плані картини? Чи вдалим є таке тло? (Це улюблена Леонардо форма зображення Мадонни. Крім цього це свідчить про небесну причетність персонажів картини.)
7. Поділіться міркуваннями, чому художник зобразив Мадонну, яка годує немовля? (У православному іконописі теж є подібне зображення Богоматері. Називається ця ікона «Млєкопітатєльніца».)
8. Що ви відчуваєте, коли дивитеся на цю картину?

Учитель. Отже, на картині ми бачимо прекрасну жінку з немовлям. Зобра- ження ґрунтується на традиційному церковному мотиві.

Самостійна робота над вигуком (звучить пісня «Аве Марія»). Складіть і запишіть на чернетці відгук на картину, керуючись поданим орієнтовним планом.

1. Стисле повідомлення про художника.
2. Історія створення картини. Тема.
3. Опис картини.
4. Які кольори використовує художник? Чому?
5. Враження від картини.

4. Контрольно-оцінювальний етап.

Прослуховування та аналіз кількох учнівських відгуків.

5. Домашнє завдання.

Завершити написання відгуку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                     

 

 

 

 

 

 

Розробка уроку з української мови

               у 10-му класі на тему:

   «Відгук про твір мистецтва в публіцистичному стилі (письмово)»

 

 

 

 

                                                              Підготувала Вітковська Л. В.,                                                                                                                                               

                                                             учитель української мови та       

                                                                               літератури 

                                                             Новомиргородської ЗШ №2