Урок "Виготовлення українського традиційного виробу (лялька-мотанка)"
1
Факультативне заняття з курсу «Українське народознавство»
на тему «Виготовлення українського традиційного виробу (лялька-мотанка) ».
Мета уроку: сформувати і вдосконалити знання і вміння виготовлення ляльки-мотанки; навчити конкретним трудовим навикам при роботі з тканиною; викликати цікавість до творчості; сприяти розвитку колористичної, зорової, візуальної культури; формувати вміння і навички здійснювати підбір матеріалу для ляльки; прищеплювати інтерес до культури своєї Батьківщини, до витоків народної творчості; розвивати образне мислення; пробуджувати в учнів віру в свої творчі здібності; формувати в учнів працьовитість, охайність, старанність, терпіння.
Обладнання: зразки виробів, ілюстрації; фотографії національних костюмів, клаптики тканини, нитки різного кольору, мереживо, тасьма, мультимедійний екран, ноутбук.
Тип уроку: закріплення і узагальнення знань , умінь, навичок.
Хід заняття:
- Організаційний момент
Любі діти, добрий день!
Зичу праці і пісень,
А ще, друзі, всім бажаю –
Сил, натхнення на весь день!
Всі за парти ми сідаємо,
До роботи приступаємо.
Щоб помилок уникати,
Треба пильність розвивати!
Подивилися на мене,
Усміхнулися усі:
Хто готовий до роботи?
Хто бадьорий?.. Молодці!
Щоб урок пройшов не марно,
Треба сісти рівно, гарно.
- Актуалізація опорних знань:
- Дівчата, скажіть, ви вже вважаєте себе дорослими людьми? А коли ви були маленькими, чим ви любили гратися?
- А хто з вас знає, що означає слово «лялька»?
Визначення терміну «лялька» зі словника.
(Ля́лька — дитяча іграшка у вигляді людини або тварини.)
ІІІ. Узагальнення і закріплення знань.
- У нас сьогодні заключне заняття по виготовленню ляльки мотанки, ми повинні поставити «останні крапки» у нашій роботі з цієї теми. І я пропоную вам його провести як підсумкове.
- Давайте з вами поговоримо про виникнення ляльки, пригадаємо її історію. Хто скаже з чого все починалося?
(Все, що відбувалося навколо первісної людини, було незрозумілим, страшним і лякаючим для неї. З неба лилася вода, стрілами падав вогонь (дощ і блискавка). Вода змивала і відносила житла, людей, посіви. Блискавки вбивали людей і худобу, підпалювали удома. Сонце те ж не завжди було ласкавим до людини і землі. Були часи, коли воно спалювало все засіяне, позбавляючи людей урожаю. Вітер виривав з корінням дерева, руйнував житла. І людина задавалася питанням: "А хто все це робить"? І знайшла для себе відповідь: "Звичайно, це були вищі і могутніші істоти - боги". І ось люди подумали, а що коли створити зображення богів і дати їм імена? Тоді можна буде знати, у кого просити допомоги і захисту, кому поклонятися.
- Як називали першіх богів? (Сварог (вогонь), Дажьбог (сонце), Макошь (вода, земля, сімейного вогнища і рукоділля), Перун (грім і блискавки), Стрибог (вітер) та інші. Найчастіше зображали богів у вигляді людських фігур.)
Напевно, це і були найперші ляльки в історії людства! Люди вірили їм, поклонялися, сподівалися на їх захист.
- Коли люди просили про щось богів, то що вони робили?(Приносили їм жертву, запропонували замість живої людини – ляльку)
- Як виглядали перші ляльки для жертвопринесення?(Брали поліно, обрядили його в хустку і сарафан і принесли в жертву богам.)
- Так лялька-поліно врятувала життя людини. Поступово обряди жертвопринесення перетворилися на справжні свята. Різним богам почали приносити в жертву різних ляльок-чучел, у яких були свої імена. Які імена ляльок-чучел ви знаєте? (Кострома, Моренна, Купало, Ярило та ін.)
- Наряджених ляльок з піснями носили на руках, водили хороводи навколо них, затівали ігри, а потім «віддавали» богам. А як саме вони це робили?
(Топили в річці, спалювали на вогнищі, розкидали по полях тощо. А замість просили здоров'я, врожаю, любові.)
- Іграшці надавалося магічне значення. Саморобні ляльки робили безликими: обличчя замінював узор. Які узори замінював обличчя ляльки? (Хрест, ромб, квадрат.)
- Як ви гадаєте, чому ляльці не робили обличчя? (За старовинним повір’ям, лялька з обличчям як би дивилася в душу і могла нашкодити дитині, його наврочити.)
- Тому, безлика лялька була одночасно і оберігом. З якого віку починали виготовляти ляльок? (Ганчіркових ляльок починали «вертіти» з п'яти років.)
- У якій кількості їх виготовляли? (В деяких будинках їх налічували до сотні.)
- Ляльки робили з великим старанням, оскільки по ній судили про смак і майстерність господині. Лялька-оберіг зображала людину, вона була партнером у грі, вчила розуміти внутрішній світ людини. З чого виготовляли ляльок? (З підручних матеріалів: клаптики тканини, солома, нитки, сіно, початки кукурудзи та іншого.)
- Наряд ляльки мав не тільки естетичне, декоративне значення, але і глибоке духовне коріння. Саме у ляльковому платті простежуються стародавні форми українського одягу. Весь одяг жінка споконвіку робила сама.
У наряді будь-якої ляльки був завжди присутній червоний колір і вишивка. А як ви думаєте чому? (Це колір сонця, тепла, здоров'я, радості. За старих часів вважали, що вони оберігають від неприємностей і травм.)
- Узор вишивки теж був не випадковий, кожен малюнок вишивки мав своє значення. Давайте пригадаємо які саме:
Символи води зображували в формі букви S, а символи сонця – в формі квітки.
Символи води і сонця здавна символізували найважливіше – життєдайну силу, необхідну для земного життя та процвітання.
Вишиті символи калини благословляють на продовження роду.
Листя хмелю також використовують у весільній тематиці – це символ буяння молодості.
Мак здавна використовується в українських оберегах – він має чарівну силу і захищає від зла.
Лілея – це жіночий символ. Символ чистоти, цнотливості, дівочої вроди.
Дуб символізує чоловічу енергію та силу.
Квіти чи зорі, які вишиють нескінченним узором-смужкою символізують постійне оновлення, безкінечність.
- Практична робота
Найулюбленішою і пам'ятнішою завжди була і буде тільки та лялька, яка зроблена своїми руками, в яку ви вклали частинку своєї душі. У ній є щось таке, від чого стає теплішим на серці. Як ви думаєте, чи відрізняється сучасна лялька від рукотворної? Якщо так, то чим?
- В Україні, ще на початку ХХ століття дівчина, готуючи скриню з весільним приданим, разом з рушниками і сорочками, клала туди своїх ляльок.
- Сьогодні ми виготовимо з вами ляльки-мотанки. Але нам необхідно пригадати, яких правил безпечної праці необхідно дотримуватись?
ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПРАЦІ НА УРОЦІ
Створення ляльки-мотанки.
Для створення ляльки-мотанки наші пращури використовували підручний матеріал. Все, що траплялося в домі з текстилю і було не потрібне, йшло в діло: шматки старої сорочки, постелі, старий одяг, який залишився з діда-прадіда, стрічки, намисто, або ж сухі квіти, ягоди, тощо. Тому усім новачкам варто поритися у шафі і вибрати речі, які викинути шкода, а носити не будеш. Гарно підходять дитячі речі: сорочечки чи спіднички, старі скатерті, серветки. Не треба відразу бігти до магазину і тратити гроші на покупку нової матерії, бо це не головне у створенні ляльки-мотанки. Найголовніше це те, щоб процес виготовлення приносив вам задоволення. Отже, починаємо.
1. Викладаємо на столі все, що знадобиться для виготовлення ляльки-мотанки:
- для голови – шматок м’якої тканини, наприклад, стару гарусову хустку, підійде пелюшка чи рушник, або стара наволочка;
- для рук і нижньої спідниці – ситцеву тканину (магазинний рушник під вишивку, підійдуть також дитячі платтячка, сорочечки, тощо);
Спідниця, фартушок і корсетка (жилетка) – будь-які несипучі тканини, які вам подобаються;
2. Розстеляємо тканину для голови на столі, складаємо краями до середини. Ширина складеної тканини буде висотою голови ляльки.
3. Далі скручуємо тканину, це і буде основа для голови ляльки-мотанки.
4. Отриману скрутку тугенько перемотуємо нитками, злегка стягуючи. Чим тугіша буде голова – тим краще намотувати хрест.
5. Для обмотування голови виберіть тканину яка не просвічується, але і не дуже цупка, тоді голова буде охайною і без складок. У мене на фото тканина біла, але може бути будь-якого світлого кольору, бачила навіть у мілкий малюнок – досить гарно.
6. Кладемо скрутку на клаптик посередині, ближче до низу; накриваємо верхнім кутом тканини і тримаючи скрутку загортаємо всі складки тканини назад.
7. Передня частина голови повинна бути гладенькою, по можливості без складок.
8. Беремо голову у ліву руку, а правою обмотуємо ближче до скрутки – формуємо шию.
9. Далі беремо нитки для намотування хреста. Взагалі, наші прабабусі намотували простий однотонний хрест чорного або червоного кольору. Чорний колір – жіноча енергія, спокій, вода, ніч, Луна (місяць). Червоний – чоловіча енергія, активна, Сонячна, пробивна.
Під час намотування сакрального хреста, голову ляльки-мотанки тримаємо лівою рукою, а намотуємо нитки правою, і тільки за годинниковою стрілкою. Взагалі, будь-які частини ляльки намотуються тільки за годинниковою стрілкою.
Обмотуємо ниткою шию ляльки, щоб закріпити нитку. Далі виводимо нитку посередині голови назад.
10. Обмотуємо голову і повертаємось наперед.
11. Таким чином, ми ніби обмотуємо половину голови. Кількість мотків повинна мати непарну кількість. Найчастіше це були числа 3, 5, 7, 9 , оскільки вони вважалися сакральними.
12. Далі заводимо нитку через задню частину голови на іншу (ліву) частину шиї, і виводимо нитку наперед.
13. Тобто, ми обмотали одну частину голови (справа), а тепер обмотуємо іншу частину (зліва), і не забуваємо мотати тільки за годинниковою стрілкою.
14. Якщо у вас трішки роз’їхались нитки, чи неоднакова намотка, не хвилюйтесь, нічого страшного. Пам’ятайте, головне у створенні ляльки-мотанки це спокій і радість, спокійна атмосфера. Тож дихаємо глибоко і продовжуємо.
15. Якщо вас задовольняє вертикальна намотка, обмотуємо нитку декілька разів навколо шиї ляльки, і переходимо до горизонтальної намотки.
Виводимо нитку ззаду голови і умовно приміряємо, де буде проходити лінія намотування.
16. Притримуючи нитку великим пальцем правої руки, намотуємо нитку горизонтально за годинниковою стрілкою.
17. Намагайтеся намотувати так, щоб нитки лягали одна біля одної, а не одна на одну. Для новачків варто обирати більш товсті нитки.
18. Коли ви намотали достатню кількість горизонтальних витків, виводимо нитку позад голови, опускаємо її до шиї та закріплюємо (намотуємо5-7 витків навколо шиї). Нитку обриваємо, або обрізаємо.
19. Я вас вітаю з почином. Взагалі, можна залишити і таку заготовку для ляльки. Але, рекомендую всім пройти шлях до кінця.
20. Беремо нитку іншого кольору. Якщо у вас тканина для голови ляльки-мотанки кольорова, можете сміливо брати білу нитку, виходить гарне поєднання.
Закріплюємо нитку на шиї ляльки (5-7 витків), І виводимо її з лівої сторони вертикальної чорної лінії. Намагайтеся класти витки один біля одного. До речі, не бійтеся поправляти роботу, можна нігтиком підсувати нитку.
21. Намотуємо зліва бажану кількість витків, і виводимо нитку позад голови. Кількість витків потрібно рахувати, бо на готовій роботі один-два зайві витки будуть помітні. Рекомендую брати однакову кількість витків, наприклад: тільки 7, або тільки 5, тоді ви не заплутаєтесь.
22. Коли зліва намотали достатньо, виводимо нитку позаду і переходимо на іншу сторону.
23. Тепер намотуємо з правої частини вертикальної чорної лінії. Після закінчення, нитку закріплюємо навколо шиї.
24. Далі, переходимо на горизонтальну лінію. Спочатку намотуємо червону нитку над чорною.
25. До речі, деякі майстрині намотують горизонтальний виток тільки над центральним кольором. Виглядає цікаво.
26. Потім намотуємо червону нитку під чорною горизонтальною лінією, виводимо нитку позаду голови ляльки і закріплюємо на шиї 9-11 витків. Нитку обрізаємо.
27. Тепер ви можете собою пишатися – у вас в руках справжня українська народна лялька-мотанка із сакральним хрестом. До речі, є багато різних способів намотування хреста. Кожен спосіб намотування має право на існування, тому не можна вважати якийсь один найбільш правильним.
Голова ляльки готова.
Тепер можна її наряджати. Для нижньої спідниці підійде будь-яка тканина. Можна взяти білу і прикрасити її понизу тасьмою.
Беремо відрізок тканини, обгортаємо ляльку, фіксуємо тканину біля шиї (примотуємо ниткою).
28. Для рук можна взяти таку ж тканину, чи іншу. Складаємо тканину краями всередину (як для голови), або скочуємо трубочкою, підігнувши край. Фіксуємо ниткою відділяючи долоні ляльки.
29. Примотуємо руки до шиї ззаду тулуба. Примотувати треба навхрест.
30. Далі, одягаємо нашій лялечці спідничку. Довгенький клаптик тканини призбируємо навколо талії ляльки, можна, для зручності, спочатку призібрати спідничку на нитку, а потім примотати до ляльки.
31. Фартушок – невід’ємна частина української ляльки-мотанки. Це ознака господині. Фартушків може бути декілька, наприклад: більший однотонний, а поверху менший кольоровий.
Поряд з лялькою на фото, шматочок тканини для корсетки. Деякі майстри корсетку не роблять, а просто обмотують груди і талію стрічкою, нитками чи тасьмою.
32. Тканину для корсетки складаємо навпіл, розрізаємо посередині до лінії згину, і в сторони десь по 1,5см. Якщо шия товста, бокові розрізи робимо глибші.
33. Одягаємо нашій лялечці корсетку і фіксуємо її поясом. Поясом може бути товстіша нитка, стрічка, сплетена з ниток косичка, тасьма, вузенький клапоть тканини, тощо.
34. Залишилось пов’язати хустинку. Можна спочатку пов’язати білу, чи однотонну хусточку, а поверх кольорову.
35. Лялечка готова.
- Закріплення нових знань.
- З чим пов’язано виготовлення ляльок?
- Чому народна лялька була безликою?
- Чим вона вам сподобалася?
- Демонстрація робіт.
VI. Підсумки уроку.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку