Урок-Вікторина: "Українське козацтво в першій чверті XVII ст.. Гетьман Петро – Конашевич Сагайдачний"
Не забудьте оцінити матеріал! Дякую!
Тема уроку: Українське козацтво в першій чверті XVII ст.. Гетьман Петро – Конашевич Сагайдачний
Мета: повторити і закріпити знання в учнів про українське козацтво в першій чверті XVII ст.. та гетьманування Петра – Конашевича Сагайдачного; проаналізувати зовнішню політику і участь в Хотинській війні Петра Сагайдачного; виховати толерантне ставлення до протилежно полярних думок, критичне на шанобливе ставлення до діячів минулого, їх прорахунків і помилок.
Тип уроку: урок засвоєння умінь і навичок
Вид заняття: урок – історична вікторина
Навчально – методичне забезпечення: підручник, робочий зошит історії України,хрестоматія, книга для вчителя, атлас, контурна карта, книги для читання.
Підготовчий етап
Вчитель заздалегідь оголошує учням про проведення уроку – історичної вікторини, що складається з 5 турів, кожне правильно виконане завдання оцінюється в балах від 1 до 5 в залежності від туру; урок історична вікторина розрахована на 45 хв.; максимальна кількість балів, яку можна набрати – 12 балів. Час на відповідь регламентований, тому якщо учні не вклалися у наданий час, то відповідь не зараховується, а за порушення дисципліни знімається 3 бали.
Для читання питань і завдань на кожному турі вчитель запрошує 5 старшокласників або інших викладачів.
Клас поділяється на 3 команди, кожна команда має свій девіз і свою емблему.
Кількість балів підраховує вчитель і записує на дошці.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку – вікторини.
Учні – учасники команд представляють свої команди:повідомляють назви команд, демонструють свої емблеми та називають девізи команд.
1 – команда: « Нащадки Сагайдачного»
Девіз: «Гетьман Сагайдачний син Батьківщини;
кожен вдячний лицарю Вкраїни;
про гетьмана слава лине;
Чорне море він скорив, для козацтва України.»
2- команда «Козачата»
Девіз: «Славні ми козачата, вміємо гарно воювати;
Гетьман Сагайдачний славний воїн, слави доброї достоїн;
Мужній, сильний, добрий, завжди чесний і хоробрий;
Про героякозака, пам'ять вічна і палка.
3 – я команда: « Патріоти»
Девіз: « Козацькому роду, нема переводу;
Він завжди був вірний своєму народу»
ІІ. Проведення уроку – історичної вікторини
Перший тур: «Особа в історії»
Кожній команді видається по карточці, де містяться питання про Петра – Конашевича Сагайдачного. Учні повинні відповісти на поставленні питання. Переможе той, хто перший і правильно відповість. Час виконання обмежується 1 хвилиною.
Виконання картки оцінюється 3 балами.
1 карточка:
2 карточка:
3 карточка:
Другий тур: «Доповни і розкажи»
Кожна команда має побудувати логічно - послідовно та аргументовану розповідь, використовуючи обов’язкові поняття:
1 карточка:
2 карточка:
3 карточка:
На виконання завдання дається 5 хвилин. Лаконічна і змістовна розповідь оцінюється в 2 бали.
Третій тур: «Встанови послідовність»
Кожна команда отримує карточку, де міститься подія певного періоду. Учні повинні встановити послідовність. Якщо все правильно – 4 бали; якщо одне неправильно – 3 бали і т. д.
На виконання завдання дається 3 хвилини.
1 карточка:
2 карточка:
3 карточка:
Четвертий тур: «Історична мозаїка»
Кожній команді даються картки круглої і квадратної форми. На круглих написано поняття, а на квадратних – пояснення. Необхідно поруч розмістити відповідний круг і квадрат. Команда, яка перша виконає завдання і все правильно отримає 1 бал. Час виконання обмежується 3 хвилини.
Для першої команди:
Для другої команди:
Для третьої команди:
П’ятий тур: «Віднайди історичного діяча»
Командам по черзі видається 2 карточки, де містяться фото діяча і про нього відомості. Учні повинні правильно зіставити фото з відомостями про нього. Хто швидше і правильно виконає , отримає 2 бали.
На виконання цього завдання дається 30 секунд.
1 карточка:
Петро – Конашевич Сагайдачний - народився в селі Кульчиці Перемишльскої землі Руського воєводства (нині Самбірського району Львівської області) у шляхетській православній родині. Свій рід виводив з боярської шляхти яка володіла селом Кульчиці з 1284 року (дарча грамота князя Лева). Історики — Юрій Мицик та Зоя Хижняк, припускають, що батька звали Кононом, по смерті якого мати прийняла чернечий постриг («інокиня Мокрина»). Єлисей, котрий згадується з прізвищем Казновський, це, ймовірно дід по матері. Після випуску переїхав до Львова, а потім до Києва, де працював домашнім вчителем, а також помічником київського судді Яна Аксака. На початку червня 1619 року запорозьким гетьманом став Дмитро Барабаш, однак уже на початку липня повернув собі гетьманську булаву.
Друга карточка:
Станіслав Жолкевський - галицький шляхтич, військовий та державний діяч Речі Посполитої. В 1575 році здійснив свій перший військовий похід у складі військ короля Стефана Баторія під Данціґ, в чині поручника під прапором Замойського. У війні короля Стефана Баторія проти Московського Царства командував ескадроном кавалерії. В 1601-1602 роках керував воєнними діями армії Речі Посполитої проти шведів у Лівонії, в яких брали участь і запорізькі козаки під проводом гетьманів Самійла Кішки та Івана Куцковича. 24 червня 1610 року отримав блискавичну перемогу над переважаючим московсько-шведським військом та розгромив війська Василя IV Шуйського в битві під Клушином. Стояв з 14 000 війська проти 45 000 об'єднаного московського війська князів Дмитрія Шуйського, Андрія Голіцина і Данила Мезецького, шведського експедиційного корпусу Якоба Делаґарді з шведських, німецьких, англійських та французьких найманців. 20-21 вересня 1610 року зайняв Москву, добився возведення на престол королевича Владислава Вази. В 1611-1620 роках керував воєнними діями польсько-української армії проти турків на Поділлі.
3 карточка:
Йов Борецький - український церковний, політичний і освітній діяч, Митрополит Київський, Галицький і всієї Руси (1620–1631), педагог, ректор Львівської братської школи, перший ректор Київської братської школи, полеміст, святий, письменник. Народився у містечку Бірча (тепер, село Бірча у Підкарпатському воєводстві Польщі) в сім'ї дрібного українського шляхтича. Припускалося, що освіту він отримав у Львівській братській школі, але зважаючи на блискуче знання латини, яка на той час там не викладалася (першим викладачем латини у ній з 1604 року був він сам), найбільш вірогідним є навчання в Острозькій академії, а після неї — у Краківському університеті. З 1604 року — викладач латинської й грецької мов Львівської братської школи. 1604–1605 рр. — ректор, «котрому братія подала в школу, а також і порядки школниє». Заслужив високу шану як людина, що «Аполлонові кохана і в Парнасі на лоні муз вихована». 1610–1615 рр. — священик Київської Воскресенської церкви на Подолі, де заснував парафіяльну школу. Мав власний двір на Подолі (тепер вул. Спаська). Входив до вченого гуртка архімандрита Києво-Печерської Лаври Єлисея Плетенецького. Один із засновників Київського братства та Київської братської школи, її професор й перший ректор.
4 карточка:
Яцько Бородавка - український полководець та політичний діяч, гетьман Війська Запорозького. Обраний в кінці 1619 року виписними і нереєстровими козаками, які повстали проти польсько-шляхетського г Його родовим прізвищем було «Нерода», ним він підписував документи, а прізвисько йому дали козаки. Не раз обирали гетьманом Війська Запорозького. Вирізнявся політичним радикалізмом щодо відстоювання станових інтересів козацтва, а також віросповідної свободи православних українців та білорусів. Очолював морські походи на Тягиню 1619, Константинополь 9 серпня та Варну 1620. Наприкінці 1619 невдоволені Роставицькою угодою 1619 виписні козаки скинули з гетьманства поміркованого П.Конашевича-Сагайдачного й обрали гетьманом його. Однак його гетьманський провід був недовгим — не пізніше лютого 1620 року Сагайдачний вернув собі гетьманську булаву. Проте, принаймні, від липня 1620 і до 30 серпня 1621 гетьманський пост у Війську Запорозькому знову обіймав він. У цей період за його активної політичної підтримки та організаційного сприяння єрусалимський патріарх Теофан III висвятив митрополита Іова Борецького і єпископів українсько-білоруської православної церквиніту і оволоділи Запорізькою Січчю, суперник Петра Сагайдачного. Коли Сагайдачний вернувся з Варшави до козацького війська під Хотин, серед запорожців взяли гору ворожі до нього настрої. Як військовий провідник він був звинувачений у певних воєнних прорахунках і позбавлений гетьманської булави на користь Сагайдачного.
ІІІ. Підбиття підсумків.
Вчитель підраховує кількість балів і оголошує переможця, аналізує допущені помилки, вказує на необхідність повторення недостатньо засвоєного матеріалу.
IV. Домашнє завдання.