Урок "Вимова та правопис слів із дзвінкими та глухими приголосними звуками"

Урок 37                                     Українська мова                                   22.11.19

Тема . Вимова та правопис слів із дзвінкими та глухими приголосними звуками.

Мета. Поглибити знання учнів про дзвінкі та глухі приголосні звуки; тренувати у правильній вимові дзвінких та глухих приголосних звуків; формувати вміння спілкуватися рідною мовою (висловлювати думки, почуття, враження);  розвивати орфоепічну чіткість, фонематичний слух, мовлення, збагачувати словниковий запас школярів; виховувати любов до рідної мови.

 Обладнання:  сигнальні картки, музичний супровід фізкультхвилинки, матеріали презентації, роздатковий матеріал.

Методи і прийоми: гра, робота з підручником, пояснення, спостереження.

Хід уроку

І.  Організація класу. Створення психологічної атмосфери.

Сіли,  діти, всі рівненько,

Посміхнулися гарненько,

Настрій на урок взяли,

Працювати почали.

   Мова - великий дар. Це найбільше й найдорожче добро в кожного народу. Це жива схованка людського духу, його багата скарбниця. У неї народ складає і своє давнє життя, і свої мрії, розум, досвід, почуття.

І нехай наш урок стане ще однією сходинкою у вивченні рідної мови.  

ІІ. Актуалізація набутих знань.

- Я пропоную зараз розгорнути  свої зошити і записати дату сьогоднішнього уроку.

Почнемо без зупинки

З каліграфічної хвилинки

1. Каліграфічна хвилинка

Мм  мо  ов  ри  ск  арб  скарб

• Як ви розумієте слово «скарб»? (Гроші, цінні речі, коштовності).
•  Але крім матеріальних цінностей, є  духовні і культурні. Наша рідна мова – це теж скарб. Недаремно український письменник Іван Франко написав:    (діти хором читають запис на дошці)

«Мова – коштовний скарб народу».

• Запишіть цей вислів каліграфічно у зошити.
• Як ви думаєте, чому мову вважають скарбом?

Доберіть спільнокореневі слова до слова «мова».

 Запишіть,  позначте корінь.

Мовлення, розмовляють, розмова.

2. Бесіда.

• Діти, знову зверніть увагу на слово «скарб». Скільки в ньому складів? Як визначили? (Скільки в слові голосних, стільки і складів)

- Скільки голосних звуків в українській мові? (6)

- А які ще є звуки в українській мові, крім голосних? (Приголосні)

- На які групи поділяються приголосні звуки? (Тверді та м`які, дзвінкі та глухі)

- Зробіть звуковий аналіз слова «скарб»

ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку

Тема нашого кроку закодована . Візьміть вруки телефон та проскануйте QR код. «Вимова та правопис слів із дзвінкими та глухими приголосними звуками».

(Учень читає тему уроку.)

 Для вас ця тема не нова. Із дзвінкими та глухими приголосними ви познайомилися ще у 2 класі.  Сьогодні на уроці ми будемо тренуватися у правильній вимові дзвінких та глухих приголосних  та позначенні їх на письмі. Які ваші очікування від уроку?

ІV.  Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу

1. Робота з таблицею «Дзвінкі та глухі приголосні»

Зверніть увагу на екран. Давайте вимовимо звуки, позначені червоним кольором. При їх вимові   ми чуємо голос і шум. Це – приголосні дзвінкі звуки.

Тепер вимовимо звуки ,позначені зеленим кольором. При вимові цих звуків що ви чули? (Тільки шум). Отже, звуки, які вимовляються тільки  з шумом, називаються приголосними глухими.

• Зверніть увагу, деякі приголосні утворили пари. Надалі ви їх будете називати парними.

Зверніть увагу на дзвінкі приголосні, що не мають пари.

Який глухий приголосний не має пари?[ф]

Подивіться уважно, яких приголосних звуків більше: дзвінких чи глухих?(Дзвінких)

І в словах дзвінкі приголосні звуки  зустрічаються частіше. Цим і пояснюється милозвучність і краса української мови.

2. Робота з підручником.  Вправляння у виразній вимові дзвінких і глухих приголосних.

За вправою 149 с.67  попрацюємо із парами слів:

• Читаємо слова, виразно вимовляючи дзвінкі та глухі приголосні звуки.
• Записуємо пари слів, звертаємо увагу на букви, з яких починаються слова. Однією рискою підкреслюємо букви, що позначають дзвінкі приголосні, двома рисками – глухі приголосні. (учні виконують з коментуанням біля дошки по черзі)

3. Фізхвилинка для очей

4. Робота з сигнальними картками. Гра «Зворотній зв’язок».

         У кожної дитини на парті по 2 смужечки: червона та зелена. Вчитель називає слова.                  Якщо перший звук у слові – дзвінкий приголосний, діти мають показати червону смужку, якщо глухий – зелену.

Дзвін, ґанок, каток, сиджу, розум, цвіт, шишка, іграшка.

5. Гра «Закінчи слово»

(Перша пара речень опрацьовується колективно. Наступні пари – самостійно за варіантами.)

Учитель читає речення, не називаючи останній звук останнього слова, а діти хором називають його.

- Чи змінилося значення слів? Поясніть. Як треба вимовляти дзвінкі приголосні звуки, щоб не змінювалося значення слова?

Виріс в лісі білий гри… .

Петро хворий на гри… .

6. А тепер аналогічне завдання за варіантами. Спишіть речення, вставляючи пропущені літері, зверніть увагу як змінюється значення слів.

І варіант

За вікном сильна …лива.

У саду дозріла …лива.

ІІ  варіант

На землі пухнастий сні….

Чуємо дитячий смі…

ПЕРЕВІРКА:  назви букви, що вставили. Який звук вони позначають. Як змінилося значення слів?

7.                                Фізхвилинка

V. Узагальнення й систематизація набутих знань

1.               Робота в парах

Завдання: з’єднай  початок та кінець прислів’їв стрілочками, знайди слова, в яких всі приголосні дзвінкі. Поясни значення прислів’їв.

Казка вчить,               як на світі жить.

Книжку прочитав        і розумним став.

Пташка красна пір’ям,      а людина знанням.

• Молодці, ви впоралися із завданням. Добре знаєте прислів’я, які є творами усної народної творчості і збагачують нашу мову.

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія. 

Стратегія «Мікрофон»

-     Як називаються звуки, які вимовляються без голосу, тільки з шумом?

(Глухі). Наведіть приклади.

-  Якщо чуємо і голос і шум, то такі звуки називаються {Дзвінкі). Наведіть приклади.

-     А як ви думаєте чому українська мова така мелодійна та дзвінкоголоса? (Більше дзвінких приголосних звуків).

Ви сьогодні багато працювали. Чому ви навчились і що нового дізнались, розкажіть. Кубик Блума.

Оцінення учнів.

  VІ. Домашнє завдання

Відшукати і записати 3 прислів’я про мову. Підкреслити у словах дзвінкі приголосні однією рискою, а глухі – двома.

Урок 43                            Математика                          22.11.19

Тема. Утворення числа 200. Назви чисел третього розряду.

Мета: ознайомити учнів з прийомами утворення чисел другої сотні, назвами круглих сотень; формувати математичну грамотність (вміння розв'язувати задачі, що містять знаходження невідомого зменшуваного); вдосконалювати обчислювальні навички; розвивати математичне мовлення, пам'ять, увагу; виховувати інтерес до математики.

Обладнання: підручник, зошит.

Методи і прийоми: гра, бесіда, пояснення, спостереження.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (додаток)

1. Перевірка домашнього завдання

2. Робота в парах (с. 57, завдання 386)

3. Робота за нумераційною таблицею (с. 57, завдання 389)

— Назвіть одиниці першого розряду, другого, третього.

— Прочитайте числа, записані в таблиці.

— Скільки в числі 199 сотень? десятків? одиниць?

4. Математичний диктант

• Запишіть число, в якому 1 сот. 4 дес., 7 од.; 1 сот. 6 дес., 8 од; 1 сот, 8 од; 1 сот. 9 дес.

• Запишіть найменше трицифрове число.

• Запишіть число, попереднє до числа 145.

• Запишіть наступне число до числа 169.

• Запишіть «сусідів» числа 140.

Відповіді: 147; 168; 108; 190; 100; 144; 170; 139; 141.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ми ознайомимося з утворенням числа 200, будемо вчитися записувати числа третього розряду, розв’язувати задачі, вдосконалюватимемо свої обчислювальні навички.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Пояснення нового матеріалу

1) Утворення числа 200 (с. 58, завдання 390).

— Яке число йде за числом 199?

— Як утворили число 200? (199 + 1)

2) Утворення і назви чисел третього розряду.

Пояснення вчителя з опорою на завдання 391 (с. 58)

— Ми навчилися лічити і читати числа до двохсот. Кожне наступне число ми одержували способом додавання одиниці до попереднього. Таким чином можна лічити до трьохсот, чотирьохсот і т. д. Але це забере багато часу. Далі будемо утворювати числа із сотень, десятків і одиниць.

Одноцифрові числа від 1 до 9 називаємо числами першого розряду; 10; 20; 30; 40; 50; 60; 70; 80; 90 — числами другого розряду. До чисел третього розряду належать ті, що складаються з однієї, двох, трьох, чотирьох, п’яти, шести, семи, восьми і дев’яти сотень.

— Розгляньте уважно утворення чисел кожного розряду за підручником.

— Прочитайте назви чисел третього розряду.

— Зверніть увагу, якщо до числа 900 додати 100, одержимо число, яке називається тисяча.

Тисяча — перше число четвертого розряду.

2. Первинне закріплення

1) С. 57, завдання 387 (з коментуванням).

— Розкладіть числа на розрядні доданки.

2) С. 57, завдання 388.

— Утворіть число із розрядних доданків.

3) Розв'язування прикладів.

100 + 100

400 + 100

600 + 100

800 + 100

4) Для допитливих.

— Розв’яжіть рівняння.

100 + х + 5 = 165

Фізкультхвилинка

V. РОЗВИТОК МАТЕМАТИЧНИХ ЗНАНЬ

1. Робота над задачею (с. 58, завдання 392)

Аналіз умови задачі.

— Що відомо? Що невідомо?

Під час повторного читання задачі учні складають схему.

[  ] – [  ] = ?, у 3 рази >

— Які компоненти невідомі? (Зменшуване, різниця)

— Як знайти невідоме зменшуване?

— Що сказано в задачі про різницю? (у 3 рази більше, ніж від’ємник)

— Як знайти різницю? (Множенням)

Сильніші учні записують розв’язання задачі самостійно, виразом. Решта учнів розв’язують задачу за допомогою плану.

1) Скільки консервів залишилось у туристів?

2) Скільки банок консервів купили туристи?

2. Творча робота над задачею

— Замініть число 3 числом 5.

— Чи зміниться розв’язання задачі? Доведіть, чому ви так уважаєте.

— А відповідь?

3. Самостійна робота (с. 58, завдання 393)

— Обчисліть значення виразів, у яких останньою є дія ділення.

4. Завдання з логічним навантаженням

— Які монети ви знаєте? (1 к.; 2 к.; 5 к.; 10 к.; 25 к.; 50 к.)

Діти утворюють можливі варіанти: 101 к.; 102 к.; 105 к.; 110 к.; 125 к.; 150 к.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— На які три групи розподіляються вивчені нами числа?

— Назвіть будь-яке число першого, другого, третього розряду.

— Полічіть десятками від 10 до 100; сотнями від 100 до 1000.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 59, завдання 395; 396.

Урок 39                             Літературне читання                      22.11.19

Тема. Подумай і  пригадай. Узагальнюючий урок  за  темою «Казки українських письменників».

Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів за розділом «Казки українських письменників»; вчити порівнювати прочитані твори, визначати стан дійових осіб, основну думку твору; розвивати читацькі навички, творчу уяву учнів; виховувати любов до художнього слова.

Обладнання: підручник, зошит.

Методи і прийоми: гра, бесіда, пояснення, спостереження.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

2. Робота над скоромовкою

— Відновіть запис та прочитайте його.

Летів горобчик і зачепив крилом кленову гілочку, листочки попадали і закрили букви. Але одна підказка є. (Буква «С» — на листочку.)

..идів горобець на ..о..ні,

за..нув і звалив..я у ..ні,

якби не звалив..я у ..ні,

і до..і б ..идів на ..о..ні.

Відновлений текст

Сидів горобець на сосні,

заснув і звалився у сні,

якби не звалився у сні,

і досі б сидів на сосні.

— Діти, прочитайте скоромовку мовчки; напівголосно; зі здивуванням.

III. Перевірка домашнього завдання

IV. Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми завершуємо вивчати розділ «Казки українських письменників».

— На уроці пригадаємо прочитані казки. Перевіримо, як ми засвоїли вивчений матеріал, чого навчилися.

V. Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу

1. Гра «Чи уважний ти читач?»

Тестування

1. У веселого Казкаря злякано розліталися думки:

а) коли ішов дощ;

б) коли діти сварилися;

в) коли яскраво світило сонечко.

2. Лисичка пригощала Журавля:

а) кашкою з молочком;

б) пшеничкою;

в) буряком і картоплею.

3. Щоб визволити смутну дівчину з темниці Оха, треба розрубати:

а) сімдесят замків;

б) сім замків;

в) сімдесят сім замків.

4. На чому спить дід Осінник?

а) На зеленому мохові;

б) на сухому листі;

в) на м’якій траві.

5. Кого Дід Мороз заморозив разом з озерцем?

а) Пташку;

б) Снігуроньчину пісню;

в) маленьку дівчинку.

6. Друга пісня солов’я була хвалою:

а) заморським краям;

б) маленькій сміливій синичці;

в) рідному лісові.

Відповіді: 1) б; 2) а; 3) в; 4) б; 5) б; 6) б.

Фізкультхвилинка

2. Гра «Назви автора»

«Казка про Оха-чудодія» Василь Сухомлинський

«Лисичка і Журавель» Оксана Іваненко

«Дід Осінник» Леся Українка

«Як зажурився веселий Казкар» Іван Франко

«Синичка» Лариса Письменна

3. Робота в парі

— Визначте, із яких казок наведені рядки.

 «Казкар любив дітей, бо це ж для них, а не для кого іншого, він писав свої веселі казки!» (Лариса Письменна «Як зажурився веселий Казкар»)

«Відтанула бурулька. І почула дівчина радісну пташину пісню». (Василь Сухомлинський «Снігуроньчина пісня»)

«Ах, як сумно, коли всі відлітають, коли йде сніг і виє хуртовина!» (Оксана Іваненко «Синичка»)

«Всіх приймає пан ласкавий, Тільки треба мовить: “Ох!”» (Леся Українка «Казка про Оха-чудодія»)

 «Приходь, Журавлику! Приходь, любчику!» (Іван Франко «Лисичка і Журавель»)

4. Гра «Героя впізнавай, казку називай»

 «А зиму все ж таки ти прогнала, і про весну ти перша заспівала». (Дуб. «Синичка»)

«Прийшла моя година. Відлітають до теплого краю журавлі». (Дід Осінник. «Дід Осінник»)

 «Чи волієш нам служить?

Чи волієш, може, нині

Головою наложить?» (Ох. «Казка про Оха-чудодія»)

«Вибач, любонько, чим хата багата, тим і рада, а більше на цей раз нічого немає» (Журавель. «Лисичка і Журавель»)

5. Робота в парі. Гра «Обличчям до обличчя»

Учні в парі переказують літературну казку, яка їм найбільше сподобалася.

VI. Підсумок уроку

Гра «Закінчи речення»

Сьогодні на уроці я вчився...

Найбільше мені сподобалося...

VII. Домашнє завдання

Підготувати запитання за змістом розділу.

Урок 11                            Образотворче мистецтво                          22.11.19

Тема. Матеріали, інструменти  та обладнання художника-архітектора. Види архітектури. «Гарна хатка»,  

навчальна: ознайомити учнів із матеріалами, інструментами та об­ладнанням художника-архітектора; навчити розрізняти види архітек­тури;

розвивальна: розвивати вміння відрізняти різні види архітектурних споруд за їх призначенням, аналізувати їх, насолоджуватися творами архітектури; формувати естетичні почуття, смак; активізувати ініціа­тиву учнів;

виховна: прищеплювати пошану до праці архітекторів, любов до рідно­го міста (селища), творів мистецтва.

Оснащення

Матеріали та інструменти: альбоми, будь-які графічні матеріали (олівці, кулькові ручки, фломастери та ін.).

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

▼ Що таке архітектура?

▼ Хто такий архітектор?

▼ Чи може архітектура подобатися так, як подобаються твори графі­ки чи живопису?

Складання «Асоціативного куща „Архітектура“»

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Сьогодні ми завітаємо до майстерні архітектора. Він також справжній художник. Погляньмо на архітектурні споруди, що прикрашають наші міста та селища, створюючи їх неповторне обличчя.

IV. ВИКЛАДАННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя

— Озирніться довкола: ми знаходимось у класі. А наш клас роз­ташовано у будівлі школи. Школа є архітектурним об’єктом і скла­довою світу архітектури.

Світ архітектури — це світ, у якому людина живе, працює й від­почиває. І цей світ створює для людей архітектор. Які саме інстру­менти використовує архітектор, проектуючи нові архітектурні спо­руди? Раніше архітектори працювали тільки за допомогою олівців, великих аркушів паперу, лінійки та циркуля. (Учитель демонструє наочність.)

Сьогодні їм допомагають комп’ютерні програми. Але спочатку задум виникає у голові та серці архітектора. Саме такі задуми, від­творені у камені, склі, бетоні тощо, стають відомими архітектурни­ми спорудами.

У містах нашої країни та інших країн світу можна побачити давні фортеці, собори, палаци, театри та інші будівлі, перед яки­ми виникає бажання зупинитись і дивитися на них, затамувавши подих. Саме так ми іноді зупиняємося перед картиною чи скульптурою в музеї. Шедеври архітектурного мистецтва — це символи країн. Увесь світ із захопленням дивиться на Софійський собор та Києво-Печерську Лавру в Києві, оперні театри у Львові та Одесі, Кремль у Москві, Ейфелеву вежу в Парижі, давній Акрополь в Афі­нах. Цей перелік можна продовжувати й далі. Однак, на відміну від живопису та графіки, скульптури та декоративно-прикладного мистецтва, ми не тільки дивимося на творіння архітекторів, а й постійно їх використовуємо. (Учитель демонструє наочність, див. с. 63—65.)

Кожна споруда на вулицях міста чи іншого населеного пункту має своє призначення: для праці або життя, навчання чи відпочинку.

Софійський собор у Києві

Оперний театр в Одесі

Кремль у Москві (Росія)

Акрополь в Афінах (Греція)

Розрізняють три основних види архітектури.

Перший — архітектура об’ємних споруд. Це житлові будинки, громадські споруди (школи, театри, магазини, стадіони та ін.), про­мислові будівлі (заводи, фабрики, електростанції), культові споруди та фортеці.

Другий вид — ландшафтна архітектура, що пов’язана з орга­нізацією садово-паркового простору. Будь-які міста прикрашені бульварами, скверами та парками, де можна зустріти архітектуру малих форм — альтанки, місточки, фонтани.

Третій вид архітектури — містобудування. Саме воно охоплює складний процес створення нових міст і селищ, реконструкцію ста­рих. Велику відповідальність несе містобудівник, який має обрати територію, визначити розміщення житлових, промислових та суспільних зон, обміркувати розташування транспортних магістра­лей, а також розв’язати питання щодо реконструкції архітектурного ансамблю, що існує, адже зберігати історичні пам’ятники архітек­тури дуже складно. Це також обов’язки містобудівника.

V. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

VI. АКТУАЛІЗАЦІЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

Бесіда

▼ Пригадайте власний будинок. Чи відрізняється він від будівлі школи, де ви навчаєтеся? Чим?

▼ Як ви вважаєте, чи зручно було б нам жити в школі?

▼ А якщо порівняти наші будинки з будівлями, де розташовані театри? Чим театр відрізняється від школи або приміщення за­воду?

▼ Чи може приміщення заводу подарувати нам настрій, необхід­ний для сприйняття театральної вистави?

▼ Які споруди у нашому населеному пункті належать до архітек­тури об’ємних споруд?

▼ Які об’єкти ландшафтної архітектури вам відомі?

VII. САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ

Творче завдання

Придумайте та намалюйте дитячий палац творчості або ляль­ковий театр.

VIII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Підбиття підсумків (загальна оцінка уроку).

2. Визначення завдання для підготовки до наступного уроку (при­нести на наступний урок альбоми, будь-які графічні матеріали (кольорові олівці, фломастери та ін.), гуаш або матеріали для колажу (аркуші паперу, клаптики різнофактурної тканини, кольорові вирізки із поліграфічної продукції, ножиці)).

3. Проголошення уроку завершеним.