Тема. Неозначено-особові речення.
Мета: з’ясувати особливості односкладних неозначено-особових
речень, якою формою дієслова виражений присудок у
реченнях; розвивати навички синтаксичного розбору
односкладних речень, перебудови двоскладних речень в
односкладні; виховувати інтерес до традицій і звичаїв
українського народу та усної творчості.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, таблиця «Неозначено –особові речення», картки.
Хід уроку
Епіграф.
Пташка красна своїм пір'ям,
а людина — своїм знанням.
I. Організаційний момент
Вчитель і учні обмінюються долонями.
II. Актуалізація опорних нань учнів
Один учень пояснює, як відбувається заміна двоскладних речень на синонімічні односкладні.
Учитель диктує початок речення, учні продовжують його, коментуючи пояснення:
У кожному реченні підкреслити граматичну основу.
3.
Порівняйте двоскладні речення з односкладними. Яка між ними різниця? Як мислиться дійова особа?
Вчитель.
Сьогодні ми з вами більше розширимо свої знання про типи односкладних речень. З’ясуємо спосіб вираження присудка в неозначено-особових реченнях.
Неозначено-особовими називаються речення, головний
член яких виражений дієсловом у формі третьої особи множини теперішнього чи майбутнього часу або у формі множини минулого часу й умовного способу: Завтра до вас подзвонять; Мені принесли листа; Уже збирають урожай.
Виконавець дії в реченні не називається — вся увага зосереджується на самій дії та її результаті: Дивись, усе вже розкупили.
а) невідомим мовцеві й адресатові мовлення: Через сотні років нас пам'ятатимуть;
б) відомим їм або тільки одному з них: Мені це вчора розказали.
Синонімами до неозначено-особових речень часто можуть виступати безособові речення на -но, -то або двоскладні пасивні речення: Будинок побудували — будинок побудовано — будинок побудований.
Неозначено-особові речення слід відрізняти від їхніх синтаксичних омонімів:
а) узагальнено-особових речень: Подарунок назад не беруть — узагальнено-особове речення, яке формулює правило. Виконавцем дії може бути будь-яка особа: Мені подарували подарунок. Я намагаюсь його повернути, але подарунок назад не беруть — неозначено-особове речення. Дія має цілком конкретного виконавця, хоч не названого, але відомого мовцеві;
б) від неповних речень із присудком у третій особі множини та з пропущеним підметом: Я хотів повернути подарунок друзям — не беруть назад подарунок.
ситуаціях
Параграф 17, вправа130 (розподілити подані речення у дві колонки. Спочатку означено-особові, а потім - неозначено-особові).
2. Поетична пауза. Звучить вірш «Журавлі»
Небагато їх залишилося, Мов не з дерева поробили
Де-не-де ще стоять у селі. Наші прадіди їх і діди.
В криниці вони задивилися, Вони ніби птахів приручили,
Зажурилися журавлі. Як прийшли птахи до води.
(За Ю. Рястом.)
3.Робота з картками
Картка 1
1. В тропіках темніє одразу, це слід було врахувати (О. Гончар).
2. Побратаймося піснею – тою, що водить в бої, і згадаймо у пісні героїв усіх поіменно. Побратаймося піснею тою... (В. Коротич). 3. Спрямувати всю свідомість на хороше в людях.
Картка 2
1. Степанові давали останні заповіти: "Пам'ятай батька, матір шануй", "Не забувай, з якого коліна вийшов", "Бідними не гордуй, бо сам із таких" (В. Шевчук).2. Що маємо – не дбаємо, а втративши – плачем (Нар. тв.). 3. Ніколи не треба втрачати горизонту.
Присудок-це другорядний член речення.
4. Коментоване письмо.
Запишіть текст. З’ясуйте його стиль. Знайдіть неозначено-особові речення. Підкресліть у них присудок, укажіть, чим він виражений.
Різдвяні атрибути
Нині ми звиклися з тим, що головним атрибутом Нового року та Різдва є зрубана й прикрашена по-сучасному ялинка. Проте ще в середині XX століття переважна більшість українців ялинок в оселях не ставила.
Традиційною українською символікою на Різдво, на Новий рік був дідух. Виготовляли його до свят з першого зажинкового снопа. За гілки дідуха правили зібрані до купи пучки. Їх прикрашали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами.
5. Лінгвістична гра «Одне зайве»
Прочитати речення. Вказати, чим виражений присудок у запропонованих реченнях. Яке не є неозначено-особовим?
На Маковея збирають геть усяку городину: мак, кріп, цибулю, часник, моркву, соняшник, буряк.(н-о, 3-я особа мн. теп.ч.) Цілий рік барвінок шанували, вважали символом життя.(н-о, 3-я особа мн. мин. ч.) Влітку прикрашають ним святковий стіл, плетуть з нього весільні букетики.(н-о, 3-я особа теп.ч.) Взимку відвар барвінку використовуватимуть від простуди. (н-о, 3-я особа майб. ч.) До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки. ( це речення не є н-о, бо головний член виражений дієсловом 2-ї особи одн.)
6. Робота біля дошки
Записати речення. Зробити синтаксичний розбір.
В океані рідного народу відкривай духовні острови!(В.Симоненко.)
(Спонукальне, окличне, просте, односкладне, поширене, неускладнене.)
V. Підсумок уроку\
Дати відповідь на запитання.
Яких речень ми вживаємо у своєму мовленні найбільше – односкладних чи двоскладних? Чому?
Якої страви Ви ще скуштували б? (Учні називають форми роботи, які сподобались найбільше)
Параграф 17, вправа 134.