Урок вивчення нового матеріалу. "Типи односкладних речень. Неозначено-особові речення"

Про матеріал
Односкладні речення - своєрідне явище синтаксису. Вони поширені в усіх мовних стилях, вживаються практично в усіх текстах. Про ці синтаксичні одиниці написано чимало. Ця тема показує багатство засобів мови, її здатність виражати найтонші смислові відтінки не тільки за допомогою лексичного і фразеологічного складу, а й через використання синтаксичних конструкцій. Тому дуже важливо навчитися доцільно вживати односкладні речення у мовленні. Урок містить відомості про неозначено-особові речення, способи вираження головного члена у даних конструкціях. За допомогою системи вправ учні зможуть розпізнавати такі речення та визначати їх тип, а також вироблятимуть уміння та навички розбирати синтаксичні конструкції.
Перегляд файлу

Тема.                    Неозначено-особові речення.

 

Мета:            з’ясувати особливості односкладних неозначено-особових  

                          речень, якою формою дієслова  виражений присудок у    

                          реченнях; розвивати навички синтаксичного розбору  

                          односкладних речень, перебудови двоскладних речень в                   

                          односкладні; виховувати інтерес до  традицій і звичаїв

                          українського народу та усної творчості.

Тип уроку:       урок  засвоєння нових знань.

Обладнання:   підручник, таблиця «Неозначено –особові речення»,  картки.       

Хід уроку

 

Епіграф.   

 Пташка красна своїм пір'ям,

а людина — своїм знанням.

I. Організаційний момент

Вчитель і учні обмінюються долонями.

II. Актуалізація опорних нань учнів

  1. Перевірка домашнього завдання

Один учень пояснює, як відбувається заміна двоскладних речень на синонімічні односкладні.

  1. Тлумачний диктант

Учитель диктує початок речення, учні продовжують його, коментуючи пояснення:

  • Синтаксис – це….
  • Пунктуація – це….
  • Присудки бувають…

У кожному реченні підкреслити граматичну основу.

3.

  1. Мотивація навчальної діяльності

Порівняйте двоскладні речення з односкладними. Яка між ними різниця? Як мислиться дійова особа?

  • Діти готуються до змагань. – У школі готуються до змагань.
  1. Повідомлення теми й мети уроку

   Вчитель.

  Сьогодні ми з вами більше розширимо свої знання про типи односкладних речень. З’ясуємо спосіб вираження присудка в неозначено-особових реченнях. 

  1. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу
    1. Робота з опорною таблицею

Неозначено-особовы 003

Неозначено-особовими називаються речення, головний

член яких виражений дієсловом у формі третьої особи множини теперішнього чи майбутнього часу або у формі множини минулого часу й умовного способу: Завтра до вас подзвонять; Мені принесли листа; Уже збирають урожай.

       Виконавець дії в реченні не називається — вся увага зосереджується на самій дії та її результаті: Дивись, усе вже розкупили.

  • Виконавець дії може бути:

а) невідомим мовцеві й адресатові мовлення: Через сотні років нас пам'ятатимуть;

б) відомим їм або тільки одному з них: Мені це вчора розказали.

          Синонімами до неозначено-особових речень часто можуть виступати безособові речення на -но, -то або двоскладні пасивні речення: Будинок побудували — будинок побудовано — будинок побудований.

           Неозначено-особові речення слід відрізняти від їхніх синтаксичних омонімів:

а) узагальнено-особових речень: Подарунок назад не беруть — узагальнено-особове речення, яке формулює правило. Виконавцем дії може бути будь-яка особа: Мені подарували подарунок. Я намагаюсь його повернути, але подарунок назад не беруть — неозначено-особове речення. Дія має цілком конкретного виконавця, хоч не названого, але відомого мовцеві;

б) від неповних речень із присудком у третій особі множини та з пропущеним підметом: Я хотів повернути подарунок друзям — не беруть назад подарунок.

 

  1. Використовуючи узагальнюючу таблицю, розкажіть про неозначено-особові речення. Доберіть власні приклади.

 

  1. Узагальнення і систематизація знань, застосування їх в різних

      ситуаціях

 

  1. Товаришуємо з підручником.

Параграф 17, вправа130 (розподілити подані речення у дві колонки. Спочатку означено-особові, а потім - неозначено-особові).

 

 

2. Поетична пауза. Звучить  вірш «Журавлі»

       Небагато їх залишилося,                  Мов не з дерева поробили

       Де-не-де ще стоять у селі.                Наші прадіди їх і діди.

       В криниці вони задивилися,            Вони ніби птахів приручили,

       Зажурилися журавлі.                        Як прийшли птахи до води.

                                                                                     (За Ю. Рястом.)

3.Робота з картками

Картка 1

1. В тропіках темніє одразу, це слід було врахувати (О. Гончар).
2. Побратаймося піснею – тою, що водить в бої, і згадаймо у пісні героїв усіх поіменно. Побратаймося піснею тою... (В. Коротич). 3. Спрямувати всю свідомість на хороше в людях.

                        Картка 2

1. Степанові давали останні заповіти: "Пам'ятай батька, матір шануй", "Не забувай, з якого коліна вийшов", "Бідними не гордуй, бо сам із таких" (В. Шевчук).2. Що маємо – не дбаємо, а втративши – плачем (Нар. тв.). 3. Ніколи не треба втрачати горизонту.

Присудок-це другорядний член речення.

4. Коментоване письмо.

Запишіть текст. З’ясуйте його стиль. Знайдіть неозначено-особові речення. Підкресліть у них присудок, укажіть, чим він виражений.

Різдвяні атрибути

        Нині ми звиклися з тим, що головним атрибутом Нового року та Різдва є зрубана й прикрашена по-сучасному ялинка. Проте ще в середині XX століття переважна більшість українців ялинок в оселях не ставила.

       Традиційною українською символікою на Різдво, на Новий рік був дідух. Виготовляли його до свят з першого зажинкового снопа. За гілки дідуха правили зібрані до купи пучки. Їх прикрашали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами.

 

5. Лінгвістична гра «Одне зайве»

           Прочитати речення. Вказати, чим  виражений присудок у запропонованих реченнях. Яке не є  неозначено-особовим?

           На Маковея збирають геть усяку городину: мак, кріп, цибулю, часник, моркву, соняшник, буряк.(н-о, 3-я особа мн. теп.ч.) Цілий рік барвінок шанували, вважали символом життя.(н-о, 3-я особа мн. мин. ч.)  Влітку прикрашають ним святковий стіл, плетуть з нього весільні букетики.(н-о, 3-я особа теп.ч.) Взимку відвар барвінку використовуватимуть від простуди. (н-о, 3-я особа майб. ч.) До Миколи не  сій гречки і не стрижи овечки. ( це речення не є н-о, бо головний член виражений дієсловом 2-ї особи одн.)

 

6. Робота біля дошки

   Записати речення. Зробити синтаксичний розбір.

В океані рідного народу відкривай духовні острови!(В.Симоненко.)

(Спонукальне, окличне, просте, односкладне, поширене, неускладнене.)

 

V. Підсумок уроку\

Дати відповідь на запитання.

 Яких речень ми вживаємо у своєму мовленні найбільше – односкладних чи двоскладних? Чому?

 

Якої страви  Ви ще скуштували б? (Учні називають форми роботи, які сподобались найбільше)

 

  1. Домашнє завдання

Параграф 17, вправа 134.

 

 

docx
До підручника
Українська мова 8 клас (Ющук І.П.)
Додано
26 серпня 2020
Переглядів
1516
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку