Урок "Військовий обов'язок громадян"

Про матеріал

Дана розробка – урок теоретичного навчання з правознавства

Тема уроку «Військовий обов'язок громадян України».

На даному уроці формуються знання учнів про військовий обовязок та порядок проходження військової служби.

Викладач у даній методичній розробці використовує такі методи інтерактивного навчання: проблемне питання, робота в групах, використання інформаційних технологій.

Запропонований метод формування нових знань з використанням елементів інтерактивних технологій сприяє розвитку пізнавальних навичок здобувачів освіти.

Перегляд файлу

Тема: Військовий обов'язок громадян України

Мета уроку:

ознайомити учнів з військовим обов'язком та порядком проходження військової служби;
розвивати вміння і навички відстоювати свою думку з різних питань;
виховання почуття патріотизму та національної гідності.

Обладнання: мультимедійний проектор, комп’ютер, комп’ютерна презентація, роздатковий матеріал, Конституція України, текст Закону України «Про військовий обов'язок».

Програмне забезпечення: Microsoft PowerPoint, Microsoft Word.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок з елементами методів інтерактивного навчання.

Методи і методичні прийоми:

випереджальне завдання;
проблемне питання;
дискусія

Основні поняття: патріотизм, військовий обов'язок, альтернативна служба, мобілізація тощо.

Структура уроку

Організаційний момент.
Актуалізація опорних знань і умінь учнів.
Вивчення нового матеріалу
Закріплення знань і вмінь учнів
Підсумки уроку
Домашнє завдання

Хід уроку

Організаційний момент(3хв)

На цьому етапі уроку вчитель вітає учнів. Учні сідають за парти. Вчитель перевіряє присутність учнів на уроці, робить відповідні помітки у журналі.

Актуалізація опорних знань і умінь учнів(5хв)

Слово викладача

Підберіть два-три словосполучення зі словом “обов’язок”, що відображають реальну ситуацію вашого життя, є для вас звичними (наприклад, я завжди прибираю свою кімнату – це мій обов’язок)

Чи завжди ви виконуєте ваші обов'язки? Чому?
Чи є виконання обов'язків важким для вас? Чому?

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності. (5 хв.).

Демонстрація відеоролику про військову службу в Україні

Вивчення нового матеріалу(20 хв)

Cлово викладача

Права людини не є абсолютними, безмежними. Межею здійснення власних прав і свобод є права інших осіб. Ця межа схарактеризована в статті 68 Конституції України, як обов'язок кожного не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Його дотримання - запорука того, що люди зможуть здійснювати свої права, і таким чином задовольняти свої потреби та інтереси. Однак уявлення про те, де «починаються» права інших, у різних людей часто не співпадають, адже поряд з однаковими у всіх членів суспільства інтересами, існують інтереси групові та індивідуальні, а розуміння того, як їх задовольнити, нерідко суттєво відрізняється.

Важливим елементом взаємодії держави, права і особи виступають конституційні обов’язки. В обов’язках виражаються як особисті, так і загальні інтереси. Під конституційними обов’язками розуміють такий тип поведінки людини, здійснення якого забезпечує нормальне життя суспільства і держави. Їх небагато, але кожен з них має дуже велике значення. Причому, в залежності від змісту, деякі обов’язки є обов'язками кожної людини, що проживає в Україні, інші – тільки громадянина України (наприклад, захист Вітчизни).

Важливим обов’язком громадянина України є захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів (ст. 65). Конституція України закріплює обов'язок кожного/кожної не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ними збитки (ст. 66). Кожний громадянин або громадянка зобов’язані сплачувати податки і збори (ст.67). Важливим обов'язком громадянина і громадянки, як і кожної особи, яка проживає в Україні є неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

За Законом України "Про оборону" від 6 грудня 1991 р., оборона України - справа усього народу. Обов'язок громадян щодо захисту Вітчизни закріплений у статті 65 Конституції, а також у Законах України "Про загальний військовий обов'язок та військову службу" від 25 березня 1992 р. та "Про альтернативну (невійськову) службу" від 12 грудня 1991 р.

Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 р. складається з 9 глав (44 статті).

Глава І. Загальні положення. — Загальний військовий обов'язок означає:

підготовку громадян до військової служби;
приписку до призовних дільниць;
призов на військову службу;
проходження служби;
виконання військового обов'язку в запасі;
дотримання правил військового обліку.

Щодо загального військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники — особи, які проходять допризовну підготовку;
призовники — особи, які приписані до призовних дільниць;
військовослужбовці — особи, які проходять військову службу;
службовці, які проходять альтернативну службу;
військовозобов'язані, які перебувають у запасі.

Установлюються такі види військової служби:

строкова служба;
військова служба за контрактом.

Глава ІІ. Підготовка громадян до військової служби. — Вона криє в собі:

допризовну підготовку юнаків;
підготовку призовників із військово-технічних спеціальностей;
підготовку до вступу до військово-навчальних закладів;
військову підготовку студентів вищих навчальних закладів;
фізичну підготовку;
лікувально-оздоровчу роботу;
підвищення рівня загальноосвітньої підготовки;
вивчення державної мови;
патріотичне виховання.

Глава ІІІ. Приписка громадян до призовних дільниць. — Має на меті взяття юнаків на облік, визначення їх кількості, ступеня придатності до військової служби та ін. її проводять районні (міські) військові комісаріати за місцем проживання громадян, яким у рік приписки виповнюється 17 років. Громадяни, приписані до призовних дільниць, вважаються призовниками.

На строкову військову службу в мирний час призиваються придатні до неї за станом здоров'я і віком громадяни, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років. Призов проводиться на підставі Указу Президента двічі на рік.

Глава ІV. Проходження військової служби. — Строки військової служби:

для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову службу, — 24 місяці (для осіб, які мають вищу освіту, — 12 місяців), за контрактом — 3 роки;

для прапорщиків і мічманів — не менш як 5 років;
для офіцерів — від 5 до 10 років за першим контрактом;
для офіцерів, призваних із запасу, — 2 роки, а для тих, які добровільно вступили на службу із запасу, — не менш як 3 роки.

Звільнення з військової служби здійснюється:

в запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі та за станом здоров'я придатні до військової служби;
у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані непридатними за станом здоров'я до військової служби.

Глава V. Служба в запасі.

Глава VІ. Військовий облік військовозобов'язаних і призовників. — Військовий облік проводиться за місцем проживання і поділяється на загальний та спеціальний (військовозобов'язані, які бронюються за організаціями на період мобілізації), персонально-якісний (покладається на військові комісаріати) та персонально-первинний (покладається на органи місцевого самоврядування, де немає військових комісаріатів).

Глава VІІ. Призов у разі мобілізації. Демобілізація. — Загальна або часткова мобілізація оголошується Президентом України з метою запобігання воєнному нападові. Демобілізація проводиться за Указом Президента.

Глава VІІІ. Відповідальність за порушення законодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу. — Посадові особи державних органів та громадяни, винні в порушенні законодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу, несуть установлену Законом відповідальність.

Глава ІX. Заключні положення.

Інтерактивна бесіда з учнами

Слово викладача

Шановні учні, на вашу думку, чи всі юнаки мають іти на службу в армію відразу по досягненні призовного віку?

Учні відповідають на питання. Приходять до висновку, що мають бути деякі моменти, коли призовники мають отримувати відстрочку від призову.

Вивчення теоретичної частини питання у групах

Викладач ділить групу на команди. Члени цих команд мають виконувати роль призовної комісії військового комісаріату. Викладач роздає завдання учням, які мають визначити чи має людина право ні відстрочку від призову до армії.

Розглянемо завдання груп

Група 1

«Громадянин А. звернувся до комісаріату з проханням надати йому відстрочку від строкової служби, тому що він надав довідку про те, що навчається в університеті за денною формою навчання»

Група має проаналізувати ситуацію і дійти до висновку, що особа має право на відстрочку від служби згідно п.4 ст.17 Закону України «Про військовий обов΄язок і військову службу».

Група 2

«Громадянин П. звернувся з проханням надати йому відстрочку від служби. Надав довідки, в яких зазначено, що він є єдиним сином матері (батько помер), а мати має групу інвалідності».

Група має знайти у законі «Про військовий обов΄язок і військову службу» п.2. ст..17, де вказано, що такі особи мають право на відстрочку.

Група 3

«Особа А. звернувся до військового комісаріату з проханням надати йому відстрочку від служби в армії, тому що він хоче піти на строкову службу через два роки».

Група має проаналізувати ситуацію, що даній особі відстрочка не показана. Особа має піти до армії. За відмову від проходження строкової служби, якщо особа придатна до неї, передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Група 4

«Громадянин П., віком 23 роки, звернувся з проханням надати йому відстрочку, мотивуючи це тим, що проживає у офіційному шлюбі з дружиною та має доньку віком 1 рік».

Група має дійти до висновку, що згідно законодавства особа має право на відстрочку до досягнення дитиною віком 3 роки.

Після виступу представників усіх трьох груп викладач підбиває підсумки розгляду питання.

Гра- референдум

Викладач виготовляє бюлетені з питанням «Як ви ставитесь до альтернативної служби?»

Після того як учні проголосували, створюється комісія з підрахунку голосів, яка й підводить результати.