Урок.Визначні постаті Української революції в державотворенні України. Михайло Грушевський та Павло Скоропадський.

Тема: Визначні постаті Української революції в державотворенні України. Михайло Грушевський та Павло Скоропадський.

Мета: сприяти поглибленню знань про постаті Михайла Грушевського та П. Скоропадського, їх діяльність і вплив на розвиток українського державотворення; формувати і закріплювати вміння учнів працювати з історичними документами, додатковою літературою, давати характеристику історичному діячу, розкривати значення їх діяльності  в історичному процесі, формувати історичний світогляд учнів, виховувати інтерес та повагу до видатних діячів.

Очікувані результати:

 

- розвивати вміння та навички роботи в групах, аналізувати історичний матеріал, працювати з різними джерелами інформації, систематизувати та узагальнювати історичні факти, оцінювати діяльність історичних осіб, визначати власну позицію щодо суперечливих питань історії, розглядати події в конкретно-історичних умовах;

- виховувати почуття національної свідомості та патріотизму, сприяти утвердженню демократичних ідеалів.

Тип уроку: практичне заняття

Обладнання: портрети М. Грушевського, П. Скоропадського, підручник,

 картки з завданнями, меми, сенкани,  презентація;

              Довідник з історії України. К. «Генеза» ,2001.

 

Хід уроку

«Завдяки історичній пам*яті

 людина стає особистістю,

народ – нацією,

 країна – державою!»

М. Грушевський.

(Слайд 2)

 

 

 

1. Мотивація навчальної діяльності. Актуалізація опорних знань

 Вивчаючи Українську Революцію, ми зрозуміли, що вона не відбулася б без видатних історичних постатей. У зв*язку з річницею 100-річчя Української революції та 155-річчя з дня народження М. Грушевського , який має історичне визнання пошани діяльності цього видатного історика та політика, а також не менш важливого значення для тих часів –  гетьмана П. Скоропадського. Кожна подібна річниця - це, безумовно, знаменна подія, адже з багаторічного небуття повертаються не тільки їх ім'я , а й безцінний історичний вклад та досвід, забувати який ми просто не маємо права. (Слайд 1)

Бесіда: (Слайд 3,4)

 

1. Що таке Українська революція та коли вона розпочалася?
2. Які події стали передумовою початку нашій революції?
3. Яке місце в українській революції належить М. Грушевському?
4. Яке місце належить в Українській революції П. Скоропадському?
5. Ознайомлення з формами діяльності на уроці та     очікуваними результатами.

ІІ.  Повідомлення теми, плану  уроку.

Ознайомлення з темою, метою планом й формами діяльності на уроці та     очікуваними результатами. (Слайд 1)

 

ІІІ. Організаційний момент

Сьогоднішній урок потребує не лише знань. Щоб їх отримати потрібно опиратися на дану формулу: (Слайд 5)

 (у +о) (в +с) р = з

Саме ті якості, які зашифровані в даній формулі, знадобляться вам на уроці

(увага, організованість, взаємодопомога, спілкування, робота, знання)

 

ІV. Практична частина

 

Робота в групах

1.Завдання на формування хронологічної компетентності

 

1)Вправа «Історична хмаринка» (Слайд 6)

 

Заповніть «Історичну хмаринку» датами й подіями життя ваших історичних постатей і потім поясніть. ( 3 хв.)

 

• Хто переконає нас у кращому знанні історіобіографії визначної постаті, яку ви вибрали?

Павло Скоропадський – це людина, котрій судилося стати главою Української держави під час грізного військового лихоліття. Тож не дивно, що чимало людей в Україні пов’язували з цією людиною надії на встановлення порядку й спокою, але не пробувши й року на цій посаді він змушений був покинути країну. А що ж нам взагалі відомо про цю людину? Слухаємо.

За часів Української Центральної ради цього українського державного та політичного діяча, знаного у світі історика прибічники української  ідеї називали «Батько Грушевський». Роль і місце М.Грушевського виявилися такими значними, що йому віддавали належне навіть найзапекліші опоненти, а то й відверті вороги. Так, газета «Правда» визнала М.Грушевського видатним буржуазним істориком України. Величезна працездатність, енциклопедична ерудиція, універсалізм дозволили йому однаково плідно працювати в літературознавстві й фольклористиці, археографії й соціології. Не меншими є й заслуги перед народом М. С. Грушевського як політичного діяча. Сьогодні ми познайомимось з іншим М. Грушевським.

 

2.Завдання на формування логічної компетентності

 

1)Історичний «Сенкан» (Слайд 7)

Метод Сенкан вам зустрічався на уроках літератури. А історичний «Сенкан» означає метод « 5 рядочків». У вас на столі є довідка, яка нагадає чи допоможе у вирішенні завдання. Ваше завдання 5 рядочками охарактеризувати ваші постаті як політиків. Допомогою в оформленні історичного Сенкану вам стануть маленькі картинки з підтекстом, що можуть вказати на подію, дію, ознаку чи характеристику понять і термінів. (5 хв.)

 

2)Історичні Меми (Слайд 8)

Що таке історичні Меми ви знаєте з наших уроків історії. Що це за метод? Правильно. Це гумористичний малюнок чи картинка із зашифрованими подією, ознакою події, причиною чи наслідком події. Отож, на поданих Мемах зашифрована важлива подія Українського державотворення, пов*язана з вашими постатями. Розгадайте їх та обгрунтовано доведіть важливість цих подій. (5 хв.)

3.Завдання на формування інформаційної компетентності

 

1)Вправа «Розумний документ» (Слайд 9)

Опрацюйте уривки із історичних джерел та виконайте завдання:

Документ 1

П.Скоропадський про обставини, які спричинили переворот 29 квітня 1918 р.

 Багато людей критикують мій крок і злим оком дивляться на встановлення Гетьманства. Зовсім зрозуміло, чому так відносяться до цього факту вороги української державності. Оправдовувати відновлення і зміцнення державної української традиції не можуть ті, що хочуть, аби не було Української держави. Відповідати їм на роблені мені закиди – безцільно. Але тим, що звуть себе українцями, мені хочеться поки що сказати лише одне: пам’ятайте, що коли б не було мого виступу, німці, кілька днів пізніше, завели б на Україні звичайне генерал-губернаторство. Воно було б оперте на загальних основах окупації і нічого спільного з українством, розуміється  не було б.

 Тим самим не  було б Української держави, яка реально появилась на світовій арені хоч у цьому короткому періоді Гетьманства. А це значить, що ідея української державності в очах чужих і своїх здавалася б і досі нездійснимою утопією. Від часів Гетьманства 1918 р. державність українська стала фактом, з яким світ рахувався і буде рахуватись… Писано у березні-травні 1919 р. у Лозанні

 

 

•  Якими аргументами П.Скоропадський  обґрунтовує потребу в гетьманському перевороті? Наскільки переконливими є ці аргументи

 

Документ 2

1. Завдання ставить М.Грушевський перед українською демократією, яка “повинна приложити всі старання до того, щоб мати таку державу, яку їй треба й якої вона хоче, а не обертатися до неї спиною ставитись до неї байдуже. Навпаки, вона повинна вважати діло держави своїм ділом і віддавати її будуванню і кермуванню всю душу і силу”;

2. вона повинна взяти за свою справу укріплення ідеї української демократичної державності, її поширення в громадянстві, виховання його в почуття обов’язку перед нею, як найвищого стимулу громадського життя, який повинен об’єднати всю людність, весь народ в її однім пориві, перемагаючи партійні різниці й розбіжності там, де зачиняються основні інтереси держави”

3. «…Для близького часу зовсім досить широкої української автономії у федеративній Російській республіці. А в будущині, сподіваємося, ця республіка ввійде в склад  федерації Європейської, і в ній Україна стане одною з найбільш сильних, міцних і певних складових частей – одною з підстав сеї Європейської федерації».

4. Грушевський М. «Від слова до діла».

«…тільки державність – запорука вільного розвитку народу.»

          5.  Грушевський М . «Україна окремішна» .

 « …всі, хто щиро приймає до серця інтереси українського народу, повинні дбати про збереження української окремішності від сторонніх впливів і втручань».

«Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною»

  (Четвертий Універсал ЦР)

 

 

• Що доводив своїми політичними поглядами Михайло Грушевський стосовно українського державотворення? Якою він бачив УНР?

 

2)Вправа «Ти мені – я тобі» (Слайд 10)

Ви підготували цікаві запитання один одному, отож розпочнемо їх слухання.

Запитання1

Михайло Грушевський початкову освіту здобув вдома, тож до Тифліської гімназії був зарахований одразу до 3-го класу. Оскільки навчання йому давалося легко, він мав час підпрацьовувати в цій гімназії, говоривши «…у цьому морі я готовий плавати і впиватися ним…»

 

• Про яке море говорив М.Грушевський та де ж підпрацьовував  в Тифліській гімназії?

Запитання 2

Одного разу під час чергування П.Скоропадський побачив у залі з експонатами зброї гетьманську булаву. Він взяв її в руки, але не втримав та випустив, чим привернув увагу імператора Миколи ІІ, на що, той жартома сказав: « … »

 

• Що сказав цар Микола ІІ Скоропадському?

 

4.Завдання  на формування мовленнєвої компетентності

 

1) Метод «Мікрофон» (Слайд 11)

М.Грушевський та П. Скоропадський залишили після себе багато актуальних й пророчих висловів. Прокоментуйте та висловіть свої судження щодо причин, що передували з*явитися цим  висловам.

Джерело 1.«Завдяки історичній пам*яті людина стає особистістю, народ – нацією, країна – державою!»-М. Грушевський.

Джерело 2. «Україна в тій чи іншій формі буде. Не змусиш ріку текти назад, так само і з народом, його не змусиш зректися ідеалів.»-П.Скоропадський.

Джерело 3. «Біда України в тому, щ нею керують ті, кому вона не потрібна…»-М. Грушевський.

Джерело 4. «Україна не може існувати, не володіючи Кримом, це буде якийсь тулуб без ніг. Крим має належати Україні, на яких умовах, це байдуже, чи буде це повне злиття, чи широка автономія, останнє повинно залежати від бажання самих кримців. Але нам потрібно бути цілком убезпеченими від ворожих дій з боку Криму. У сенсі ж економічному Крим, фактично, не може існувати без нас. Я рішуче наполягав перед німцями на передачі Криму на яких завгодно умовах, звичайно, беручи до уваги всі економічні, національні та релігійні інтереси народонаселення. Німці вагалися, я наполягав максимально рішуче».-П. Скоропадський.

V. Закріплення нових знань

 

Метод «Дерево рішень» (Слайд 12)

 

 Отож, з’ясуйте, чи вдалося Михайлу Грушевському та Павлу Скоропадському стати гарними керманичами УНР й Української держави?

 

VІ. Підсумок уроку

 

1. Оцінювання роботи учнів на уроці.

2. Рефлексія: Сьогодні я на уроці…(Слайд 13)

 

V. Домашнє завдання: скласти історичний портрет М. Грушевського чи П. Скоропадського на вибір.