Урок "Внутрішнє середовище організму. Поняття гомеостаз."

Тема. Внутрішнє середовище організму. Поняття про гомеостаз.

Мета:

Освітня: почати формувати в учнів поняття про внутрішнє середовище організму, його склад, відносну сталість. Дати поняття про кров, лімфу і тканинну рідину як внутрішнє середовище організму; ознайомити учнів із значенням крові, лімфи  і тканинної рідини в життєдіяльності організму, їх складом та функціями; ознайомити з видатними українськими та світовими вченими та їх відкриттями в галузі транспортної системи організму людини;

Розвиваюча: розвивати увагу та спостережливість; удосконалювати вміння виділяти головне у матеріалі, що вивчається, уміння логічно мислити та робити відповідні висновки; удосконалювати вміння здійснювати пошукову діяльність; розвивати культуру мовлення, вміння працювати в групі, культуру спілкування та ведення діалогу.

Виховна: виховувати необхідність практичного знання фізіологічних процесів і бережливого ставлення до свого організму як унікальної біологічної системи.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Місце уроку в навчальній програмі: перший в темі.

Очікувані результати навчання:

• оперувати термінами: «внутрішнє середовище організму, кров, лімфа, тканинна рідина, гомеостаз»;
• називати склад внутрішнього середовища;
• характеризувати плазму крові, лімфу, тканинну рідину;
• пояснювати значення рідин внутрішнього середовища в життєдіяльності організму;
• усвідомлювати значення внеску світових і українських вчених у розвиток знань про внутрішнє середовище та кровоносну систему;
•  використовувати знання про склад і функції крові для формування здорового способу життя.

Формування компетентностей:  спілкування державною мовою, предметна компетентність, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, уміння навчатися впродовж життя.

Реалізація наскрізних змістових ліній: Екологічна безпека та сталий розвиток, Громадянська відповідальність, Здоров'я і безпека.

Матеріали та обладнання: підручник, робочий зошит, таблиці «Серцево-судинна система», «Формені елементи крові», комп’ютер, мультімедійна презентація.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Слайд №1

Метод: «Настрій»

Добрий день, дорогі діти! Я дуже рада бачити вас сьогодні, усміхніться один одному. У такому гарному настрої спробуємо працювати швидко і творчо, щоб отримати нові і дуже цінні знання. Кожному з вас я хочу побажати сьогодні на уроці успіху, а отже бути:

«У» - усміхненими,

«С» - спокійними,

«П» - прогресивними,

«І» - інтелектуальними,

«Х» - хоробрими.

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності. Слайд №2, №3

Метод 1: Асоціативний кущ

Які асоціації у вас виникають з поняттям  «внутрішнє середовище»?

Мислимо разом, озвучуємо думки і заповнюємо схему.

Внутрішнє рідке середовище організму людини

 

 

Метод 2: Постановка проблемного запитання:

Що ж таке внутрішнє рідке середовище організму? Якими рідинами воно представлене та який склад і функції цих рідин. Ми спробуємо дізнатись на цьому уроці.

Отже, тема сьогоднішнього уроку: «Внутрішнє середовище організмів. Поняття про  гомеостаз »

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Слайд No5-6-7-8

Розповідь про внутрішнє середовище.

ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ - це сукупність рідин (кров, тканинна рідина

та лімфа), що беруть участь у процесі обміну речовин і підтриманні

гомеостазу

Записують поняття і схему зі слайду в зошит.

Чому внутрішнє середовище є рідким?

Внутрішнє середовище є рідким, оскільки життєдіяльність клітин може здійснюватися лише в рідкому оточенні.

По-перше, обмін речовин між клітинами й міжклітинним простором відбувається шляхом дифузії, для якої необхідна рідина.

По-друге, у рідкому середовищі немає різких температурних перепадів, що є важливим для здійснення хімічних реакцій у клітині.

Метод 3. Групова робота (Слайд 8)

Створити 3 групи, запропонувати розібрати кольорові  папірці на зворотній стороні яких є завдання.

1.Група досліджує склад, місцезнаходження, місцеутворення і функції тканинної рідини.

2. Група досліджує склад, місцезнаходження, місцеутворення і функції  лімфи.

3. Група досліджує склад, місцезнаходження, місцеутворення і функції  крові.

Відповіді спікерів по мірі готовності супроводжуються слайдами №9-14, одночасно заповненням таблиці в зошиті.

Внутрішнє середовище	Склад	Місце знаходження	Джерело й місце утворення	Функції
Тканинна рідина (від 20 л, 26,5 % від маси тіла)	Вода, розчинені в ній поживні речовини, кисень, вуглекислий газ, продукти розпаду, які виділились із клітини	Проміжки між клітинами всіх тканин	За рахунок плазми крові й кінцевих продуктів розпаду	1. Проміжне середовище між кров’ю й клітинами організму. 2. Переносить у крові в клітини органів кисень, поживні речовини, гормони тощо. 3. Повертає в кров’яне русло через лімфу воду, продукти розпаду
Лімфа (1–2 л)	Вода, розчинені в ній продукти розпаду органічних речовин, лімфоцити	Лімфатична система	За рахунок тканинної рідини	1. Повернення в кров’яне русло тканинної рідини. 2. Фільтрація і знезараження тканинної рідини, які здійснюються в лімфатичних вузлах завдяки лімфоцитам.
Кров (7,7 % від загальної маси тіла)	Плазма (55–60 % об’єму крові) Вода — 90 % Білки — 7–8% Жири — 0,7–0,8 % Вуглеводи 0,12 % Мінеральні солі — 0,9 %	Кровоносні судини	За рахунок всмоктування білків, жирів і вуглеводів, мінеральних солей їжі та води	1. Взаємозв’язок усіх органів організму із зовнішнім середовищем. 2. Транспорт поживних речовин. 3. Видільна. 4. Захисна. 5. Регуляторна
	Формені елементи (40–45 % від об’єму крові); еритроцити, лейкоцити, тромбоцити	Плазма крові	Червоний кістковий мозок, селезінка, лімфатичні вузли	1. Транспортна. 2. Захисна

Прийом 1: головоломка. Слайд №14,15

Пропоную вам скласти і відгадати назву рівноваги внутрішнього середовища організму- МОТАГЕЗОС

Прийом 2: Давайте переглянемо відео до нового поняття.

 

 

V. Узагальнення та систематизація знань. Слайд №16

Прийом 1: віршовані рядки

Ми живемо в організмі,

Але в нас усіх різні механізми:

Фільтрує кров у капілярах,

Тканина возить вгору вниз

Всі речовини в організмі,

А надлишки виводить лімфа.

Немає суперечок в нас

Ми живимо гомеостаз!

                                  Т.Пилипченко

Метод: Зацікав «Видатні вчені»

1658 року, нідерландський натураліст Ян Сваммердам вперше побачив еритроцити крізь мікроскоп, а 1695 року Антоні ван Левенгук замалював їх, назвавши «червоними корпускулами». Після цього нові види клітин крові не вивчалися, і лише 1842 року французький лікар Alfred François Donné відкрив тромбоцити. Наступного року, його співвітчизник і колега Габріель Андраль описав лейкоцити одночасно і незалежно з англійським лікарем Вільямом Еддісоном. Внаслідок цих відкриттів, зародилася нова галузь медицини — гематологія. Подальший поступ у вивченні клітин крові намітився 1879 року, коли Пауль Ерліх оприлюднив власну методику диференціального фарбування клітин крові.

Слайд №17

Вклад українських вчених: Ілля Ілліч Мечников (03(15).05.1845–02(15).07.1916). Видатний фізіолог, ембріолог, лауреат Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини, почесний доктор Імператорського Харківського університету.

Народився у Харківській губернії, с. Іванівка, у дворянській родині. 1862 році закінчив із золотою медаллю Другу Харківську гімназію. У 1864 року закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Харківського університету. Магістерську та докторську дисертацію І. І. Мечникова було захищено у Санкт-Петербурзькому університеті, приват-доцентом якого він став. У 1870–1882 роках І. І. Мечников займав посаду професора у Новоросійському університеті, де плідно співробітничав з багатьма відомими науковцями

Ним було організовано першу в Україні і Російській імперії бактеріологічну станцію. Протягом 28 років він завідував лабораторією Пастерівського інституту. І. І. Мечников створив першу вітчизняну школу мікробіологів, імунологів та патологів. Він є автором багатьох наукових праць у галузі біології та медицини, а також одним із засновників еволюційної ембріології. У 1882 році І. І. Мечников винайшов явище фагоцитозу і у подальшому розробив фагоцитарну теорію імунітету. За ці високі досягнення у 1901 році він був удостоєний Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини.

Діяльність І. І. Мечникова багатогранна, а внесок у світову науку, заслуги перед людством – величезні. Фагоцитарна теорія І. І. Мечникова зберігає своє значення дотепер, становить важливий етап у розвитку медицини.

 Ще одне ім’я славетного вченого, доктора медичних наук, професора, лауреата трьох Державних премій України, академіка НАН і НАМН України, заслуженого діяча науки України, філософа і письменника Миколи Михайловича Амосова тісно пов’язане з кардіохірургією. Як відомо, М.М. Амосов розробив і запровадив у практику багато оригінальних методик операцій при вадах серця, створив і вперше у світі запровадив у практику антитромботичні моделі протезів клапанів серця.

VIІ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання. Слайд №18

Рефлексія

1. Яку тему вивчили на сьогоднішньому уроці?

2. Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

3. Що нового ви дізнались на уроці?

4. Чи важливий матеріал сьогоднішнього уроку? Чому?

5. Де в житті ви застосуєте отримані знання?

Самооцінювання.

VIII. Домашнє завдання. Слайд №19, 20

Опрацювати § 17, опорні схеми в зошиті, дайте відповіді на запитаннями підвищеної складності після § з рубрики «Поміркуйте» (для учнів з високим та достатнім рівнем знань).

Скласти сенкан ( за бажанням)

«Тканинна рідина» ( І група)

«Лімфа» (ІІ група)

«Кров» (ІІІ група)