Урок "Воєнні дії на території України у 1914 році.Бойовий шлях Українських Січових Стрільців(УСС) "

Воєнні дії на території України у 1914 році. Захоплення російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини.

Мета: охарактеризувати перебіг та наслідки воєнних дій у 1914 р. на території України; з’ясувати, за яких обставин Східна Галичина та Північна Буковина були захоплені російськими військами, а також розкрити суть політики російської адміністрації на західноукраїнських землях; розвивати в учнів навички самостійної та дослідницької роботи, вміння на основі візуальних і текстових джерел інформації характеризувати історичні події, робити висновки та узагальнення; сприяти національно-патріотичному вихованню учнів.

Основні поняття: «Галицька битва», «Галицько-Буковинське генерал-губернаторство».

Обладнання: мультимедійна презентація, карта, картки з документами.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті територію  України, де у 1914  році  відбувались воєнні дії під час Першої світової  війни;

• визначати хронологічну послідовність подій Першої світової війни на території України;

• на основі аналізу різних джерел інформації  характеризувати  воєнно-політичні події 1914 року.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

1. Коли розпочалася Перша світова війна? Якими були її причини і характер?

2. Які плани виношували країни Антанти і Троїстого союзу щодо України?

3. Як війна вплинула на український національний рух?

4. У чому полягала трагедія українського народу в Першій світовій війні?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

Отже, Перша світова війна, що розпочалася як збройний конфлікт між групами імперіалістичних країн, поставила Україну в епіцентр військово-політичних подій. Українську «карту» в ті роки прагнули розіграти Німеччина, Австро-Угорщина, Румунія, свої інтереси в цьому регіоні намагалися відстояти Росія, Англія і Франція. Українці, розділені кордонами і фронтами, змушені були воювати один проти одного за чужі їм інтереси.

Не маючи своєї державності, щоб захистити свої корінні інтереси, українці зазнали у війні особливо відчутних втрат. Вони воювали по обидва боки ворогуючих сторін, змушені були вбивати один одного, воюючи за імперії, які ігнорували українські національні інтереси. Війна готувала Україні величезні страждання, оскільки воєнні дії велися на її території.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1.Галицька битва. Захоплення російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини

Галицька битва — одна із грандіозних битв Першої світової війни. Вона тривала 33 дні. У ній взяли участь близько 700 тис. чол. російських військ і понад 830 тис. чол. австро-угорської армії. На початку битви росіяни в прикордонних боях зупинили просування австро-угорських частин і перейшли у контрнаступ.  Він був успішним і завершився взяттям 21 серпня міста Львова,було оточено та блоковано добре укріплену фортецю Перемишль. Унаслідок Галицької битви  росіяни  оволоділи  Східною Галичиною, Північною Буковиною та вийшли на карпатські перевали. На початку зими 1914 року російські війська вели важкі, кровопролитні бої в передгір’ях Карпат. У суворі морози росіяни долали зледенілі гірські схили, пробиралися через замети, у результаті, їм удалося оволодіти значною частиною Карпатського хребта. Таким чином, у грудні 1914 р. в руках росіян опинилися майже всі землі Австро-Угорщини, населені українцями (не лише Галичина й Буковина, а й частина Закарпаття). Галицька битва одна з найбільших стратегічних операцій Першої світової війни, вона характеризувалася складністю і великим розмахом. Воєнні дії розгорнулися спочатку на фронті в 320 км, який розширився потім до 400 км, Вони складалися з ряду одночасних і послідовних операцій груп армій. Її завершенням стало загальне переслідування австро-угорських військ усіма російськими арміями Південно-Західного фронту. Таким чином, «Велика Галицька битва», як її називали, закінчилася цілковитою поразкою австро-угорської армії, котрі втратили  понад третину свого складу. Втрати  австро - угорської  армії  вбитими, полоненими й пораненими становили  400 тис. чол.,  . Плани німецького командування утримати Східний фронт лише зусиллями Австро-Угорщини зазнали краху.

Робота з картою

1. Покажіть на карті територію, де 1914 року розгорталася Галицька битва.

2. Які землі, в результаті, Галицької битви були зайняті російськими військами?

Коли розгорталися бої на західноукраїнських землях, виникла загроза і з півдня. Наприкінці липня 1914 р., за підозрілого потурання з боку англо-французької ескадри, що дисклокувалася в Середземному морі, у Чорне море через Дарданелли увійшли німецькі крейсери «Гебен» і «Бреслау». В ніч з 15 на 16 жовтня 1914 р. німецько-турецький флот раптово обстріляв Севастополь, Одесу, Феодосію і Новоросійськ. Туреччина включилася у війну на боці австро-німецького блоку. Для Росії утворився ще один фронт — Кавказький.

2.Українські Січові Стрільці в  Першу світову війну.

Участь Українських Січових Стрільців у бойових діях Першої світової війни,незважаючи на їх не чисельність, була досить помітною бо під час бойових дій 1914 року січові стрільці проявили себе добре підготовленими  надійними  вояками в  австро-угорських збройних формуваннях.  Попередні плани австрійського командування – використовувати легіонерів, як витратний матеріал, з тим щоб поступово його позбутися у боях з противником – були змінені: січовикам почали доручати  важливі  ділянки фронту. Так, австрійське командування доручило українським січовим стрільцям оборону Ужоцького перевалу, який вони мужньо захищали з 25 по 28 вересня 1914 року.. Це було перше бойове хрещення січовиків, і вони витримали його з честю, не пропустивши  ворога.

З  29 квітня—2 травня 1915 року сотні УСС  брали участь у бою за  гору Маківка, поблизу Славська. Це був ключовий пункт оборони австрійської Південної  армії. Кілька разів  гора переходила з рук в руки і  вже 1 травня австрійське командування  вивело УСС, унаслідок отриманих ними значних втрат, а через  день   російська армія  захопила  гору Маківку.

 З  30 травня—1 червня 1915 року УСС, взяли участь  у наступі  німецько-австрійської армії,вели важкі бої з російськими військами під Болеховом.

У вересні-жовтні 1915 року УСС вели завзяті бої  з російськими військовими між річками Серет та Стрипа тут відбулась битва біля села  Семиківці на Стрипі. В одному із звітів німецького командування зазначалося,що українські  стрільці—«найкращий відділ з усієї австро-угорської армії». У цій битві брала участь Жіноча  чота УСС під керуванням  хорунжої   Софії  Галечко.

 З березня 1916 року полк під командуванням підполковника А. Вариводи, утримували позиції в окопах, під час « Брусиловського прориву».

 У серпні 1916 року полк  відступив,не витримавши російського наступу. Австрійське командування всю вину за російський прорив поклало на січовиків. Полк УСС розформували, а  замість нього створили два курені бойовий  і резервний.

 29—30 вересня 1916 року підрозділ  був оточений  російською  армією в районі гори  Лисоня,  під Бережанами, й  розгромлений.

 В жовтні 1916 року відбулося переформування й відродження полку. У його складі створили окрему Гуцульську  сотню  із 180 стрільців. 

У березні-жовтні 1918 року полк  УСС під командуванням сотника  Микитки в складі австро-угорської  армії , здійснив похід  у Наддніпрянську Україну та був розташований на Херсонщині і прикомандирований до групи архікнязя Вільгельма Габсбурга (полковника Василя Вишиваного).

У жовтні 1918 року   полк УСС було переведено у  Чернівці, а після проголошення ЗУНР, у листопаді1918, стрільці прибули до Львова, де стали ядром Української галицької армії(УГА).

3. Політика російської адміністрації на західноукраїнських землях.         

Метою політики російської окупаційної  адміністрації було:

        знищення основного центру зосередженого тут українського національного руху,

        створення передумов для органічного включення цих земель до складу Російської імперії.

Робота з документом

Із Маніфесту головнокомандувача російської армії великого князя Миколи Миколайовича від 18 серпня 1914року..

«…Как бурный поток  рвет камни, чтобы слиться с морем, так нет силы, которая  бы остановила русский народ в его порыве к объединению. Да не будет больше подъярмленной Руси!..... Достояние Владимира Святого, земля Ярослава Осмомысла и князей Даниила и Романа ….  да водрузит стяг единой, неразделимой и великой России! Да свершится Помысел Божий, благословивший дело великих собирателей земли Русской. Да поможет Господь царственному своєму помазаннику, императору Николаю Александровичу   всея  России, завершить дела великого князя Ивана Калиты. А ты, многострадальная братская Русь…….. Освобождаемые русские братья! Всем вам найдется место на лоне матери России. Не обижая мирных людей, какой бы они ни были народности, не полагая своего счастья на притеснении иноземцев, как это делают швабы, обратите меч свой на врага, а сердце  своё к Богу, с молитвой за Россию и русского царя»…

Завдання

1. Чому Маніфест, на вашу думку, був написаний не українською, а російською мовою?

2. Яку мету переслідував Маніфест? Який зміст вкладено в слова про «единую, неделимую  и великую  Россию»?

3. Яке завдання ставила Російська імперія, захопивши територію Галичини?

У ч и т е л ь. На виконання цього завдання були спрямовані «заходи» новопризначеного генерал-губернатора Галичини графа О. Бобринського.

Царський уряд уже в перші дні війни став здійснювати широкомасштабну антиукраїнську акцію, маючи на меті повністю ліквідувати український рух, вважаючи його «сепаратизмом» і «мазепинством». «Кінець українству!» — таке було гасло царської адміністрації. Про це відверто заявив  О. Бобринський: «Східна Галичина і Лемківщина — споконвіку корінна частина єдиної великої Русі; у цих землях корінне населення завжди було російським, устрій їх через це повинен бути заснований на російських засадах.

Я буду запроваджувати тут російську мову, закон і устрій». Вся політика російської адміністрації якомога швидше прагнула винищити всі місцеві особливості українського населення, витруїти національну свідомість і перетворити галицьких українців у «настоящих русских». Ця політика, зрозуміло, цілком схвалювалася царем Миколою II, який особисто відвідав Східну Галичину.

Робота з таблицею

• Чим ви можете пояснити антиукраїнську політику Російської імперії на західноукраїнських землях?

У ч и т е л ь. 

Проти українського населення царська адміністрація застосовувала масштабні репресії. Як писав у своєму офіційному звіті жандармський полковник Мєзенцев, лише за кілька місяців ним було проведено тисячу двісті арештів і тисячу обшуків. Тільки через київські тюрми дорогою на Схід було вивезено понад 12 тис. чоловік..

Жорстоких переслідувань  зазнала греко-католицька церква. Її глава митрополит  Андрій  Шептицький  був заарештований, вивезений через Київ на Схід і перебував у тюрмі  Суздальського  монастиря   аж  до лютого 1917 р. Разом були ув’язнені й депортовані на Схід чимало інших діячів греко-католицької церкви. Синод  московської церкви надіслав до Галичини фанатиків православ’я архієпископа Єволгія з Холму і владику Антонія з Харкова,які щосили прагнули покінчити з греко-католицькою церквою і насильно навернути населення на православ’я. Майже до двохсот парафій було призначено  священників із Росії.

Завдання

• Добре відомий своїми консервативними поглядами лідер партії кадетів П. Мілюков, член Державної думи, називав політику царського уряду в Західній Україні «європейським скандалом».

Прокоментуйте його висловлювання.

V. Узагальнення та систематизація знань

Історичний диктант

Дайте заперечну або ствердну відповідь.

1. Галицька битва — одна із найбільших битв Першої світової війни.

2. На території України воєнні дії вів Південно-Західний фронт.

3. Командуючим Південно-Західного фронту в Галицькій битві був   О.Брусилов.

4. Галицька битва тривала з 20 серпня 1914 — 23 вересня 1914 р.

5. Галицька битва тривала 33 дні.

6. 21 серпня російські війська зайняли місто Львів.

7. Внаслідок Галицької битви російські війська зайняли Східну Галичину, частину Західної і майже всю Буковину з м. Чернівці.

8. В ніч з 15 на 16 листопада 1914 р. німецько-турецький флот несподівано обстріляв Севастополь, Одесу, Феодосію і Новоросійськ.

9. Основною метою російської адміністрації на західноукраїнських землях було створення передумов для органічного включення цих земель до складу Російської імперії.

10. На території західноукраїнських земель було створено Галицько-

Волинську губернію.

11. Генерал-губернатором новоствореної губернії було призначено графа

О. Мезенцева.

12. У 1914 р. було заарештовано митрополита  греко-католицької церкви Андрія Шептицького.

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Групі учнів підготувати презентацію «Брусиловський прорив».