Урок "ВПЛИВ ПРИРОДНО-ГЕОГРАФІЧНИХ УМОВ НА РОЗВИТОК ЄГИПЕТСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ"

ТЕМА. ВПЛИВ ПРИРОДНО-ГЕОГРАФІЧНИХ УМОВ НА РОЗВИТОК ЄГИПЕТСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ.

 

Мета уроку: - ознайомити учнів із впливом природно-географічних умов на розвиток єгипетської цивілізації, повсякденним та господарським життям;

- формувати інформаційну компетентність: розвивати вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації, систематизувати історичну інформацію, складаючи таблицю «Особливості природи Давнього Єгипту»;

- формувати логічну компетентність: навчати аналізувати зміст тексту параграфа, робити нескладні висновки та узагальнення;

- формувати мовленнєву компетентність: розвивати вміння учнів будувати усні висловлювання щодо історичних явищ;

- формувати хронологічну компетентність: навчати учнів локалізувати історичні події у часі;

- формувати просторову компетентність: навчати співвідносити розвиток історичних фактів і процесів із географічним положенням країни та природними умовами; розвивати  вміння працювати з історичною картою, вчити знаходити на карті територію Стародавнього Єгипту, долину річки Ніл;

- виховувати повагу до праці, трудової діяльності людини.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: навчальний підручник з історії стародавнього світу; Дидактичні матеріали з історії стародавнього світу ( П. Мороз), №1 – 13, стор. 12 - 15. ; атласи, контурна карта, мультимедійна презентація.

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

1. Правильно застосовувати відлік років до нашої ери, визначати хронологічні рамки історії Стародавнього Єгипту.

2. Користуючись історичною картою, показувати територію, яку займав Стародавній Єгипет, річку Ніл, її долину.

3. Характеризувати природні умови Єгипту, пояснювати їх вплив на життя людей.

4. Застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «іригація», «шадуф».

 

Хід уроку

 

План вивчення нового матеріалу:

1. Природні умови Єгипту.

2. Давній Єгипет – «дарунок Нілу».

3. Ремесла та обмін.

 

І. Організація навчальної діяльності.

Вправа «Позитив».

Підніміть руки вгору, спіймайте уважність, наполегливість, творчість, добро, пригорніть до серця і тихенько сядьте.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Чи знаєте ви, хто такий Наполеон? Це – великий полководець та імператор Франції, який жив наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. Але не всі знають, що саме завдяки Наполеону європейці дізналися про забуту цивілізацію – Стародавній Єгипет. Наполеон мріяв підкорити весь світ і почав з Єгипту. У військовий похід він взяв із собою і вчених, які старанно описали і замалювали пам’ятки, скопіювали давні надписи, які в той час вже ніхто не міг прочитати. Пройшло понад два століття, і тепер ми знаємо про Єгипет значно більше. Скажіть, які слова асоціюються у вас із Стародавнім Єгиптом.(Асоціативний кущ малюється на дошці).

 

                                            Піраміди              Фараони      Мумії      Скарби

 

Єгипет

                                                                                                                                    Африка

 

 Отже, ви знаєте, що Стародавній Єгипет знаходився в Африці, чули про піраміди, фараонів та мумії. А що таке цивілізація? (з поняттям  «цивілізація» учні знайомилися під час вивчення теми «У чому особливості організації влади за первісних часів»).

 

ІІІ. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося із особливостями природи і господарства Стародавнього Єгипту. Отже, тема уроку (учні записують  в робочих зошитах) «Вплив природно¬-географічних умов на розвиток єгипетської цивілізації».

Стародавній Єгипет – одна з найдавніших держав на Землі. ЇЇ історія розпочинається на межі ІVтисячоліття до нашої ери і завершується в ІV столітті нашої ери. За час існування ця країна неодноразово  зазнала і розквіту, і занепаду.

Історики поділяють історію Єгипетської держави на  періоди.  Кожен із них був пов'язаний із важливими подіями та процесами і мав свої особливості. Найголовніші з них:

- Раннє царство – створення єдиної держави;

- Давнє царство – значне посилення правителів-фараонів і зміцнення єдності держави;

- Нове царство – відновлення єдності Єгипту після чужоземного завоювання, розквіт держави.

Виконайте завдання на лінії часу: позначте хронологічні межі існування Стародавнього Єгипту.

(Один учень виконує завдання на дошці, інші – в робочих зошитах).

 Перше питання, яке ми розглянемо на уроці  - «Природні умови Єгипту». Щоб вивчити це питання, ми організуємо експедиції в Африку. Подорожувати будемо картами – фізичними та історичними.

(Учням пропонується ознайомитися з пам’яткою «Як установити вплив природно-географічних умов на спосіб життя населення, зародження й розвиток держав і цивілізацій»      (с. 43)).

Характеристика географічного положення Єгипту учителем з використанням мультимедійної презентації.  Проводиться робота з картою атласа «Стародавній Єгипет».  Щоб визначити кордони, на карті Стародавнього Єгипту знаходимо перший поріг, долину і дельту Нілу, Середземне море. Таким чином, Стародавній Єгипет був розташований на берегах Нілу від першого порога до Середземного моря.

Учитель. Дніпро тече з півночі на Південь, а Ніл – з півдня на північ назустріч один одному. Їх розділяють два моря – Чорне та Середземне, виходить, що можна водним шляхом дістатися з України до Єгипту.

Учитель пропонує «здійснити уявну подорож з України до Єгипту, при цьому виконати такі завдання: 1) на карті півкуль покажіть маршрут своєї подорожі; 2) порівняйте природні умови Стародавнього Єгипту і своєї місцевості».

Робота в парах (або малих групах). Учні  читають текст підручника та додаткову інформацію, працюють з картами атласу. Експедиції працюють за напрямками:

- Юні географи – вивчають природні умови Стародавнього Єгипту;

- Юні геологи – вивчають корисні копалини;

- Юні біологи – досліджують тваринний та рослинний світ.

- Юні етнографи – досліджують повсякденне життя та заняття населення;

 

Додаткова інформація.
Юним географам

1. Характерною ознакою єгипетського клімату є спека. В січні тут буває 10 градусів тепла, в серпні – 27, іноді спека сягає 47 градусів. Дощі в Єгипті випадають рідко. На узбережжі моря на рік буває 25 – 30 дощових днів, а у Верхньому Єгипті дощ взагалі випадає раз на десять років. Але між Лівійською та Аравійською пустелями є родюча долина глибиною кількасот метрів, довжиною 130 миль та шириною в 1 милю, на дні якої тече річка Ніл (за твором Б.Пруса «Фараон»).

2. В Єгипті віють посушливі суховії, найстрашніший з них – вітер хамсин, що арабською мовою означає «п’ятдесят», бо хамсин дме із Сахари 50 днів, майже два місяці – травень і червень. Вітер засипає все хмарами піску. Єгипет перетворюється на випалену сонцем пустелю.

3.                    Хамсін

Рудий Хамсін в пустелі розгулявся,

Жагою палений, мчить у повітрі,

Черкаючи пісок сухими крильми,

І дише густим полум’ям пекучим…

І вся пустиня мов знялася вгору

І в небо ринула. На жовтім небі

Померкло сонце – око Озіріса –

І стало так, мов цілий світ осліп…

                             Леся Українка

4. …У той час, як всі інші річки починають убувати під час літнього сонцестояння, а в подальшому ще більш міліють, тільки він один (Ніл), починаючи підніматися, день у день збільшується настільки, що під кінець затоплює майже весь Єгипет. У такий же спосіб він повертається до попереднього стану. Безліч сухопутних тварин, захоплених рікою, гине, деякі ж, вибігши на більш піднесені місця, рятуються; худоба ж під час розливу годується в селищах наперед заготовленим для неї кормом (за Діадором Сицилійським).

 

Юним геологам

 

Єгипет не був багатий корисними копалинами. Головним надбанням його надр були різноманітні породи каменю: граніт, базальт, діареї, алебастр, вапняк, піщаник. Багато металів були відсутні, що зумовило експансію єгиптян в південному та північно-східному напрямках: на Синайському півострові їх приваблювали мідні рудники, в Нубії та на Аравійському нагір’ї – поклади золота та срібла. Єгипет і сусідні області не мали у своєму розпорядженні запасів олова і заліза, що затримало наступ бронзового і залізного віків на території Нільської долини.

 

Юним біологам

 

Рослинний і тваринний світ Єгипту був досить різноманітним. Культивували ячмінь і Еммеріх (вид пшениці), льон і кунжут, з овочів – огірки, цибулю-порей і часник. У заплавах збирали лотос і папірус. У долині росли фінікова і кокосова пальма, гранатове дерево, фігове дерево, деревоподібна акація, сикомор, в Дельті – виноградна лоза та фруктові дерева. Однак будівельного лісу практично не було, його доправляли з Фінікії, багатою кедром і дубом.

Води Нілу рясніли  рибою, його зарості – дичиною. Дика фауна була представлена левами, гепардами, пантерами, шакалами, газелями, лисицями, жирафами, бегемотами, крокодилами, носорогами; частина видів зникла в результаті інтенсивного полювання та змін клімату. З домашніх тварин тримали биків, корів, і овець, кіз, свиней, ослів, собак, пізніше мулів та коней; з домашньої птиці – качок і гусей, пізніше курей. Розводили бджіл.

Юним етнографам

1. Невідомо, які саме племена утворили єгипетський народ. У V тис. до н.е. племена скотарів через зміну клімату змушені були переселитися ближче до Нілу. Вони створили новий народ, який говорив однією мовою, у якій слово «єгиптянин» означало людину. Археологи називають цей народ «бадарійцями». Решту народів єгиптяни називали «дев’ятьма луками».

2. Єгипетський етнос виник в результаті змішування ряду семітських і хамітських племен. Цей антропологічний тип відрізнявся міцною статурою, середнім зростом, смаглявою шкірою, вилицюватим обличчям з опуклими «негритянськими» губами, довгим черепом і чорним гладким волоссям.

3. «…народ, який жив у Нільській долині, мусив або загинути, якби був слабосилим, або навчитися регулювати воду, якби був геніальним. Стародавні єгиптяни були геніальні, тому вони створили цивілізацію» (за твором Б.Пруса «Фараон»).

4. У ІV тис. до н . е. єгиптяни (їх умовно називають амратійцями) вже започаткували іригаційне землеробство, у них навіть з’являються зародки держави.

 

Коли всі групи виконали завдання, кожна експедиція представляє результати, які заносяться в таблицю:

 

           Особливості природи Давнього Єгипту

 

Питання опису	Особливість природи	Яким видам людської діяльності сприяє	Яким видам людської діяльності  перешкоджає
Вихід до морів
Кліматичні умови
Родючість ґрунтів
Стан річок
Багатство рослинного світу
Багатство тваринного світу
Корисні копалини

 

Робота з контурною картою. Позначте і підпишіть на контурній карті:

1. Річку Ніл.

2. Середземне море

3. Перший поріг Нілу.

4. Дельту Нілу.

5. Верхній Єгипет.

6. Нижній Єгипет.

 

Учитель. Другий пункт нашого плану «Давній Єгипет – «дарунок Нілу»

Коментоване читання.

Усе життя в Стародавньому Єгипті залежало від Нілу.  Щоліта річка розливалася (виходила з берегів). Найбільшої  сили розлив досягав 19 липня (то був давньоєгипетський Новий рік). Вода заповнювала всю долину на 4 місяці.  Після його щорічних розливів у долині залишався родючий намул, який давав життя квітучій долині Нілу, що називалася Та-Кемет — «чорна земля». Саме тому давньогрецький історик  Геродот  назвав  Єгипет — «дарунком Нілу». Але без наполегливої  праці людей навряд чи можливо було б використати цей унікальний природний дар.

Землеробство було основним заняттям мешканців долини Нілу, адже його розливи і родючі ґрунти давали можливість одержувати високі врожаї. Проте поля необхідно було зрошувати, що потребувало величезних зусиль людей.

Уже в найдавніші часи єгиптяни почали будувати свою зрошувальну систему, розвиваючи іригацію.

Іригація (від латинського слова irrigo — зрошую) — підведення води на певні ділянки землі для їх зрошення.

Для цього давні єгиптяни будували спеціальні величезні споруди — дамби, канали, водосховища. Це дозволяло регулювати розливи Нілу й використовувати його води для штучного зрошення полів. Згодом землероби почали зрошувати і високі прибережні ділянки, куди не сягали води Нілу. Для цього використовували особливий пристрій — шадуф, що нагадує наші колодязні «журавлі».

         

 

Після розливу ґрунт ставав м’яким і вологим. Його розпушували мотикою й легким дерев’яним плугом. Засіявши землю, єгиптяни відразу виганяли на неї домашню худобу (здебільшого баранів), щоб вони втоптали зерно в ґрунт. Стиглі колоски зрізали серпами і в’язали в снопи. Щоб обмолотити злаки, їх викладали на землю та проганяли по збіжжю худобу. Отримане зерно засипали в комори. Кожна родина мала окрему ділянку землі, яку обробляла самостійно, а врожай збирала лише для себе.

У дельті й оазах розводили багато худоби — корів, овець, кіз, а пізніше — і коней. На м’ясо також відгодовували приручених антилоп, газелей, гієн, журавлів, пеліканів, лебедів та ін. З домашньої птиці вирощували гусей і качок, тримали курей. Займалися єгиптяни також бджільництвом, яке, найімовірніше, саме вони й винайшли.

 

Завдання:

1. Користуючись ілюстрацією, опишіть, якою була послідовність сільськогосподарських робіт у Стародавньому Єгипті.

      2. Що таке іригація? Чому Ніл відігравав важливу роль у житті єгиптян?

3.  Які зрошувальні споруди і з якою метою споруджувалися в ту епоху?

 

Учитель. Заключний пункт плану «Ремесла та обмін».

Учні самостійно читають цей пункт параграфа і готують відповіді на запитання:

- «У Стародавньому Єгипті майстри вміли виготовляти прекрасні льняні, бавовняні та шовкові тканини. Вони виробляли фарби різних кольорів, отримували тростинний цукор, плодово-ягідні вина та інші вироби. Про розвиток яких галузей господарства свідчать ці факти? Що сприяло розвиткові сільського господарства та ремесел у Стародавньому Єгипті? (Дидактичні матеріали. Всесвітня історія. 6 клас. П. Мороз, № 8, с. 14)

- «При обробці дерева єгиптяни користувалися металевою пилкою, сокирою, буравом, скобелем, долотом, трикутником, виском, молотом. Стародавні майстри чудово плавили та обробляли мідь, бронзу, свинець, олово, срібло, золото, залізо. У будівництві ремісники застосовували гіпс, алебастр, вапно, слюду, графіт, камінь, глину.

Подумайте, в яких галузях господарства і для яких робіт використовувалися перелічені інструменти та матеріали. Якими знаннямита навичками мали володіти ремісники?» (Дидактичні матеріали з історії стародавнього світу. П. Мороз, № 9, с. 14)

- «У Стародавньому Єгипті не знали грошей. З робітниками розраховувалися хлібом, тканинами, олією, рибою, фініками, зеленню та ін. Як ви вважаєте, чи були в Стародавньому Єгипті ринки?» (Дидактичні матеріали з історії стародавнього світу. П. Мороз, № 10, с. 14)

 

IV. Узагальнення і систематизація знань.

 

Тести.

1. Давній Єгипет був розташований: а) у Центральній Африці; б) У Південній Африці;  в) у Північно-Східній Африці; г) у Північно-Західній Африці.

2. Основним заняттям стародавніх єгиптян було: а) скотарство; б) землеробство;  в) рибальство; г)мисливство.

3. Ніл впадає у: а) Чорне море; б) Середземне море; в) Червоне море; г) Перську затоку.

4. Давні єгиптяни називали свою країну: а) «Чорна земля»; 
б) «Червона земля»; в) Єгипет;   г) дар Нілу.

5. Особливий пристрій для подачі води на узвишшя: а) дамба; б) канал; в) водосхови;  г) шадуф.

 

Кросворди.

 

Кросворд 1.

 

 

По вертикалі:

1)    Піщана гора, яка переміщається під впливом вітру (бархан).

2)    Єгипетський очерет (папірус).

По горизонталі:

2)    Скелі, що перетинають течію Нілу (пороги).

3)    Особлива організація суспільства для підтримання внутрішнього порядку й оборони від зовнішніх ворогів (держава).

4)    Підведення води на певні ділянки землі для їх зрошування.

 

Кросворд 2.

 

 

По вертикалі:

 

1)    Певний рівень організації суспільного життя, культури, господарства, побуту, звичаїв, релігії (цивілізація).

2)    Пристрій для підйому води на узвишшя (шадуф).

3)    Вітер, що дме в Єгипті з пустелі Сахара протягом 50 днів (хамсин).

По горизонталі:

4)    Місце впадіння Нілу у Середземне море (дельта).

5)    Володар Єгипту (фараон).

 

Творчі та пошукові завдання:

1). «Відповідно до розливів Нілу єгиптяни ділили увесь рік на три частини, три пори року: «повінь», «сходи» і «сухість». Подумайте, з якими природними особливостями Єгипту це було пов’язано. Як такий поділ року пов’язаний з циклом хліборобських робіт?» (Дидактичні матеріали. Всесвітня історія. 6 клас. П. Мороз, № 4, с. 13)

2) Стародавні греки образно називали Єгипет «Даром Нілу», а самі єгиптяни називали свою країну «Чорна земля». Поясніть ці назви. Чи є в них протиріччя? Подумайте, в чому воно виражається. (Дидактичні матеріали. Всесвітня історія. 6 клас. П. Мороз, № 5, с. 13)

V. Рефлексія.

На уроці я дізна(ла)вся …

На уроці я навчи(ла)вся…

Мені сподобалося…

Мені не сподобалося…

VІ.  Домашнє завдання: 1).  Прочитати відповідний параграф підручника, дати відповіді на запитання, виконати завдання до параграфа.

2) Складіть від імені землероба розповідь про те, як пройшов його день.

3) Намалюйте портрет стародавнього єгиптянина.