Урок "Вставні слова, словосполучення, речення. Групи вставних слів за значенням".

Автор. Лебедєва Ольга Андріївна, учитель української мови та літератури, зарубіжної літератури у КЗ КОР «Великополовецька спеціальна школа I-II ступенів», кваліфікаційна категорія «спеціаліст I категорії».

Навчальний предмет. Українська мова, 8 клас.

Програма, за якою працює вчитель. «Українська мова» (для закладів із українською і російською мовами навчання) 8-9 класи. Навчальні програми для 6-9 (10) класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку/ укладач – І. М. Омельченко. –  К. – 2016.

Тема. Вставні слова, словосполучення, речення. Групи вставних слів за значенням.

Мета. Узагальнити та закріпити знання учнів про вставні слова, словосполучення та  речення, поглибити відомості про вживання розділових знаків у реченнях зі вставними словами, удосконалювати вміння розпізнавати вставні слова у реченні та визначати приналежність їх до певної групи вставних слів, самостійно складати речення із вставними словами, вміння працювати у групах, формувати навички самостійної роботи; розвивати логічне мислення, усне й писемне мовлення, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів, вміння висловлювати власну думку та слухати думку інших; виховувати культуру мовлення, чистоту рідного слова, бережливе ставлення  до навколишнього середовища.

Обладнання. Мультимедійна презентація, картка «Історія виникнення розділового знаку «Кома», картки «Діалог учнів», картки із завданнями «Мовознавчий ринг», «Пошук речення», графічні схеми речень, картка із завданням «Перепишу вправу по-своєму», відеоматеріал «О. Авраменко. Червона рута», текст «Долина нарцисів» (на картках), акровірш «Рідний край», вислів Ж.-Ж. Руссо, позначки для оцінювання.

Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.

Хід уроку

1. Організаційний момент

Вчитель. Добрий день, шановні учні. Рада вас вітати на уроці української мови.

Рідне слово

• Хто ми в світі без рідного слова?

Запитаю, щоб чулось навкруг.

Ой болить і пече мене знову

Глухота перекошених душ.

• Ну і що? – хтось промовить зухвало.

Слово хліба чи сала додасть?..

Дух живий поміняти на сало –

Чи не гріх це важкий, не напасть?

Братнє слово мені не байдуже – Хай у серці кубелечко в’є.

Та усе ж мені хочеться дуже,

Щоб стозвуко звучало й моє,

Рідне слово…ні, вітер огуди

Не затулить нам злякано рот.

Ми без нього такі собі – люди.

А із ним – український народ (Вадим Крищенко).

2. Мотивація навчальної діяльності

До вашої уваги  – діалог двох однокласників.

• Діалог однокласників

Ігор. Я такий сла́бий, що не можу виконувати завдання́ з української мови. Ніяк не запам’ятаю написання цих де́фісів. Чи не допоможеш мені, Вікторе?

Віктор. Ні. Я черго́вий в класі, і мені так «спина́ ломить», а де́фіси для мене зага́дка, яку я розгадаю, як пі́ду до гуртожи́тку.

Вчитель. Мова — обличчя нації, а хлопці спотворили свій діалог, неправильно наголошуючи слова, і нам, ви, мабуть, погоджуєтеся, було неприємно слухати таку розмову учнів.  Чому? (відповіді школярів). Давайте пригадаємо, що ж означають поняття «наголос» та «діалог».

• Словник термінів

• Наголос — це виокремлення посиленням голосу частини мовного потоку.
• Діалог – розмова двох людей.

Вчитель. А зараз учні виправлять ситуацію, зачитавши правильний діалог.

Учні читають діалог, правильно наголошуючи виділені слова.

Ігор. Я такий слаби́й, що, на жаль, не можу виконувати завда́ння з української мови. Як на біду, ніяк не запам’ятаю написання цих дефі́сів. Будь ласка, допоможи мені, Вікторе.

Віктор. Вибач, Ігоре, не можу. Я чергови́́й в класі, як тобі відомо, і мені так «спи́на ломить», а дефі́си для мене, безумовно,  за́гадка, яку я розгадаю, як піду́ до гурто́житку.

Вчитель. Чи відрізняються діалоги школярів між собою? Чим саме? (Правильним/неправильним наголошуванням слів, вставними словами).

3. Повідомлення теми та мети уроку

Вчитель. Діти, ми сьогодні повинні старанно попрацювати на уроці, адже велике значення має вивчення української мови для нашого щоденного спілкування.  Недаремно кажуть: «Заговори — і я побачу тебе».  Тема нашого уроку – «Вставні слова, словосполучення, речення. Групи вставних слів за значенням».

4. Актуалізація опорних знань

• Інтелектуальна розминка

• Які слова та словосполучення слів називаються  вставними? (Це слова або сполучення слів, які виражають ставлення мовця до його повідомлення).
• Як на письмі виділяють вставні слова та словосполучення? (Комами)
• Історія виникнення розділового знаку «Кома» (повідомлення учня на картці)

Кома - розділовий знак, що має форму гачка (,) вважається найбільш поширеним розділовим знаком. Вона зустрічається в писемних пам’ятках уже в XV (15) сторіччі.

 Кома відділяє вставні слова, словосполучення від іншої частини речення. Для позначення коми в українській мові в різні часи також використовувалися терміни: кови́ка, за́пинка, про́тинка, перетинка.

• Які групи за значенням вставних слів та словосполучень ви знаєте? Що вони можуть виражати? (Упевненість, невпевненість, джерело повідомлення, послідовність викладу думок, привернення уваги співрозмовника та ін.)
• В усному мовленні вставні слова та словосполучення виділяють за допомогою…(Інтонації, пауз, зниження тону).
•  Де вставні слова можуть бути розташовані у реченні?  (на початку, всередині, в кінці).

5. Перевірка домашнього завдання (виконання вправи за підручником)

Завдання. Перепишіть, розставте розділові знаки. Підкресліть вставні слова, визначте їх групу за значенням.

За однією з легенд, назва міста Бердичів походить від назви племені берендичів (ускладнене вставним реченням, що виражає джерело повідомлення, зокрема - думку мовця або інших людей).

Немало я пройшов доріг, не раз, бувало, помилявся (ускладнене вставним словом, що виражає ступінь достовірності повідомлюваного, зокрема - упевненість).

Чужа душа, давно казали, повита тьмою для усіх (ускладнене вставним реченням, що виражає джерело повідомлення, зокрема - думку мовця або інших людей).

Та й пам'ять наша глибшає, нівроку (ускладнене вставним словом, що виражає різноманітні почуття, зокрема – задоволення чи незадоволення мовця).

6. Сприйняття й засвоєння вивченого матеріалу

Вчитель. Діти, зараз ви будете працювати у групах. Давайте, пригадаємо правила роботи у групах: ви розмовляєте тихо один з одним, поважаєте думку інших, говорите тільки з дозволу вчителя. Ваше завдання – обрати картку на столі, підняти її та оголосити слово іншій групі, у відповідь ви маєте отримати слово-антонім та перевірити чи вірно інша група виконала завдання. Зрозуміло?

• Словник термінів. Антоніми – слова, протилежні за значенням.
• «Мовознавчий ринг». Робота в групах: дібрати  антоніми до запропонованих слів:

1. Природний – штучний
2. Порядок – безладдя, безлад
3. Розцвітати – в’янути
4. Спека – холод
5. Охолоджувати – нагрівати
6. З’являтися – зникати

Вчитель. Діти, на яку думку, вас  наштовхують ці слова? (відповіді учнів). Так,  про навколишнє середовище, про природу. Сьогодні ми все частіше чуємо слова «екологія», «забруднення навколишнього середовища», «забруднене довкілля». Ми вже стали звикати до цих слів і продовжуємо свою бездіяльність. Нерозумні дії людей на планеті Земля найближчим часом можуть обернутися великими бідами усього людства. (Текст - Я. В. Клименко).

• Які джерела забруднення навколишнього середовища вам відомі? (Вирубування лісів, осушення водоймищ, робота заводів та фабрик призводить до забруднення повітря,  відсутність переробки сміття, використання пластику та ін.)
• Чому необхідно охороняти природу? (Природа дає нам повітря, яким ми дихаємо, ліки, їжу, меблі, одяг, джерело позитивних емоцій та вражень).

Вчитель. Ми отримали в спадок невимовно прекрасний і багатообразний сад, але біда наша в тому, що ми погані садівники, що не засвоїли найпростіших правил садівництва . Діти, ви продовжуєте працювати у групах. Ваше завдання – з поданих слів на картках скласти речення, записати його у зошит, намалювати графічну схему речення. Обрати одного учасника з групи, який представить речення біля дошки.

• «Пошук речення». Робота у групах -  уведіть подані слова до самостійно складеного речення. Речення потрібно записати у зошит.

Подані слова (на картках):

 І справді, світить сонце, граючи промінням, цвірінькають горобці, пахне свіжою ріллею, травицею, пахне весною (група – ступінь достовірності повідомлюваного, упевненість).

Може, то птахи приносять на крилах весну (група – ступінь достовірності повідомлюваного, невпевненість).

Барвінок з вічнозеленим листям і небесно-голубими квітами, схожими на зірки, як відомо, оспіваний у піснях нашого народу (група – джерело повідомлення,  думка мовця або інших людей).

Мелодія дзвону, безсумнівно, заспокоює, навіює спогади (група – ступінь достовірності повідомлюваного, упевненість).

• «Графічна схема» (накреслити графічні схеми речень, які учні склали в групах за схемою:

Вчитель. Наша країна неможлива без широких полів, квітучих садів, зелених лісів. Ми так звикли до зеленої картинки мальовничої України й до плодючої землі, що годі уявити собі щось інше. Тому, де б ми не жили, ми завжди прагнемо оточити себе рослинами, висаджуючи їх навколо будинку, на підвіконні, у парках, скверах, на території нашого навчального закладу. Людська цивілізація не завжди дружня до рослин. Уже сьогодні великі міста потерпають від нестачі рослин, а отже кисню для людей. Потрібно пам’ятати, що «рослина – друг не тільки твій, а й людства».

•  «Перепишу вправу по-своєму». Виконання вправи у зошиті.

Прочитайте речення. Доповніть їх вставними словами та словосполученнями із довідки, запишіть їх у зошит, визначте вставні слова, словосполучення чи речення та їх групу за значенням.

На високому стеблі квітка із золотими пелюстками. Вона схожа на сонце. Тому й називають квітку соняшником. Спить соняшник уночі, схиливши золоті пелюстки. Та вранці, тільки сходить зірниця, пелюстки затремтять, розкриються і радо привітають сонце (В.О. Сухомлинський).

Довідка: виявляється, до речі, уявіть, на мою думку, кажуть.

Орієнтовна відповідь.

 Уявіть, на високому стеблі квітка із золотими пелюстками. Вона, на мою думку, схожа на сонце. Кажуть, тому й називають квітку соняшником. Спить соняшник уночі, до речі, схиливши золоті пелюстки. Та вранці, виявляється, тільки сходить зірниця, пелюстки затремтять, розкриються і радо привітають сонце.

• Літературознавча довідка. Діти, пригадайте, як звали українського письменника, який любив квіти, навіть знімав перед ними капелюх, і за таку пошану до квітів, його прозвали «сонцелюб, сонцепоклонник». Хто це? (Михайло Коцюбинський).

Вчитель. Діти, ви гарно попрацювали, тому зараз, відпочинете, переглянувши відео про одну незвичайну квітку.

• Перегляд відеоматеріалу О. Авраменко «Червона рута»
• Бесіда за переглянутим відеоматеріалом:

• Як звали відомого українського співака, який написав та співав пісню «Червона рута»? (Володимир Івасюк).
• Коли квітка рути буває червоного кольору? (На свято Івана Купала, один раз на рік, з 6 на 7 липня).
• Що отримає дівчина, яка знайде квітку-руту червоного кольору за повір’ям? (Вона буде щасливою в коханні).

Вчитель. Наступне завдання «Орфографічний практикум». Учні отримали картки із текстом, один із учнів працює біля дошки.

• Робота біля дошки. Заповнити, де потрібно, пропуски, розставити розділові знаки. Підкреслити вставні слова, визначити групу за значенням.

Явір тополі про щось ш..потів, перебратись до неї мабуть, хотів. Та напевно стоїть ще, і світить у тихій імлі, біля рідного ганку ч..рвона калина. Сп..ніться, будь ласка! Сп..ніться! Навколо будь/ласка, скоріш подиві..ся. Я всім їм, без сумніву, вірю: оч..рету, м..телику, ластів..і. Ну, зимо, ти й захолод..ла! То, може, знати ч..сть пора! Супроти часу ти бе..сила, й не молода вже, а стара!

Очікувана відповідь:

Явір тополі про щось шепотів, перебратись до неї, мабуть, хотів. Та, напевно, стоїть ще, і світить у тихій імлі, біля рідного ганку червона калина. Спиніться, будь ласка! Спиніться! Навколо, будь ласка, скоріш подивіться. Я всім їм, без сумніву, вірю: очерету, метелику, ластівці. Ну, зимо, ти й захолодила! То, може, знати честь пора! Супроти часу ти безсила, й не молода вже, а стара!

Мабуть, напевно, може (ступінь достовірності повідомлюваного, невпевненість), без сумніву (ступінь достовірності повідомлюваного, упевненість), будь ласка (звернення до співрозмовника, ввічливість).

Вчитель. Діти, наступне завдання – робота з текстом «Долина нарцисів».

• Робота з текстом (на картках). Прочитайте текст. Знайдіть вставні слова. Яку роль вони відіграють у реченнях? (виражають ставлення мовця до висловлюваної ним думки, указують на його джерело, зв'язок із попереднім або наступним висловленням).

Долина нарцисів

Нарцис вузьколистий росте в Україні лише на Закарпатті. Долина нарцисів – унікальна природна пам’ятка в урочищі Креші поблизу міста Хуст. Це єдине місце в Східній Європі, де існують природні зарості цієї білосніжної квітки. Схожі, але менші за площею популяції є ще в Альпах, Румунії, деяких країнах на Балканах.

Науковці вважають, що багато тисячоліть тому, рятуючись від льодовиків, квіти переселилися в хустську долину. Про це місце люди переповідають багато легенд. Одна з них є переспівом давньогрецького міфу про Нарциса.

Вчитель. Діти, хто пригадує давньогрецький міф про Нарциса? Чому хлопця звали Нарцис? (відповіді учнів: Нарцис, прекрасна молода людина, який відкинув кохання німфи Ехо. У покарання за це він був приречений закохатися у власне відображення у воді озера, і помер від цієї любові).

• Інформаційна довідка. Кого зараз у нашому суспільстві називають «нарцисом»? Нарцисизм - риса характеру, яка полягає у виключній самозакоханості.

Друга легенда оповідає про татарське лихоліття. Коли ординці напали на Закарпаття та взяли приступом Хотинський замок, місцеві жителі припинили опір і піднесли в дарунок переможцям набиті нарцисовими квітами подушки на знак покори. Вороги зраділи, але вони, звісно, не знали, що нарцис – отруйна квітка, а той, хто засне на такій подушці, ніколи більше не прокинеться. Отже, уранці в ординському таборі мало хто побачив схід сонця. Нажахані подіями, татари втекли зі страшного краю.

Долина в період цвітіння – незабутнє видовище. Цей феномен вартий того, аби хоч раз у житті його побачити (за О.І. Волосевич).

Вставні слова: звісно (ступінь достовірності повідомлюваного, упевненість), отже (оформлення думки, висновок).

• Прийом «Мудрі сови»:

• На що ви не чекали у тексті? Оберіть із тексту ту інформацію, яка для вас є несподіваною, оскільки суперечить вашим очікуванням і первісним уявленням.
• Головна життєва мудрість. Висловіть основну думку тексту однією фразою.
• Відоме й невідоме. Знайдіть у тексті ту інформацію, яка для вас є новою, і ту інформацію, яку було відомо раніше.

7. Підсумок уроку.

Вчитель. Діти, погляньте на слайд та прочитайте акровірш. Що таке акровірш?

• Словник термінів. Акровірш  (грецьк. akros — зовнішній, крайній, лат. versus — повтор, поворот) — поетичний твір, у якому початкові літери кожного віршового рядка, прочитувані зверху вниз, розкодовують слово чи фразу, присвячену певній особі або події. 
• Розгадайте акровірш (запишіть відповідь у зошит, усно назвавши вставні слова та їх групу).

Рідний край

У всіх людей одна, мабуть, святиня.

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніше, безумовно, їм своя пустиня,

Аніж земний в пустині рай.

Їм красить, безперечно, все їх рідний край.

Нема (ви знаєте) без кореня рослини,

А нас, людей, нема без Батьківщини.

Вставні слова: безумовно, безперечно (ступінь достовірності повідомлюваного, упевненість), мабуть  (ступінь достовірності повідомлюваного, невпевненість).

Вчитель. Так, слово, яке ми склали – Україна,  наш рідний край, Батьківщина.

• «Скриня мудрості». Прокоментуйте вислів Ж.-Ж. Руссо: «Рослини щедро розсипані по Землі, як зірки на небі, але зірки далеко, а рослини біля ніг моїх». Як цей вислів пов'язаний з ідеєю сталого розвитку? (відповіді учнів)
• Поміркуймо! Подумайте, що вам під силу зробити для збереження природи рідного краю? (відповіді учнів).

 Діти, вам під силу разом з дорослими, збільшувати зелені насадження, доглядати рослини, підгодовувати тварин та пташок взимку, виготовляти шпаківні та годівнички для пернатих друзів, не засмічувати територію міста чи села, у яких ви проживаєте. Щоб ти не робив, спочатку подумай, чи не зашкодиш цим природі. Добрі справи робити легко! І тоді шумітимуть ліси, лунатиме пташиний спів, а в містах буде чисте повітря.

8. Домашнє завдання. Побудуйте власне висловлювання за темою «Будемо природі вірними друзями» (5-7 речень, використовуючи вставні слова, словосполучення, речення).
9. Оцінювання учнів

• Прийом «Райтинг» ( від англ. – «правильно). Учень сам собі виставляє оцінку. За цю ж роботу оцінку ставить і вчитель. Записують дріб, де чисельник – оцінка учня, а знаменник – оцінка вчителя. Прийом застосовують для того, щоб привчити учня до регулярного оцінювання своєї праці спеціальними позначками.

Вчитель.  Діти, сьогодні ви отримаєте за свою роботу на уроці такі оцінки: ДД – дуже добре (відповідає 10-11 балам), ДО – добре, але не дуже (відповідає 9-8 балам), ЗГ – знає, але не говорить (відповідає 7-6 балам), ГЗ – говорить, але не знає (відповідає 5-4 балам), ГН – гірше немає.

• Оцінювання учнів себе самих та вчителем

Вчитель. Діти, дякую вам за плідну роботу на уроці. Дбаймо про чистоту не тільки нашої мови, а й природи. До нових зустрічей!

Використана література

1. Авраменко О. Експрес-урок української мови. You tube [Електронний ресурс].– Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=0vEWbsTFk3s
2. Гін А. О. Прийоми педагогічної техніки: Свобода вибору. Діяльність. Зворотний зв'язок. Ідеальність: посібник для вчителя / А.О. Гін. – 13-е видання. – Х. : Вид. група «Основа», 2015. – 112 с.
3. Глазова О. П. Українська мова : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. П. Глазова. – Х. : ФОЛІО, 2016. – 288 с. : іл.
4. Дмитренко К. А. Звичайні форми роботи – новий підхід: розвиваємо ключові компетентності: метод. Посіб./ К. А. Дмитренко, М.В. Коновалова, О. П.  Семиволос, С. В. Бекетова. –  Х. : ВГ «Основа», 2018. – 119, [1] с.: табл., схеми, рис. – (Серія «Нові формати освіти»).
5. Оліна Г. М. Нормативний наголос. Діалектний, слово-і формо розрізнювальний наголоси. Основні правила та складні випадки наголошування слів / Г. Оліна // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2018. – № 34-36. –  С. 40-45.
6.  Українська мова. Наскрізні лінії в дидактичних матеріалах / автор-укладач Г. Є. Фефілова. – Х. : ВГ «Основа», 2018. – 206, [2] с. – (Серія «Ключові компетентності»)