Зв’язне мовлення Усний твір-роздум на морально-етичні та суспільні теми в публіцистичному стилі (за складним планом)

Уроки № 79, 80

Зв’язне мовлення

Усний твір-роздум  на морально-етичні та суспільні теми

в публіцистичному стилі (за складним планом)

Мета: формувати такі текстотворчі вміння, як вміння визначати межі  запропонованої теми майбутнього твору, прогнозувати його головну думку, у процесі складання плану твору обмірковувати мікротеми його тексту, добирати й систематизовувати матеріал для твору, добирати адекватні задумові виражальні засоби мови, реалізувати власний задум;  виховувати повагу до загальнолюдських моральних цінностей;  розвивати уяву,  логічне й образне мислення, усне мовлення, формувати культуру розумової праці; удосконалювати орфоепічні навички; збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ.  Підготовка до складання усного твору.

* Прочитати уривки, з’ясувати їх стиль, свою думку обгрунтувати. До якого типу мовлення слід віднести уривки? Як будується роздум? Чи можна сказати, що обидва уривки зачіпають морально-етичну тему? Що таке мораль? Етика? Чи  легко розмежувати теми суспільну й морально-етичну? Чому?

І. Кажуть, що поезії передує подвиг.  І яка вона є, сама природа подвигу? Чи здатен його вчинити той, хто  заздалегідь готує себе  до цього, чи, може, ближчий до істини той, для кого подвиг – це  акт  миттєвий, блискавичний, майже рефлекторний? Він, певне, як спалах, його вічність вкладається в мить, він там, де з ходу йдуть на смертельний  риск, без вагань кидаються на двобій із злом...

О.Гончар.

ІІ. Подвиг – це злет душі,  це звитяга, це факт виняткового героїзму, принесення себе в жертву заради порятунку людини чи людей, які, можливо, зовсім тобі незнайомі, і доля яких ще мить тому зовсім тебе не обходила.

На таку самоввіданість спроможний далеко не кожний. Отже, масовий героїзм – явище надзвичайно рідкісне. Як правило,  подвиг – вчинок особистості, усім попереднім  життям  підготовленої до жертовності.

З журналу.

Словник. Мораль –  система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей. Етика – наука, що вивчає мораль; норми поведінки, сукупність моральних правил певної  соціальної групи.

* Бесіда.

• У якій сфері суспільного життя вживається публіцистичний стиль? 
• Як це позначилося на його назві? 
• Які підстилі можна виділити в публіцистичному стилі? 
• У яких жанрах втілюється публіцистичний стиль? 
• Яка мета публіцистичного стилю? 
• Що спільного має публіцистичний стиль із наковим? Із художнім?

*Робота з підручником. Виконання  вправи  336 (усно).

* Пояснення вчителя.

З’ясування моральних понять, розв’язання етичних проблем, осмислення мотивів і наслідків людських вчинків завжди привертали людську увагу.  Дослідженням рівня моральності  як суспільства в цілому, так і  окремої особистості займаються різні галузі  суспільних наук. У художній формі питання моралі й етики  досліджує мистецтво. З’ясуванню моральних питань може бути присвячений і учнівський твір.

Здебільшого такий твір вибудовується у формі  роздуму (міркування). План твору-роздуму відповідає такій схемі:

І. Вступ (підведення до проблеми: чому я над цим замислився -  став

учасником чи свідком якоїсь події, щось почув чи прочитав тощо).

ІІ. Теза твору.

1. Доказ на підтвердження або спростування тези.
2. Доказ (або приклад) ...........................................
3. Доказ (або приклад)............................................
4. Доказ (або приклад)  і под.

ІІІ. Висновки.

Твір-роздум  на морально-етичну або суспільну тему здебільшого складається у публіцистичному стилі, основною сферою застосування якого є суспільно-політичне життя. Загальними ознаками стилю є інформативність, логічність, фактографічність, точність (ці риси єднають публіцистичний стиль із науковим),  образність, піднесеність, емоційність, експресивність (цими рисами публіцистичний стиль подібний до художнього). Серед мовних ознак публіцистичного стилю  - вживання суспільно-політичної лексики, емоційно забарвлених слів,  риторичних запитань, стверджень та звертань, окличних речень. Ознакою, властивою власне публіцистичному стилеві є відверта підкреслена оцінність, що насамперед виявляється у вживанні оцінних слів.

У публіцистичному стилі виділяються такі підстилі: власне публіцистичний, політико-агітаційний (застосовується на  політичних мітингах, у текстах прокламацій), газетно-публіцистичний, ораторський (вживається у публічних виступах).

Роботу над твором на суспільну або морально-етичну тему, як і над будь-яким учнівським твором, слід розпочинати з осмислення запропонованої вчителем (або самостійно вибраної) теми та визначення меж цієї теми. Потрібно з’ясувати, що саме потрібно сказати або написати, щоб розкрити тему, що для розкриття теми є найголовнішим, що менш важливим, проте бажаним, від чого зовсім слід відмовитися через несуттєвість або неактуальність.

Після цього потрібно  обміркувати головну думку майбутнього твору – висновок, який має випливати з усього сказаного чи написаного.

Наступний етап роботи над твором – це добір відповідного фактичного матеріалу та його систематизація.  Джерелами фактів для розкриття теми може стати досвід автора майбутнього твору, інформація, одержана ним від учасників або свідків певних подій, статистичні дані з довідників, підручників, періодики  або те, що  у  вигляді фольклорних творів зберігає народна пам’ять чи увиразнює твір мистецтва. Авторові не слід нехтувати також  власною уявою.

Систематизувати ретельно дібраний фактичний матеріал найкраще у вигляді плану твору. Оскільки  твір традиційно має такі структурні елементи, як вступ (зачин), основна частина (виклад) та кінцівка (стосовно до твору-роздуму – висновок), план має бути складним.

Склавши на чернетці план твору, можна перейти  до наступного етапу роботи – створення тексту. Відступів від плану не слід уникати – навпаки, план цілком закономірно може змінюватися в процесі роботи над твором.

Головні вимоги до твору-роздуму такі:  чітке формулювання тези,  добір чітких і вичерпних аргументів на її підтвердження або спростування, логічність і послідовність викладу думок, точність висновків. Важливе завдання – добір виражальних засобів мови (слів, граматичних форм, синтаксичних конструкцій), що відповідають вимогами вибраного стилю.

* Зачитування вчителем двох-трьох зразків учнівських творів на  морально-етичну або суспільну  тему. Обговорення прочитаних  творів.

ІІІ. Робота над  складанням твору.

*Колективне складання учнями  плану  й  тексту усного твору на одну з тем:

• Коли хочеш ти добро зробити, поспішай його зробити швидше

• У боротьбі гартується душа

• Лиш та людина любить рідний край, яка шанує й любить рідну мову

• Люби природу не для себе, люби для неї!

* “Проговорювання”  усного  твору.

* Обговорення прослуханого твору.

ІV. Підбиття підсумків уроку.

V. Домашнє завдання. Вправа  283.