Урок № 81
Тематичне тестування (тема: Речення з відокремленими членами). Контрольне аудіювання.
Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань та сформованості вмінь і навичок стосовно теми “Речення з відокремленими членами”, а також рівень сформованості комунікативних умінь, зокрема вміння слухати-сприймати; формувати вміння самостійної роботи, вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення.
Тип уроку: урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь та навичок.
Обладнання: тести, текст для аудіювання.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
*Прочитати заздалегідь спроектований на дошку текст. Пояснити вживання розділових знаків. Вказати відокремлені члени речення.
Понад ставком виднілися крізь туман хатки, угору від них зеленіли городи. Соняшники високо попіднімали свої жовті голови, вони становилися навспинячки, сміялися, обігріваючись після нічної прохолоди, міняючи свій колір з зеленого на жовтогарячий або на червоно-сизий. За луками, трохи нагору, картатими плахтами виставились лани, рівні та довгі. Вони не знать куди тяглися, зникаючи у сизому просторі безкрайньої далекості.
За Панасом Мирним.
ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІІ. Проведення тематичного контролю.
*Інструктаж щодо проведення тестування.
*Проведення тестування.
* Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).
ІV. Проведення контрольного аудіювання.
*Інструктаж щодо проведення аудіювання.
*Проведення аудіювання.
*Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. Повторити п. 14-17.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)
1. Відокремленими називаються члени речення, які
а) передають ставлення мовця до ним висловлюваного;
б) відносяться до одного й того слова в реченні й відповідають на одне й те саме питання;
в) виділяються за змістом і інтонаційно.
Скласти (пригадати) й записати речення з відокремленими членами, підкреслити їх (напр.: Листя широке магнолій, важке, нерухоме, кованим сріблом здається. (Леся Українка.) Зірвався вітер – окаянний Каїн. (А.Григоренко.) І вітер знявся – буйний і рвучкий. (Б.Тен.) Біди людства – вульгарність, самотність і поневіряння життям – обминуть душу творящого. (М.Реріх.)
2. Відокремлюватися можуть:
а) підмет, присудок, обставина;
б) підмет, присудок, означення;
в) додаток, означення, обставина.
Скласти (пригадати) й записати речення з відокремленим означенням (напр.: А де ж вони – достойні булави? (М.Шевченко.) І, тричі збитий з ніг, я встану знову. (П.Перебийніс.) Спить вітер на колінах у беріз, окутаних у молоко туману. (Б.Чіп.)
3. Відокремлюються обставини,
а) виражені прислівниками у формі вищого та найвищого ступенів порівняння;
б) виражені одиничними дієприслівниками, дієприслівниковими зворотами та іменниками із словами незважаючи на, при навявності, на випадок;
в) виражені іменниками, вжитими з прийменниками.
Скласти (пригадати) й записати речення, ускладнене відокремленою обставиною (напр.: Лев упав і довго, лежачи, стогнав. (Л.Глібов.) Сумно і мовчки тоді похилилася квітка, листям своїм тремтячи в передсмертнім конанні. (Б.Грінченко.)
4. Означення, виражене дієприкметниковим зворотом, відокремлюється в реченні:
а) Скидають кайдани здавен занімілі, неволею гнічені люди. (Б.Грінченко.);
б) І пахне раннім сонцем і медком земля, легким серпанком оповита. (Д.Луценко.);
в) Ти бачиш схований у надрах світ. (М.Доленго.).
Скласти (пригадати) й записати речення з відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом (напр.: Вився жайворонок в небі, у блакиті, сонця золотом гарячим оповитий. (М.Рильський.) Паслись вітри, надвечір’ям стриножені, напоєні тишею запашною. (Р.Лубківський.) .Шевченко тут нудив заслання чорним світом, марнуючи літа без пензля і пера. (М.Доленго.)
5. Відокремлюються уточнювальні додатки, виражені іменниками зі словами
а) біля, коло, між, поза, перед, проти;
б) крім, опріч, зокрема, особливо, за винятком, всупереч, на відміну, замість;
в) відповідно до, згідно з, залежно від, додатково до.
Скласти (пригадати) й записати речення, ускладнене відокремленим уточнювальним додатком (напр.: І сон мене так ніжно обійма, що, окрім сну, не хочеться нічого. (Б.Чіп.)
6. Відокремленим уточнювальним членом речення ускладнене речення:
а) Ген за мальвами хата виплива з далини. (П.Перебийніс.);
б) А там, на автостраді, летючі зорі фар. (Р.Лубківський.);
в) Заживу непишно, небагато на баштані в тихім курені. (М.Руденко.).
Скласти (пригадати) й записати речення, ускладнене відокремленим уточнювальним членом речення (напр.: Десь там, не в нашій стороні, під височенною горою, серед діброви в гущині, поївши добре, Лев лежав і гордовито поглядав. (Л.Глібов.) Тут, під кронами білих розпашілих каштанів, причаїлися наші, повні щастя, літа. (Д.Луценко.)
ТЕКСТ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОГО АУДІЮВАННЯ
Під чужим ім’ям
В історії науки ХХ століття доля цього вченого унікальна. Батьківщина підготувала своєму генієві роль ізгоя. Зате його ім’ям у світовій науці названо трасу, якою людина вперше дісталася Місяця – “траса Кондратюка”. Проте справжнє ім’я видатного винахідника, як з’ясувалося, було іншим... Звали його Олександр Шаргей.
У рік народження Сашка його батько був студентом Київського університету імені Святого Володимира. Мати – вчителькою французької мови й географії Києво-Подільської жіночої гімназії. Обоє батьків брали участь в організації антиурядової студентської демонстрації у Києві. Матір, заарештувавши, кинули до Лук’янівської в’язниці. Батько, рятуючись від переслідувань, сховався у Полтаві, в своєї матері.
Дізнавшись про вагітність молодої вчительки, тюремники випустили її на свободу. Проте з в’язниці вона вийшла з тяжким психічним захворюванням.
Мати, хоч і пережила батька, з психіатричної лікарні вже не вийшла. Сашка, сироту при живих батьках, у Полтаві виховували бабуся та її чоловік.
На вступному іспиті до гімназії Сашко виявив такі знання, що його прийняли відразу до третього класу. Закінчивши гімназичний курс, юнак вирушив до Санкт-Петербурга, де вступив до Політехнічного інституту.
Йшов І916 рік. Перша світова війна була в розпалі, але студентові Шаргею належала відстрочка від мобілізації. Запечатаний сургучем казенний пакет спізнився, і цього вистачило, щоб Олександра забрали до війська.
Очікуючи відправлення на фронт, юнак працював над... космічними дослідженнями. Студент Шаргей створив креслення космічного апарата. Працював допізна, спав - тільки на підлозі у спальному мішку з тоненької ковдри. Працюючи над космічними теоріями, він не забував готувати себе до міжпланетного польоту: привчався зносити холод, голод, незручності.
На Закавказькому фронті теоретик космонавтики став командиром кулеметного взводу. Вже тоді він на все життя зненавидів війну.
Відбувся Жовтневий переворот. Завирувала громадянська війна. Світ розколовся на білих і червоних.
З білогвардійського війська Сашко Шаргей втік за першої ж нагоди. Дістався Полтави, але тут було небезпечно: у місті квартирував німецький гарнізон. Подався до Києва, який невдовзі захопили денікінці. Розвантажував вагони, і, мерзнучи в неопалюваній бібліотеці, робив розрахунки, описи, креслення.
Під загрозою розстрілу в Києві було оголошено мобілізацію. Ученого за покликанням, пацифіста за переконаннями, силоміць забрали до війська. З цієї миті для радянської влади він назавжди став денікінським офіцером, класовим ворогом.
Коли Київ захопили більшовики, Олександр Шаргей утік. Перебуваючи думкою в зоряних світах, перелицьований прапорщик животів на найчорніших роботах, заробляючи на хліб щоденний мастильником і зчіплювачем вагонів на залізничній станції. Ночами креслив космічний літальний апарат, іменуючи його вже по-сучасному – ракетою. Кресленням, створеним руками, що не відмивалися від машинної олії, пізніше судилося потрапити до Бібліотеки Конгресу США, а звідти – у проект “Аполлон”, відкривши людству шлях на Місяць.
У 1921 року друзі роздобули Шаргеєві метрику на ім’я Георгія Васильовича Кондратюка, який народився в Луцьку 8 вересня 1990 року. Про людину, чиїм життям він мав тепер жити, Шаргей знав дуже мало. Лише те, що 1921 року студент юридичного факультету Юрко Кондратюк помер від сухот. Зате на запитання анкети “Чи служили в білій армії?” колишній Олександр Шаргей міг сміливо відповідати:”Ні!”
Після зміни прізвища Шаргею необхідно було сховатися подалі від місць, де його знали. Так псевдо-Кондратюк з’явився у Західному Сибіру на будівництві елеватора Північнокавказької залізниці. Тут він винайшов і збудував пристосування для завантаження у вагони зерна, лічильники для автоматичних вагів... Новатор в усьому, Кондратюк спроектував за принципом російської “избы” і збудував майже без цвяхів найбільший у світі дерев”яний елеватор на 10 тисяч тонн зерна.
Саме винаходами в елеваторній справі вчений, тепер уже Юрій Кондратюк, заробив кошти на видання власної книжки “Завоювання міжпланетних просторів” накладом 2 тисячі примірників.
Частину тиражу вчений пустив у вільний продаж. Очевидно, до Бібліотеки Конгресу США книжка потрапила саме тоді, адже в роки першої п’ятирічки в СРСР працювало чимало американських спеціалістів.
Невдовзі “чорний ворон” доставив Кондратюка до внутрішньої в’язниці ОГПУ. Новаторство обернулося двома томами кримінальної справи. Обвинувачення стандартне: шкідництво. Будував без цвяхів? Це щоб швидше розвалився соціалізм!
З камери Кондратюк вийшов без зубів, так і не підписавши сфабрикованих обвинувачень. Вирок: три роки концтаборів. Дивом концтабір замінили так званою шарашкою. Певно, на той час пересадили стільки народу, що бракувало інженерних кадрів.
Після ув’язнення Кондратюк побував у Москві. Тут відбулася його зустріч з Сергієм Корольовим, керівником ГІРДу (абревіатура від російського “Группа изучения реактивного движения”), колиски радянської космонавтики. Корольов запропонував Кондратюку місце головного теоретика. Здавалося б, дійшли згоди. Але коли заввідділом кадрів поклав перед Кондратюком товстелезну анкету, той з тугою відвернувся до вікна. Він миттєво збагнув: цього разу до його минулого докопаються. Тож – на загальний подив – відмовився.
21 червня 1941 року Кондратюк востаннє відзначив свій справжній день народження. Йому сповнилося сорок чотири ( за паспортом – сорок один).
У гуркоті перших тижнів війни учений не домагався броні, не ховався від мобілізації. Записався добровольцем до народного ополчення.
На ту війну першовідкривач місячної траси пішов телефоністом. В одному з боїв під Москвою він зник, ніби розчинився в космічному просторі...
На планеті Земля від нього не залишилось нічого, навіть могильного горбка.
І все-таки його зоряна година настала – перший із землян ступив на курну поверхню місяця. А полтавський гімназист Сашко Шаргей мріяв, що тією людиною стане він сам. І все життя серйозно готувався до космічного польоту... (За І.Малишевським; 800 сл.)
На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:
1. Матір майбутнього винахідника було ув’язнено за
а) участь у роботі терористичної організації;
б) участь в організації антиурядової студентської демонстрації у Києві;
в) розповсюдження революційної літератури.
2. Майбутній учений виховувався
а) у Києві;
б) у Житомирі;
в) у Полтаві.
3. Закінчивши Полтавську гімназію, Олександр Шаргей вступив до
а) університету Святого Володимира в Києві;
б) до Політехнічного інституту в Санкт-Петербурзі,
в) до університетут в Харкові.
4. До війська студента Шаргея забрали тому, що
а) запізнився пакет з документами про відстрочку;
б) його позбавили відстрочки за погану успішність;
в) відмовився від відстрочки, вирішивши піти на фронт добровольцем.
а) космічними дослідженнями;
б) науково-фантастичним романом;
в) автобіографічною повістю.
а) розвідником;
б) командиром піхотного батальйону;
в) командиром кулеметного взводу.
7. після втечі з білогвардійського війська Олександра силоміць забрали
а) до армії Денікіна;
б) до армії Колчака;
в) до більшовицької армії.
8. Слово пацифіст має таке значення:
а) той, хто милується минулим, байдужо ставлячись до сучасного;
б) той, хто засуджує будь-які війни, виступаючи за мир на землі;
в) особа з перебільшеню акуратністю й точністю; формаліст.
9. Космічний літальний апарат винахідник називав
а) дирижаблем;
б) ракетою;
в) супутником.
10. У шкідництві Олександра Шаргея звинуватили після того, як він
а) винайшов пристосування для завантаження у вагони зерна,
б) спроектував лічильники для автоматичних вагів;
в) збудував найбільший у світі дерев’яний елеватор.
11. Готуючись до польоту на Місяць, американці скористались книжкою Ю.Кондратюка
а) “Подорож з Землі до Місяця”;
б) “Завоювання міжпланетних просторів”;
в) “Завоювання Всесвіту”.
12. Ю.Кондратюк загинув
а) 1941 року під Москвою;
б) 1942 року під Києвом;
в) 1943 року під Сталінградом.