Урок «Всякому «Всякому місту - звичай і права…»

Про матеріал
Мета уроку: (формувати компетентності): предметні: після цього уроку учні знатимуть життєвий і творчий шлях Г.Сковороди, розумітимуть його філософські погляди, біблійну основу творчості та вчення про самопізнання; зможуть виразно читати та аналізувати поезію Г.Сковороди; коментувати її зміст; з почуттям пошани ставитимуться до творчості Г. Сковороди, давньої літератури; матимуть прагнення до самопізнання та самовиховання відповідно до загальноприйнятих морально-етичних норм. Ключові компетентності: Спілкування державною мовою: учень дискутує з приводу порушених у творах проблем, толерантно відстоює власну позицію; оцінює й характеризує внесок Г.Сковороди в скарбницю української літератури; учень оволодіє навичками пізнавальної діяльності і критичного мислення. Комунікативна компетентність: уміння спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок і почуттів оточення. Інформаційна компетентність: уміння визначати роль художньої деталі в тексті; навички роботи з книгою. Соціальна та громадянська компетентність: уміння дискутувати з приводу порушених у творах проблем, толерантно відстоювати власну позицію; оцінювати й характеризувати внесок Г.Сковороди в скарбницю української літератури. Ініціативність і підприємливість: навчаться кмітливості й винахідливості, вмінню використовувати знання, щоб бути успішним. Обізнаність та самовираження у сфері культури: навчаться визначати роль і місце української культури в загальноєвропейському і світовому контекстах. НЛ-2 Емоційно – ціннісне ставлення. Усвідомлення ролі самопізнання і гармонії зі світом у становленні й реалізації себе як особистості.
Перегляд файлу

Тема: Г.Сковорода. Життя і творчість філософа, просвітителя, поета.

Його християнські морально-етичні ідеали. Біблійна основа творчості поета та його вчення про самопізнання.  «Всякому місту - звичай і права…».

Мета уроку: (формувати компетентності):

предметні: після цього уроку учні знатимуть життєвий і творчий шлях Г.Сковороди, розумітимуть його філософські погляди, біблійну основу творчості та вчення про самопізнання;

зможуть виразно читати та аналізувати поезію Г.Сковороди; коментувати її зміст;

з почуттям пошани ставитимуться до творчості Г. Сковороди, давньої літератури;

матимуть прагнення до самопізнання та самовиховання відповідно до загальноприйнятих морально-етичних норм.

Ключові компетентності:

Спілкування державною мовою: учень дискутує з приводу порушених у творах проблем, толерантно відстоює власну позицію; оцінює й характеризує внесок Г.Сковороди в скарбницю української літератури;

учень оволодіє навичками пізнавальної діяльності і критичного мислення.

Комунікативна компетентність: уміння спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок і почуттів оточення.

Інформаційна компетентність: уміння визначати роль художньої деталі в тексті; навички роботи з книгою.

Соціальна та громадянська компетентність: уміння дискутувати з приводу порушених у творах проблем, толерантно відстоювати власну позицію; оцінювати й характеризувати внесок Г.Сковороди в скарбницю української літератури.

Ініціативність і підприємливість: навчаться кмітливості й винахідливості, вмінню використовувати знання, щоб бути успішним.

Обізнаність та самовираження у сфері культури: навчаться визначати роль і місце української культури в загальноєвропейському і світовому контекстах.

НЛ-2

Емоційно – ціннісне ставлення. Усвідомлення ролі самопізнання і гармонії зі світом у становленні й реалізації себе як особистості.

 

Тип уроку:   засвоєння знань і формування вмінь

Обладнання: портрет митця, виставка літератури, згідно теми уроку, ілюстрації, мультимедійні засоби наочності, презентація про Сковороду, дидактичний матеріал (тестові завдання), пісня на слова Г.Сковороди «Всякому місту звичай і права…»

Хід уроку:

Світ ловив мене, та не спіймав.

Г. Сковорода
 

І. Мотивація навчальної діяльності школярів

Пропоную вам помандрувати світом природи під час звучання мелодії «Одинокий пастух».

     Влаштовуйтесь зручненько, закрийте очі, заспокойтесь, і уявіть,  що ми з вами вирушили на прогулянку до осіннього саду. І от ви дихаєте свіжим повітрям, відчуваєте запах дерев. Навкруги вас осіння краса. Ви ні про що не  думаєте, насолоджуєтесь природою. Гуляєте по саду, розглядаєте різнобарвне листя дерев. Останні сонячні промінчики радують вас своїм теплом. Вам хочеться посміхатися і ви посміхаєтесь. Природа відчуває ваш спокій душі і вона радіє разом з вами. Вам так хочеться ще пройтись, помилуватись цією красою  та треба повертатись. Ви назбирали листя, щоб прикрасити свою оселю, зірвали останні яблука.

     Повільно стежка виводить вас з гостинного парку з відчуттям впевненості, спокою та задоволення. Робите глибокий вдих- видих і відкриваєте очі.

- Які думки у вас виникли під час звучання цієї мелодії? Так, ви відчули дух свободи. Побачили образ вільної людини. Уявіть собі, що така людина змогла відмовитись від розкішного життя, від високих посад, від сімейного затишку, змогла передбачити смерть і спокійно її сприйняти. Уявіть, величезні липи край дороги, а під ними білу плиту чиєїсь могили, уявно підійдемо до неї і прочитаємо висічені слова на камені «Світ ловив мене, та не спіймав…». Як стисло, велично й загадково! Та й не дивно, бо тут похований Григорій Сковорода. Слова, сказані багато століть назад, будуть епіграфом до нашого уроку.

1. Я пропоную послухати легенду про останній день Г. Сковороди.

Учень розповідає легенду

Був прегарний день. До Дідича з’їхалося багато сусідів погуляти й повеселитися. Мали також на меті послухати Сковороду…

За обідом був Сковорода незвичайно веселий і говіркий, навіть жартував, оповідав про своє минуле, про свої мандрівки, досвід. Зачаровані його красномовством, повставали всі від обіду. Сковорода зник. Він пішов у садок. Довго ходив по перехресних стежках, зривав овочі й роздавав їх хлопчакам, що працювали в саду.

Надвечір пішов сам господар шукати Сковороду й застав його під гіллястою липою, де той копав яму. Сприйнявши за жарт слова про закінчення мандрівки, господар пішов до хати разом з Григорієм Савичем. Сковорода недовго  в ній залишався. Він пішов у свою кімнату, одягнув святкову сорочку, помолився Богу і, підклавши під голову сувої своїх писань і сіру свитку, ліг, зложивши навхрест руки.

 Довго чекали на нього з вечерею. Сковорода не з’явився. Це здивувало господаря. Він насмілився увійти у його кімнату, щоб розбудити його; одначе Сковорода лежав уже холодний, закостенілий. Ця подія трапилася 9 листопада 1794 року.

2. Запитання учням

«Асоціативний ряд»

- Щоб ви могли сказати про Сковороду, знаючи лише про останні години його життя? (веселий, говіркий, досвічений, мандрівник, добрий, християнин)

- Якою ви собі  уявляєте цю людину? (філософ, поет, просвітитель)

3. Слово вчителя (продовження)

Людське життя… Що це? Спалах зірки, бурхливе море, велика ковзаниця, тиха гавань чи крута гора… Кожному своє. І тільки від людини залежить, яким воно буде – достойним і щасливим чи складним, повним помилок і розчарувань. Французький поет ХV ст. Франсуа Війон писав:

                                       Я знаю, як кохають до загину,

                                       Я знаю чорне, біле і рябе,

                                       Я знаю, як Господь створив людину,

                                       Я знаю все й не знаю лиш себе.

Пізнання  самого себе і для Війона, і для Сковороди було першочерговим життєвим завданням, можливо, воно і для вас стане таким.
Сподіваюсь, що тема сьогоднішнього уроку ознайомить вас із людиною, життя і творчість якої стануть для вас невичерпним джерелом, мірилом, прикладом у вашому подальшому житті.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Очікування від уроку.

       Із-поміж великих імен, якими пишається український народ, поряд із Т.Шевченком та І. Франком, називаємо ім'я Григорія Сковороди, першого нашого філософа. Це ім'я добре знають в Україні – воно давно стало символом мудрості.

      Темою нашого уроку є: «Г.Сковорода. Життя і творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. Біблійна основа творчості поета та його вчення про самопізнання.  «Всякому місту - звичай і права…».

-         Що  ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

(відповіді учнів)

     Хочу поповнити свої знання про життєвий шлях Г.Сковороди.

     Хочу більше  дізнатися про творчість Григорія Савича.

     Хочу заробити гарну оцінку.

     Хочу поділитися з однокласниками цікавою інформацією. І т.д.

     ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями  навчального матеріалу

  1. Слово вчителя

     Постать Г. Сковороди – одна з найпомітніших у нашій історії. Григорій Савич дивував сучасників різнобічним талантом, енциклопедичним знаннями, відповідністю духовних устремлінь своїм діям.

Ще за життя Сковороду називали «українським Сократом», «українським Горацієм», бо він значно розвинув на Україні філософію, літературу, педагогіку. У своїх творах Сковорода оспівував природу України, її працьовитих людей, прагнення до щастя й волі, висміював панів за їх паразитизм, за знущання з народу. А ще він проголосив людину та її волю найвищою цінністю.

    На жаль, за його життя не було надруковано жодного твору. Проте сковородинівські поезії швидко поширювалися на Україні вустами народу. Гостре непідкупне слово Сковороди в моторошній темряві кріпосницької сваволі спалахувало чистим вогнем і торувало стежку народному щастю. Митець цілком справедливо вважав, що щасливим може бути тільки той народ, в якого щаслива кожна особа.

     Щоб краще усвідомити і зрозуміти феномен Григорія Сковороди, потрібно заглибитись у дивосвіт його життєвих пригод. На сьогоднішньому уроці ви матимете можливість відкрити велич його місії не лише в українському, а й у загальноєвропейському контексті.

  1. Пропоную вашій увазі відео «Життя і творчість Григорія Сковороди».

     Перегляньте відеоролик «Обличчя української історії. Григорій Сковорода» (5 хв 4 с) і дайте відповіді на запитання.

А. Який зв’язок між зображеними предметами та Г. Сковородою?

Б. У зв’язку з чим у фільмі згадано вислів Г. Сковороди: «Мені моя

сопілка і вівця дорожчі царського вінця»?

В. Г. Сковороду іноді називають неформалом (або хіпі) ХVІІІ ст. Поміркуйте, які факти з життя митця дають підстави, хай умовно, але погодитися з таким визначенням.

  1. За переглянутим відео створіть у ФБ сторінку про Григорія Сковороду.
  2. Працюючи з хмарою слів виконайте завдання.
  3. Слово вчителя

     Сковорода залишив нащадкам художні та філософські твори. Філософська спадщина – це 17 трактатів і діалогів, а літературна – збірка віршів «Сад Божественних пісень», байки, листи. Філософські ідеї Сковороди мають багато спільного з ідеями французьких філософів Руссо, Вольтера, Дідро.

 Значною частиною поетичної спадщини Г.С.Сковороди була його поезія. Тридцять віршів поет об’єднав у  збірку під назвою «Сад Божественних пісень» (від 1753р. до 1785 р.).

     Чому Сковорода саме так назвав свою збірку віршів?

     По-перше, за давньою поетичною традицією (відомі збірники того часу — "Сад страданій Христа..." або курс піїтики Митрофана Довгалевського "Hortus poeticus" ("Сад поезії"), а беручи до своїх пісень епіграфи із Біблії, по-своєму переосмислюючи біблійні мотиви, Сковорода називає їх "божественними".

     По-друге, одним з улюблених занять Сковороди була музика; він майстерно грав на багатьох інструментах: скрипці, флейті, бандурі, гуслях, органі, створив духовні концерти, поклав деякі псалми та ряд віршів на музику (пізніше пісні Сковороди були записані з уст кобзарів, лірників).

     Провідними в збірці "Сад божественних пісень" є мотиви уславлення Христа, любові до нього й посвяти себе Господу (пісні 1, 3, 17, 28, ЗО), здолання пристрастей суєтного світу, відкидання влади плоті над душею (2, 11, 29), свободи (9, 12), гармонії людини з собою та навколишнім світом тощо. Хоча Сковорода всі свої вірші назвав піснями, але вони не однотипні за особливостями викладу. Серед них є власне пісні, оди, панегірики, канти, псалми. Об'єднує ж усі поезії Сковороди безперечна наспівність, медитативність (роздумливість), філософський характер — про високе призначення людини на землі.

 За змістом і жанровими особливостями оригінальні вірші Сковороди можна розподілити на чотири групи:

1. Ліричні.

2. Сатиричні.

3. Привітальні.

4.       Вірші типу релігійних гімнів.

    6. Робота над змістом пісні 10 – «Всякому місту – звичай і права»

1. Виразне читання напам’ять поезії учнем.

2. Виступи учнів з повідомленнями:

Учень 1. Що зумовило письменника створити 10-ту пісню збірки «Саду...»?

 

Твори Г. Сковороди, в яких він виступає з критикою владарів сучасного йому світу, пороків феодально-кріпосницького ладу, насичені викривальним пафосом. Найсильніше цей пафос виявився в знаменитій 10-й пісні «Саду...» — «Всякому городу нрав и права...», що вважається класичним зразком соціальної сатири в давній українській літературі.

 

Слова «всякому городу нрав і права» наштовхують на думку про адміністративні заходи Катерини ІІ щодо міст у кінці 60–70-х років. Імператриця, як відомо, в цей час посилено запроваджувала дворянсько-бюрократичну систему управління губернських та повітових міст, визначала своє розуміння тези «всякому городу нрав и права». Ці заходи згодом було зведено в положення «Учреждения для управления губерній» (1775). Отже, вірш спрямований не тільки проти загальних соціальних пороків, а й конкретно — проти запроваджуваних порядків бюрократичної системи.

 

Десята пісня написана у селі Ковраї десь у 1758–1759 рр., коли автор перебував у панському маєтку в ролі вчителя-слуги і пильно придивлявся до життя селян-кріпаків, гостро реагував на жорстоке поводження з ними.

 

Говорячи про пісню «Всякому городу нрав и права», слід підкреслити, що вона не була винятковим явищем в українській літературі другої половини ХVІІІ ст. Г. Сковорода йшов у загальному руслі сатиричного віршування, в якому окремі автори іноді підносилися до широких соціальних узагальнень. Для прикладу можна назвати «Сатиричний вірш 1764 года», «Плач київських монахів» (1786), «Доказательства Хама Данилея Куксы потомственны», «Плач дворянина», «Песнь Пасталія» та ін.

 

Учень 2. Зв’язок з усною народною творчістю.

 

Для пісні Сковороди характерна простота, народність стилю і мови, які виходять далеко за межі старокнижної поетики. Починається пісня словами, які нагадують старовинні народні прислів’я: «Що не город, то норов», «Що не голова, то розум». Узагалі у творі виразно проступає жива народна мова, особливо в лексиці та фразеології: «трещит голова», «юриста», «манер», «грунта», «Федька-купец», «в свете дума», «наловлю собак», «все жереш», «чистый хрусталь», «всякому горлу», «ты не щадиш», «шумит дом... как кабак».

Близькість за формою до народної пісні та актуальність поезії зробили її дуже популярною серед українців.

 

Учень 3. Композиція.

 

Створивши окремі художні деталі, які відображали різні соціальні пороки, Г. Сковорода намалював широку картину тогочасних суспільних порядків, дав їм оцінку.

 

Кожна строфа вірша складається з шести рядків. У чотирьох перших автор відображає ті чи інші риси живої дійсності, а в двох наступних, що звучать як рефрен, протиставляє їм свої роздуми. Спочатку він не повідомляє, яка ж думка «не йдет с ума». Про це дізнаємося з рефрену в передостанній строфі. Ні царів, ні інших владик земних не боявся вільний філософ-правдолюб, не страшною йому була й сама смерть. Його турбує лише одне: «Как бы

умереть мні не без ума», тобто не зійти з шляху, який він обрав у житті, не піддатися звабам забезпеченого існування.

 

Учень 4. Зміст твору.

 

Пісня починається в спокійному тоні. Автор передає особисті роздуми про різну вдачу людей, уподобання, які у кожного свої: Всякому городу нрав и права, / Всяка иміет свой ум голова; / Всякому сердцу своя есть любовь, / Всякому горлу свой есть вкус каков, / А мне одна только в свете дума, / А мне одно только не йдет с ума.

 

– Яка ж думка непокоїть поета, що в нього постійно «не йде с ума»?

 

Поета як людину чесну, безкорисливу турбує несправедливість світу, потворні явища сучасної йому дійсності. Саме в цьому причина його неспокою, його різкого негативного ставлення до кріпосницького ладу. Тому вже в наступній строфі він розгортає яскраві картини тогочасного життя, типові образи шахраїв і злодіїв, панів і підпанків, гостро висміюючи їх. Тут і Петро, який заради чинів витирає панські кутки і Федько-купець, який «при аршині все лжет», і лихвар, що мріє про свої проценти, і пани, котрі, наслідуючи моду, перебудовують свої палаци за іноземними зразками.

 

У третій строфі Г. Сковорода нищівно висміює поміщика-кріпосника (заводить англійську худобу) і козацьку старшину, що постійно збільшують свої земельні володіння, грабуючи селян, а також викриває панський побут з п’яними оргіями в маєтках: Тот непристанно стягает грунта, / Сей иностранны заводит скота, / Ті формируют на ловлю собак, / Сих шумит дом от гостей, как кабак…

 

У четвертій строфі бичується і висміюється несправедливе судочинство тих часів («Строит на свой тон юриста права»), схоластичні науки («С диспут студенту тре щит голова»).

 

Особливу увагу звертаємо на останню строфу, що передає основну ідейну спрямованість сатиричного твору. Потворному життю представників кріпосницького суспільства Г. Сковорода протиставляє свій морально-етичний ідеал, ідеал мудрої людини, яка знає справжню ціну життя і має «совість, как чистый хрусталь».

 

Отже, у творі сатирично викривається і засуджується весь суспільний лад як безчесний й нерозумний. Кожний рядок вірша Г. Сковороди, кожний його образ несе у собі велике смислове навантаження, відтворюючи живу дійсність у її найхарактерніших проявах.

 

3. Бесіда за питаннями:

 

– Чим для кожного із нас є рідне місто? Чи пишаєтесь ви тим, що живете саме в ньому? Відповідь вмотивуйте.

 

– Чому, на думку Г. Сковороди, кожне місто повинно мати свої «звичаї і права»?

 

– Що цінує автор твору в людині? (Всяка тримає свій ум голова, / Всякому серцю — любов і тепло)

 

– Чим стурбований ліричний герой поезії? Що «непокоїть його ум»?

 

– Хто є мешканцями міста? У чому полягає суть їх життя? Чи можемо ми визначити, до якого соціального прошарку населення вони належать? (Панські Петро для чинів тре кутки, / Федір-купець обдурити прудкий, / Той зводить дім свій на модний манір, / Інший гендлює, візьми перевір! / ...Той безперервно стягає поля, / Сей іноземних заводить телят. / Ті на ловецтво готують собак, / В сих дім, як вулик, гуде від гуляк)

 

– Що висловлює Г. Сковорода у творі? Які негативні риси притаманні мешканцям міста?

 

– Яким, на ваш погляд, хотів бачити місто автор поезії?

 

– Що мав на увазі письменник, висловлюючись: «Всякому голову кружить свій дур»?

 

– Чим пояснити бажання Г. Сковороди померти з «ясним розумом»?

 

– У чому полягає призначення цієї поезії? Про що це свідчить?

 

-         Чим актуальний нині вірш Г. Сковороди «Всякому місту — звичàй і

права...»? Аргументуйте свою думку.

 

 

Учень 5. Популярність і значення твору.

 

     Пісня «Всякому городу нрав і права» цілком відповідала настроям широких мас трудового народу і набула серед них великої популярності. Вона входила до репертуару кобзарів і лірників не тільки у ХVІІІ, але й у ХІХ ст., була відома широкому загалу в багатьох рукописних списках. Своєрідно переробив і використав цю пісню для викриття вищої моралі возних і виборних, цих народних п’явок, І. Котляревський в одній із перлин української національної драматургії — п’єсі «Наталка Полтавка». Відгуки цієї пісні також знаходимо у творчості Т. Шевченка.

 

3. Прослуховування арії Возного з п’єси «Наталка Полтавка» І. Котляревського.

Пісня, яка щойно прозвучала, була надзвичайно популярною, ввійшла в репертуар кобзарів і лірників як народна. Вона була відома широкому загалові в багатьох рукописних списках. Є думка, що й музику на ці слова створив сам автор.

     Своєрідно переробив і використав цю пісню І. Котляревський у своїй п’єсі «Наталка Полтавка». Він залишив у творі сатиру з метою викрити ницу мораль виборних і возних.

 

4. Аналіз поетичного твору.

 

  1. Тема: сатиричне зображення панів, чиновників, купців, дворянсько-бюрократичної системи управління.

 

  1. Ідея: нищівне висміювання і засудження моральних вад тогочасного суспільного життя (спосіб життя, інтереси і прагнення поміщиків та купців; тлумачення чиновниками законів з вигодою для себе, їхнє крючкодерство; чинодралів і віршомазів-панегіристів, які прислужництвом і підлабузництвом прагнули здобути високі посади, що давали добрі прибутки; схоластичну систему освіти, яка завдавали «спудеям» великих мук.)

 

  1. Основна думка: Г. Сковорода сатирично викриває і заперечує весь тогочасний лад як антилюдяний і аморальний; підносить примат розуму, контрастно протиставляючи його тогочасному соціальному і побутовому злу: А мне одна только в свете дума, / Как бы умерти мне не без ума.

 

  1.  Жанр: сатиричний вірш, пісня, де поет представляє й осміює цілу галерею грішників, що не живуть за своїм покликанням і ганьблять інших: це жадібний поміщик, лихвар, брехливі купець і юрист, підлабузник-сластолюбець.

 

  1. Віршування: написана пісня десяткискладовим розміром з цезурою після шостого складу. Кожна строфа пісні має шість рядків, з яких перші чотири дактилічні, а останні два — силабічні і звучать як її антитеза, як рефрен.

 

6. Рима: як новатор, поет застосовує виключно чоловічі рими (дума — з ума), «неточні» рими, яких не вживали тогочасні митці; у творі вжито чотиристопний дактиль.

7.  Художні особливості пісні.

 

Повтори: «Всякому...», «Той...», «Я ж у полоні нав’язливих дум; Лише непокоїть мій ум».

 

Порівняння: «В сих дім, як вулик, гуде від гуляк».

 

Риторичний оклик: «Інший гендлює, візьми перевір!»

 

Метафори: «горло свій смак віднайшло», «дім гуде», з диспутів учню тріщить голова», «всякому голову крутить свій дур».

 

Епітети: «нав’язливі думи», «ясний розум».

IV. Узагальнення і систематизація знань.

  1. «Укладання синонімічного ряду»: ключове поняття - «жити по уму»

 (правдиво, чесно).

  1. Виконання тестових завдань у Гугл-класі
  1. На думку Г. Сковороди, кожне місто має свої:

а) досягнення у розвитку промисловості та освіти;

б) архітектурні пам’ятки і музеї;

в) звичаї і права,

г) статистичні показники.

  1. Венерин син, який згадується у творі, за римською міфоло­гією,— це бог:

а) добробуту;

б) кохання;

 в) родючості;

 г) води.

  1. Письменника полонили (за змістом вірша):
  2. а) нав’язливі думи;
  3. б) неприємні відчуття;

в) марення від побаченого під час подорожі;

г) приємні враження.

  1. До чого здатний Федір:

а) порядності і честі;

 б) брехні і підступності;

в) жорстокості і злочинності;

г) вміння швидко обробляти землю.

  1. Будинок мешканців, який «гуде від гуляк», порівнюється з:
  2. а) трактиром;
  3. б) базаром;
  4.    в) багатолюдною крамницею;

г) вуликом.

  1.    Від чого в учня «тріщить голова»?

а) розуму;

 б) складної лекції;

 в) диспутів;

г) бесід на морально-етичну тему.

  1. Г. Сковорода бажав, щоб серце кожного мешканця міста було сповнено:

а) любов’ю і теплом;

б) порядністю і честю;

в) відповідальністю і сумлінністю;

г) радістю і гармонією.

  1. Федір у творі:

а) купець;

 б) панський прислужник;

в) юрист;

г) простий селянин.

  1. Ліричний герой поезії хоче вмерти:

а) у шані;

б) і бути похованим на рідній землі;

в) коли мешканці міста шануватимуть одне одного;

г) з ясним розумом.

  1. Чого не роблять мешканці міста:

а) іноземних завозять телят;

 б) розводять бджіл;

в) готують собак для мисливства;

г) бенкетують.

  1. Хто «для ченців тре кутки»?

а) Ліричний герой твору;

б) Федір;

 в) Петро;

г) той, хто обробляє землю.

  1. Кого засуджує і висміює автор наприкінці твору:
  2. а) юристів;
  3.  б) купців;

в) тих, хто готує собак до полювання;

г) гуляк.

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

 

  1. «Кубик Рорі»

Підсумки уроку ми підіб’ємо за допомогою прийому «Кубик Рорі».

 

   Я дізнався (-лася) …

  Я навчився (-лася) …

  Мені сподобалося…

  Мене зацікавило…

  Я зрозумів(-ла), що мені треба: …

 Найбільший мій успіх…

V. Домашнє завдання

Обов`язкове загальне: Вивчити напам`ять пісню «Всякому місту звичай і права».

Обов`язкове на вибір: скласти усну розповідь на одну з тем: «З усіх втрат втрата часу найтяжча», «Коли я хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю».

 

docx
До підручника
Українська література 9 клас (Коваленко Л.Т., Бернадська Н.І.)
Додано
21 січня
Переглядів
90
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку